За міфом, цар Тірінфу та Мікен Еврістей наказав Гераклові вбити Гідру. Герой узяв на допомогу свого небожа і вірного товариша Іолая. За порадою богині Афіни, Гідру вигнали з підземного лігва палаючими стрілами. Геракл, щосили ухопивши потвору, збивав її голови довбнею, однак натомість виростали по дві (або три) нові.
Відтявши безсмертну голову, він закопав її біля дороги в Елеунт і навалив зверху скелю. Тулуб герой розрубав на шматки, а отруйною кров'ю, що витікала з них, змазав свої стріли. Завдяки цьому Гераклові стріли стали смертельними навіть завдаючи малої подряпини.
Грецький міф про Геракла і його другий подвиг — битва з Лернейською гідрою. Аудіо + текст + малюнки. Читає: Жук Ірина Короткий переказ. Геракл вирішив поїхати до лігва Лернейської гідри на колісниці, бо дуже втомився переслідувати вже мертвого Немейського лева, але йому потрібен був візник.
Розмноження В умовах доброї забезпеченості харчовими ресурсами гідри звичайно розмножуються безстатевим шляхом, продукуючи бруньки на тілі, з котрих виростають аналогічні тварини меншого розміру (див. ілюстрацію), які потім відокремлюються від материнського організму і починають самостійне життя.
Йому судилося здійснити подвиги, тож Геракл за якийсь час вирушив на службу до царя Еврістея.
Гі́дра (грец. Ὕδρα, латинізація Hydra), Лерне́йська гідра (грец. Λερναία Ὕδρα) — чудовисько давньогрецької міфології, багатоголова змія, дочка Тифона й Єхидни, жила в болоті біля міста Лерна на Пелопоннесі і спустошувала навколишню місцевість. Знищення гідри було другим …