Георгій Жуков коротка біографія

Георгій Жуков коротка біографія на українській мові для дітей і дорослих може бути використана для підготовки доповіді про Жукова.

Біографія Георгія Жукова

Георгій Костянтинович Жуков — радянський полководець.

Жуков народився 1 грудня 1896 р. в селі Стрелковщина Калузької губернії в селянській родині. Закінчив школу з похвальним листом. В армію потрапив в розпал першої світової війни. Відібрали його в кавалерію. Після успіхів на службі його відправили вчитися на унтер-офіцера. У 1918 р. вступив добровольцем у Червону Армію. У 1921 р. він отримав орден Червоного Прапора. Взявши на себе командування в Монголії в 1939 р., він і його загін придушили осередки опору Японської армії. За це його нагородили першою Зіркою Героя Радянського Союзу.

Початок Великої Вітчизняної війни Жуков зустрів на посаді начальника Генерального штабу. В 1941 р. за наказом Верховного головнокомандуючого Жуков очолив Ельнинську операцію. 26 серпня 1942 р. Жуков був призначений заступником Верховного Головнокомандувача. У 1942 р. брав участь в операції «Іскра» у прориві блокади Ленінграда. В 1943 р. після визволення Ленінграда, Жукову було присвоєно звання маршала Радянського Союзу.

З 1943 р. керував великими радянськими сполуками. У квітні 1945 р. Червона Армія зайняла вигідні позиції від Балтійського моря до Герліц. Після розгрому берлінських угруповань, Червона армія вирішила 16 квітня штурмувати Берлін. Штурм закінчився 8 травня 1945 року. В цей же день Кейтель підписав акт про капітуляцію.

Жуков став Верховним Головнокомандувачем. 24 червня 1945 р. приймав Парад Перемоги на Червоній площі в Москві. Після війни потрапив в опалу і був засланий до Одеси командувати Одеським військовим округом. У 1955 р. став першим заступником міністра оборони СРСР. Пізніше Хрущов звільнив його з цієї посади. У 1958 р. він був звільнений зі Збройних Сил.

Після звільнення Жуков написав книгу «Спогади і роздуми».

Георгій Костянтинович Жуков помер 18 червня 1974 року. В пам’ять про Жукова в Москві на Червоній площі, недалеко від могили Невідомого солдата, легендарному маршалу поставлений пам’ятник.

Жуков Георгій Костянтинович коротка біографія показує чому він у повоєнні роки отримав народне прізвисько «Маршал Перемоги»

