Загадка про курча на українській мові

Цікаві загадки про курча для дітей українською мовою. Дані загадки про курчат добре підійдуть для різноманітних конкурсів та допоможуть вашій дитині розвивати її логічне мислення. Всі зібрані загадки для дітей написані українською мовою.

Загадки про курча для дітей

* * *
Наче сонячні клубочки
Хтось розсипав біля квочки.
Хто це там пищить, малята?
Здогадалися.
(Курчата)

* * *
Довго воно в яйці сиділо,
Поки мати його гріла.
Шкаралупу воно пробило
І розправило крила.
Наче сонечко жовтеньке,
Воно маленьке і тепленьке.
(Курча)

* * *
З яйця народилося,
У шубі з’явилося.
У жовтого клубочка
Мама – квочка.
(Курча)

* * *
Маленькі клубочки
Ходять біля квочки.
(Курчата)

* * *
Із гнізда з – під квочки
Жовті котяться клубочки.
Квочка буде їх навчати.
Хто ж це, хто?
Малі …
(Курчата)

* * *
Йде поважно мама – квочка,
А услід – м’які клубочки
Покотилися мерщій,
Щось пищать наперебій.
(Курчата)

* * *
«Пі, пі, пі» – пушок жовтенький.
Очі – цятки , дзьоб маленький.
Жалібно пищить малятко –
Курочки дитя – …
(Курчатко)

* * *
Ці малесенькі кульбабки
Червоненькі мають лапки.
По городі бігають.
І пшоном обідають.
(Курчата)

Якщо ви знаєте цікаві загадки на українській мові про курча, залишайте їх в коментарях до даного запису.
Загадка про курчат для дітей.

курча

3. тільки мн., розм. Дрібненькі тріщинки на обвітреній шкірі ніг, рук і обличчя.

Ніс зовсім обліз, на ногах вже курчата, плечі й спина від сонця аж чорні (Сенч., На Бат. горі, 1960, 274);

Навпроти них Данько мовби освітився сам собі, став почувати усі свої невивідні курчата на ногах (Гончар, Таврія, 1952, 179).

Значення в інших словниках

1. курча — курча́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
2. курча — -ати, с. 1》 Пташа курки. || Страва з м’яса такого пташати. 2》 перен., розм. Наївне дівча. 3》 тільки мн., розм. Дрібненькі тріщинки на обвітреній шкірі ніг, рук і обличчя. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. курча — КУРЧА́, а́ти, с. 1. Пташа курки. Він підняв пучку вгору й ніби сипав просо, як сиплють його курчатам (І. Нечуй-Левицький); Курча, що відбилося від квочки, десь під лопухом жалісно пищить. (М. Словник української мови у 20 томах
4. курча — ку́рча → куртка на ва́ті ● ку́рча (лайка) ●ку́рча ля́ґа (лайка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. курча — з варе́ної кра́шанки курча́ ви́сидить, ірон. Надзвичайно хитрий, спритний. (Клим:) Це він на людях посміхається — хитрий. З вареної крашанки курча висидить (М. Фразеологічний словник української мови
6. курча — КУРЧА́ (пташа курки), ЦІ́ПКА розм., КУРЯ́ діал., ТЮ́ТЯ дит. За курми полізли крізь тин курчата (І. Нечуй-Левицький); Ось Маринка й Юрочка кришать ціпкам хліб (Н. Забіла); Ой на току, на току Курята чубаті (пісня). Словник синонімів української мови
7. курча — Курча́, -ча́ти, -ча́ті, -ча́м; курча́та, -ча́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)