Чергова кома у діалозі про експорт деревини

Нагадаю, 9 квітня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» щодо тимчасової заборони експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді». Законом встановлено десятирічний мораторій на експорт з України лісу-кругляку (товарний код 4403 за УКТЗЕД) з 1 листопада 2015-го для всіх деревних порід, крім сосни, і з 1 січня 2017 року — для соснових порід.

Європейський Союз із першого дня був категорично проти такого рішення. Неприхована агресія, брудні фінансові та політичні маніпуляції тривали аж до 2019 року. У січні 2019-го ЄС було ініційовано процедуру врегулювання спорів з Україною в рамках Угоди про зону вільної торгівлі. Це перший в історії ЄС кейс урегулювання спорів із торговельними партнерами за угодами про вільну торгівлю.

І вже 11 грудня 2020 року було опубліковано рішення комісії з урегулювання спорів, створеної відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Навіть на цьому етапі ЄС продовжив маніпуляції. Так, 12 грудня на сайті Європейської комісії з’явилася новина про те, що заборона експорту лісу-кругляку з України визнана незаконною, і це означає, що Україна негайно скасує мораторій на експорт такої деревини (Ukraine wood export ban found illegal in independent panel ruling — Trade — European Commission (europa.eu).

Хоча арбітри прямо визначили, що обмеження для експорту лісу можливі, але потребують належного аргументування. І це домашнє завдання для України, до якого додаються покращення управління і застосування права у сфері лісництва, створення цивілізованого внутрішнього ринку та заохочення торгівлі законними та сталими лісовими товарами.

Позиція ЄС зрозуміла. До запровадження мораторію Україна посідала третє місце серед постачальників лісу-кругляку до ЄС після РФ і Норвегії. 2015 року Євростат зафіксував поставки лісу-кругляку з України до ЄС в обсязі 1,95 млн тонн, або 14,5% усіх поставок цієї сировини до Євросоюзу з країн, які не є його членами. Навіть попри дію мораторію, Євростат до 2019 року періодично фіксував імпорт лісу-кругляку з України. Тоді як українська статистика показувала експорт лише дров.

Тож ключовими рішеннями арбітражної панелі є такі:

1. Визнання ЄС діючої в Україні з 2006 року заборони на експорту лісо- та пиломатеріалів цінних і рідкісних порід дерев (акації, береки, вишні, груші, горіха, каштана, тису ягідного, черешні, явора, ялівцю).

Насправді дивне рішення, адже саме з цією нормою Україна приєдналася до СОТ і уклала Угоду про асоціацію з ЄС!

2. Тимчасова заборона експорту лісу-кругляку від 2015 року не відповідає положенням статті 35 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка забороняє обмеження експорту, а також недостатньо обґрунтована відповідно до статті XX(g) GATT 1947.

Слід віддати належне переговірній команді на чолі із торговим представником Тарасом Качкою, а також висококваліфікованим експертам ЮФ «Ілляшев та Партнери», які забезпечували офіційний супровід цього спору та спромоглися досягнути таких рішень.

У міжнародній торгівлі немає простих та однозначних рішень, наприклад таких, як у кримінальному праві: п’ять років позбавлення волі — це п’ять років позбавлення волі, іншого тлумачення не існує. В практичному аспекті торговельних спорів йдеться, радше, про модальності, що передбачають певний люфт для врегулювання спорів.

Тож визнання невідповідності мораторію на експорт лісу окремим положенням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також угод СОТ не означає негайного скасування цього заходу. Це лише чергова кома у діалозі між Україною та ЄС.

Тим більше є про що говорити. Зокрема, у рамках триваючого п’ятирічного перегляду ЗВТ між Україною та ЄС, а також стратегії «Зеленого» європейського курсу, активно започаткованої ЄС.

У цьому контексті варто звернути увагу на те, що Румунія, виходячи з аналогічних мотивів, починаючи з 2020 року також заборонила експорт необробленої деревини. Відповідно, ЄС апріорі має визнавати легітимність таких заходів. І це не поодинокі випадки, адже на сьогодні в світі обмеження на експорт деревини необробленої діють у 40 країнах світу, серед яких США та Канада. Серед наших найближчих сусідів варто відзначити Білорусь, яка заборонила експорт деревини необробленої 2018 року, Румунію, про яку вже згадувалося та яка заборонила експорт лісу на десять років починаючи з 2020-го, а з 2022 року також планується заборона експорту лісу з РФ.

На моє глибоке переконання, мораторій на експорт лісу-кругляку довів свою ефективність. Попри ті складні умови, в яких його запроваджували та реалізовували, саме цей захід державної політики забезпечив підвищення ефективності використання сировини. Так, порівняно з докризовим 2012 роком деревообробне виробництво України за підсумками 2019-го зросло на 25,9%. Водночас промислове виробництво загалом за цей період впало на 21,5%.

