Коли сіяти баклажани на розсаду в 2023: найкращий час

Як виростити розсаду баклажанів та коли її висаджувати у відкритий грунт.

Щоб отримати хороший врожай баклажанів, їх потрібно вчасно посадити. Але садити їх потрібно тільки через розсаду. Тому спочатку баклажани сіють, а вже після висаджують в грунт. Давайте розберемося, коли сіяти баклажани на розсаду в 2023 і як виростити розсаду баклажанів, а також коли висаджувати сіянці у відкритий грунт.

Раніше ми розповідали, що можна посадити в березні на розсаду на підвіконні і в теплиці.

Коли сіяти баклажани на розсаду в 2023

Насіння баклажанів на розсаду висівають в лютому-березні. Якщо це зробити пізніше і посіяти їх у відкритий грунт, то вони зацвітуть лише під кінець літа. Проростає насіння баклажанів через два тижні, пророщені – через 5-6 днів, а потім сіянцям потрібно не менше 60 днів до того, як їх можна буде висаджувати.

Як сіяти баклажани на розсаду

Є кілька умов для вдалого посіву баклажанів:

Грунт для вирощування розсади баклажанів повинене бути пухким і легким. Грунт можна купити в магазині або приготувати субстрат самостійно – взяти річковий пісок, низинний торф і компост/перегній в пропорції 1:4:3. Грунт перед посадкою потрібно продезінфікувати – наприклад, пролити окропом.

Вибір ємності залежить від того, будете ви пікірувати (пересаджувати) розсаду чи ні. Досвідчені городники радять вирощувати розсаду баклажан без пікіровки – коріння рослини дуже ніжні. Тому в якості тари можна використовувати торф’яні таблетки або горщики. Або ж взяти звичайні пластикові стаканчики, але перед посівом обробити їх міцним розчином марганцівки.

Насіння краще купувати гібридних сортів – вони дають високий урожай, стійкі до хвороб і поганої погоди. Так як баклажан досить таки примхливий, то з насінням перед посадкою потрібно буде трохи “погратися”. Але міцна расада того варта, тож:

• спочатку насіння потрібно прогріти, тобто розбудити: помістіть його в закриту ємність з теплою водою (40-50°C) на 3-5 хвилин; так ви підвищите схожість;
• продензінфікуйте насіння – помістіть його в 10%-ний розчин перекису водню або в міцний (темно-рожевий) розчин марганцівки на 20 хвилин;
• якщо дозволяє час, насіння можна загартувати: укласти між двома шматочками вологої тканини, потримати 5-20 годин при кімнатній температурі, потім помістити в холодильник на 8 годин. Знову перенести в кімнату і так далі – протягом тижня;
• замочіть насіння за 2-3 дні до посадки, а після дайте йому просохнути.

У горщики сіють по 2-3 насінини, а після появи сходів прищипують паростки, а залишають найсильніший і здоровий.

Доглядати за баклажанами нескладно: після того як розсада зійшла, потрібно 7-12 днів підтримувати температуру +15-17°C. Потім її можна підвищити до +24-26°C, а вночі опускати до +17-19°C. Так розсада буде адаптуватися до природних умов. Поливати баклажани потрібно рясно і рідко – не частіше 1 разу на тиждень, водою кімнатної температури.

Коли висаджувати розсаду баклажан у відкритий грунт

За 10-14 днів до висадки розсаду потрібно загартувати. Для цього можна ненадовго відкривати кватирку, а потім збільшувати час, щоб рослини були на відкритому повітрі до декількох годин. Також за два тижні до висадки розсаду бакалажан потрібно буде обприскати 0,5%-ним розчином мідного купоросу, щоб захистити від грибкових захворювань.

У теплицю баклажани висаджують у другій половині травня, а у відкритий грунт – на початку червня.

Вас також можуть зацікавити новини:

Баклажан: вирощування з насіння на городі

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 26 лютого 2019 Перша редакція: 26 січня 2016 🕒 16 хвилин 👀 53502 рази 💬 21 коментар

• Посадка й догляд баклажанами за
• Овоч баклажан – опис
• Вирощування баклажанів із насіння
  • Посів насіння баклажанів
  • Вирощування розсади баклажанів
  • Пікірування баклажанів
  • Коли садити баклажани в ґрунт
  • Ґрунт для баклажанів
  • Як висаджувати баклажани у відкритий ґрунт
  • Вирощування баклажанів у теплиці
  • Як виростити баклажани
  • Полив баклажанів
  • Як підв’язати баклажани
  • Підживлення баклажанів
  • Обробка баклажанів

  Рослина баклажан, або паслін темноплідний (лат. Solanum melongena), або бадриджан, або синенький – вид трав’янистих багаторічників роду Паслін, що в дикому вигляді зростали в Південній Азії, Індії та на Середньому Сході. Цей овоч було введено в культуру півтори тисячі років тому, про що свідчать стародавні тексти на санскриті. Поширювати баклажани по світу почали араби: вони завезли їх в Африку в IX ст. н. е. Європейці дізналися про овоч баклажан у середині XV ст., але в постійний побут сині увійшли тільки в XIX ст.

  У цій статті ми розповімо вам, як здійснюється вирощування баклажанів у відкритому ґрунті, як виростити розсаду баклажанів, від чого листя баклажанів жовтіє, чим хворіють баклажани, чим обробити баклажани від шкідників і хвороб, як збирати баклажани, і дамо багато іншої важливої інформації про вирощування цього овоча і догляд за ним.

