ТРАНСКРИПЦІЯ, ї, ж., спец . 1. Точне передавання на письмі звуків якоїсь мови або музичних звуків за допомогою умовних літер або спеціальних графічних знаків незалежно від графічних і орфографічних норм, що історично склалися в даній мові; система таких літер і знаків.
Фонетична транскрипція. Основні правила й позначки транскрипції : У транскрипції немає великих літер, усі слова пишуться з малої літери. Текст чи слово, що транскрибується, береться в квадратні дужки [ ]. [' ] — скісна рисочка над голосним або після нього позначає наголос: [[лі'тера], [ду'мка].
м'якість приголосного позначаємо рискою вгорі ['], а напівпом'якшеність таким знаком: [']; довгі звуки позначаємо так: [:] ([дз'урчан':а] ); маленькою буквою вгорі позначаємо звук, до якого наближається при вимові основний звук: [дереиво]; [дж], [дз], [дз'] — так позначатимемо злиту вимову звуків: [джура], [дз'об].
усі слова при передачі транскрипцією, навіть власні назви, пишемо з малої літери: [украйіна]; букви я, ю, є, ї, ь, щ не вживаємо; ставимо наголос: [кол'іно], [криниця];
Реалізація цієї інформації відбувається в кілька етапів — транскрипція, дозрівання РНК і трансляція. Основні етапи реалізації спадкової інформації: транскрипція — відбувається у прокаріотів — у цитоплазмі, в еукаріотів — у ядрі, мітохондріях і пластидах.
В англійській існує 24 приголосних і 20 голосних звуків. Розглянемо спочатку правила читання голосних. Транскрипція англійських звуків: голосні. Англійські голосні поділяються на 3 групи: