Menu Close

Хто віщав під час війни

Кулеба закликав українців, які виїхали під час війни, повернутись і допомогти захищати Україну

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба звернувся до українців, які виїхали з України під час повномасштабного вторгнення Росії, повернутись і допомогти обороняти батьківщину.

Деталі: Голова МЗС подякував Ірландії, яка надала прихисток понад 100 тисячам українців із початку повномасштабного вторгнення й надала десятки мільйонів євро гуманітарної допомоги, не говорячи про іншу підтримку.

“Ми поважаємо індивідуальний вибір кожної людини, але ми також закликаємо всіх українців, які виїхали з країни з початку повномасштабного вторгнення, розглянути можливість повернення додому”, – додав Кулеба.

“Ми розуміємо, що деякі люди не можуть мати такого вибору через стан здоров’я чи інші особисті обставини. Але тих, хто має вибір, ми запрошуємо повернутися і допомогти Україні боротися і вижити своїм безпосереднім особистим внеском”, – пояснив він.

За оцінками, з початку повномасштабного російського вторгнення з України виїхали шість мільйонів людей, більшість із них – до Європейського Союзу.

Минулого місяця ЗМІ повідомляли, що Україна проводить переговори з посадовцями ЄС про те, аби майбутні міграційні правила Євросоюзу допомогли забезпечити повернення більшої кількості українців додому наступного року, щоб вони підтримували українську економіку.

Постійний представник України при ЄС Всеволод Ченцов передбачає, що у 2025 році, коли повинен завершитись термін дії тимчасового захисту для українців у Євросоюзі, між державами-членами та Києвом розгорнеться битва за українських громадян.

Вибори під час війни? Хто і навіщо розхитує парламент

Президент, голова його Офісу та спікер роблять прозорі натяки… До чого готується влада?

«У кінці жовтня парламентських виборів в Україні не буде. Рада підтримала законопроєкт Зеленського і продовжила воєнний стан до 18 листопада». Таке повідомлення поширив нардеп Олексій Гончаренко минулого тижня просто з сесійної зали.

Однак уже через день після цього рішення спікер Руслан Стефанчук вийшов в ефір телемарафону з не такими однозначними міркуваннями. Глава парламенту розповів, що в Україні можуть бути ухвалені важливі політичні рішення стосовно виборів під час війни. І акцентував: Основний закон не забороняє волевиявлення під час дії воєнного стану. «Такої заборони в Конституції немає. Ця заборона міститься в Законі «Про правовий режим воєнного стану». І тому конституційної заборони проводити вибори у воєнний стан немає», – заявив голова Верховної Ради.

Свою логіку спікер пояснив тим, що «не має бути застою тієї демократії, яка є в суспільстві». Стефанчук навів слова президента Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокса, який ще у травні радив українській владі не відкладати проведення чергових парламентських і президентських виборів. Навіть попри військову агресію Росії проти України.

Що прикметно: у червні позиція голови Верховної Ради Руслана Стефанчука кардинально відрізнялася. Тоді він дослівно казав: «Якби вибори під час війни були можливі, це могло б призвести до розриву держави, на який очікує наш ворог».

Пробну кулю щодо проведення виборів, не чекаючи ідеальних умов для цього, закинув і голова Офісу президента Андрій Єрмак. У своєму нещодавньому інтерв’ю lb.ua він, спочатку заперечивши можливість проведення виборів у воєнний час, зробив ремарку: «Безумовно, ми демократична країна». І припустив можливість голосування онлайн через додаток «Дія», для чого зараз вивчається досвід різних країн, які таку процедуру вже започаткували. Єдина умова для застосування такого прогресивного підходу, на думку Єрмака, – аби це підтримали люди. Ідея е-голосування, яка нібито може зняти багато питань, зокрема, міграційних та безпекових, давно витає в коридорах влади. «Главком» детально писав про те, які ризики це може нести.

Але питання проведення виборів під час війни досі курсувало на рівні розмов в курилках та фантазій окремих політиків. Що ж змінилося тепер, коли про таку можливість заговорили перші особи держави, які не так недавно її категорично заперечували?