Протягом 2016–2018 років капітальні інвестиції у вітчизняну деревообробку зросли на 77,7% і 2018-го становили 6,75 млрд грн, перевищивши відповідні вкладення у виробництво транспортних засобів (5,4 млрд), машин і устаткування (3,7 млрд), електричного устаткування (1,8 млрд) тощо, а також капітальні інвестиції у хімічну галузь, виробництво фармацевтичних препаратів, нафтопереробку, легку промисловість і низку інших видів діяльності.

Важливо зазначити, що при аналогічному рівні споживання деревини в умовах обмеження експорту необробленої деревини обсяг валютної виручки від експорту деревообробної продукції збільшився на 22,8%.

Безумовно, мораторій має бути приведений у відповідність до норм міжнародного торговельного права як такий, що відповідає цілям сталого розвитку, зокрема сприяє ощадливому використанню вичерпних природних ресурсів, підвищує добробут населення та сприяє макроекономічній стабілізації.

Крім цього, вважаю, що мораторій терміново має бути посилений іншими невідкладними заходами державної політики, зокрема інвентаризацією українських лісів, запровадженням космічного нагляду, розробкою та прийняттям закону про ринок лісоматеріалів.

При цьому одним із ключових пріоритетів державної політики має бути фінансування висадки нових дерев для відновлення рівня лісистості України в цілому та Карпат зокрема.

Більше статей Ігоря Гужви читайте за посиланням.

Факти і маніпуляції довкола експорту українського лісу

Вимога ЄС скасувати мораторій на експорт лісу здійняла хвилю запеклих дискусій в Україні. DW проаналізувала, чи варто боятися продажу лісу за кордон.

Стихійна вирубка букового лісу на ЗакарпаттіФото: DW/N. Zotova

У квітні 2015 року Верховна Рада України ухвалила закон, яким на десять років запровадила мораторій на експорт необроблених лісоматеріалів. Заборона почала діяти для низки порід дерев із листопада 2015 року. А з січня 2017-го мораторій пошириться і на головний в Україні сировинний лісоматеріал – сосну. Заборону ухвалили під тиском деревообробних підприємств, які опинились у сировинній кризі.

Знову в центр суспільної уваги тема мораторію потрапила через саміт Україна-ЄС у Брюсселі 24 листопада 2016 року. Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер публічно заявив, що Брюссель не може виділити Україні 600 мільйонів євро макрофінансової допомоги через невиконання Києвом умов кредиту. Він уточнив: запроваджений мораторій на експорт необробленої деревини суперечить угоді про зону вільної торгівлі з ЄС. Цю заяву чимало українських політиків потрактували на власний розсуд.

Побоювання 1: Без мораторію настане екологічна катастрофа

За даними Всеукраїнської асоціації деревообробних підприємств (ВАДП), Україна – на восьмому місці в Європі за площею лісів та на шостому – за обсягами запасів деревини. При цьому показник лісистості в Україні нижчий, ніж у більшості європейських країн – лише 16,5 відсотків проти 20 процентів. Цими даними охоче оперують прибічники мораторію. Однак, як зауважується у звіті проекту FLEG II (“Правозастосування та управління в лісовому секторі країн східного регіону дії Європейського інструменту сусідства і партнерства-2”) щодо наслідків запровадження мораторію на експорт деревини, у цій статистиці не враховано географічні особливості України: на її території розташовано вісім степових областей. Простіше кажучи, порівняння України в цьому контексті зі Швецією або Німеччиною не є коректним.

За даними звіту проекту FLEG II, найбільшої шкоди українським лісам завдають корупція в системі лісового господарства, безсистемна вирубка деревини, неефективність правоохоронної системи та фактична відсутність ринку всередині країни. Серед причин, які сприяють зникненню лісів, називається і відсутність державного планування того, на якій ресурсній базі має працювати галузь.

Вирублений буковий ліс у КарпатахФото: DW/N. Zotova

Натомість український мораторій не досягає цілі попередити вирубку лісу, нагадує у поширеній 5 грудня 2016 року заяві представництво ЄС в Україні. Для захисту лісів дипломати порадили використовувати легітимні заходи, як-от “заборону на будь-яку лісозаготівлю, обмеження на неї чи навіть обмеження доступу на деякі захищені зони з обґрунтованих та доведених екологічних причин”. У представництві ЄС також наголосили, що така заборона повинна стосуватися всіх суб’єктів господарювання на рівних умовах.