  Посадка й догляд баклажанами за

  • Посадка: посів насіння на розсаду – на початку або в середині березня, висадка сіянців у ґрунт – у кінці травня або на початку червня.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: оптимальний – суглинок або супіщаний.
  • Полив: першу декаду після висадки розсади в ґрунт – помірний до мізерного, з моменту формування зав’язей полив поступово збільшують.
  • Підживлення: часті – один раз на 2-3 тижні. Перше підживлення – через 2-3 тижні після висадки в ґрунт. Застосовують переважно мінеральні комплекси: Кристаллін, Амофоску, Нітрофоску. З органіки корисна гноївка. Добрива вносять у попередньо зволожений ґрунт. Іноді може знадобитися позакореневе підживлення слабким розчином борної кислоти та мікроелементами, яких немає в ґрунті.
  • Підв’язування і прищипування: у теплиці підв’язують у 2-3 місцях до кілків або до шпалери; у відкритому ґрунті формують кущ у кілька стебел: на висоті 30 см верхівку основного стебла прищипують для посилення кущіння. Коли кущ розростеться, залишають 2-5 верхні бічні пагони, а інші вирізують.
  • Розмноження: насіннєве.
  • Шкідники: попелиця, павутинні кліщі, колорадські жуки, білокрилки, озимі совки, голі слимаки.
  • Хвороби: стовбур (фітоплазмоз), сіра гниль, фітофтороз, вірусна мозаїка.

  Овоч баклажан – опис

  У висоту кущ баклажана сягає від 40 до 150 см. Листя у рослини чергове, велике, шорстке, зелене, іноді з фіолетовим вилиском. Квітки діаметром 2-2,5 см, двостатеві, фіолетового кольору, одиночні або зібрані в напівпарасольковидні суцвіття по 2-7 штук, цвітуть із липня по вересень. Плід – велика, округла, циліндрична або грушоподібна ягода діаметром до 20, довжиною до 70 см і вагою до 1 кг, матового або глянцевого темно-фіолетового кольору, в якій містяться дрібні, плоскі світло-коричневі насінинки, що дозрівають у кінці літа або на початку осені.

  Вирощування баклажанів із насіння

  Посів насіння баклажанів

  Баклажан – найтеплолюбніший овоч родини Пасльонові. Він не зносить заморозків і в умовах нашого клімату вирощується тільки через розсаду. Термін дозрівання скоростиглих сортів баклажанів – сто днів з моменту появи сходів, а у пізньостиглих цей часовий проміжок становить 150 днів. Посадка баклажанів на розсаду здійснюється на початку або в середині березня з таким розрахунком, щоб земля до моменту пересадки сіянців у ґрунт встигла прогрітися до 18 ºC, а сходам до цього моменту було не менше 75 днів. Вирощування розсади баклажанів починається з передпосівної обробки насіння, і найкраще для посадки брати насіння не першого, а другого року зберігання, оскільки воно більш життєздатне. Для того, щоб активувати насіння, його на три доби замочують у тривідсотковому розчині гумату калію, а потім висаджують по насінині в касети або окремі горщики з вологим ґрунтом, що складається на 60 % із верхового торфу, на 20 % із перегною, на 10 % із дернової землі з додаванням 5 % піску або тирси і такої ж кількості біогумусу, заглиблюючи насіння в ґрунтовий склад на 1 см. Після посіву ґрунт ущільнюють, потім посуд накривають плівкою або склом.

  Вирощування розсади баклажанів

  Проростає насіння баклажанів при температурі 25-26 ºC через 10-15 днів. Коли зійде велика частина розсади, плівку прибирають, а температуру й освітленість підвищують. Догляд за розсадою баклажанів не зажадає від вас значних зусиль. З моменту посіву і до появи на розсаді бутонів ґрунт не поливають, вологість повітря також не повинна бути високою, і тільки в період бутоноутворення вологість ґрунту і повітря необхідно підвищити. Якщо ви посіяли насіння в багатий ґрунт, добриво для баклажанів не знадобиться, але якщо ґрунт, в якому ростуть сіянці, бідний, то полийте його 2-3 рази слабким розчином Кристалліну – 12-15 г на 10 л води. І стежте за тим, щоб сіянцям вистачало світла, інакше розсада буде болісно витягуватися. Якщо надворі встановилася тривала похмура погода, то слід зробити температуру в приміщенні на кілька градусів прохолоднішою, що досягається провітрюванням, а також слід злегка зменшити вологість повітря і ґрунту.

  Пікірування баклажанів

  Як ми вже згадували, на відміну від спорідненого томата, баклажани погано реагують на пікірування, тому їх і сіють відразу в окремі посудини. Однак при утворенні у сіянців одного-двох справжніх листочків виникає необхідність у їх перевалці в більші горщики – діаметром 10-12 см. Якщо хочете, назвіть це пікіруванням. Перед тим, як пікірувати баклажани у великі горщики, необхідно їх рясно полити, а потім обережно перемістити разом із земляною грудкою в новий посуд.

  За два тижні до висадки сіянців у відкритий ґрунт їх починають гартувати: поступово знижують температуру утримання, довівши її в результаті до 14-15 ºC. Останні кілька днів перед посадкою сіянці повинні проводити на свіжому повітрі весь світловий день, а якщо у дворі тепло, то можна залишити розсаду на вулиці на всю ніч. Гартувальні процедури підвищують стійкість сіянців до вітру, пристосованість до прохолодної температури і прямих сонячних променів. Розсаді, яка в подальшому вирощуватиметься в теплиці, гарт не потрібен.