1. Георгій Жуков цікаві факти Жуков Георгій Костянтинович цікаві факти з життя радянського полководця, маршала Радянського Союзу, чотири рази Героя Радянського Союзу, кавалера двох орденів «Перемога», і безлічі інших радянських і іноземних орденів і медалей викладені в цій статті. Цікаві факти з життя Жукова Народився. Читать далее.
2. Іван Брюховецький коротка біографія Іван Брюховецький коротка біографія викладена в цій статті. Іван Брюховецький біографія скорочено Іван Брюховецький — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній Україні (1663–1668). Народився 1623 року біля Диканьки на Полтавщині. 1650 року. Читать далее.
3. Джеймс Джойс коротка біографія Джеймс Джойс — Ірландський письменник, скорочено біографія наведена в цій статті. Джеймс Джойс коротка біографія Джеймс Августин Алоїзій Джойс народився 2 лютого 1882 року у Дублінському передмісті Ратгар у католицькій сім’ї. Він був найстаршим з 10 дітей, що вижили; двоє. Читать далее.
4. Петро Чайковський коротка біографія Петро Чайковський коротка біографія викладена в цій статті. Петро Чайковський біографія скорочено Петро Ілліч Чайковський — російський композитор, диригент, педагог, музично-громадський діяч, музичний журналіст; доктор музики. Вважається одним з найбільших композиторів в історії музики. Петро Чайковський народився 7 травня (25. Читать далее.
5. Володимир Висоцький коротка біографія Володимир Висоцький коротка біографія відомого поета, співака, актора викладена в цій статті. Володимир Висоцький біографія скорочено Володимир Семенович Висоцький народився в Москві 25 січня 1938 , де і пройшло його дитинство. Потім під час Великої Вітчизняної війни деякий час жив. Читать далее.
6. Микола Коперник коротка біографія Микола Коперник біографія скорочено Українською мовою викладена в цій статті. Микола Коперник (1473 — 1543) — вчений, астроном, фізик, математик. Автор геліоцентричної теорії побудови Сонячної системи. Микола Коперник коротка біографія Народився 19 лютого 1473 року в Торуні, Польща. У 1491. Читать далее.
7. Петро І коротка біографія Петро 1 біографія на українській мові коротка викладена в цій статті. Петро І коротка біографія скорочено Петро І Великий (1672 — 1725) — видатний державний діяч, московський цар з династії Романових, всеросійський імператор з 1721 року, великий реформатор. Народився Петро. Читать далее.
8. Франц Кафка коротка біографія Франц Кафка біографія скорочено про видатного письменника наведена в цій статті. Франц Кафка коротка біографія Франц Кафка — австрійський письменник, один з фундаменталістів модерністської прози. Творча спадщина письменника включає в себе три незакінчених романи, кілька збірок новел і притч, афоризми. Читать далее.
9. Марко Поло коротка біографія Марко Поло біографія українською мовою скорочено відомого венеціанського мандрівника викладена в цій статті. Марко Поло — автор «Книги чудес світу (Книги про різноманіття світу)», в якій описані його спостереження під час подорожей Азією Марко Поло біографія Народився Марко Поло в. Читать далее.
10. Самуїл Маршак коротка біографія Самуїл Маршак біографія українською мовою Знаменитого радянського поета, перекладача, драматурга викладена в цій статті. Самуїл Маршак біографія скорочено Самуїл Якович Маршак народився 22 жовтня (3 листопада) 1887 року в Воронежі в єврейській родині. Прізвище роду «Маршак» походить від відомого рабина. Читать далее.
11. Іван Павлов коротка біографія Іван Павлов біографія на українській мові скорочено викладена в цій статті. Іван Павлов коротка біографія Павлов Іван Петрович (1849-1936) — відомий російський вчений — фізіолог, лауреат Нобелівської премії. Він творець науки про вищу нервову діяльність і уявлень про процеси регуляції. Читать далее.
12. Сергій Прокоф’єв коротка біографія Сергій Прокоф’єв біографія коротко на українській мові викладена в цій статті. Сергій Прокоф’єв біографія скорочено Сергій Сергійович Прокоф’єв — радянський композитор, піаніст, диригент Народився 23 квітня (за старим стилем 11 квітня) 1891 року в маєтку Сонцовка в Катеринославській губернії (нині. Читать далее.
13. Михайло Вербицький коротка біографія Михайло Вербицький біографія скорочено українською мовою викладена в цій статті. Михайло Вербицький коротка біографія Вербицький Михайло Михайлович — український композитор, хоровийдиригент, священикУГКЦ, автор музики державного гімну»Ще не вмерла Україна». Народився 4 березня 1815 року на Надсянні у родині греко-католицького священика. Читать далее.
14. Достоєвський коротка біографія Коротка біографія Федора Достоєвського, відомого класика російської літератури і одного з кращих романістів світового значення, викладена цій статті. Федір Достоєвський коротка біографія Федір Михайлович Достоєвський народився в Москві 30 жовтня (11 листопада) 1821 у сім’ї лікаря. 1838-1843 — навчався в. Читать далее.
15. Генрік Ібсен коротка біографія Генрік Ібсен коротка біографія наведена в цій статті, а Хронологічна таблиця його життя в попередній. Генрік Ібсен коротка біографія Генрік Юхан Ібсен народився 20 березня 1828 в портовому місті Шієн, що на півдні Норвегії, в родині багатого комерсанта. Його батько. Читать далее.
16. Едвард Гріг коротка біографія Едвард Гріг біографія скорочено для дітей та дорослих на українській мові викладена в цій статті. Едвард Гріг коротка біографія Едвард Хагеруп Гріг — норвезький композитор періоду романтизму, музичний діяч, піаніст, диригент. Народився 15 червня 1843 в норвезькому місті Бергені. Його. Читать далее.
17. Леонід Кравчук коротка біографія Леонід Кравчук біографія скорочено першого Президента незалежної України викладена в цій статті. Леонід Кравчук коротка біографія Народився Леонід Макарович Кравчук в 1934 році в Рівненській області в невеликому хуторі, який тоді був у складі Польщі. Батько Леоніда Макаровича був військовослужбовцем. Читать далее.
18. Солженіцин коротка біографія О. Солженіцин коротка біографія Олександр Ісайович Солженіцин (1918-2008) — радянський письменник, історик, політичний діяч. Більшу частину життя виступав проти комуністичних ідей і політичного устрою СРСР. Народився 11 грудня 1918 року в місті Кисловодськ. Його батько загинув ще до появи сина. Читать далее.
19. Володимир Винниченко коротка біографія Винниченко Володимир Кирилович — український політичний та державний діяч, а також прозаїк, драматург та художник. Володимир Винниченко біографія коротко Народився 26 липня 1880 року в місті Єлисаветград у селянській родині. По закінченні школи віддано до Єлисаветградської гімназії. Готувався до матури. Читать далее.
20. Кант коротка біографія Іммануїл Кант біографія скорочено на українській мові німецького філософа викладена в цій статті. Іммануїл Кант коротка біографія Кант народився 22 квітня 1724 року в східній частині Прусського королівства, у Кенігсберзі. Спочатку освіту Кант здобував в гімназії «Фрідріхс — Колегіум», а. Читать далее.
21. Остап Назарук біографія коротка Остап Назарук біографія скорочено наведена в цій статті. Назарук Осип Тадейович — український громадський і політичний діяч, письменник, журналіст, публіцист. Біографія Осип Назарук коротко Осип Назарук народився 31 серпня 1883 року в м Бучач в сім’ї кушніра. Навчався в Бучацькій. Читать далее.
22. Джордж Орвелл біографія скорочено Джордж Орвелл коротка біографія на українській мові викладена в цій статті. Джордж Орвелл біографія скорочено Джордж Орвелл — британський письменник і публіцист. Відомий як автор культового антиутопічного роману «1984» і повісті «Колгосп тварин». Справжнє ім’я Ерік Артур Блер Народився 25. Читать далее.
23. Мартін Лютер Кінг коротка біографія Мартін Лютер Кінг біографія на українській мові борця за громадянські права афроамериканців в США, баптистського проповідника і оратора Ви дізнаєтеся в цій статті. Мартін Лютер Кінг коротка біографія Мартін Лютер Кінг народився 15 січня 1929 року в Атланті (штат Джорджія. Читать далее.
24. Шолом Алейхем коротка біографія Шолом Алейхем біографія українською мовою скорочено єврейського письменника з Полтавщини, який писав на мові ідиш. Шолом Алейхем коротка біографія Народився 18 лютого (2 березня) 1859 року у місті Переяславі на Полтавщині (тепер Переяслав-Хмельницький Київської області) у родині дрібного крамаря. Дитячі. Читать далее.
25. Іван Гонта коротка біографія Іван Гонта біографія скорочено викладена в цій статті допоможе скласти історичний портрет Івана Гонти. Іван Гонта коротка біографія на українській мові Іван Гонта — ватажок народно-визвольного гайдамацького повстання 1768-1769 рр. на Правобережній Україні. Уманський сотник Іван Гонта увійшов в історію. Читать далее.
26. Михайло Глінка коротка біографія Михайло Глінка коротка біографія російського композитора викладена в цій статті. Михайло Глінка біографія скорочено Народився 20 травня 1804 в селі Новоспаському Смоленської губернії. Грати на фортепіано в своїй біографії М. Глинка став уже в десятирічному віці. З 1817 року почав. Читать далее.
27. Ремарк біографія скорочено Еріх Марія Ремарк коротка біографія німецького письменника 20 століття викладена в цій статті. Ремарк біографія скорочено Еріх Пауль Ремарк народився в місті Оснабрюк 22 червня 1898 . Першу освіту отримав в церковній школі. Потім він навчався в католицькій семінарії. 1916. Читать далее.
