Особливості вирощування соняшнику: на що звернути увагу

Соняшник – цінна олійна культура, що посідає лідируючу позицію в Україні й займає більше чверті посівних площ. При цьому, щоб отримувати гарний врожай, необхідно підібрати правильні гібриди і сорти, врахувати природні умови та дотримуватися технологій вирощування.

Що найважливіше у вирощуванні соняшнику

Найкраще підходить чорнозем, каштанові та сірі лісові ґрунти. Саме вони багаті поживними речовинами і мають оптимальний рівень рН: 6,0-6,8.

Температура та світло

Пророщення відбувається при температурі +8-10 °С. Так насіння сходить за 20 днів. Підвищення тепла прискорює процес: при +15-16 °С сходження відбувається за 9-10 днів. Сходи переживуть короткочасний мороз до -8 °С, але у фазі цвіту потребують тепла +25-27 °С. Соняшник любить сонячну погоду, а от тінь і похмурість значно стримують ріст.

Сприятливими зонами для соняшника є степ і лісостеп: Сумська, Полтавська, Черкаська, Харківська, Чернігівська та Дніпропетровська області.

Дуже чутливим до посухи є період цвітіння. Це загрожує отриманням пустого насіння. Тому в сухих районах затримують сніг і талі води, а також встановлюють якісні системи зрощення.

Поживні речовини

Соняшник вимогливий до повноцінного живлення. Наприклад, щоб отримати хороший врожай при засіванні 20 ц/га, треба у достатньому обсязі забезпечити ґрунт фосфором (45 кг), калієм (235 кг) та азотом (120 кг).

За періодом дозрівання гібриди і сорти ділять на ранні, середні та пізні. При виробі враховуйте умови вирощування, а також резистентність культури до шкідників і таких хвороб, як фомопсис, біла/сіра гниль тощо.

Етапи і технологія вирощування

Підбір гібридів і сортів

На одному полі врожай різних сортів буде різним. Часто різниця може сягати 40 % через генетичні відмінності насіння та його якість. Один сорт може щороку давати різний врожай, тому варто обирати насіння за середнім значенням протягом 3 років. Регулярно з’являються нові сорти, які мають міцний імунітет до хвороб і дають високу врожайність. Щоб це перевірити, рекомендовано висівати різні гібриди з різною скоростиглістю.

Вибір виробників/постачальників насіння

Зазвичай це селекційні підприємства, які виводять нові сорти і гібриди. Протестуйте по кілька шт. кожного виду. Важливо обирати надійних постачальників. Замовляйте продукцію завчасно і ретельно перевіряйте партії та документацію при отриманні.

Розміщення культури у сівозміні

Соняшник поміщають після злакових: сорго, озимих, кукурудзи, а якщо поле очищене від бур’яну – після пшениці ярої, ячменю тощо. Після олійних, зернобобових, сої, гороху та ріпаку засівати соняшник не бажано. У сівозміні соняшник варто повертати на поле мінімум через 4-9 років, щоб уникнути накопичення інфекцій.

Обробка і передпосівна підготовка ґрунту

Спочатку треба розпушити ґрунт і створити умови для розвитку коренів і росту соняшника. Задача передпосівної підготовки полягає у створенні для насіння ложа з оптимальною глибиною залягання (3-4 см). Так сходи вийдуть рівномірними. Також ґрунт культивують, щоб знищити бур’яни, але сьогодні застосовують сучасні страхові гербіциди, завдяки чому культивація може не проводитися.

Допомагає знизити алюмотоксичість ґрунтів з високою кислотністю, адже на них іноді втрачається майже половина врожаю. З вапном втрати окупаються в той же рік після внесення, а максимальний ефект досягається за декілька років.

Система і норма добрив залежить від сорту, плану урожайності, особливостей ґрунту й інших нюансів. Насіння культури добре засвоює фосфор, азот, калій, карбамід. Часто ці компоненти застосовуються у комбінаціях. Соняшник підживлюють мінеральними добривами, органічними (торф, послід), сидератами тощо. На чорноземах використовується амофос та перегній.

Насіння висівають у глибину до 4 см і розташовують рівномірно пунктирним рядном з шириною 45 або 70 см. Час посіву 15-25 квітня, у північних районах – на 14 днів пізніше. У нормальних умовах глибина загортання становить 3-6 см, на легкому ґрунті можна сіяти глибше.

Передбачає боротьбу із хворобами, шкідниками і бур’янами. Для цього застосовують культивацію, гербіциди, системи Клеарфілд Євролайтнінг, Експрес тощо. Також необхідне добривне підживлення та запилення бджолами: 1 вулик (3 сім’ї) на 1 га.