  Посадка баклажанів у відкритий ґрунт

  Коли садити баклажани в ґрунт

  Ми вже писали про те, коли садити розсаду баклажанів у відкритий ґрунт: основні умови для пересадки сіянців на грядку – температура ґрунту в межах 18 ºC і вік розсади 2-2,5 місяців із моменту появи сходів. Сіянці повинні досягати висоти 16-25 см, мати 8-10 справжніх листків, а, можливо, і кілька бутонів. Бажано, щоб загроза поворотних заморозків до моменту висадки розсади вже минула. Тобто оптимальний термін посадки сіянців на грядки – початок червня. Місце для вирощування теплолюбного баклажана має бути сонячним, але захищеним від вітру. Найкращі попередники для баклажанів – капуста, огірок, морква, цибуля, часник, кабачок, квасоля і горох. Не можна вирощувати баклажани на ділянці, де до цього росли картопля, перець, помідори, фізаліс і власне баклажани.

  Ґрунт для баклажанів

  Найбільш благодатний ґрунт для баклажанів – суглинний або супіщаний. Непогано вони ростуть і на важчих ґрунтах, проте в такому разі потрібно внести в ґрунт торф і перегній із розрахунку по одному відру кожного добрива на м² ділянки, а також слід «розбавити» важкий ґрунт крупним річковим піском або тирсою. Робити це краще ще восени, за півроку до висаджування розсади баклажанів, під час перекопування ділянки на глибину штиха лопати. Якщо ви хочете угноїти ґрунт, то у свіжому вигляді це добриво вносять восени, а навесні можна перекопувати ділянку лише з перепрілим гноєм. І все ж краще готувати місце під баклажани з осені, щоб навесні, коли земля просохне після танення снігу, залишалося лише розпушити її граблями, закладаючи в ґрунт розсипані по ділянці добрива: по 2 склянки деревної золи, по чайній ложці сечовини та по столовій ложці суперфосфату і сульфату калію на м² – у випадку, якщо ґрунт на ділянці бідний.

  Як висаджувати баклажани у відкритий ґрунт

  Техніка посадки сіянців баклажанів у відкритий ґрунт та сама, що і перців: на грядці роблять ямки на відстані 30-40 см одна від одної на 2-3 см глибші, ніж висота горщиків із розсадою, а між рядами залишають дистанцію близько 60 см. Потім ямки заливають водою, висаджують в утворену багнюку попередньо политу розсаду разом із земляною грудкою, засипають ямки ґрунтом і ущільнюють його. Після посадки ділянку мульчують сухою землею або торфом. Перші два тижні необхідно стежити за тим, аби ґрунт на ділянці був увесь час вологим, і найкраще запобіжить зашвидкому висиханню ґрунту торф’яна мульча.

  Вирощування баклажанів у теплиці

  У тепличних умовах краще вирощувати гібридні сорти баклажанів, і найпопулярніші з них – Лускунчик, Фіолетове диво і Багіра. Посадка розсади в теплицю вимагає дотримання таких умов:

  • сіянці повинні мати 8-9 розвинених листків;
  • коренева система розсади повинна бути добре розвиненою;
  • висота сіянців повинна досягати не менше 20 см;
  • вік розсади, яку висаджують у теплицю – 65-75 днів із моменту появи сходів.

  Грядки в теплиці готують так: з осені ґрунт очищають від залишків інших рослин і дезінфікують розчином мідного купоросу (2 столові ложки на 10 л води). За три тижні до посадки баклажанів у ґрунт на кожен м² вносять по 4 кг перегною, 60 г суперфосфату, 30 г аміачної селітри, 15 г сірчанокислого магнію і 30 г сірчанокислого калію, після чого грядки перекопують, закладаючи добрива в ґрунт, і розрівнюють. Ямки викопують трохи глибше, ніж висота горщиків із розсадою, на відстані 45 см один від одного, зберігаючи проміжок між рядами близько 60 см. Розсаду перед пересадкою в теплицю поливають, потім обережно виймають із горщика разом із земляною грудкою, перевалюють у ямку, закопують, ущільнюють землю і поливають розсаду вже на новому місці.

  Баклажани вологолюбні, тому зволоження ґрунту – найважливіший пункт догляду за ними, але перед тим, як поливати баклажани після посадки наступного разу, дайте їм оговтатися днів п’ять, після чого рослини поливають один раз на тиждень, а коли баклажани почнуть плодоносити, частота поливань подвоюється. Зволожують баклажани теплою водою рано-вранці. Після поливання теплицю провітрюють, оскільки вологим повинен бути ґрунт, та аж ніяк не повітря.

  Оптимальна температура для вирощування баклажанів у теплиці 28 ºC, вища температура неприпустима, тому провітрювання теплиці має стати регулярною процедурою, особливо в спекотні дні. Крім того, у спекотну погоду слід поливати в теплиці доріжки.

  Удобрення баклажанів, вирощуваних у закритому ґрунті, проводять двічі за сезон:

  • до початку плодоношення, через два тижні після висадки розсади на грядки – мінеральними і комплексними добривами (Растворином або Кемірою);
  • після того, як почалося плодоношення – азотно-фосфорними добривами (розчином столової ложки селітри аміачної і суперфосфату в склянці води).

  Органічні добрива вносяться лише один раз – у ґрунт перед посадкою, оскільки більш пізнє їх внесення може призвести до потужного зростання зелені і рясного цвітіння, але плоди зав’язуватися не будуть.