28. Анатолій Дімаров біографія коротко Анатолій Дімаров біографія скорочено українського прозаїка викладена в цій статті. Анатолій Дімаров біографія коротка Народився 5 травня 1922 року в Миргороді (Полтавська область) в сім’ї заможного селянина Андроніка Федотовича Гарасюти. Мати була дочкою священика. Щоб врятувати сім’ю від заслання до. Читать далее.
29. Герберт Спенсер коротка біографія Герберт Спенсер біографія скорочено українською мовою викладена в цій статті. Герберт Спенсер — найвідоміший філософ вікторіанської епохи, що заслужив визнання своїми характерними політичними поглядами. Герберт Спенсер біографія коротко Герберт Спенсер народився 27 квітня 1820 в англійському місті Дербі у родині. Читать далее.
30. Павло Тичина коротка біографія Павло Тичина біографія дуже стисло — Донесе основні події життя відомого поета, перекладача та громадського діяча. Павло Тичина коротка біографія Павло Григорович Тичина народився 23 січня 1891 р. в с. Пісках на Чернігівщині в родині сільського дяка. Вчився спочатку в. Читать далее.
31. Левітан біографія українською Ісаак Левітан біографія українською скорочено викладена в цій статті. Ісаак Левітан біографія коротко Левітан Ісаак Ілліч (1860 — 1900) — художник-пейзажист, майстер «пейзажа настрою». Народився Ісаак 18 серпня 1860 в Ковенської губернії селі Кібарти у вельми освіченій сім’ї. Його батько. Читать далее.
32. Костянтин Симонов біографія скорочено Костянтин Симонов біографія на українській мові скорочено викладена в цій статті. Костянтин Симонов біографія коротко Костянтин Симонов ( 1915 — 1979) — відомий радянський письменник, громадський діяч, військовий кореспондент, лауреат Ленінської і Сталінських премій, Герой Соціалістичної Праці. Костянтин Михайлович Симонов. Читать далее.
33. Іван Айвазовський коротка біографія Іван Айвазовський біографія скорочено на українській мові викладена в цій статті. Іван Айвазовський коротка біографія Айвазовський Іван Костянтинович ( Ованес Айвазян ) ( 1817 — 1900) — художник, живописець вірменського походження. Створив понад 6 тисяч полотен. Народився Іван 29 липня. Читать далее.
34. Борис Патон коротка біографія Борис Патон коротка біографія На українській мові викладена в цій статті. Борис Патон біографія скорочено Патон Борис Євгенович — український науковець у галузі зварювальних процесів, металургії і технологіїметалів, доктор технічних наук (1952); Президент НАН України (з 1962) Народився 27 листопада. Читать далее.
35. Іван Тургенєв коротка біографія Іван Тургенєв біографія скорочено українською мовою викладена в цій статті. Іван Тургенєв коротка біографія Іван Тургенєв (1818 — 1883) — знаменитий російський письменник і поет, публіцист і драматург, класик російської літератури 19 століття. Народився Іван Сергійович Тургенєв 28 жовтня (9. Читать далее.
36. Сергій Михалков біографія Сергій Михалков біографія скорочено українською російського письменника, поета, драматурга викладена в цій статті. Сергій Михалков біографія Сергій Володимирович Михалков народився 13 березня 1913 року в Москві. Його сім’я мала дворянське коріння, у нього було 2 брати. Писати вірші Сергій почав. Читать далее.
37. Генрі Лонгфелло коротка біографія Генрі Лонгфелло біографія коротко на українській мові викладена в цій статті. Генрі Лонгфелло біографія скорочено Генрі Водсворт Лонгфелло — американський поет і перекладач. Автор «Пісні про Гайавату» та інших поем і віршів. Народився в місті Портленд (штат Мен) 27 лютого. Читать далее.
38. Віктор Васнєцов біографія Віктор Васнецов біографія скорочено Українською мовою викладена в цій статті. Віктор Васнецов біографія коротко Васнецов Віктор Михайлович (1848 — 1926) — російський художник, що прославився зображеннями історичних, фольклорних сцен. Один з авторів розписів у Володимирському соборі в Києві. Народився Васнецов. Читать далее.
39. Максим Залізняк коротка біографія Максим Залізняк коротка біографія розповість Вам хто такий Максим Залізняк і завдяки чому він увійшов в історію. Максим Залізняк біографія скорочено Максим Ієвлевич Залізняк — керівник гайдамацького повстання (1768–1769 років) — Коліївщини, козацький отаман. Народився бл. 1740 року у селі. Читать далее.
40. Гі де Мопассан коротка біографія Гі де Мопассан коротка біографія французького письменника представлена в цій статті. Гі де Мопассан коротка біографія Дитинство Анрі-Рене-Альбер-Гі де Мопассан, знаменитий французький письменник, народився в Нормандії в 1850 році. Батько його був з розоривимся дворянином, а мати з культурної буржуазної. Читать далее.