«Главком» за допомогою експертів із виборчого права спробував розібратися, чому влада раптово згадала про вибори і чим виборча кампанія під час повномасштабної війни може загрожувати країні.

Недовіра і «зашквари»

Обрана в 2019 році Верховна Рада IX скликання протягом довгого часу користувалася високою довірою виборців. Весільні фотографи, люди з «кварталівської» тусовки та інші новачки української політики отримали мандат виключно завдяки харизмі та високим рейтингам неофіта-президента Володимира Зеленського. На початках усі вони сприймалися як велика «зелена хвиля». У перші пів року підтримку новій Раді висловили 29% респондентів.

Та вже скоро парламентська монобільшість почала зазнавати втрат. Деякі депутати проявили норов, а дехто навіть осмілився піти у вільне плавання. Процес цей супроводжувався гучними скандалами, неприємними насамперед для президента. Цифру «226», яка необхідна для ухвалення законів у Раді, владі довелося забезпечувати за допомогою ситуативних союзників із інших політичних груп та фракцій.

На другому році повномасштабної війни турбулентність Верховної Ради лише посилилася. Рейтинг законодавчого органу впав нижче 10%. На це вплинули викриття державних зрадників із числа депутатів; корупційні історії, в які вляпалися політики, а також, м’яко кажучи, дивні вчинки нардепів, зокрема зі «Слуги народу», які під час війни, наприклад, грілися у теплих краях. Безумовно, все це підводить Банкову до певних рішень.

Як підрахував рух «Чесно», за рік роботи парламенту в умовах воєнного стану достроково мандати втратила рекордна кількість нардепів – 17: Ілля Кива, Вадим Новинський, Дмитро Шенцев, Юлія Льовочкіна, Вадим Рабінович, Ігор Васильковський, Андрій Деркач, Віктор Медведчук, Тарас Козак, Ренат Кузьмін, Олексій Ковальов, Андрій Аксьонов, Ігор Абрамович, Олег Волошин, Наталія Королевська і Юрій Солод.

Більшість із них були обрані від забороненої партії ОПЗЖ, троє – від «Слуги народу» та ще троє були позафракційними. Майже половина з них є мажоритарниками.

На початок липня, за даними управління кадрів апарату парламенту, у Верховній Раді працювало 405 народних депутатів.

Близькі до Офісу президента телеграм-канали у липні також несподівано синхронно почали жорстку кампанію проти… провладної фракції «Слуга народу». Не добираючи слів, вони критикують зашкварених «слуг»: Юрія Арістова (відпочивав на Мальдівах, 27 липня Рада позбавила його мандата), Андрія Холодова (пів року живе на Кіпрі і розбудовує там бізнес; 31 липня він подав до Верховної Ради заяву про складання мандату), Богдана Торохтія (відпочивав за кордоном та змінив кілька елітних автівок), Людмили Марченко (за $5,3 тис. обіцяла допомогти військовозобов’язаному виїхати за кордон).

Також дістається й лідерам «Слуги народу»: Микиті Потураєву, який очолює парламентський комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики та Євгенії Кравчук, заступниці голови фракції. Їхня провина полягає в тому, що вони були проти відставки міністра культури Олександра Ткаченка, який опинився в епіцентрі скандалів через марнотратство бюджетних коштів.

Словом, інформаційна машина влади активно працює на те, щоб показати народу: парламент, і навіть фракція президента, недієздатні в умовах війни.

Саме цю тезу повторив сам Володимир Зеленський під час одного із останніх своїх щоденних звернень до народу. Глава держави нагадав: у цю важку годину парламент має приймати всі необхідні країні закони. Проте у Раді є обранці, котрі не бажають бути корисними своїй Батьківщині, і, як натякнув Зеленський, їх позбавлятимуть депутатських мандатів.