Посіви обприскують через 45 діб після цвітіння. Після цього знижується вологість соняшнику знижуються втрати.

Збирання урожаю

Збирання починають після побуріння мінімум 85 % кошиків при вологості насіння 12 %. Затримка прибирання бодай на 6 днів веде до втрат. Для зберігання готують очищене, сухе насіння.

Отже, щоб вдало виростити соняшник, слід враховувати природно-кліматичні умови, географічну зону, ґрунт і якість насіння, а дотримання правил і сучасна агротехніка забезпечить отримання високого та здорового врожаю культури.

Системи захисту соняшнику в нових кліматичних умовах

Соняшник — культура високомаржинальна, тому шкода втрачати навіть невелику частину врожаю через шкідливі організми, що підстерігають його на різних етапах вегетації (чи то хвороби, чи бур’яни, чи шкідники). Тож добре продуманий захист — дуже важливий елемент технології вирощування. Означимо певні акценти у виборі препаратів для формування системи захисту в комплексі.

Плануючи заходи захисту варто передусім «розкласти картинку» умов та факторів, від яких уже відштовхуватися далі, деталізуючи і конкретизуючи кожен захід та засіб. Маємо на увазі особливості регіону, в якому розташоване господарство, можливі загрози, погодні умови, досвід попередніх сезонів та прогнози на наступні, фази розвитку культурних рослин (чи бур’янів, якщо мова про гербіцидний захист), а також результат, на який розраховуєте.

«Система захисту соняшнику має включати в себе всі групи препаратів для культури. В ній повинні бути прораховані препарати проти характерних для певного регіону шкідливих організмів. Враховується тип сівозміни, забур’янення, переважаючі види як бур’янів, так і шкідники і основні хвороби», — наголошує Володимир Салієнко, менеджер із розвитку продуктів компанії FMC.

Захист від хвороб

Оскільки рентабельність соняшнику висока, в останнє десятиріччя його почали вирощувати по всій території України. Відповідно, разом зі збільшенням площ також і поширюються і грибні хвороби, які раніше були не характерні для певних регіонів.

«Тривалий час вважалося, що соняшник взагалі не потребує фунгіцидного захисту, масового розвитку хвороб не спостерігалось. Вважалось, що при посушливих умовах хвороби не вражають соняшник, та можна відмовитись від фунгіциду, але насправді це не так. Змінюються погодно-кліматичні умови, насичення сівозміни посівами соняшнику та інших культур, що мають спільні хвороби. Разом з ними розвиваються і принципи господарювання, і доводиться констатувати, що фунгіцидні обробки стали невід’ємною складовою технології вирощування соняшника», — каже пан Володимир.

Чималу роль тут відіграє і нехтування сівозміною, адже більшість збудників хвороб соняшнику зберігають свою життєздатність на рослинних рештках та в ґрунті упродовж декількох років.

«Наприклад, минулого року на посівах соняшнику масово почав проявлятися альтернаріоз вже в фазах 2-4 листків, хоча зазвичай в цю фазу розвитку можна спостерігати лише перші симптоми ураження. Септоріоз соняшнику також постійно присутній на полях, крім того, його прояви дуже схожі на альтернаріоз, і ці обидві хвороби можуть бути одночасно присутні на рослинах», — наголошує фахівець.

Він додає, що, скажімо, пероноспороз наразі поширений передусім у північному Степу, його ооспори зберігаються в ґрунті протягом 3-4 років.

Склероції білої гнилі життєздатні до 1-3 років, а іноді й довше, але цей збудник шкодить також іншим дводольним культурам. Для проростання склероцій потрібна помірно тепла волога погода протягом деякого часу для проростання плодових тіл і вторинного перезараження рослин, тоді спостерігається ураження стебел і кошиків соняшнику.

Фомопсидоз найбільш поширений у Донецькій, Луганській, Запорізькій, Кіровоградській областях. Фомоз , альтернаріоз, біла гниль поширені на всій території України, але найбільше спостерігаються в центральних, центрально-західних та північних областях. Іржа поширена у всіх зонах вирощування культури, але найшкідливіша на півдні.

Крім того, зазначає Володимир Салієнко, дедалі частіше на посівах соняшнику діагностуються нові, або раніше непоширені хвороби.

Також значний уплив на поширення хвороб мають погодні умови, які в останні сезони складаються досить сприятливими для збудників.

«Хоча в період посівної кампанії-2021 і було доволі прохолодно, все ж для травня-червня зазвичай притаманна тепла погода. В таких умовах збудники хвороб будуть вражати соняшник, вже починаючи з 4-6 листків. Зокрема, фомопсидоз, фомоз, альтернаріоз, септоріоз. Залежно від умов відбуватиметься проростання апотеціїв та формування аксоспор, які сприяють ураженню стебловою та кошиковою формою склеротиніозу. Тому дуже важливо запланувати ранні фунгіцидні обробки в фазу 4-6 листків», — каже експерт.