«Маршал Перемоги» чи «Маршал-м’ясник»: Георгій Жуков і його місце в українській історії

В українському інформаційному просторі однією з найпомітніших історичних постатей став радянський маршал Георгій Жуков. На початку червня у Харкові активісти націоналістичних організацій повалили пам’ятник цьому радянському полководцю. Але нещодавно місцева влада пам’ятник відновила. Окрім того, Харківська міська рада проспектові Петра Григоренка, перейменованому в ході декомунізації, повернула ім’я Георгія Жукова.

Про місце і роль Георгія Жукова в українській історії Радіо Свобода поговорило з військовим істориком, провідним спеціалістом відділу військово-патріотичного виховання Генерального штабу Збройних сил України Василем Павловим.

— Про маршала Жукова сказано чимало заяложених уже штампів: чи то як про видатного «маршала Перемоги», чи то як про зловісного «маршала-різника», який до того ж упереджено ставився до українців. Давайте поговоримо про Георгія Костянтиновича без гніву та пристрасті.

— Я відразу, взявши пас від вас, скажу, що у публічному просторі України, окрім пам’ятника Жукову, мені відомі ще щонайменше дві монументальні споруди, які з ним пов’язані. Це меморіальна дошка Георгію Жукову в Одесі, яка розташована на будівлі військкомату, де колись було командування Одеського військового округу, начальником якого був Жуков у післявоєнний період. А також у місті Ізюм є меморіальна дошка на колишній школі прапорщиків, де колись також навчався Георгій Жуков.

До 2015 року меморіальна дошка Георгія Жукова прикрашала будівлю Міністерства оборони України.

— У зв’язку з чим?

— Тому що там до 1941 року було розташоване командування Київського особливого військового округу, яким він командував.

Тобто у меморіальному просторі Жуков присутній доволі давно, і так само він присутній у ментальному історичному просторі України. Але представлений у двох іпостасях: або як видатний воєначальник, маршал Перемоги, без якого перемога Радянського Союзу у Другій світовій війні була би неможлива; або як такий собі злий демон, який вигравав свої операції,виключно заваливши супротивника трупами. Якщо підходити до нього об’єктивно, то він не був у реальності ні тим, ні іншим.

—Уперше Жуков з’являється в Україні під час Першої світової війни: у 1915 році вчиться на унтер-офіцера в Ізюмі, у 1916-му дістає на фронті поранення. Воював наче справно, адже отримав бойові нагороди, але в Першу світову війну він тут нічим особливим не відзначився.

Георгій Жуков у 1916 році

— Він, як і як більшість майбутніх радянських воєначальників, у Першій світовій війні брав участь як звичайний військовослужбовець російської імператорської армії. Після розвалу Російської імперії та становлення радянської влади він прийняв присягу на вірність радянській Росії та почав служити у Робітничо-селянській Червоній армії.

У 1920 році Жуков знову з’являється в Україні, бере участь у бойових діях. Зараз не можемо сказати достеменно, чи брав він участь у бойових діях проти армії Української Народної Республіки, чи воював виключно на Врангелівському фронті. Але його присутність в Україні зафіксована у 1920 році, як, наприклад, і присутність Миколи Ватутіна, який на той момент був курсантом військової школи. Я згадав Ватутіна навмисно, тому що дуже багато епізодів у житті та в службовій кар’єрі Жукова та Ватутіна будуть перетинатися.