Якщо завтра вибори…

Згідно з Конституцією та Виборчим кодексом, чергові парламентські вибори в Україні відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень діючої Ради. У розмові з «Главкомом» нардеп VIII скликання і колишній голова правління Комітету виборців Ігор Попов зазначив, що останні висловлювання голови Верховної Ради – частина дискусій, які тривалий час ведуться у політичному істеблішменті. Фактично треба відповісти на два питання. Перше: якщо війна розтягується на кілька років, чи хочемо жити з цим парламентом? Якщо більшість політикуму це влаштовує, каже експерт, тоді варто провести певні чистки серед парламентарів. Наприклад, узяти в мобільних операторів дані про місцеперебування телефонів народних обранців під час війни. Коли ж з’ясується, що той чи інший обранець більше часу проводив на островах, а не в Україні, їх необхідно позбавляти депутатських мандатів.

Експерт Ігор Попов (на світлині праворуч) вважає, що парламентські вибори під час війни можна провести за два місяці

Друге питання, за словами Попова, стосується проведення виборів під час війни. Якщо влада бере на себе цю відповідальність, має законодавчо врегулювати дві речі: за якою виборчою системою відбуватиметься голосування і як провести волевиявлення за кордоном. Передовсім треба вносити зміни до Виборчого кодексу, який не відповідає викликам сьогодення. Або писати спецзакон під одні вибори. Це вже дискусійні деталі.

«Скоріше за все, в умовах, коли частина територій України, залишається поза контролем центральної влади, найоптимальнішим способом було би проведення виборів до Ради без прив’язки до округів. Зокрема, в єдиному загальнодержавному виборчому окрузі за закритими партійними списками. Тоді гарантовано оберемо 450 депутатів. Іще. Виборча кампанія, яка у мирний час розтягується на пів року, в умовах війни має бути не більше двох місяців. Приміром, у Японії відводиться 11 днів на весь виборчий процес: від реєстрації кандидатів та партій, оголошення їхніх програм і до дня голосування», – зауважив Попов.

Експерт бачить втому суспільства від діючих народних обранців. Про це свідчать низькі рейтинги довіри до парламенту. Звідси очевидним є запит на нові обличчя. Ключовим буде питання виборців до потенційного кандидата: «Де ти був останні півтора року?».

На минулих виборах запит на «нові обличчя» втілювала віртуальна «Слуга народу». Вже нема сумнівів, що свого часу показово «миролюбний» та вже доволі дискредитований проєкт відіграв своє і електорату буде запропоноване нова політична формація, яка більше відповідає реаліям. Точно можна сказати, що спільного зі «слугою» у неї буде орієнтація на президента, у якого, на відміну від його партії, з рейтингами все гаразд. А от усе інше, зокрема, назва нового проєкту, – поки загадка.

Колишній заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера припустив: якщо влада все ж ризикне під час війни зайти у виборчий процес, її чекає багато неприємностей. Наприклад, нині майже повністю окуповано росіянами Луганську область, значна частина Донецької, Запорізької та Херсонської областей залишається непідконтрольною. Відповідно, все це потребує законодавчого врегулювання, якщо у цих умовах оголошувати вибори.

Інший важливий аспект – робота Державного реєстру виборців. На думку Андрія Магери, станом на зараз реєстр у коматозному стані. У цьому винні не влада чи Центрвиборчком, вважає експерт, а реальні обставини – повномасштабна війна.

«Центральна виборча комісія не визнає, що у них недостовірні дані в реєстрі виборців. Але це так. Тому що, ЦВК досі не знає, де перебувають виборці. Елементарне питання: якщо завтра оголошують вибори, скільки треба замовити бюлетенів для конкретної території? Переконаний, відповіді на це питання у ЦВК немає», – говорить Магера.

За останніми даними, на початок листопада 2022 року у Державному реєстрі нараховувалося 34 771 313 записів про виборців.

Народний депутат VIII скликання, екскерівник Комітету виборців України Олександр Черненко у бесіді з «Главкомом» підтвердив чутки про те, що влада тестує різні сценарії політичного оновлення.

