Бог Авраама, Ісака та Якова
Читаючи Біблію – книги так званого Старого Заповіту, ви ніколи не задумувалися, чому Бог називав Себе Богом Авраама, Ісака та Якова? Не одного з них, чи, навпаки, не додав до цього списку й інших вірних Богові людей?
Звісно, можна припустити, що таким чином Бог вирізняє Себе – вказуючи, що Він саме Той Бог, Який БУВ з Авраамом, Ісаком та Яковом. Адже, якщо ви знайомі з Біблією, то знаєте, що ця Книга говорить, що богів є багато. Та все ж, не все так просто.
Відповідаючи на питання стосовно воскресіння, Ісус Христос сказав наступне – Луки 20 розділ:
34 Ісус же промовив у відповідь їм: «Женяться й заміж виходять сини цього віку.
35 А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, – не будуть ні женитись, ні заміж виходити,
36 ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши.
37 А що мертві встають, то й Мойсей показав – при кущі, – коли він назвав Господа «Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим».
38 Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть».
39 Дехто ж із книжників відповіли та сказали: «Учителю, – Ти добре сказав!»
40 І вже не насмілювалися питати Його ні про що.
41 І сказав Він до них: «Як то кажуть, що Христос син Давидів?
42 Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: «Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене,
43 поки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!»
44 Отже, Давид Його Господом зве, як же Він йому син?»
Чимало людей вірять у воскресіння – тобто, життя після смерті. Тож ці слова Ісуса Христа для них зрозумілі та логічні. Але, як говорить Біблія, воскресіння не відбувається одразу після смерті людини – Йова 14 розділ:
10 А помре чоловік – і зникає, а сконає людина – то де ж вона є.
11 Як вода витікає із озера, а річка спадає та сохне,
12 так і та людина покладеться – й не встане, – аж до закінчення неба не збудяться люди та не прокинуться зо сну свого.
Тобто, воскресіння настане у визначений Богом час – в Божому Царстві (яке ще не настало). Тоді стосовно наведених вище слів Ісуса Христа про воскресіння виникає питання: якщо Авраам, Ісак та Яків зараз мертві (сплять сном смерті), то як Бог в часи Мойсея – які були значно пізніше після життя цих патріархів (про що говорив Ісус Христос в наведених вище віршах) міг бути їхнім Богом – будучи Богом живих, а не мертвих?
З одного боку, для Бога час, фактично, не існує – 2 Петра 3 розділ:
8 Нехай же одне це не буде заховане від вас, улюблені, що в Господа один день – немов тисяча років, а тисяча років – немов один день!
Тож для Бога Його слуги навіть померши – всього лиш на мить зникли. І потім воскреснуть.
З іншого боку, відштовхуючись від того, що в книзі Буття, як ми знаємо, є чимало образів, можливо, Авраам, Ісак та Яків когось символізують. Якщо так, то хто-кого.
Авраам
Чим вирізняється Авраам з-поміж інших Божих слуг (окрім, звісно, того, що він був прабатьком відомого Божого народу Ізраїль)? Тим, що він покинув свій край, та став чужинцем на землі, яку Бог обіцяв дати йому та його нащадкам – Буття 12 розділ:
1 І промовив Господь до Аврама: «Вийди зо своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу.
2 І народом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, – і будеш ти благословенням.
3 І поблагословлю, хто тебе благословить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!»
Чому Авраам згодився на це Боже запрошення? Бо довіряв Богові. Довіряв настільки, що Бог навіть назвав його Своїм другом – Буття 15 розділ:
5 І Господь його вивів надвір та й сказав: «Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити». І до нього прорік: «Таким буде потомство твоє!»
6 І ввірував Аврам Господеві, а Він залічив йому те в праведність.
А також, Якова 2 розділ:
23 І здійснилося Писання, що каже: Авраам же ввірував Богові, і це йому зараховане в праведність, і був названий він другом Божим.
Під цей опис – людей, які довіряли Богові та тулилися до Нього, як зауважив апостол Павло, з Божих слуг підходив не лише Авраам – Євреїв 11 розділ:
5 Вірою Енох був перенесений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що «Богові він догодив».
6 Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.
7 Вірою Ной, як дістав був об’явлення про те, чого ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти; нею світ засудив він, і став спадкоємцем праведности, що з віри вона.