— Пам’ятник генералу Ватутіну стоїть біля Верховної Ради, але пам’ятника маршалу Жукову у Києві немає. Після перемоги над японцями на Халхин-Голі Жукова у червні 1940 року призначають начальником Київського особливого військового округу. Що відомо про його перебування на цій посаді?

— Під час операції на Халхин-Голі, яка завершилася перемогою Радянського Союзу, Жуков показав себе на тлі інших радянських воєначальників людиною з певною долею вдачі, людиною, яка не зупиняється перед будь-якими втратами і готова беззастережно виконати наказ. У подальшому для радянського політичного керівництва і командування ці якості виявляться набагато важливішими, ніж сумлінність, майстерність у розробці операцій і так далі.

Георгій Жуков (праворуч) під час операції на річці Халхин-Гол, серпень 1939 року

Коли Георгій Жуков з’являється в Україні влітку 1940 року, то він проводить анексію Північної Буковини та Бессарабії. Він провів бойову операцію, певною калькою якої буде вже 1956 рік, коли він так само буде керувати радянськими військами під час придушення революції в Угорщині.

Посада командувача Київським особливим військовим округом була свого роду першою сходинкою для кар’єрного зростання у тогочасному Радянському Союзі. На цій посаді він відзначився тим, що відразу почав приводити війська до стану бойової готовності, провів декілька маневрів. Тоді ж починається формування команди, яка навколо нього буде протягом наступних років.

Узимку 1940-1941 років у Москві Жуков бере участь у командно-штабній грі. Тут, виступаючи за «червоних», він дуже добре розіграв план стратегічної наступальної операції, яка невдовзі буде покладена в так званий План прикриття від 15 травня 1941 року. Цей план проаналізували історики та військові, американський журнал World War Tactics у квітні цього року видав величезну статтю про цей план Жукова. Це план наступальної операції, яка планувалася Радянським Союзом у межах доктрини «малой кровью на чужой территории» проти Німеччини та її союзників у Східній Європі.

— Зазначу, що на початку 1941-го Жукова обрали народним депутатом Верховної Ради УРСР від тієї ж Північної Буковини, яку він анексував. Але він не працював депутатом, позаяк працював у Москві начальником Генштабу. Чим відзначився Жуков на цій посаді? І яка доля його особистої відповідальності за той грандіозний розгром, якого зазнала Червона армія після 22 червня 1941 року?

— Дозволю собі сказати дещо непопулярне: я не став би покладати на Жукова всю повноту відповідальності за розгром літа 1941 року. Частка його відповідальності полягає виключно в межах його посадових обов’язків.

Чому не було реакції на величезну кількість розвідувальних повідомлень про те, що Німеччина готується до нападу на СРСР? Цього Жуков ніколи не пояснював, навіть у своїх «Спогадах і роздумах». Але як начальник Генштабу він мав усю повноту інформації.

Я пропоную відійти від певних домислів та оперувати тим, що є. Відразу після того, як стало відомо, що Німеччина розпочала бойові дії, приймаються одна за іншою перші чотири директиви Генштабу. Ці директиви мали би ввести в дію План прикриття від 15 травня 1941 року.

— А чому не ввести План прикриття в дію напряму, без директив?

— Ми не знаємо достеменно, чи була команда відкрити пакети, які зберігалися у кожній військовій частині. Одні воєначальники кажуть, що така команда була, інші про це нічого не згадують. Ми можемо оперувати діями наступного дня — 23 червня 1941 року вісім механізованих корпусів Південно-західного фронту розпочинають наступальну операцію у трикутнику Луцьк-Рівне-Броди. І якраз вона стала уособленням цього плану.

Маршал Георгій Жуков у жовтні 1941 року

— При цьому Жуков особисто прилітає до Тернополя й керує цим наступом. Чому начальник Генштабу особисто керував цим наступом і чому цей наступ закінчився розгромом?

— Тому що за його планом наступальна операція мала вестися вже на чужій території. Вести бойові дії на своїй території не планувалося. Радянська техніка на той момент не була оснащена радіостанціями, не було вміння взаємодії між окремими військовими частинами, між окремими бойовими одиницями, була певна нестача пального. І коли це об’єдналося в єдиний масив, то метання радянських військ у цьому трикутнику Луцьк-Рівне-Броди 29-30 червня 1941 року фактично призвело до того, що радянський танковий кулак зупинився. Ми не можемо назвати великої кількості танкових боїв.