«Повірте: якщо не вирівняється ситуація з війною, продовжуватимуться ракетні обстріли, проведення виборів у таких умовах суперечитиме не лише українському законодавству. Йдеться про порушення загальноприйнятих міжнародних стандартів виборів, де чорним по білому прописані безпекові вимоги як для виборців, так і для членів виборчих комісій. В умовах активних бойових дій Україна вочевидь не здатна забезпечити дотримання міжнародних стандартів», – вважає ексдепутат.

Що стосується політичної активності, то її, за словами Олександра Черненка, важко вести, оскільки діє закон про правовим режим воєнного стану. Та це не означає, що суспільство має мовчати і не обговорювати питання внутрішньої та зовнішньої політики, впевнений експерт. Єдине – ці дискусії не повинні ставити під сумнів територіальну цілісність і суверенітет України, а також не повинні шкодити діям ЗСУ та обороноздатності держави.

Ще у провладному середовищі «Главкому» довелося почути, на перший погляд, фантастичний сценарій. Мовляв, іще кілька «історій про Мальдіви», як це було з «ексслугою» Арістовим, – і президент просто розпустить Верховну Раду.

«Президент може розпустити парламент, а на час війни закони ухвалюватиме Кабмін. Таку версію чула від близького оточення керівника фракції Давида Арахамії», – ділиться інсайдом парламентарка з провладної фракції.

Вибори під час війни – незаконні

Загалом опитані «Главкомом» експерти стоять на тому, що проводити вибори під час воєнного стану незаконно. Колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера радить не вигадувати велосипед, а просто зазирнути до Конституції, де все написано. Зокрема, частина 4 статті 83 продовжує повноваження діючої Верховної Ради в умовах воєнного стану. Також стаття 64 Конституції обмежує права і свободи громадян, якщо в країні діє воєнний стан. Це розповсюджується на вибори та референдуми, а також проведення мирних зібрань. Іще Магера нагадує про статтю 71 Конституції, яка забезпечує вільне волевиявлення шляхом таємного голосування.

«Право на вільні вибори є неможливим під час воєнного або надзвичайного стану. Відповідно, політичні партії не можуть вести активну агітацію. Якщо хтось вважає, що вибори – це лише процедурні моменти, то він помиляється. Коли говоримо про вибори, то це насамперед дотримання принципів виборчого права. Якщо ними потурають, то вже імітація процесу», – пояснює експерт.

Ексзаступник голови ЦВК переконаний: чинна влада працює за принципом сім п’ятниць на тиждень, не маючи системного підходу. Він пригадав, як влітку 2021 року з подачі ЗеКоманди ширилося обговорення про перенесення дати чергових парламентських виборів – із осені 2023-го на 2024 рік. Ця ж дискусія продовжилася на початку 2022-го. Тодішній представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський притримувався думки, що парламентські вибори треба проводити восени 2024 року. І геть зовсім недавно, влітку 2023 року, спікер Руслан Стефанчук виступав за неможливість проведення виборів під час воєнного стану.

«Кожного разу спостерігаємо, як влада промацує суспільство. Насправді це дуже погана прикмета. До речі, жодна європейська країна не оголошувала виборчу кампанію під час війни. Показовий приклад Великої Британії. У 1935 році там відбулися парламентські вибори. Чергові вибори припали на 1939-1940 роки. Однак, як учасниця Другої світової війни, Велика Британія відмовилася від проведення виборів. Це при тому, що жодна миля її території не перебувала під окупацією. Вже після перемоги, у 1945 році британці пішли на вибори. Отже, тамтешній законодавчий орган працював без змін десять років поспіль», – нагадує Магера.

З таким трактуванням погоджується голова правління Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська. Вона впевнена: в умовах воєнного стану парламентські вибори не можуть відбутися. Це стосується й припинення повноважень діючої Ради IX скликання. Айвазовська також цитує статтю 83 Конституції: «У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану».

Ольга Айвазовська пояснила: логіка батьків Конституції була такою, що у період війни парламент має працювати стабільно. Самі ж по собі вибори – це транзитний процес

Експертка звернула увагу на ще одну норму Конституції: в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження конституційних прав і свобод громадянина. Натомість виборчий період, уточнила Айвазовська, якраз передбачає розширення прав та свобод виборців, а також чітко унормовує роботу медіа, партій та неурядових організацій.