Разом зі Світовим банком, Міжнародним союзом охорони природи і Світовим фондом дикої природи Європейська Комісія вже вісім років консультує Україну щодо майбутнього галузі лісового господарства. Мета FLEG II – передати Україні європейський досвід захисту лісів. Хоча перша фаза проекту FLEG розпочалася 2008 року, а друга – 2012, значних результатів реформатори не домоглися: рекомендації європейських експертів врахували у Коаліційній угоді 2014 року, а ще українські посадовці пообіцяли зважити на поради експертів в антикорупційному законодавстві та в реформуванні лісового господарства.

Побоювання 2: Скасування мораторію залишить тисячі українців без роботи, а Україна далі буде експортером дешевої сировини

Прибічники мораторію заявляють, що чинна часткова заборона на експорт лісу суттєво стимулювала розвиток деревообробної промисловості. Було побудовано кілька сучасних обробних підприємств. За даними Державної служби статистики України, 2015 року кількість працівників деревообробних підприємств зросла на 722 особи (до 4658 працівників), порівняно з 2014 роком. Водночас, статистика Державної фіскальної служби за 2015 рік свідчить, що обсяги переробки деревини в Україні впали. Офіційна статистика, втім, йдеться у звіті проекту FLEG II, не враховує величезного тіньового ринку, припинити діяльність якого українській правоохоронній системі не під силу.

Саме він та непрозора система продажів деревини на внутрішньому ринку тягнуть галузь на дно, ведуть далі експерти. В Україні існує фактично монопольний “ринок продавця”, на якому господарює Держлісагентство, пояснюється у звіті. Саме це відомство диктує правила і встановлює ціни, змушуючи підприємства лісгоспу продавати деревину через вказаних ним посередників, а не напряму покупцям, як це роблять у ЄС. Ситуацію, доходять висновку експерти FLEG II, могла би поліпшити боротьба з корупцією, зниження податків для деревообробних підприємств, зменшення мит на імпорт обладнання, доступ до дешевих кредитів і постійний моніторинг та аналіз ринку.

Тож репутації сировинного додатку на ринку деревини Україні радять позбавлятися боротьбою з корупцією. За звітом FLEG II, Держлісагентство через фірми-посередники продає деревину головно до трьох країн – Румунії, Туреччини та Китаю. Всі три, йдеться у звіті, є “нечутливими до корупції”. А серед компаній-посередників – чимало зареєстрованих в офшорах фірм. Зміна зовнішніх ринків і ліквідація посередників могла би істотно змінити ситуацію в лісовій галузі.

Побоювання 3: Скасування мораторію – плата за “безвіз”

Від того, чи скасує Україна цей мораторій, залежить виділення Єврокомісією 600 мільйонів євро. Це частина кредиту на 1,8 мільярда євро. Гроші необхідні Україні, передусім, для покриття дефіциту держбюджету. В уряді неодноразово заявляли, що ця сума могла би частково компенсувати не отриманий Україною кредит від МВФ.

Умови виділення грошей затвердили два роки тому. Згодом, коли Україна запровадила мораторій, що порушує ці умови, європейські політики почали публічно нагадувати деталі укладених домовленостей. Так, у квітні 2016 року під час візиту до Києва єврокомісар з питань розширення та політики сусідства Йоганнес Ган заявив, що для отримання наступного траншу кредиту від ЄС – у 600 мільйонів євро – Україна мусить продемонструвати прогрес у низці галузей, зокрема, поліпшенні бізнес-клімату та боротьбі з корупцією, а також має зняти заборону на експорт деревини та фітосанітарні торговельні бар’єри. Одночасно єврочиновники обговорювали з українськими колегами запровадження безвізового режиму. Втім, серед умов надання “безвізу” скасування мораторію на експорт лісу немає.

Запровадження мораторію порушує укладену з ЄС угоду про зону вільної торгівлі та правила СОТ. І якщо договір із СОТ дозволяє Україні запроваджувати обмежувальні мита на певні товари, то Угода про асоціацію з ЄС цього не передбачає.

Побоювання 4: У деяких країнах ЄС існує мораторій на експорт деревини, тому вони хочуть вивезти український ліс

Тимчасовий мораторій на експорт деревини протягом кількох місяців діяв у Румунії – із травня по серпень 2015 року. Заборона стосувалася продажу за кордон колод, дров і пиломатеріалів. За даними проекту FLEG II, це була “реакція уряду на корупційні скандали, пов’язані зі скуповуванням нелегально заготовленої деревини великими австрійськими фірмами, які мали виробничі потужності на території Румунії”. Цей мораторій, зазначають експерти, скасували достроково, ухваливши новий Лісовий кодекс. Однак навіть така нетривала заборона негативно вплинула на економіку Румунії. В інших країнах ЄС останніми роками мораторій на експорт деревини не запроваджували.

Злочинні схеми: куди зникають заповідні ліси Румунії

To view this video please enable JavaScript, and consider upgrading to a web browser that supports HTML5 video