Керівники політичної партії СРСР
| Російська соціал-демократична робітнича партія (березень 1898 – квітень 1917) | |
|---|---|
| Йосип Сталін (1878 – 1953) | |
| Комуністична партія Радянського Союзу (жовтень 1952 – 6 листопада 1991) | |
| Микита Хрущов (1894 – 1971) | Леонід Брежнєв (1906 – 1982) |
| Юрій Андропов (1914 – 1984) | Костянтин Черненко (1911 – 1985) |
Статут КПРС, ухвалений XIX з'їздом КПРС, не містив жодної згадки про посаду «Генерального секретаря». У вересні 1953 року Пленум ЦК КПРС заснував пост Першого секретаря ЦК партії, на який був обраний Микита Сергійович Хрущов.
«волюнтаристичними» методами хрущовського керівництва, що загрожували зруйнувати тоталітарну систему, що її виробив Сталін. Це останнє й стало причиною внутрішнього заколоту в Політбюро ЦК КПРС 1964 року, внаслідок якого Хрущова усунено з усіх керівних позицій.
Після смерті Леніна в 1924 році та короткої боротьби за владу, Йосип Сталін прийшов до влади в середині 1920-х.
Після цього на провідні позиції у керівній верхівці висунувся Микита Хрущов. У вересні 1953 року він став першим секретарем ЦК КПРС.
Після смерті Йосипа Сталіна (5 березня 1953 року) неофіційними керівниками партії були Георгій Маленков (5 березня – 14 березня 1953) та Микита Хрущов (14 березня – 7 вересня 1953).