Козел махає мовою

Всі словники Тлумачний он-лайн словник української мови «СЛОВНИК.УКРЛІТ.ORG» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

козел

КОЗЕ́Л, зла́, ч.

1. Дика жуйна тварина родини порожнисторогих, що живе переважно в горах. Сніговий козел.. тримається завжди недалеко від снігових полів на неприступних скелях і крутих схилах гірських вершин (Посібник з зоогеогр., 1956, 95).

2. Те саме, що цап 1 . З козла ні шерсті, ні молока (Укр.. присл. 1955, 231); Козел меле, козел меле, коза насипає (Барв., Опов. 1902, 47); * У порівн. Витріщив очі, як козел на нові ворота (Номис, 1864, № 6338).

◊ Козе́л відпу́щення — про людину, на яку звалюють чужу провину, відповідальність за чийсь учинок. — Що ж. я, виходить, за козла відпущення? (Збан., Малин, дзвін, 1958, 64); Як з козла́ молока́ — немає жодної користі від кого-, чого-небудь.: [Храпко:] Що з вашої науки? Як з козла молока! (Мирний, V, 1955, 134).

3. розм. Вид гри в доміно, карти. В селі оце гуляють, мабуть, у хвильки або в козла (Мик., II, 1957, 85); В перервах.. відбувалися справжні побоїща між видатними майстрами козла (Собко, Мата. затока, 1962, 40); // Той, хто програв у такій грі. Підійшов [Шмалієнко] до групи курсантів, що грали в доміно.. — Сідай, сідай. Через п’ять хвилин устанеш козлом (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 49).

◊ Забива́ти козла́ — грати в доміно. Збирались товариші. Грали в карти або забивали козла (Кочура, Родина. 1962, 72).

4. спорт. Гімнастичний прилад для перестрибування, що має форму короткої колоди на чотирьох високих ніжках, оббитої шкірою або дерматином. Один молодий чоловік, утомившись стрибанням через козла, одійшов набік і почав надягати на себе сюртук, скинутий було для легкості рухів (Л. Укр., III, 1952, 578); Щоденні стрибки через коня і козла, ходіння по канату, штиковий бій.. робили свою непомітну справу (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 53).

5. мет. Метал, сплав, який застиг під час плавлення й прилип до стінок печі, ківша й т. ін. Найменший прорахунок може спричинитися до утворення в реакторі козла. коли рідкий чавун, остигаючи в печі, перетворюється в моноліт (Рад. Укр., 29.У 1962, 1).

Козел, зла, м.

2) Мальчикъ, состоящій въ качествѣ прислуги и пастуха. Азовск. побережье.

3) Названіе растеній: Boletus luteus L., Heracleum sibiricum L., Pimpinella Saxifraga L. ЗЮЗО. I. 114, 124, 131.

4) Родъ игры. козла водити. Играть въ масляничную хороводную игру съ пѣснями о козлѣ. Харьк. Ив. 78.

5) Четырехугольный столбъ или подставка для черіня гончарной печи. Вас. 180.

6) мн. Ко́зла. Козлы. Стали вряд, а ратища в козла поставили. ЗОЮР. І. 254.

7) мн. Кізли. Въ гуцульскихъ хатахъ то-же что и крокви, стропила. Шух. І. 91. Kolb. І. 55.

1) дика жуйна тварина родини порожнисторогих, що живе перев. в горах; символ життєвої (зокрема молодої чоловічої) сили;

2) = цап; самець свійської кози; здавна мав обрядове значення у святкових забавах (див. ще коза́ 4); у свідомості народу пов’язується з чортом, якого зображували схожим на козла; козла тримали в стайні, щоб домовик ним їздив і не заїжджував коней; впертість козла-цапа породила вислів ставати цапки; маловартісність козла передає вислів пропа́в ні за ца́пову ду́шу, тобто «марно пропав»; символізує також глупоту; разом з тим у народній загадці цап — символ місяця: «Цап, цап по полю басує, з цапенятами гарцює, поки буде гарцювати, поки вовк буде спати» (місяць і зірки доти будуть на небі, доки не зійде сонце). З козла ні шерсті, ні молока (приказка); Козел меле, козел меле, коза насипає (Ганна Барвінок); Витріщив очі, як козел на нові ворота (М. Номис);

3) різновид гри в доміно, карти;

4) води́ти козла́ — народна обрядова гра (на Масницю) з піснями про козла;

5) тільки козли́ — крокви у гуцульських хатах.

Загадка про коня на українській мові

Цікава загадка про коня для дітей українською мовою. Дані загадки про коня добре підійдуть для різноманітних конкурсів та допоможуть вашій дитині розвивати її логічне мислення. Всі зібрані загадки написані українською мовою.

Загадки про коня для дітей

* * *
Здавна людям помагає,
Довгий хвіст і гриву має,
Любить сіно пожувати,
“І-го-го!” — ірже завзято,
Бо не відає про лінь,
Як працює в полі…
(Кінь)

* * *
Він підкований йде.
Город він плугом оре.
Мух хвостом він довгим б’є
Головою і гривою махає.
(Кінь)

* * *
Граціозний і заповзятий,
Трусить гривою, малята.
Любить у росі купатись,
Їсти сіно і брикатися.
(Кінь)

* * *
Любить бігати галопом.
Скаче полем, скаче лугом,
Грива золотом горить,
Пил стовпом з-під копит.
(Кінь)

* * *
Стоїть в стайні,
Вівса просить
І на собі
Хлопців возить.
(Кінь)

* * *
Запрягається у віз,
В сани, коли багато снігу,
Травку щипає, багато п’є,
Сіно і траву жує.
Скаче по полю широкому
Він то риссю, то галопом,
Мчить швидко, як вогонь
Цей звір зветься ….
(Кінь)

* * *
Стайню, віз, уздечку має,
Хто тваринку цю впізнає?
(Кінь)

* * *
Сани возить він в мороз,
А у спеку – таскає воза,
Любить сіно і траву
Ну і як його звуть?
(Кінь)

* * *
Скаче по полю красиво,
Розлетілася в бігу грива,
Не наздогнати ніяк його,
Ірже завзято: – І-го-го!
(Кінь)

* * *
Стрункий, жвавий і грайливий,
Чубчик, хвіст, густа грива,
На ногах його – копита,
М’язи полум’ям налиті!
(Кінь)

Якщо ви знаєте цікаві загадки про коня, залишайте їх в коментарях до даного запису.
Загадка про коня для дітей.