  Іноді доводиться підв’язувати кущі баклажанів до опор, оскільки в тепличних умовах вони виростають занадто високими і при цьому крихкими, крім того, бажано прибрати з кущів бічні відростки, залишивши з них лише п’ять найсильніших.

  Що ж до хвороб, то в теплицях через підвищену вологість може розвинутися фітофтороз чи тютюнова мозаїка, з якими борються Циркон або Фітоспорін, хоча простіше все ж не допускати розвитку хвороб, регулярно провітрюючи теплицю. З комах-шкідників найбільше докучають баклажанам у теплиці попелиця, білокрилки і павутинні кліщі. Появи комах можна уникнути все тим же простим способом – провітрюванням теплиці.

  Догляд за баклажанами

  Як виростити баклажани

  Догляд за баклажанами у відкритому ґрунті полягає в поливаннях, а після цього – в прополюваннях і розпушуваннях міжрядь, формуванні кущів пізнього та середнього термінів дозрівання, а також підживленні баклажанів.

  Полив баклажанів

  Найбільше баклажани потребують вологи в період масового формування плодів, проте інтенсивне зволоження розсади протягом першої декади після посадки може сильно послабити рослини, що ще не прижилися. Вода для зволоження баклажанів має бути теплою – 25-30 ºC, лити її потрібно акуратно під корінь, щоб краплі не потрапляли на листя. Після поливання треба обережно розпушити міжряддя і видалити з ділянки бур’ян. Розпушувати ґрунт на ділянці слід хоча б 5 разів за сезон, не допускаючи утворення кірки на поверхні ґрунту, але якщо ви своєчасно замульчувати ділянку торфом, то розпушувати міжряддя доведеться набагато рідше, та й бур’янів на ділянці з баклажанами в такому разі буде небагато.

  Як підв’язати баклажани

  Тепличні баклажани виростають набагато вищими за ґрунтові, тому вони потребують підв’язування до шпалери або до кілків у трьох місцях, але з самого моменту посадки сіянців у ґрунт необхідно займатися формуванням куща в одне стебло, яке із часом і потребуватиме фіксації. На кущі залишають найсильніший паросток, видаляючи бічні прирости. Поки на стеблі тільки листя і квітки, паросток чудово витримує навантаження, але коли починають формуватися зав’язі, а потім ростуть і зріють плоди, навантаження на стебло збільшується багаторазово, тому стійкість сильнорослих баклажанів різко зменшується. Спосіб вирощування одностеблових баклажанів із фіксацією стебла до опори дозволяє заощаджувати в теплиці багато місця.

  Для тих, хто вирощує баклажани у відкритому ґрунті, краще формувати кущ баклажанів у кілька стебел. Як тільки рослина досягне висоти 30 см, верхівку основного пагона прищипують, щоб викликати активне кущіння. Коли кущ розростеться, на ньому залишають від двох до п’яти верхніх бічних пагонів, решту обрізають секатором. Слідкуйте за тим, щоб усі залишені пагони рівномірно освітлювалися.

  Підживлення баклажанів

  Баклажани потребують частих підживлень – один раз на два-три тижні. Уперше сіянці підживлюють через 15-20 днів після висадки у відкритий ґрунт. Чим удобрювати баклажани? Сумішшю мінеральних добрив, що складається з 10 г аміачної селітри, 10 г суперфосфату і 3-5 г сульфату калію, розрахованої на м² площі. Замість перерахованих добрив можна застосувати амофоску, Кристаллін, нітрофоску приблизно в кількості 20-25 г на ту ж одиницю площі. У наступні підживлення норму добрив поступово збільшують у півтора-два рази. Пам’ятайте про те, що після внесення добрив слід обов’язково полити ділянку.

  Добре реагують баклажани і на підживлення гноївкою. Не забувайте і про позакореневе підживлення: обприскуйте листя баклажанів слабким розчином борної кислоти, а в прохолодне літо не зашкодить обробка баклажанів по листю мікроелементами. Врахуйте, що розчини для позакореневих підживлень повинні бути за консистенцією в кілька разів слабкішими за ті, які вносять під корінь.

  Шкідники і хвороби баклажанів

  Найвідомішими хворобами баклажанів є фітофтороз і мозаїка, а також столбур, чорна ніжка і сіра гниль. Чорна ніжка – грибкове захворювання, яке викликає потемніння і руйнування кореневої шийки рослин, а коли хвороба вражає кореневу систему, баклажани сохнуть і гинуть. Діагностувати хворобу можна вже в розсадному віці, а сприяє її розвитку підвищена вологість ґрунту і повітря. Мозаїка може погубити до 15 % урожаю баклажанів. Визначити її можна за своєрідним строкатим забарвленням листя, що з’являється в результаті ураження рослини вірусом. Найчастіше вірус переноситься на баклажани при пікіруванні. Столбур – фітоплазмове захворювання, яке найчастіше вражає баклажани у відкритому ґрунті, ніж тепличні овочі. Від столбура листки у баклажанів стають червоно-фіолетовими, а верхні – гофрованими, стебла товщають, стають ламкими, квіти деформуються, сохнуть і опадають. Переносниками столбура є цикадки. Сіра гниль, як і будь-який грибок, поширюється через заражені рештки рослин, а особливо активна вона при високій вологості при температурі не нижче 20 ºC. Виглядає сіра гниль як темні водяні плями на листі, плодах і стеблах баклажанів, на яких через час з’являється сірий наліт. Фітофтороз проявляється темно-бурими плямами на нижніх листках, які поступово чорніють, а на споді листової пластини утворюється білий наліт. Згодом хвороба вражає плоди і суцвіття баклажана: спочатку з’являються ніби підшкірні, розпливчасті плями, що збільшуються в розмірах, а квітконос чорніє і засихає.