Людина, яка розробляла цей план, мала врахувати можливість, що цей план піде не так, та мала врахувати дії на своїй території. Але тут слід зазначити певну об’єктивну причину: до 1943 року в статутах Збройних сил СРСР не було глави «Оборона».

— Якраз у 1943 році Жуков знову з’являється в Україні. Настільки великою була його роль в остаточному визволенні Харкова, де довкола нього зараз вирують такі пристрасті?

— Після Курської дуги в серпні 1943 року ніякої ролі Жуков не відіграв. Якщо взяти публічний простір Харкова, який є зараз, то неподалік від міста знаходиться Висота маршала Конєва. Безпосередньо в районі Харкова діяли Воронезький і Степовий фронти, але загальну координацію дій здійснював командувач Степовим фронтом Іван Конєв. Всі бойові дії, які відбувалися довкола Харкова після Курської дуги, підпали під відповідальність Конєва.

— Наскільки визначна роль Жукова в подальшому звільненні Лівобережної України?

— У Радянському Союзі у 1943 році з’явилася практика призначати відповідального за загальний напрямок. На території України на той момент діяло два таких відповідальних. За Північний чи то Київський напрямок — це була полоса дій Воронезького і Степового фронтів — відповідав Жуков, за Південний — Південно-Західний і Південний фронти — відповідав Василевський.

Я би тут відійшов від терміну «звільнення» і взяв би термін «вигнання». Бо те, що сталося на території України від 26 серпня по 21 вересня 1943 року, не можна назвати наступальними операціями у класичному розумінні цього слова. Бо німецьке командування в особі фельдмаршала Манштайна ухвалило рішення відірватися від радянських військ і, не вступаючи в бої, відійти за Дніпро. І 21 чи 23 з’явився наказ Манштайна, в якому він висловлює подяку своїм військам за те, що вони вдало відірвалися від Червоної армії та відступили за Дніпро. Якраз тоді починається Битва за Дніпро, в якій Жуков є координатором Північного напрямку.

— Найвідоміший стереотип про Жукова в період форсування Дніпра, що він ніби комусь сказав про українців: мовляв, нащо цих хохлів жаліти – чим більше їх потоне в Дніпрі, тим краще, бо тим менше їх потім треба буде висилати в Сибір. Кому, де і за яких обставин він сказав цю фразу? Що про неї відомо?

— За легендою, це спогади одного з учасників війни, який був ординарцем у штабі Воронезького фронту. Нібито цю фразу Жуков сказав Ватутіну під час планування чергової наступальної операції в районі Букринського плацдарму.

Тут слід зазначити, що найчастіше за все цю фразу використовують у розрізі такого явища як «чорна піхота» — нашвидкуруч сформованих і озброєних підрозділів із мешканців щойно звільнених територій. Але чорносвитники чи «піджачники» не стали новим явищем під час Битви за Дніпро. Масове використання мобілізаційного ресурсу колишніх окупованих територій розпочинається взимку 1942-1943 років під час так званої Третьої битви за Харків, де радянськими військами командував Ватутін. Якщо казати про найбільшу практику застосування чорносвитників, то це більше пов’язано з ім’ям Ватутіна.

Окрім цієї цитати, жодних згадок про Жукова як про людину, яка мала претензії до українців, мені поки не відомо. Чому я можу стверджувати, що, можливо, ця цитата не відповідає дійсності — це те, що в неї є додаток: «тим більше нам українців доведеться висилати в Сибір». Це відсилання до іншого фейку про те, наче Жуков з Берією влітку 1944 року планували масове виселення українців.

— Ніби був такий наказ за підписом Берії, Жукова та ще якогось маловідомого військового.

— На сьогодні доведено, що це класичний елемент інформаційно-психологічних операцій, яку проводили німці під час провальної для них оборони з метою посилити протестні настрої в українському середовищі.

Але при цьому не слід відкидати те, що Жуков здійснював щонайменше моральний тиск на командування радянських фронтів під час Битви за Дніпро, наголошуючи, що Київ необхідно визволити до 6 листопада, постійно їх підганяв — це беззаперечно.