8 Вірою Авраам, покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.
9 Вірою він перебував на Землі Обіцяній, як на чужій, і проживав у наметах з Ісаком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці,
10 бо чекав він міста, що має підвалини, що Бог його будівничий та творець.
11 Вірою й Сара сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обітницю дав.
12 Тому й від одного, та ще змертвілого, народилось так багато, як зорі небесні й пісок незчисленний край моря.
13 Усі вони повмирали за вірою, не одержавши обітниць, але здалека бачили їх, і повітали, і вірували в них, та визнавали, що «вони на землі чужаниці й приходьки».
14 Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають батьківщини.
15 І коли б вони пам’ятали ту, що вийшли з неї, то мали б були час повернутись.
16 Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому й Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготував їм місто.
17 Вірою Авраам, випробовуваний, привів був на жертву Ісака, і, мавши обітницю, приніс однородженого,
18 що йому було сказано: «В Ісакові буде насіння тобі».
19 Бо він розумів, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на прообраз.
——————-
38 Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та горах, і по печерах та проваллях земних.
39 І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обітниці не прийняли,
40 бо Бог передбачив щось краще про нас, – щоб вони не без нас досконалість одержали.
Отже, якщо в книзі Буття Авраам когось символізує, то він символізує тих людей, яким цей світ сатани чужий, які не уявляють собі життя без Бога, які туляться до Нього та довіряють Йому. Отож, Авраам символізує всіх вірних Богові людей. До них відносяться праведники давнини – починаючи від Авеля, і закінчуючи тими, кого Ісус Христос називає Своїми братами (див. стаття «Брати Христові»). Всі ті, хто не від цього світу – Івана 17 розділ:
14 Я їм дав Твоє слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.
Ісак
Переглянемо ще раз вірші з Євреїв 11 розділ:
17 Вірою Авраам, випробовуваний, привів був на жертву Ісака, і, мавши обітницю, приніс однородженого,
18 що йому було сказано: «В Ісакові буде насіння тобі».
19 Бо він розумів, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на прообраз.
Тут апостол Павло вказує, що Ісак був прообразом Ісуса Христа – Якого Бог приніс в жертву. Тому довго думати, Кого в Біблії може символізувати Ісак, не будемо – він символізує Ісуса Христа. Інших варіантів, кого б він міг символізувати, Біблія не надає. Зате є чимало доказів того, що Ісак символізує саме Ісуса Христа. Наприклад, щодо того, що Авраам символізує всіх вірних Богові слуг, а Ісак – Божого Сина Ісуса Христа – Ісаї 9 розділ:
5 Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру.
6 Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки, – ревність Господа Саваота це зробить!
Так – це пророцтва про Ісуса Христа, і Він – Син Божий. Але ж Він Сам називав ще Себе Сином Людським. Отож, Він Син людей – а точніше, побожних людей. До цього можна додати, що як і Ісак, Ісус Христос також є Сином Обітниці – як про це сказано в наведених віршах з Ісаї.
Якщо все це так, то що скажемо стосовно віршів з Буття 27 розділу:
1 І сталося, що зостарівсь Ісак, і затемнились очі йому, і він не бачив. ………
Як вказує Біблія, у Своєму доземному житті Ісус Христос був Богом ізраїльтян. Хіба Бог може осліпнути? Звісно що ні. Тоді що може символізувати сліпота Ісака? Певні зміни в статусі, стані Ісуса Христа в час ДО Його приходу на землю. Останній Біблійний пророк книг Старого Заповіту пророкував ще за часів відбудови другого храму – за 400 років до Ісуса Христа. З цього часу Бог ніби забув про Свій народ, чи залишив його. Це може бути періодом «затемнення очей Ісака». Та й час, коли Ісус Христос перебував на землі в якості людини, також може бути часом «затемнення очей Ісака».
Яків
В Ісака народилося двоє синів – старший Ісав та молодший Яків. За традицією, старшому належало право перворідства та краще батьківське благословення. Також, ці два брати різнилися між собою характерами – Буття 25 розділ:
27 І виросли хлопці. І став Ісав чоловіком, що знався на вловах, чоловіком поля, а Яків – чоловіком мирним, що в наметах сидів.
До цього варто додати, що Ісав знехтував своїм правом перворідства – Буття 25 розділ:
31 А Яків сказав: «Продай же нині мені своє перворідство».