  Шкідників у баклажанів теж достатньо, але найчастіше їм докучає попелиця, павутинні кліщі, голі слимаки. Попелиця і павутинні кліщі живляться соком рослин, роблячи проколи на їхніх листках і стеблах, від чого ті сохнуть, в’януть і скручуються, а слимаки не тільки об’їдають листя, залишаючи іноді від нього тільки жилки, але також пошкоджують і плоди.

  Обробка баклажанів

  Як обробити баклажани, щоб хвороби і шкідники не погубили ваш урожай? Для того, щоб убезпечити баклажани від ураження захворюваннями, необхідно дотримуватися на ділянці сівозміни, тобто не висаджувати розсади баклажанів після того, як там росли пасльонові та інші небажані попередники, правильно доглядати за баклажанами і здійснювати профілактичні обробки насіння та ґрунту на ділянці перед посадкою. Насіння дезінфікують, витримуючи його півгодини в слабкому розчині соляної кислоти або в міцному розчині марганцівки, а ґрунт на ділянці до висадки розсади, а також після її вкорінення у відкритому ґрунті і після збору врожаю та утилізації рослинних залишків слід обробляти препаратами, що містять мідь – мідним купоросом, бордоською рідиною. Цей захід допоможе захистити баклажани від захворювання фітофторозом і мозаїкою, але якщо хвороби все ж проявляться, можна вдатися до обробки баклажанів Цирконом або Фітоспоріном.

  Від столбура і чорної ніжки, на жаль, препаратів ще не придумали, але дезінфекція насіння та ґрунту перед посівом може послабити збудників хвороби.

  Слимаків, якщо їх небагато, можна зібрати руками, але при великій кількості молюсків на ділянці потрібно розсипати по міжряддях після розпушування ґрунту суміш золи, тютюнового пилу і вапна.

  Що стосується шкідливих комах, баклажани можна обробити від них до і після цвітіння інсектицидами, що швидко розкладаються, наприклад, Кельтаном чи Карбофосом або безпечним для здоров’я людини препаратом Стріла.

  Збір та зберігання баклажанів

  Збирати плоди можна вже після 30-40 днів після цвітіння, коли вони стають глянцевими. Плоди баклажанів збирають у напівстиглому стані: ні в недостиглому вигляді, ні перезрілими вони не смачні. Власне, розрізняють два види зрілості баклажана: технічну, при досягненні якої баклажани готові до збору і вживання в їжу, і біологічну, при якій стиглий плід уже несмачний. Зрізати плоди потрібно секатором, залишаючи на них плодоніжку довжиною 2 см. Довго баклажани не зберігаються, тому краще використовувати їх в їжу або зробити заготовки на зиму – законсервувати у вигляді ікри або салатів, засолити або замаринувати. Деякі господині ріжуть плоди на кружальця і сушать. Якщо ви помістите баклажани в темне місце з температурою не вище 2 ºC, вони зможуть залишатися свіжими близько місяця. Можна, загорнувши кожний баклажан в аркуш паперу, скласти їх в ящик в один шар і помістити в прохолодне місце, де вони теж можуть зберігатися деякий час. Склавши баклажани в поліетиленовий пакет і залишивши отвір для вентиляції, помістіть пакет у темряву і холод – ось ще один спосіб зберігання. Ну, і, звичайно, найдовше плоди баклажанів зберігаються в холодильнику. Головне для зберігання баклажанів – темрява і прохолода.

  Види і сорти баклажанів

  Наразі класифікація баклажанів поділяє їх на три підвиди: східний, європейський і індійський.

  Східний підвид баклажанів представлений невисокими рослинами з напіврозлогими і розлогими кущами здебільшого ранніх, але іноді і середньоранніх сортів. Пагони і стебла рослин цього підвиду тонкі, зеленувато-фіолетові, листя яйцеподібні, дрібні, зелені, з фіолетовими жилками і черешками. Плоди теж невеликі, кулясті, змієподібні, серповидні, грушоподібні, циліндричні темно-фіолетового кольору з зеленуватою або білою м’якоттю зі слабко вираженою гіркотою.

  Західний підвид баклажанів представлений середньостиглими і пізніми сортами зімкнутих чи напіврозлогих кущів середньої або великої висоти з товстими зеленими стеблами, у вершин яких слабо проявляється фіолетова пігментація. Листя у рослин цього підвиду велике, подовжено-яйцеподібне, опушене, зеленого кольору, іноді зі світло-коричневим відтінком у районі жилок і черешків. Порівняно великі плоди різних форм, досягнувши технічної стиглості, набувають фіолетового, коричнево-фіолетового, темно-фіолетового і чорно-фіолетового забарвлення. М’якоть жовтувато- або зеленувато-біла з різним ступенем гіркоти.

  Підвид індійських баклажанів у культурі представлений широко, але в нашому кліматі його сорти не вирощуються.

