Хто зіграв Шмідта

Випускник Імператорського університету Св. Володимира (1913 p.), астроном, геофізик, громадський діяч, професор математики, академік АН СРСР і АН УРСР

О.Ю. Шмідт був людиною легендарної долі. Організатор науки, енциклопедист, професор математики, геофізик, астроном, альпініст і мандрівник-першовідкривач нових земель, дослідник Арктики. І це далеко не повний перелік граней непересічного таланту Отто Шмідта. І в кожній сфері своїх захоплень він залишив помітний слід.

Народився Отто Шмідт 1 жовтня 1891 р. у м. Могильові в родині нащадка німецьких колоністів, купця другої гільдії Юлія Шмідта. Згодом багатодітна сім’я переїздить до Одеси, а звідти – до Києва, де 1907 р. батько придбав папірню. Родина оселяється на Татарці, на вулиці, яка нині носить ім’я Отто Шмідта.

1909 р. Отто закінчує із золотою медаллю Другу класичну київську гімназію і вступає до університету Св. Володимира на фізико-математичний факультет. Великий вплив на студента справили лекції професора Д. Ґраве, який займався алгебраїчною теорією груп.

Ще студентом Отто Шмідт бере участь у роботі фізико-математичного товариства, читає наукові доповіді на його засіданнях, готує велику працю “Абстрактна теорія груп”, що здобула всесвітню славу, вийшовши друком у Києві, та одразу була перевидана за кордоном. За цю працю Київський університет нагородив О.Ю. Шмідта золотою медаллю імені професора І.І. Рахманінова. Робота “Абстрактна теорія груп” стала магістерською дисертацією Отто Шмідта. 1916 р. йому було присвоєно звання приват-доцента з математики, і О.Ю. Шмідт поринає у викладацьку роботу. Під час Першої світової війни і революцій Київ опиняється у прифронтовій зоні. Відбувається часткова евакуація університету Св. Володимира, і Шмідт разом з молодою дружиною опиняється в Саратові, де займається науковими дослідженнями.

1917 р. він повертається де Києва і разом з батьком працює у Київській продовольчій управі, займаючись питанням постачання продовольства та розподілу харчування. Але водночас він не полишає роботи в університеті. Як члена ради молодих викладачів 1918 р. Шмідта делегують на нараду з питань вищої школи до Петрограда. Відтоді він буває в рідному місті лише наїздами, проте назавжди зберіг пам’ять про нього і любов до рідних місць, де пройшла його молодість, де він здобув перші наукові знання, де пережив перше кохання.

Протягом 1921-1924 pp. Шмідт редагує енциклопедію, керує Головвидавом, очолює журнал “Природа”, створює теорію походження Землі, займається викладацькою практикою, стає творцем Інституту фізики Землі і його першим директором.

1929 р. Отто Шмідт очолює першу арктичну експедицію на криголамі “Сєдов”, а 1932 р. – на криголамі “Сибіряков”, вивчаючи північні землі і відкриваючи нові острови. О.Ю. Шмідт був також серед екіпажу пароплава “Челюскін”, який розчавила крига. Разом з іншими полярниками він жив на крижині, доки їх не врятували, вивізши на літаках.

1934 р. у складі делегації героїв-челюскінців О.Ю. Шмідт відвідує Київ, виступає перед студентами в Київському університеті. Відомий астроном Ілля Колчинський згадує цю зустріч: “У своїй промові Шмідт сказав, що йому дуже приємно виступати у стінах саме цього вузу, в якому він навчався”.

Ім’я Шмідта носить острів поблизу Північної Землі, мис Шмідта розташований на березі північно-східної Азії, у східній Антарктиці знаходиться рівнина Шмідта, кратери Шмідта є на Марсі й Місяці.

Помер О.Ю. Шмідт 1956 року.

Матеріали взяті з книги Київський національний університет імені Тараса Шевченка : Незабутні постаті / [Авт.-упор. О. Матвійчук, Н. Струк ; Ред. кол.: В.В. Скопенко, О.В. Третяк, Л.В. Губерський, О.К. Закусило, В.І. Андрейцев, В.Ф. Колесник, В.В. Різун та ін.]. – Київ : Світ Успіху, 2005. – С. 272.

Інформаційно-обчислювальний центр університету Інформаційно-обчислювальний центр університету

2. Гіпотеза О. Шмідта і сучасні уявлення про виникнення Сонця і планет

Отто Юлійович Шмідт (\(1891\) – \(1956\)) народився у місті Могильові. Закінчив Київський університет. О. Ю. Шмідт був великим математиком, географом, астрономом, брав участь в організації дрейфуючої наукової станції «Північний полюс-\(1\)». Його ім’ям названі острів у Північному Льодовитому океані, рівнина в Антарктиді, мис на Чукотці.

Відомий вчений Отто Юлійович Шмідт , у \(1944\) році запропонував свою гіпотезу утворення планет. Він вважав, що мільярди років тому Сонце було оточене гігантською хмарою, яка складалася з частинок холодного пилу і замерзлого газу. Всі вони оберталися навколо Сонця. Перебуваючи у постійному русі, зіштовхуючись, взаємно притягаючи один одного, вони немов злипалися, утворювалися згустки. Поступово газово-пилова хмара сплющувалася , а згустки стали рухатися по кругових орбітах . Згодом із цих згустків і утворилися планети нашої Сонячної системи.

Гіпотези Канта, Лапласа, Шмідта багато в чому близькі. Думки цих вчених полягли в основу сучасного уявлення про походження Землі та всієї Сонячної системи.

Сьогодні вчені припускають, що Сонце і планети виникли одночасно з міжзоряної речовини — частинок пилу і газу . Ця холодна речовина поступово ущільнювалася, стискалася, а потім розпалася на кілька нерівних згустків. Один із них, найбільший, дав початок Сонцю. Його речовина, продовжуючи стискатися, розігрівалася. Навколо нього утворилося обертальна газово-пилова хмара, яка мала форму диска. Зі щільних згустків цієї хмари виникли планети, в тому числі і наша Земля.

Як бачите, уявлення вчених про виникнення Землі, інших планет і всієї Сонячної системи змінювалися, розвивалися. Та й зараз залишається багато неясного, суперечного. Ученим належить розв’язати чимало питань, перш ніж ми достовірно дізнаємося, як виникла Земля.