«Конституція, як сказав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, не містить прямої заборони проводити вибори під час воєнного стану. Але вона визначає, як діє виборний орган (він же парламент) під час воєнного стану. А саме – діюча Верховна Рада повинна працювати безперервно до моменту обрання нового складу Ради після закінчення воєнного стану», – наголосила керівниця «Опори».

Як не дивно, але Центральна виборча комісія теж давно дала однозначну відповідь щодо проведення виборів у війну. У січні-лютому 2023 року ЦВК розглядала питання про призначення проміжних виборів народних депутатів в одномандатних виборчих округах. Йшлося про виборчі округи Донецької, Сумської та Херсонської областей, нардепи від яких достроково припинили повноваження. При цьому Комісія визнала: нині в Україні діє правовий режим воєнного стану, який у зв’язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією РФ проти України, продовжувався. Плюс частина території України окупована російськими військами.

«У зв’язку з цим неможливо спрогнозувати стан безпекової ситуації на території України, існування терористичних загроз, оцінити ступінь пошкодження об’єктів інфраструктури, що використовуються для організації підготовки та проведення виборів на відповідній території, та в цілому гарантувати дотримання законності і правопорядку, загальновизнаних міжнародних стандартів забезпечення прав людини, засад загальних, рівних, вільних і прозорих виборів як основних принципів виборчого права. Зазначені обставини, а також заборона проведення виборів до Верховної Ради в умовах воєнного стану (частина 1 статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану») унеможливлюють на сьогодні ухвалення Комісією рішення про призначення проміжних виборів народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі №186 Херсонської області», – сказано у постанові ЦВК від 1 лютого.

Цікава деталь: в інформаційному просторі циркулює інформація, що Центральна виборча комісія цікавилася у виробників вартістю друку виборчих бюлетенів. Однак представник ЦВК заспокоїв журналісті, мовляв, це відбувається в межах бюджетного процесу на 2024 рік.

Між іншим, заступник глави Офісу президента Олексій Кулеба, відповідальний за регіональну політику, також коментував питання гарантій безпеки громадян в період війни.

Заступник глави Офісу президента Олексій Кулеба визнав: зараз жоден куточок України не перебуває у безпеці

На запитання журналістки з єдиного телемарафону, чи хтось може гарантувати безпеку життя будівельникам, котрі працюють на звільнених територіях Херсонщини, Кулеба однозначно відповів: «У нас немає жодних гарантій та страховок… На жаль, зараз жоден куточок України не перебуває у безпеці. Це для нас є основним викликом та проблемою. На Херсонщині ситуація складна, бо там ідуть активні бойові дії».

Підсумовуючи питання ймовірності виборів під час війни, Ольга Айвазовська констатує: в Україні відсутня законодавча база для проведення не лише «воєнних», а й «повоєнних» виборів. Окремі експертні обговорення не переросли в чіткі та зрозумілі рішення. Натомість Україна зіштовхнулася з масивом викликів, які не зможе вирішити лише ухвалений закон, дещо потрібно регулювати і на рівні законодавства, або угод з іншими державами.

«Наприклад, організація голосування за кордоном потребує відкриття дільниць поза межами дипломатичних установ, а регулювання ЄС, якщо не будуть зроблені винятки для України, не дозволить проводити агітацію. Щоб забезпечити волевиявлення українських виборців у Польщі, необхідно відкрити сотні дільниць! Для всього масиву викликів потрібно приймати спеціальний закон. Однак жодних зрушень не відбувається, натомість, темою виборів маніпулюють», – переконана експертка.

Противників виборів в умовах воєнного стану вистачає і в «Слузі народу». Один з них – представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський, який вказує на ту саму конституційну дилему, що й експерти. «Те, що говорив пан Стефанчук, можливо, з подачі своїх наукових консультантів, та те, що говорю я, – це, скажімо так, різне тлумачення однієї й тієї норми Конституції, – каже Веніславський. – Прямої заборони в статті 83 Конституції України проводити вибори під час дії правового режиму воєнного стану дійсно немає, але є опосередкована норма, що повноваження Верховної Ради продовжуються до відкриття першого пленарного засідання Верховної Ради, обраної саме після скасування воєнного стану».