  Пропонуємо вам опис найкращих сортів західного підвиду баклажанів, які з успіхом можна вирощувати в умовах середньої смуги:

  • Валентина – стандартний розмір пурпурно-чорних плодів цього раннього врожайного сорту 5х26 см, вони витягнуті донизу і мають виняткові смакові якості та стійкість до вірусу тютюнової мозаїки;
  • Фіолетове диво – ранньостиглий гібрид, із блискучими плодами фіолетового кольору, що досягають ваги 350 г, із зеленуватою м’якоттю без гіркоти. Це урожайний і стійкий до в’янення сорт;
  • Чеський ранній – ранньостиглий сорт високої врожайності з потужними, компактними невисокими кущами з темно-фіолетовими, гладкими, блискучими плодами яйцевидної форми з зеленувато-білою м’якоттю без гіркоти;
  • Чорний красень – данський ранньостиглий сорт із висотою куща близько 50 см та плодами дуже темного кольору і циліндричної форми вагою близько 240 г;
  • Делікатес – ранньостиглий сорт, кущ заввишки до 40 см, плоди темно-фіолетові, м’якоть білого кольору без гіркоти;
  • Золоте яйце – ранньостиглий гібрид із плодами середнього розміру, що мають форму гусячого яйця. Цей сорт вирощують радше як декоративну рослину;
  • Донський – середньоврожайний середньорозлогий кущ середнього зросту з грушоподібними плодами масою до 180 г;
  • Епік – ранньостиглий сорт з оригінальними краплевидними плодами темно-пурпурного кольору розміром 10х22 см, що відрізняється невибагливістю і високою врожайністю;
  • Донецький урожайний – ранній сорт із темними плодами завдовжки до 15 см, діаметром до 4 см і вагою до 160 г;
  • Блек Бьюті – високоврожайний ранній сорт із дуже великими плодами – до 900 г вагою;
  • Марія – вага невеликих подовжених плодів темно-фіолетового кольору досягає 220 г, сорт відрізняється швидким дозріванням плодів, що компенсує їхні невеликі розміри;
  • Барбентане – ранньостиглий урожайний сорт тривалого періоду плодоношення з глянцевими темно-фіолетовими плодами;
  • Наутилус – середньоранній сорт із шаблевидними темно-фіолетовими плодами вагою до 500 г. Підходить для вирощування в закритому ґрунті;
  • Арап – високорослий кущ, що досягає метрової висоти, на якому стигнуть дуже темні фіолетово-коричневі плоди завдовжки до 25 см;
  • Альбатрос – середньостиглий сорт високої врожайності висотою до 50 см із грушоподібними синьо-фіолетовими плодами масою до 450 г;
  • Солара – ранньостиглий урожайний і невибагливий у догляді сорт із темно-фіолетовими плодами масою до 1 кілограма.

  Коли і як висаджувати в ґрунт розсаду баклажан

  Баклажан – колись екзотичний плід, який вже давно і міцно увійшов у наше повсякденне життя і в наш раціон, але його вирощування має деякі особливості. З цієї статті садівники та городники дізнаються, коли і як висаджувати в ґрунт розсаду баклажанів і як вирішувати проблеми, які можуть виникнути при його вирощуванні.

  Сорти баклажан, придатні для посадки у відкритий ґрунт

  Баклажан, він же синенький – сама теплолюбна рослина з сімейства пасльонових. Висота кущів від 40 до 150 сантиметрів, квітки фіолетові, плоди циліндричної або грушоподібної форми, колір плодів варіюється від темно-фіолетового до білого. Від появи сходів до дозрівання плодів проходить 100-150 днів, тому в умовах помірного клімату вирощувати баклажани можна тільки розсадним способом.

  Виходячи з наших кліматичних умов, і щоб уникнути ризику занапастити врожай, варто віддати перевагу скоростиглим сортам, таким як Олексіївський, Алмаз, Робін Гуд, Епік F1 та інші.

  • Олексіївський – урожайний скоростиглий сорт. Плоди подовжені, із темним забарвленням. Кущі виростають до сімдесяти сантиметрів, розгалужуються. Підходить для вирощування у відкритому ґрунті та для теплиць.
  • Діамант. Невисока компактна рослина, що дає відмінний урожай з невеликої площі, плоди циліндричні фіолетової фарби, без гіркуватості
  • Робін Гуд. Має високі розлогі кущі з великим листям. Плоди грушоподібної форми бузкового кольору. Добре пристосовується до різних кліматичних умов, підходить для посадки у відкритий ґрунт.
  • Епік F1. Високорослий гібрид з темно-фіолетовими великими плодами грушоподібної форми, скоростиглий, що легко переносить спеку і холод.
  • Балагур. Високорослий кущ, що дає до сімдесяти плодів, має дуже ранні терміни дозрівання. Плоди незвичайні за формою та кольором.
  • Негус. Супершвидкостиглий сорт, низькорослий, плоди дрібні, мають ніжний смак при хорошій щільності, транспортабельний.

  Вирощування розсади баклажан

  Як підготувати насіння

  Перш ніж садити баклажани розсадою в ґрунт, розсаду потрібно виростити. Для посіву краще підійдуть насіння, що зберігалося два роки, практика показала, що вони мають найкращу схожість. Перед посівом насіння слід продезінфікувати одним із способів:

  • в 1% розчині марганцівки протягом 30 хвилин, потім промити, кілька разів змінюючи воду;
  • попередньо зрізане листя алое потрібно потримати в холодильнику 6 – 7 годин, віджати сік і замочити в ньому насіння баклажанів на добу;
  • на три доби замочити у 3%-му розчині гумату калію;
  • на 1 літр води додати 1 грам марганцево-кислого калію, 0,2 г борної кислоти і 0,1 г мідного купоросу. У такий розчин насіння занурюють на 20 хвилин, потім ретельно промивають, змінюючи воду.

