Як занепадають визнані Кремлем “незалежними” регіони Грузії — Абхазія та Південна Осетія

Журналісти порівняли укази президентів Росії про визнання у 2008 році псевдореспублік у Грузії та в 2022 році в Україні. З’ясувалось, що їх писали практично під копірку. Ті самі речення, ті самі формулювання.

Про те, як після такого “визнання” почуваються жителі окупованих Росією грузинських територій, йдеться 23 лютого в сюжеті ТСН.19:30.

26 серпня 2008 року тодішній російський президент Дмитро Медведєв видав указ про визнання Абхазії та Південної Осетії незалежними. Це рішення стало результатом гібридної агресії Росії із застосуванням збройних сил. Грузія втратила п’яту частину території.

Після цього “визнання” Росія звернулася із закликом до світової спільності наслідувати її приклад. Відгукнулися аж чотири держави – Сирія, Венесуела, Нікарагуа та республіка Науру. Весь цивілізований світ досі вважає ці псевдореспубліки окупованими територіями Грузії, тож вони перебувають у міжнародній ізоляції.

Також читайте

“Пам’ятаймо, у нас є спільний ворог”: грузинський телеканал зворушливо підтримав Україну (відео)

Абхазія колись належала до найпрестижніших курортних регіонів Радянського Союзу. Після його розпаду – отримала право на автономію в складі Грузії. А далі почались етнічні конфлікти.

За підтримки Росії місцеві сепаратисти довели ситуацію до збройного протистояння і ще на початку 1990-х ці землі було де-факто було окуповано Кремлем.

Сьогоднішня Абхазія – це держава-привид. Напівзруйновані міста Сухумі, Гагри та інші більше надаються для знімання постапокаліптичних фільмів, ніж для життя.

Вісім років тому знімальна група ТСН об’їхала найбільші міста регіону. Тоді вразили пейзажі в зруйнованих ще у 1990-х містах. За 22 роки, російські окупанти навіть не намагались щось відновити. За наступні вісім років ситуація не змінилась.

Російський блогер Сергій Волков побував в Абхазії у жовтні минулого року. Його кадри вражають: відсутність сучасних комунікацій, зруйновані міста та життя людей за межею бідності. Підвищена пенсія становить 1500 рублів – за сьогоднішнім курсом, трохи менше 20 доларів США. тобто, пів долара на добу.

Не про це мріяли абхазці на початку дев’яностих, каже в ексклюзивному інтерв’ю ТСН колишній провладний політик Роін Агрба. “[Хотіли] реальної незалежності. Що значить? Це коли немає ніяких кураторів, які вказують, кому стати керівниками країни”, – говорить він.

Тепер тут працюють два “державних” банки. Валютою є російський рубль. Робота пошти в “республіці” не відновлена. Транспортна система перебуває в занепаді. Те саме з Інтернетом.

Аналогічна ситуація і у Південній Осетії. Потрапити на територію псевдореспубліки без проблем можуть лише росіяни. Для громадян інших країн існує складна процедура отримання спецдозволу. Тож давні туристичні магніти живуть без туристів.

Раніше звідси ходили маршрутки до Тбілісі кожну годину, у громадян були грузинські паспорти. Зі столиці Грузії сюди привозили продукти.

На кадрах, які зафільмували інші російських тревел-блогери, зафіксовано розорені війною території та безлюдні міста і села. Час ніби застиг на цих землях.

Аналогічний сценарій чекає і окуповані частини Донецької та Луганської областей. Принаймні стартові позиції схожі, як дві краплі води. Журналісти встигли відзначити, що документ, про визнання незалежності “ЛДНР”, який у понеділок підписав Путін, скопійований із документа підписаного Медведєвим 2008 року, яким “відрізали” землі Грузії.