Князями, які уславили цю державу були: Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий. Осередком держави стала Наддніпрянщина. Кілька століть у Києві з прилеглими землями — Київському князівстві — правили князі-нащадки Кия. У літописах згадуються імена — Діра та Аскольда.
882 року Київ захопив варязький конунг, напівлегендарний князь Олег, який привіз з собою Ігоря Рюриковича і правив від його імені, що вважають початком утворення держави.
Дохристиянські Великі князі Київські
| Правитель | Роки життя | Правив від |
|---|---|---|
| Ігор I Старий | 878-945 | 912 |
| Свята Княгиня Ольга | 910-969 | 945 |
| Святослав I Хоробрий | 935-972 | 964 |
| Ярополк I Святославич | 955-978 | 972 |
Регентом Ігоря став Олег (882-912), якого потім прозвали Віщим. У 882 році він повів вікінгів з Новгорода на південь до Києва. Там обманом вбив Аскольда, об'єднав північні та південні землі Русі та проголосив Київ столицею і «матір'ю міст руських».
Шістсот років тому народився Семен Олелькович (1420 –1470), якому судилося стати останнім київським князем. Після його смерті, 550 років тому, Київ, хоча і залишався значним адміністративним центром Великого князівства Литовського, але вже не мав свого князя.
Ки́ївська Русь — східноєвропейська феодальна монархічна держава зі столицею в Києві, що існувала впродовж IX—XIII століть. Назва Київська Русь є усталеною в історіографії, у тогочасних же джерелах відома як Руська земля, або Русь. Ядром Русі було Середнє Подніпров’я. У часи найбільшої …