  Як готувати ґрунт і проводити посів

  Посів насіння баклажанів на розсаду проводиться приблизно на початку березня. Конкретні терміни залежать від регіону проживання, від сходів до висадки розсади у ґрунт має пройти 65 днів.

  Підготовлене насіння сіють у стаканчики. Для їх заповнення використовують такий склад:

  • шістдесят відсотків торфу;
  • двадцять відсотків перегною;
  • десять відсотків дернової землі;
  • десять відсотків піску.

  Потім на 10 літрів складу додається 2 склянки золи та 60 грам суперфосфату.

  У заповнені ґрунтом стаканчики поміщають по два насінини, заглибивши їх у ґрунт на 5 см і присипавши піском, стаканчики накривають прозорою плівкою або склом. Один – двічі на день плівку чи скло відкривати для провітрювання. З появою сходів потрібно забезпечити хороше освітлення, регулярно стежити за вологістю грунту, уникаючи його перезволоження. Під час проростання насіння баклажанів потрібна температура +25 градусів, коли насіння зійде, плівку знімають. Температуру потрібно знизити до +18 градусів вдень та +16 вночі. У похмуру погоду температуру повітря підвищують. До моменту появи сходів, як правило, полив не потрібно, тому що земля під плівкою не висихає, а з появою сходів потрібно забезпечити полив та підвищити вологість повітря.

  Вода для поливу баклажан має бути тієї ж температури, що й навколишнє повітря. Слід використовувати дощову чи отстоянную водопровідну воду. Якщо перед посівом грунт був добре удобрений, то сіянці підгодовувати не потрібно, а якщо не було внесено достатньо добрив, слід полити розсаду слабким розчином «Кристалону» три рази протягом місяця.

  При тривалій похмурій погоді рекомендується застосовувати підсвічування, відстань від люмінесцентної лампи до паростка баклажана не повинна бути менше півметра.

  Баклажани, на відміну від помідорів, не люблять пересадку. Але все ж таки, після утворення кількох справжніх листків, їх потрібно розпікувати в горщики більшого розміру. Перед цим розсаду баклажан рясно поливають і пересаджують разом із грудкою землі.

  Коли верхній шар ґрунту прогріється до температури +14-16 градусів, можна висадити розсаду баклажан у відкритий ґрунт.

  Перед висаджуванням розсаду баклажан гартують протягом декількох днів, виносячи на відкрите повітря вдень і заносячи в приміщення на ніч.

  Висаджуємо баклажани у ґрунт

  Грунт під посадку розсади баклажан у відкритий ґрунт готується восени. Місце для посадки вибирається добре освітлене та захищене від протягів. Під перекопування вносять калійні, азотні та фосфорні добрива, а також органіку у вигляді перегною або компосту. Корисно засіяти з осені ґрунт сидератами, це допоможе покращити його проникність повітрям та водою. Навесні ґрунт під посадку розсади знову перекопується, додатково до неї вноситься гарячий розчин коров’яку або «Ефектону».

  Небажаними попередниками для баклажан є томати, картопля та інші пасльонові культури, а рекомендованими – бобові, огірки та зелень.

  Визначити точно терміни посадки розсади баклажан у ґрунт складно, тому що ці теплолюбні рослини дуже бояться зниження температури.

  Краще дочекатися, поки температура повітря буде не нижче +20?, а температура грунту тривалий час не опуститься нижче +14 – +16?. Вік розсади баклажан на момент висадки в грунт повинен бути не менше 65 днів.

  Висаджувати кущики баклажан слід через кожні 45 сантиметрів, лунки копають трохи глибше висоти розсадних стаканчиків.

  Для висадки у відкритий грунт годиться розсада висотою куща 20 см, вона повинна мати не менше п’яти справжніх листків, хоча б один бутон і мочкувате коріння. Розсаду баклажанів, за день до висадки в ґрунт, поливають світло-рожевим розчином перманганату калію з додаванням кореневіна. На другий день її висаджують у підготовлені лунки та зрошують розчином бордоської рідини.

  Висаджування розсади баклажан проводиться з грудкою землі, при висадженні потрібно намагатися не пошкодити коріння. Паростки заглиблюються до перших листочків.

  Баклажани важко переживають пересадку у відкритий ґрунт, у перші десять днів листя втрачає вологу, можуть опадати бутони. Поки розсада не почала, її краще прикрити від сонячних променів напівпрозорим покривним матеріалом.

  Якщо нічні температури опускаються нижче за +14 градусів, то потрібно спорудити укриття, які захистять посадки баклажанів уночі.

  Для такої мети дуже добре себе зарекомендували плівкові укриття та міні-парники із п’ятилітрових пластикових пляшок.

  Порада! Щоб позбавити себе необхідності укриття, краще не поспішати висаджувати розсаду баклажан у відкритий грунт.

  Навіть якщо рослини після посадки не загинуть від низьких температур, все одно посадка розсади баклажан у відкритий грунт при прохолодній погоді може закінчитися плачевно: розсада довго приживатиметься, початок плодоношення значно відсунеться, і нормального врожаю не буде.

  Увага! Згубною для висадки розсади баклажанів у відкритий ґрунт може бути і спека. У спекотну сонячну погоду висаджувати розсаду не можна. Тут не допоможе навіть рясний полив.