Веніславський зауважує: поки не бачив в Конституційному суді жодних звернень щодо роз’яснення цієї норми, а всі розмови про можливе проведення виборів називає «юридичним аналізом конкретних осіб, який не несе за собою якихось наслідків».

Варіант з «призупиненням» воєнного стану на час оперативної виборчої кампанії Веніславський вважає малореальним: «Так швидко це не відбудеться в силу об’єктивного перебігу виборчого процесу – прийняття присяги народними депутатами, відкриття першої чергової сесії, непрогнозованості майбутньої політичної структури парламенту».

Невідомих у рівнянні з майбутніми виборами дуже багато, але все більш помітними є спроби це рівняння вирішити.

Віталій Тараненко, Павло Вуєць, «Главком»

Читайте також:

Війна і школа. Як завершать рік і вступатимуть у виші школярі

“Коли я побачила у віконцях зуму усміхнені обличчя дітей, розчулилася”, – розповідає вчителька молодших класів однієї з київських шкіл Наталя Дорошенко.

У понеділок, вперше з початку війни, вона провела два уроки по відеозв’язку – математику й українську мову. Хоча майже всі її учні виїхали з Києва, до навчання онлайн приєдналася понад половина класу, розповідає педагог.

Під час уроку математики за вікном “бахкало”, були перебої з інтернетом, але “ми багато пропустили, треба надолужувати”, каже Дорошенко.

28 березня, за рішенням КМДА, київські школи почали заняття у дистанційному форматі, деякі заклади проводять уроки вже кілька тижнів.

Загалом в Україні в умовах воєнного стану школи працюють дистанційно третій тиждень.

Однак, нормально відновити навчання вдалося лише у 13 областях. Понад 700 шкіл постраждали від бомбардувань або зруйновані повністю.

Державну атестацію й ЗНО скасували, а вступну кампанію цього року планують проводити за спрощеною процедурою.

Зруйновані школи

Війна завдала серйозного удару по всіх галузях, і освіта не стала винятком. Зруйновані школи, цілі регіони не мають змоги відновити навчання навіть у дистанційному режимі. Мільйони людей, серед них діти й вчителі, змушені залишити свої домівки.

Нещодавно на сайті МОН з’явилася інтерактивна мапа закладів освіти, які постраждали від війни. На сьогодні в Україні внаслідок обстрілів пошкоджено 773 школи і дитсадки, 75 із них знищено повністю.

Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

У Маріуполі частково або повністю зруйновано 90% навчальних закладів, розповів мер міста Вадим Бойченко.

За даними UNICEF, за місяць війни в Україні 4,3 млн дітей, понад половина від загальної кількості, виїхали зі своїх домівок в інші регіони України або за кордон.

Як повідомляє міністр освіти Сергій Шкарлет, наразі дистанційне навчання цілком відновлене лише у 13 областях. Це – західні й частина центральних регіонів.

У дев’яти областях дистанційне навчання розпочалося частково, частина шкіл залишається на канікулах або навчання в них призупинене.

У Запорізькій та Луганській областях освітній процес наразі не відбувається через активні бойові дії. Інформація по Чернігівській області уточнюється, пояснили в МОН.

За даними міністерства освіти, навчання призупинено у понад 3 тисячах шкіл. Близько 1 млн учнів наразі не мають повноцінного доступу до освіти.

Але в це число входять і діти, які були змушені евакуюватися. Частина з них поступово долучаються до освітнього процесу.

Понад половина українських дітей стали біженцями у перший місяць війни

Міністерство освіти також дозволило дітям, які переїхали в інші регіони, продовжити навчання на новому місці у будь-якому форматі. Наразі це – лише дистанційні уроки.

Як діти, які наразі не мають можливості вчитися, зможуть надолужити навчання. У МОН пояснюють, що заклади освіти розроблять індивідуальні навчальні плани та проведуть додаткові заняття.

