Видача свідоцтва про право власності на житло/Приватизація житла

Громадяни України мають право на приватизацію квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках. За результатом приватизації громадянин отримує свідоцтво про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку. Щоб приватизувати житло необхідно звернутися за місцем проживання із заявою та необхідним пакетом документів до уповноважених органів приватизації або до органів місцевого самоврядування через центр надання адміністративних послуг.

Як отримати і що для цього потрібно

Де отримати

Як замовити послугу

Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом).

Хто може звернутися: фізична особа

Документи, що необхідно надати для отримання послуги:

Оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі

Копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним

Копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті)

Копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім’ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо)

Довідка про реєстрацію місця проживання заявника та всіх членів його сім’ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), житловому приміщенні гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі

Технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок – технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок

Документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім’ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду

Громадяни, які проживають у гуртожитку також додають: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність у власності житла; копію договору найму жилого приміщення та/або копію договору оренди житла; форму первинної облікової документації № 028/о “Консультаційний висновок спеціаліста” з відміткою про відсутність захворювання на туберкульоз

Умови і випадки надання

Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами приватизації, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні, яких знаходиться державний житловий фонд.

Приватизація здійснюється шляхом:

– безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім’ї та додатково 10 квадратних метрів на сім’ю;

– продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Передача у власність громадян житлових приміщень у гуртожитках здійснюється з одночасною передачею їм у спільну сумісну власність допоміжних приміщень (приміщень загального користування). Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Орган приватизації приймає рішення про передачу квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян. На підставі вказаного рішення орган приватизації видає свідоцтво про право власності та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, що належать громадянам на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності.

У свідоцтво про право власності вносяться господарські будівлі (приміщення), які є у користуванні осіб, що приватизують житло, а саме сараї, гаражі, комори і таке інше, які розташовані на прибудинковій території та не є самовільно збудованими. Вказані господарські будівлі (приміщення) передаються у приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Вартість послуг з оформлення документів на право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку оплачується громадянами за розцінками, що встановлюються місцевими органами виконавчої влади.

Результат та способи отримання результату

Відмова у приватизації та видачі свідоцтва про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку

Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом).

Строк та вартість надання послуги

Звичайне надання

Вартість послуг з оформлення документів на право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку оплачується громадянами за розцінками, що встановлюються місцевими органами виконавчої влади.

Куди звернутися, якщо відмовлено у наданні послуги?

Підстави для відмови у наданні послуги

Квартира (будинок) не підлягає приватизації відповідно до п.2 ст.2 Закону Україна “Про приватизацію державного житлового фонду”

Відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостей про здобувача ліцензії (суб’єкта господарювання) або наявність відомостей про державну реєстрацію його припинення

Скаргу може подавати: оскаржувач, представник оскаржувача

Органи, до яких оскаржується

Судовий порядок оскарження

Спосіб подання позовної заяви: Подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Строк для подання позовної заяви: Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Строк розгляду позовної заяви: Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові – для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб – громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, – якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору – у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень – обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

у справах щодо оскарження нормативно-правових актів – відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника.

До позовної заяви додається: документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази – позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Інші додатки: У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Зміни до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»

Верховна Рада спростила правила продажу державного та комунального майна, щоб прискорити приватизацію в Україні. Нові умови запроваджено Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави» (далі – «Закон»), який набув чинності 19 серпня 2022 року.

Зміни правил приватизації, які діятимуть постійно:

Скорочення строків приватизації

• Строк проведення аукціонів щодо продажу об’єктів малої приватизації скоротили до 25 днів замість 35.
• Також Верховна Рада України зменшила строк для сплати ціни продажу об’єкта приватизації до 20 робочих днів. Раніше діяв загальний термін – 30 днів.

Пули об’єктів великої приватизації

• Вводиться нове поняття – «пул». Пулом вважається об’єднання декількох об’єктів приватизації в один об’єкт великої приватизації. Кабінет Міністрів України додатково сформує порядок створення таких пулів.

Змінено правила великої приватизації

• Продаж об’єктів великої приватизації здійснюється через електронні аукціони з умовами.
• Порядок продажу, стартова ціна та додаткові умови продажу об’єктів великої приватизації затверджуються Кабінетом Міністрів України.
• Скасовано необхідність залучення радників для підготовки об’єктів великої приватизації.

Дозволено приватизацію майна, щодо якого існує обтяження

• Відтепер наявність заборони відчуження, арешту або іншого обтяження майна не є перешкодою для продажу єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, до складу якого входить таке майно.

Можливість сумісництва для керівників

• Дозволено призначати керівника державного унітарного підприємства за сумісництвом. Така особа може бути керівником за сумісництвом не більше 5 таких підприємств одночасно. Це нововведення не застосовується до підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та до об’єктів великої приватизації.

• Ліцензії комунального або державного підприємства переоформлюються на нового власника єдиного майнового комплексу такого підприємства, замість одержання нових ліцензій.

Тимчасові правила на період дії воєнного стану:

Заборона продажу та викупу деяких об’єктів приватизації

• Заборонено на час дії воєнного стану:
  1) проведення аукціонів з продажу та викупу об’єктів великої приватизації;
  2) приватизацію об’єктів, які розташовані в зоні бойових дій або наближених до зони бойових дій.

Змінено порядок підготовки об’єктів приватизації

• На період дії воєнного стану спрощено порядок здійснення заходів з підготовки об’єктів до приватизації шляхом скасування вимоги про проведення аудиту, екологічного аудиту, інвентаризації, а також оцінки об’єкта приватизації.

Електронна документація

• Відтепер потенційним покупцям дозволено надавати всю необхідну для аукціону документацію в електронному вигляді з накладенням електронного підпису.

Оновлено порядок визначення стартової ціни

• Стартова ціна об’єкта приватизації встановлюється на рівні балансової вартості об’єкта приватизації. У певних випадках стартова ціна окремих складових об’єкта приватизації може встановлюватись на рівні балансової вартості решти складових об’єкта приватизації.

Спрощення антимонопольних вимог

• Право власності на об’єкт приватизації переходить до покупця незалежно від отримання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію, якщо отримання такого дозволу необхідне.

Анонімність учасників аукціону

• Відтепер відомості про кожного учасника аукціону є анонімними та після закінчення електронного аукціону не розкриваються.

Скорочено строк позовної давності

• Звернутись до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу об’єкта приватизації можна протягом 3 місяців після укладення договору.

Ми позитивно оцінюємо більшість внесених змін та сподіваємось, що результатом практичної реалізації Закону стане прискорення та збільшення кількості успішних приватизаційних процедур. Передача державних активів бізнесу, як очікується, сприятиме релокації підприємств, стане поштовхом для інвестицій та модернізації виробництва для малого й середнього бізнесу.

Якщо у вас є будь-які запитання або потрібна консультація, будь ласка, зв’яжіться з нашою командою експертів, які із задоволенням дадуть відповіді на всі ваші запитання.

Підписуйтесь на наш телеграм-канал Deloitte Ukraine Voices! Тут ми регулярно публікуємо авторські новини, статті, подкасти та інші матеріали. Почуйте голоси експертів.