  У саму спеку розсаду баклажан рекомендується притіняти.

  Догляд після висадки розсади у ґрунт

  Баклажан, висаджений у відкритий ґрунт, вимогливий до температурних умов, а також до освітленості та вологості. Оптимальні умови для його нормального зростання:

  • Світловий день повинен бути не більше 12 годин, але при цьому сонячний.
  • Баклажан чутливий до зниження температури, перестає запилюватися при опусканні температури нижче +20 градусів, від найменшого заморожування гине.
  • Вимагає родючих та легких ґрунтів.
  • Вологолюбний, за недостатнього поливу скидає квіти.

  Найважливішою умовою нормального зростання баклажанів, висаджених у відкритий ґрунт, є полив. Він необхідний відразу після висадки в ґрунт, потім п’ять днів потрібно дати рослинам відпочити, і надалі поливати один раз на тиждень. Під час плодоношення баклажан частота поливів має бути збільшена вдвічі. Вода для поливів має бути тепла, час переважно ранковий.

  Не менш важливим є розпушування ґрунту навколо кущиків. Після кожного поливу та після дощу обов’язково слід розбивати ґрунтову кірку. Дуже корисно для баклажан, посаджених у відкритий ґрунт, підгортання, що сприяє утворенню додаткових коренів.

  , посаджені у відкритий ґрунт, проводяться від трьох до п’яти разів на сезон, при цьому потрібно чергувати мінеральні та органічні добрива. Рекомендоване мінеральне добриво – «Розтворін», а як органіка потрібно застосувати рідкий коров’як або засіб «Біуд».

  Кущ баклажан, посаджений у відкритий ґрунт, формується таким чином:

  • з бічних відростків залишають 2 – 3 найсильніші, інші прибирають;
  • нижнє листя баклажана і відростки аж до розвилки теж прибирають, як і всі слабкі та хворі пагони, жовте листя та дефектні плоди;
  • до кінця плодоношення прищипують верхівки всіх стебел разом з дрібними зав’язями, які вже не встигнуть визріти, і прибирають нові квітки, що з’явилися;
  • високі кущі баклажан підв’язують до опори.

  Захист від хвороб та шкідників

  Профілактика грибкових хвороб

  Профілактикою грибкових хвороб баклажан, висаджених у відкритий ґрунт, є:

  • правильна сівозміна, тобто вирощування баклажан на старому місці не раніше ніж через 3 роки;
  • висаджувати здорову розсаду баклажанів;
  • не допускати загущеності;
  • не вносити надлишки органіки;
  • не допускати перезволоження ґрунту;
  • використовувати стійкі до хвороб сорти.

  Чим хворіє розсада, посаджена у відкритий ґрунт

  За час вегетації баклажани можуть уражатись наступними хворобами: кореневі та прикореневі гнилі, трахеомікози, мозаїка листя, фітофтороз. Боротися з ними потрібно хімічними чи біохімічними засобами, а також народними засобами.

  Біопрепарати впливають не відразу, тому їх потрібно багаторазово застосовувати. Вони оздоровлюють ґрунт і не надають шкідливого впливу на навколишнє середовище.

  Для обробки грунту з висадженими баклажанами застосовують препарати, що містять мідь, а також «Фітоспорин» або «Цирконій».

  Знищення капустян

  Ведмедка здатна знищити весь урожай баклажан, тому з нею необхідно боротися. Для боротьби з капустянкою готують такий склад: зварити кашу з будь-якої крупи до напівготовності, додати до неї соняшникову олію, бажано, із запахом і підмішати отрутохімікат БІ-58.

  Увага! Використовуйте гумові рукавички, оскільки засіб токсичний.

  По всіх грядках, з висадженими в ґрунт баклажанами, провести борозенки завглибшки три сантиметри вздовж і впоперек, пролити їх водою, намагаючись землю довкола залишити сухою. У борозенки розкласти кашу з отрутою та присипати ґрунтом. Через три години можна починати збирати загиблих комах, щоб ними не отруїлися птахи. Такий спосіб дозволяє позбутися шкідників на два – три роки.

  Боротьба з іншими шкідниками

  Величезна шкода баклажанам, приносить попелиця і колорадський жук. Колорадський жук може з’їсти за сезон 75-80% врожаю. Існують біологічні засоби боротьби з цими шкідниками: “Бітоксибацилін”, “Фітоверм”, “Басаміл”.

  Ці препарати малотоксичні, оброблені ними плоди придатні для споживання буквально через кілька днів.

  Існують також біоінсектициди на основі грибів: “Актофіт”, “Мікоафідин”, “Авертін-N”.

  Хімічні препарати, такі як «Деціс», «Екстра» та інші, більш ефективні для баклажан, але токсично впливають на людину. Їх заборонено застосовувати за півмісяця до цвітіння.

  Застосовують і народні засоби боротьби зі шкідниками. Вони являють собою настої та відвари з трав:

  • від попелиці застосовують відвари полину, ромашки, деревію. І також підходить настій горіхового листя.
  • від колорадського жука допомагає відвар з однієї склянки листя кульбаби, однієї склянки лушпиння цибулі і однієї склянки часнику, пропущеного через м’ясорубку. Розводять у відрі мильного розчину води.

  Можна з успіхом застосовувати багато народних засобів для посаджених у ґрунт баклажанів, але не варто робити це безконтрольно, тому що надмірне застосування отруйних трав нічим не відрізняється від хімічного впливу.