Навчання відновлено?

З 14 березня у регіонах, де дозволяє безпекова ситуація, розпочалося навчання у дистанційному форматі.

На сайті міністерства з’явився всеукраїнський онлайн розклад, який містить посилання на щоденні уроки для 1-11 класів. Кожен день починається з хвилини мовчання у пам’ять про загиблих українців та психологічної хвилинки.

Як пояснюють у МОН, мета розкладу – спростити організацію навчання великої кількості дітей, зокрема евакуйованих з інших областей.

Діти, які мають проблеми із доступом до інтернету, можуть дивитися відеоуроки на українських телеканалах ПЛЮСПЛЮС, “Піксель” та регіональних каналах Суспільного мовника.

Інтерактивний розклад містить посилання на матеріали з різних ресурсів, але переважно на Всеукраїнську школу онлайн, створену на початку пандемії.

Автор фото, Міністерсто освіти і науки

Так виглядає розклад уроків для 4 класу цього тижня

Утім, на сайті немає дієвої інструкції, як користуватися цими матеріалами, відсутні посилання на тематично-календарні плани.

Тому спланувати навчання самостійно досить складно.

На думку співзасновниці ГО “Смарт освіта” та радниці міністра освіти Іванни Коберник, міністерство освіти не розробило рекомендацій, як проводити дистанційну освіту в умовах війни.

“Ви не знайдете порад про дистанційну освіту – хіба передруки новин з окремих сайтів проактивних обласних департаментів освіти”, – написала Коберник на своїй сторінці у фейсбуку.

Вона розкритикувала міністерство освіти за брак інформації про інші освітні платформи, які відкрили свої ресурси, та за відсутність координації з ними.

На сайті МОН згодом з’явився перелік приватних шкіл, які безкоштовно відкрили доступ до своїх навчальних матеріалів.

Це, зокрема, дистанційні школи “Оптіма” та “Джерело”, платформа ThinkGlobal Online, вайбер-спільнота “Школа_інфо” та інші.

Однак, як зауважує Іванна Коберник, список цих приватних шкіл не оновлюється, рекомендацій, як ними користуватися, немає.

Багато дистанційних шкіл відкрили лише опцію “екстернат”. Тобто вони дали доступ до своїх матеріалів, але можливості відвідувати уроки онлайн із вчителем або отримати зв’язок із перевіркою завдань немає.

МОН не пояснює, як батькам у таких умовах влаштувати освітній процес, вважає Коберник.

Уроки воєнного часу

На питання, чи варто було взагалі відновлювати навчання у школах під час війни, більшість освітян відповідають ствердно. Утім, на думку багатьох, про повноцінне навчання в умовах фізичної небезпеки не йдеться.

Як вважає викладачка інформатики київського Політехнічного ліцею НТУУ “КПІ” Людмила Булигіна, “мета проведення занять у воєнний час інша, ніж у мирний”.

“Дітям насамперед потрібна підтримка дорослого, який може стати додатковою опорою”, – каже педагог. Однак для цього з початку “варто було б перевірити, чи готовий вчитель психологічно виходити на контакт з дітьми”, додає Булигіна.

Багато українських вчителів і школярів навчилися працювати дистанційно під час пандемії ковіду

Вона зазначає, що вкрай необхідно було провести швидкий тренінг для вчителів і пояснити їм, як працювати з дітьми зараз.

“Але міністерство освіти не дало адекватних порад і рекомендацій, як починати дистанційне навчання, – каже вчителька. – Про те, що треба змінити формат, теми й методику проведення уроків, навіть мова не йде”.

На думку Людмили Булигіної, навчання під час війни має бути “орієнтованим на суспільно корисні дії й на перемогу”.

Булигіна розповідає, що об’єднала своїх учнів з 7 по 11 класи в одну групу і замість шкільної програми присвятила заняття “кіберінформатиці”. На уроках вони з учнями вчаться боротися з фейками та маніпуляціями у ЗМІ.

Інші вчителі, з якими поговорила BBC News Україна, розповідають, що діти перебувають у досить різному психологічному стані.

