У VII-III ст. до н. е. у степових районах Північного Причорномор'я, на території сучасної Південної та Південно-Східної України, а частково і в Криму панували скіфські племена.
Σκολότοι), — екзоетнонім грецького походження, який у сучасній науковій та художній літературі застосовується до практично всіх племен, що мешкали у VII—III ст. до н. е. на землях сучасної України від Дунаю до Дону, всю цю територію Геродот називав Велика Скіфія.
Скіфи на території України. Скіфи – войовничі кочові племена, що заселяли територію між річками Доном, Дунаєм та Дніпром, а також частину Криму у VІІ – ІІІ ст. до н. е.
Скіфи (VIII ст. до н. е. – III ст.
Царські скіфи мешкали на берегах Азовського моря та в степовій частині Криму. Скіфи-орачі жили в лісостеповій зоні, переважно між Дністром і Дніпром. А скіфи-кочівники опанували степи Подніпров'я. Свої поселення вони облаштовували на пагорбах, зручних для оборони, які були оточені земляними валами і ровами.
У III ст. н. е. сармати зазнали поразки від германського племені готів, яке прийшло у Надчорномор'я з Балтії.
Скіфи допомогли новому союзнику в його боротьбі проти повсталих 673 року до н. е. мідійських племен (територія розселення останніх прилягала до східного кордону Ассирії і входила до зони її …