32 І промовив Ісав: «Ось я умираю, – то нащо ж мені оте перворідство?»
33 А Яків сказав: «Присягни ж мені нині». І той присягнув йому, і продав перворідство своє Якову.
34 І Яків дав Ісавові хліба й сочевичного варива. А той з’їв, і випив, і встав та й пішов. І знехтував Ісав перворідство своє.
Яків же навпаки – дуже прагнув отримати батьківське благословення на правах перворідного. Тож, коли настав час отримати батькове благословення, він, скориставшись сліпотою батька, хитрістю отримав це благословення – Буття 27 розділ:
35 А той відказав: «Обманом прийшов був твій брат, та й забрав благословення твоє!»
36 І промовив Ісав: «Тому звалось ім’я його: Яків, і він обманив два рази мене: забрав перворідство моє, а це тепер забрав благословення моє». …..
*Як подає перекладач, Яків означає хитрий.
Також, як показує Біблійна історія, Ісав не цінував взаємини з Богом – на відміну від Якова, який всіляко намагався заручитися Божою підтримкою – тож міцно тримався Його настанов.
Отже, Ісав був мисливцем, легковажним, та не вірним Богові. А Яків був мирним, хитрим, цінував добрі стосунки з Богом. Тож кого символізують Ісав з Яковом?
Як ми визначили вище, «затемнення очей» Ісуса Христа – як Бога ізраїльтян, вочевидь відбувалося напередодні і під час Його приходу на землю. Саме тоді Ізраїль – перший Божий народ, знехтував своїм правом перворідства, та відмовився від Божих благословень, які дало б їм прийняття Ісуса Христа як Божого Сина, як Його Посланця. Тому це благословення отримали учні Ісуса Христа, а точніше ті, кого Ісус Христос назвав Своїми братами, які стали другим, молодшим народом Бога. Для доказу цього твердження прочитаємо обітницю Бога Ізраїлю в часи Мойсея – Вихід 19 розділ:
5 А тепер, коли справді послухаєте Мого голосу, і будете дотримувати заповіту Мого, то станете Мені власністю більше всіх народів, бо вся земля – то Моя!
6 А ви станете Мені царством священиків та народом святим. Оце ті речі, що про них будеш казати Ізраїлевим синам».
Як бачимо, на початку це місце пропонувалося Ізраїлю. Та вони, як Ісав, відмовилися від такої честі. Тож це місце зайняли учні Ісуса Христа – 1 Петра 2 розділ:
9 Але ви – вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого,
На відміну від Ізраїля, яким право бути Божим народом дісталося по праву народження (як і право перворідства в Ісава), Христовим учням довелося докладати чималих зусиль, щоб отримати це право перворідства та Боже благословення – Матвія 11 розділ:
12 Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його.
Ізраїльтяни, як і Ісав свого часу, також переслідували учнів Ісуса Христа – бажаючи їх вбити. Як і Яків, учні Ісуса Христа «втекли» від юдеїв за межі їхньої досяжності.
Як і Ісак Ісава, Ісус Христос, будучи їхнім Богом, також любив ізраїльтян – Матвія 23 розділ:
37 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, – та ви не захотіли!
Як і Якову, хитрість (кмітливість) потрібна була й учням Христа – Матвія 10 розділ:
16 Оце посилаю Я вас, як овець між вовки. Будьте ж мудрі, як змії, і невинні, як голубки.
Отож, саме тому, що Божі слуги, яких представляють Авраам, Ісак та Яків, жили у давнину, живуть в наш час, та й житимуть у Божому Царстві, Бог називає Себе Богом Авраама, Ісака та Якова.
Більше з символічністю подій в житті Авраама, Ісака та Якова можна ознайомитися в розгляді книги Буття.
Історія патріархів Ісаака та Якова
Ісаак (від єврейської мови Іцхак означає «буде сміятись») – син старозавітного патріарха Авраама та Сарри, який став носієм всіх Божих обітниць. Був принесений Богу в жертву патріархом Авраамом на горі Моріа, у віці 37 років. Ісаак одружився на внучці свого месопотамського дядька Нахора – Ревеці, від якої народилося двоє синів Ісав та Яків.
