На початку 90-х, в останні роки існування Радянського Союзу, в продажу з'явилися імпортні жувальні гумки: Donald, Turbo, Tipi-Tip, Final, Lazer, які комплектувалися кольоровими вкладишами – "фантиками". Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше в мережі розповіли, з чого робили жувальні гумки в СРСР.7 лют. 2021 р.
У 1928 році американець Волтер Даймер винайшов надувну жуйку, використовуючи пропорції каучуку, цукру, кукурудзяного сиропу і ароматизатора. На початку ХХ століття жувальну гумку почали жувати і в Європі.
При тривалому жуванні жувальної гумки зубна емаль може стати шорсткою і змінити колір. Шлунковий сік, який виділяється під час жування, може нашкодити, якщо жувати гумку натще. Тривале жування стомлює щелепи і може привести до перенапруження жувальних м'язів та хворобливих змін в скронево-нижньощелепному суглобі.
Єдине розумне правило – це жувати гумку тільки після прийому їжі і не більше 15 хвилин. Жувати жувальну гумку довше, та й ще на голодний шлунок небезпечно. Будь-яка жуйка відмінно вбирає токсичні речовини, а іноді такі речовини входять до складу самої гумки, що легко може потрапити до вашого шлунку зі слиною.
«Ковтати її тим паче не можна. Жуйку можна вважати гумою, особливої шкоди вона не завдасть, якщо це сталося разово. А так, звісно, гумка може липнути до стінки шлунка та слизової, затримуватись у кишківнику та провокувати погане проходження по ньому. Наслідком цього можуть стати здуття та кольки.
Скільки часу потрібно жувати їжу Мета жування – подрібнити їжу таким чином, щоб вона втратила свою текстуру. "Їжу рекомендують пережовувати близько 20 разів, але мало хто дотримується цього правила", – розповідає Євгенія Белінська.
Жуйка в Радянському Союзі була свого роду культовим продуктом. Через свою популярність на Заході вона вважалася «буржуазним» символом і зазнавала ідеологічних гонінь.