За його словами, серед фунгіцидів для соняшнику добрим рішенням буде Імпакт® К від компанії FMC. Він поєднує дві діючі речовин — флутріафол 117,5 г/л і карбендазим 250 г/л, та надійно контролює фомопсидоз, фомоз, альтернаріоз та септоріоз, що починають розвиватися на рослинах соняшнику вже на ранніх фазах вегетації. Також, наголошує пан Володимир, цей фунгіцид захищає соняшник від перезараження стебловою й кошиковою формами склеротиніозу та іржі, які разом з іншими хворобами є небезпечними впродовж усього періоду вегетації.

Слід також враховувати, що більшість хвороб з’являються на соняшнику вже на ранніх етапах росту і розвитку. Тому поля потрібно постійно обстежувати на ураження шкідливими організмами, серед них і хворобами, починаючи вже із фази сходів. Як наголошує Володимир Салієнко, якщо ще декілька років тому проводилася лише одна фунгіцидна обробка в «фазу зірочки», то зараз тиск хвороб змушує аграріїв планувати 2 обробки.

Довідник хвороб сільськогосподарських культур

Захист від шкідників

До основних шкідників соняшнику належать багатоїдні — совки, або нічниці (Noctuidae), яких ще називають «орденськими стрічками» за характерний рисунок на задніх крилах, що нагадує різнокольорові орденські планки.

«Більшість совок літає вночі. Гусениці голі, з малопомітними волосками. Поліфаги живляться листками, інколи стеблами. В переважної більшості видів зимує лялечка, інколи інші стадії. У деяких видів немає фіксованої зимуючої стадії», — нагадує Володимир Салієнко.

• підгризаючі — їхні гусениці з третього віку переходять із рослин у поверхневий шар ґрунту, де живляться стеблами. До них належить озима совка ( Agrotis (Scotia) segetum Schiff.) та інші.
• листогризучі — їхні гусениці грубо скелетують листки, пошкоджують генеративні органи, виїдають зерна, насіння. Це бавовникова ( Helicoverpa armigera Hbn.) та совка гамма ( Autographa gamma L.).

«У деяких випадках ці комахи можуть знищити більшу частину врожаю, але в середньому втрати від перелічених шкідників становлять в межах 10%. Значно зменшують запас шкідників агротехніка та дотримання сівозміни, але найефективнішим засобом у багатьох ситуаціях залишається застосування інсектицидів», — зауважує експерт.

У будь-якому разі для правильного вибору заходів боротьби та досягнення їх ефективності потрібен постійний моніторинг ситуації на полі, а також розуміння економічного порогу шкодочинності (ЕПШ). Для кожної групи чи окремого виду шкідників є методи обліку та ЕПШ, нагадує Володимир Салієнко.

Південний сірий довгоносик — Для визначення необхідності проведення захисних заходів на сходах вранці й увечері обліковують чисельність жуків методом облікових ділянок розміром 50X50 см, як і при ґрунтових розкопках. На ділянках оглядають поверхню ґрунту і його шар до 5 см, рослинні рештки та інші вкриття, де можуть переховуватись жуки. Виявлених особин підраховують і визначають середню їх чисельність із розрахунку на 1 м 2 . Якщо вона досягає економічного порогу шкідливості, що становить 2-3 особини/м2, сходи обробляють відповідним інсектицидом.

Підгризаючі совки — навесні контрольними обстеженнями полів, на яких восени розкопками була встановлена значна кількість зимуючих гусениць, методом ґрунтових обстежень визначають фактичну чисельність гусениць після перезимівлі та відсоток їх загибелі з різних причин (ураження хворобами, паразитами, вплив низьких температур тощо).

Листогризучі совки — наявність гусениць цих совок на посівах встановлюють, проводячи сачком по верхівках рослин. А їх чисельність визначають безпосереднім підрахунком гусениць під час огляду рослин на 12 облікових ділянках 50X50 см на полях площею до 100 га, або на 100 рослинах (по 5 у 20 місцях поля). Середню кількість гусениць обчислюють із розрахунку на 1 м 2 або на одну рослину, визначаючи також їхній віковий склад і кількість та інтенсивність пошкодження рослин (за 5-бальною шкалою). У разі досягнення економічного порогу шкідливості поле обробляють відповідними інсектицидами.