Багато хто опинився у не дуже комфортних житлових умовах, у багатьох переселенців не має підручників, є проблеми з інтернет-зв’язком, уроки можуть перериватися через повітряну тривогу.

Продовжувати навчання у таких умовах вимагає неабиякої мужності як від дітей, так і вчителів, зазначають педагоги.

На запит BBC News Україна в міністерстві освіти розповіли, що для вчителів були організовані два психологічних тренінги, проведені кризовими психологами з Ізраїлю.

“Наші освітяни гідно тримають освітній фронт. Я схиляю голову перед кожним вихователем, вчителем, викладачем”, – зазначив міністр освіти Сергій Шкарлет.

Як вступатимуть у виші?

Утім, у найбільш складній ситуації цього року опинилися випускники, насамперед ті, хто готувався до зовнішнього незалежного тестування й вступу до українських вишів.

Попри заклики освітян і громадськості не скасовувати ЗНО, 24 березня Верховна Рада разом з міністерством освіти ухвалила це рішення.

Через бойові дії випускників шкіл у 2022 році звільнили від державної підсумкової атестації (ДПА). А вступна кампанія проходитиме за спеціальною процедурою без використання результатів ЗНО, єдиного вступного іспиту та єдиного фахового вступного випробування.

Депутати наголосили, що ці зміни є вимушеними й застосовуються лише на один рік.

“Тож не йдеться про усунення запобіжників для непрозорого й нечесного вступу до закладів вищої освіти. Це вимушений виняток, а не правило”, – написано у повідомленні в офіційному телеграм-каналі Верховної Ради.

Замість зовнішнього незалежного тестування абітурієнтам можуть запропонувати мультипредментний онлайн-тест з трьох предметів: української мови, історії України та математики.

ЗНО намагалися скасувати на початку пандемії 2020 року, але незалежне оцінювання відстояли й провели пізніше

Тестування має пройти у липні 2022 року, розглядається можливість організувати його також у посольствах і консульствах.

Утім, як зазначила депутатка Наталія Піпа, рішення не є остаточним, і МОН наразі розробляє процедуру в деталях.

Рішення скасувати ЗНО розкритикували освітній омбудсмен Сергій Горбачов, ексзаступник міністра освіти Єгор Стадник та низка громадських діячів.

За словами Горбачова, скасування незалежного оцінювання повертає корупцію під час вступних іспитів та “знецінює працю відповідальних випускників”.

На думку колишнього заступника міністра освіти Єгора Стадника, фактор небезпеки не є достатньою причиною для скасування ЗНО.

“Так само небезпечно проводити вступні іспити та будь-які очні екзамени… Чому це стало причиною, щоб скасувати ЗНО? Це лише причина, щоб відтермінувати вступну… і провести її не в липні, а пізніше в підготовлених безпечних умовах із використанням ЗНО для усіх вступників”, – зазначив Стадник.

Зруйновані школи – це зокрема й колишні центри проведення зовнішнього незалежного тетстування

Утім, на його думку, саме цього й побоюється МОН. Якщо вступну кампанію перенесуть, вступники можуть обрати закордонні виші й “українські університети отримають значно менше абітурієнтів. А значить, буде скорочення фінансування з усіма подальшими ефектами”, припускає освітянин.

Він пояснює, що скасування ЗНО або перенесення вступної кампанії ніяк не зупинить виїзд за кордон, а спроби спростити умови вступу та зарахувати всіх, хто не готовий до навчання, це помилка, яка дорого обійдеться українським вишам.

“Студенти, яких врешті випустять без знань. І ось такі випускники будуть відбудовувати Україну”, – зазначив він.

Радниця міноствіти Іванна Коберник погоджується з рішенням скасувати ДПА і видати всім випускникам документи про освіту. Однак вона категорично заперечує необхідність відмовлятися від незалежного тестування.

“Поки немає рішення, чим замінити, не руйнуйте те, за що в тому числі воює наша армія – механізм прозорого і справедливого вступу до університетів для всіх”, – зазначила Коберник.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!