На відміну від інших патріархів старозавітнього часу він прожив досить довгий час: понад 180 років. Як тлумачі Біблії пояснюють приношення Ісаака в жертву Богу? Жертвоприношення Ісаака в християнстві вважають символічним прообразом Ісуса Христа, який в такий же спосіб як Ісаак ніс дрова для всепалення, так само Ісус ніс свій хрест на гору Голгофу. Ісаак мав брата на ім’я Ізмаїл, народженого від служниці свого батька Агар. Що вбачають Отці Церкви в цих старозавітніх прообразах?
Отці Церкви вбачають в Ісааку прообраз Ісуса Христа, а в Ізмаїлі – символ язичницьких народів (Гал.4,23; Рим.9; Євр.11,18). Авраам був вибраний Богом для того, як був обрізаний, тому він вважається батьком іудеїв та язичників. В біблійній традиції можна знайти багато символічних прообразів, які тісно пов’язані з новозавітнім часом.
Такі християнські екзегети як Ієронім Стридонтський, Феофілакт Болгарський вважають, як в народженні Ісаака поєдналося дві природи – людська і божественна, то так само і в Христі Ісусі (Тлумачення на книгу Буття, тлумачення на Святе Євангеліє).
Ісаак згадується в книзі Буття 86 разів, в єврейських писаннях -32, в Новому Завіті -20 разів. Ранні християни розглядають готовність Авраама принести сина в жертву як зразок віри та послуху. Згідно равиністичної традиції вік Ісаака при жертвоприношенні Авраамом становив 37 років, на відміну від того як його вважали інші дитиною. Равини роблять припущення, що жінка Авраамова Сарра померла від звістки про те, що її син буде принесений в жертву.
Згідно послання до Євреїв (11, 19), визволення Ісаака від принесення його в жертву Богу, розглядається біблійними екзегетиками як прообраз на воскресіння Ісуса Христа, а готовність самого Ісаака і його воля бути принесеним в жертву вказує на прообраз жертовної смерті Ісуса Христа.
У мусульманській традиції. Ісхак шанується в якості ісламського пророка, діти якого згадуються у священній книзі «Коран». Коран описує Ісаака як батька ізраїльтян та вірного служителя Бога. Згідно самого Корану нащадки Ісаака є благословенні, доки зберігають їх завіт з Богом.
Хоча такий погляд не знаходить підтримки зі сторони мусульманських науковців. Швидше за все у них свої погляди щодо того, що говориться в Корані. Значить Коран не помиляється, тільки ж інші неправильно його інтерпретують. Виходить, що Коран не відкидає, а навпаки приймає за достовірність цей факт, який вказується і в Біблії – священній книзі християнства.
Яків – син Ісаака та Ревеки, третій за послідовністю старозавітній патріарх, його дідом був патріарх Авраам. Народився, коли батькові було вже 60 років, а Аврааму – 160 років. Бог дав обітницю Ревеці, що її сини стануть засновниками двох різних народів: від Ісава вийдуть ідумеї , а від Якова – ізраїльтяни. На той час існувала традиція батьків щодо первородства, і ми бачимо як Ісав з презирством, відносячись до такої традиції продає за черевичний суп право первородства своєму братові Якову.
Якщо ж ми будемо розглядати іудейську традицію, то побачимо, що право первородства надавало такі привілеї :
1) Право першості у сім’ї;
2) Подвійна частина батьківського спадку;
3) Священицька служба в родині;
4) Благословення Авраама , що обіцяє в його нащадках благословляться всі народи землі.
Цим знехтував Ісав, знаючи, що Бог сказав про поневолення нащадків Авраамових, які знаходитимуться під гнітом протягом 400 років, вирішив себе виключити із цього обраного народу Божого. Через цей черевичний суп «оте червоне» він і отримав від Бога ім’я «Едом» (з єврейської мови означає –червоний). І вважається, що саме це ім’я дало національну назву народу – едомляни.
Якуба вважають в арабській традиції одним із мусульманських пророків. Мусульманська історія про Якуба та його синів вцілому повторює біблійну історію.
В християнській традиції Якова вважають одним із старозавітніх патріархів, згідно канонізації, Авраама, ісаака та Якова приєднано до лику святих православної церкви, їхню пам’ять відзначають в неділю Святих праотців
Стрикалюк Богдан, магістр релігієзнавства