Південна соняшникова шипоноска ( Mordellistena parvulliformis Stshegol.), соняшниковий вусач ( Agapanthia dahli Richt.) — їхні личинки розвиваються у стеблах, виїдаючи вміст. Обліковують їх чисельність та пошкодженість стебел соняшнику після збирання врожаю. Для цього не менш як у 20 місцях поля на ділянках 1х1 м збирають стебла і прикореневі частини, які розтинають ножем уздовж і підраховують кількість личинок та їх кількість у кожному стеблі. В результаті вираховують середню чисельність личинок на 1 м 2 .

«Найпершими на соняшнику з’являються підгризаючі совки, довгоносики, далі його атакують попелиці, листогризучі совки тощо. Ситуація зі шкідниками на посівах соняшнику дуже швидко змінюється, тому моніторингом не можна нехтувати. Обробка має бути проведена при досягненні ЕПШ. Серед препаратів компанії FMC для захисту соняшнику представлені такі препарати як Вантекс®, Данадим® Мікс, Фуфанон® та Кораген®», — наголошує Володимир Салієнко.

Читайте про шкідників сільськогосподaрських культур

Вантекс® на посівах соняшнику використовується в нормі 100 мл/га проти попелиць та лучного метелика. У складі інсектициду найактивніший піретроїд — гамма-цигалотрин, що контролює шкідників з багатьох рядів. Діюча речовина міститься в полімерних капсулах різного розміру, що вивільняє її поступово. Також формуляція захищає продукти від змивання та деградації під дією довший час. Продукт дієвий за вищих температур, ніж інші піретроїди.

Данадим® Мікс використовується в нормі 0,8-1,5 л/га проти тих самих шкідників. Містить ще одну діючу речовину — диметоат — єдину системну фосфорорганічну сполуку, що забезпечує концентрацію препарату в рослині, а гамма-цигалотрин у складі препарату забезпечує сильний нокдаун-ефект.

Якщо потрібен швидкий «нокаут»-ефект та фумігаційна дія, тоді у пригоді стане інсектицид Фуфанон® (малатіон 570 г/л). Продукт використовують проти клопів та попелиць. Несистемна фосфорорганічна діюча речовина у його складі розчиняється дуже швидко до безпечних сполук, про що свідчить дуже короткий період очікування 20 діб.

Кораген® (у нормах 150-175 мл/га на соняшнику) можна застосовувати впродовж вегетації культури проти совок, вогнівок у період масового льоту імаго совок та початку відродження з яєць личинок. Оптимальним періодом внесення Кораген® є масове відкладання яєць.

«Згідно нашими рекомендаціями, для уникнення резистентності слід застосовувати не більше 2 обробок за сезон, обидві мають бути послідовними в межах одного покоління шкідника. Соняшник — це перехреснозапильна культура, відомо, що врожай соняшнику із запиленням бджолами підвищується на 15-20%. Разом з тим, розвиток лускокрилих шкідників на соняшнику в більшості випадків збігається з періодом цвітіння культури. В зв’язку з цим захист соняшнику від таких видів шкідників ускладнюється, оскільки потрібно підібрати препарат, який буде безпечним для запилювачів та ефективним проти поліфагів культури. Кораген® є надзвичайно селективним інсектицидом по відношенню до медоносних бджіл та інших комах запилювачів. Його застосування на соняшнику забезпечує високоефективний контроль лускокрилих шкідників і водночас відсутність негативного впливу на корисних комах. Однак все ж слід уникати обробок безпосередньо під час льоту бджіл!», — підкреслює експерт.

Захист від бур’янів

Бур’яни створюють конкуренцію за світло, поживні елементи та вологу. При цьому соняшник — світлолюбна культура що належить до рослин короткого дня. Для цієї культури характерний тривалий гербокритичний період (до 50 діб) — аж до фази зірочки, коли культура нарешті закриває поверхню ґрунту. Зниження урожайності через конкуренцію з бур’янами може становити аж до 70%.

Також цьогоріч слід враховувати значні коливання температур під час сівби та проростання сходів. Через таку прохолодну весну в посівах усіх культур, і соняшнику зокрема, переважають види бур’янів, які здатні розвиватися за понижених температур.

«Також спостерігалися приморозки в низці регіонів, що може значно вплинути на ефективінсть застосування ґрунтових гербіцидів. Відповідно, будемо спостерігати декілька хвиль бур’янів. Тому аграрії, які обрали гібриди під технологію Експрес™, отримають більш прогнозовану ефективність від застосування гербіцидів в порівнянні з лише ґрунтовою системою захисту. Що може для таких випадків запропонувати компанія FMC? Це гербіциди Експрес™ 75 в.г. (трибенурон-метил — 750 г/кг) та Експрес™ Голд 75 в.г. (трибенурон-метил — 562,5 г/кг та тифенсульфурон-метил — 187,5 г/кг)», — каже Володимир Салієнко.

Широкий асортимент ЗЗР за кращими цінами