Георгій Жуков (у центрі) у Берліні, біля Бранденбурзьких воріт, весна 1945 року

– Після війни Жукова зняли з посади командувача сухопутних військ за те, що він, як тоді казали, «скомпрометував високе звання комуніста»: надто до трофеїв був ласий і на німецький території багато майна собі нагріб. Відтак його призначили командувачем Одеського військового округу. Як він в Одесі себе проявив?

— Він привів радянські війська, які на той момент дещо розслабилися після завершення бойових дій, до тонусу. Але це базувалося на його іміджі людини, яка є жорстокою та надзвичайно швидкою на покарання. Не можна сказати, що в 1946-1947 роках Одеський військовий округ став найкращим округом Радянського Союзу.

— Підбиваючи підсумки — яке місце Георгія Жукова в українській історії?

— Таке саме, як і будь-якого командувача військами радянської армії в роки Другої світової війни. Жуков — людина, яка абсолютно не рахувалася з втратами, яка намагалася поєднати своє службове зростання зі збільшенням власного престижу. Я не став би його виділяти в українській історії як окремий елемент. Тому що тоді зникає роль інших радянських воєначальників, які, з одного боку, зробили не менше, ніж Жуков, умовно добрих речей, але й мали такий самий перелік військових злочинів, які зазвичай покладають виключно на Жукова.

— Військові злочини — це, зазвичай, проти супротивника. А ви що маєте на увазі?

— Проти своїх солдатів і проти мирного населення. За злочини, які здійснила Червона армія, відповідальність має бути покладена на тих людей, які нею командували.

Казати, що Жуков є виключно маршалом перемоги, або виключно злодієм — я не став би. Творцем міфу про Жукова став сам Жуков. Він єдиний із радянських воєначальників такого калібру, який залишив розлогі спогади. Спогади того ж [маршала Івана] Конєва набагато менші.

— Але Жуков справді приймав Парад Перемоги в Москві.

— Так, але це не було його особисте рішення. Це було визнання його заслуг Сталіним. Він визнавав Жукова як людину, яка не зупиниться ні перед чим, щоб виконати його наказ. Був наказ взяти Берлін — наказ був виконаний. Якою ціною? Це питання не ставилося.

— На яку пам’ять заслуговує Георгій Жуков в Україні?

— Я не робив би йому пам’яті в публічному просторі. Але він має залишатися в історичних та публіцистичних дослідженнях, тому що це, певною мірою, символ свого часу.

Радіо Свобода, 2019 | Усі права застережено.

В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!

У Харкові невідомі зірвали табличку з назвою станції метро «Маршала Жукова».

Фотографію поламаною таблички біля сміттєвого контейнера виклали в соціальних мережах 19 квітня.

Нагадаємо, що увечері 17 квітня молодики в балаклавах знесли пам’ятники Леніну на території ХАІ і ХПІ. Міліція відкрила кримінальне провадження за статтею «хуліганство». Також у квітні незаконно повалили пам’ятники Руднєву, Орджонікідзе та Свердлову.

Міський голова Геннадій Кернес вважає, що правоохоронці повинні пояснити, чому вони допускають незаконне знесення пам’ятників в Харкові.

Довідка. Георгій Жуков – радянський воєначальник. Маршал Радянського Союзу (1943), чотири рази Герой Радянського Союзу, кавалер двох орденів «Перемога», багатьох інших радянських і іноземних орденів і медалей. У повоєнні роки отримав народне прізвисько «Маршал Перемоги». Міністр оборони СРСР (1955-1957).

В ході Великої Вітчизняної війни послідовно обіймав посади начальника Генерального штабу командувача фронтом, члена Ставки Верховного Головнокомандування, заступника Верховного Головнокомандувача. У повоєнний час обіймав посаду Головкому сухопутних військ, командував Одеським, потім Уральським військовими округами. Після смерті В. В. Сталіна став першим заступником міністра оборони СРСР, а з 1955 по 1957 – міністром оборони СРСР. У 1957 році виключений зі складу ЦК КПРС, знятий з усіх посад в армії і в 1958 році відправлений у відставку.