Про нас

ІС НААН – головна науково-дослідна установа галузі садівництва в Україні, яка спеціалізується на створенні нових сортів плодових і ягідних культур; удосконаленні технологій вирощування безвірусного садивного матеріалу, плодів і ягід; розробці технічних засобів по догляду за садами, ягідниками та розсадниками; створенні нових, екологічно безпечних малоенергоємних технологій тривалого зберігання плодів, сучасних технологій і рецептур продуктів оздоровчого призначення підвищеної біологічної цінності на базі лише натуральних, екологічно чистих компонентів тощо.

Якщо Ви цікавитеся питаннями садівництва,
звертайтеся до наших спеціалістів

Шановні виробничники!

Ми пропонуємо Вам кращі сорти плодових, ягідних та горіхоплідних культур, сучасні технології виробництва сертифікованого садивного матеріалу, плодів і ягід, їх зберігання та переробки, а також садову техніку.

Наші вчені розроблять для Вас проекти створення садів, ягідників і розсадників та забезпечать їх науковий супровід.

Наші спеціалісти здійснять обстеження Ваших насаджень для з’ясування причин пригніченого стану чи загибелі рослин; нададуть консультації щодо відновлення стану насаджень після перезимівлі та ін.

відділ СЕЛЕКЦІЇ ПЛОДОВИХ та ягідних КУЛЬТУР

селекція плодових і ягідних культур з використанням олігогенних донорів конкретних ознак (стійкість до хвороб, підвищена лежкоздатність плодів, високий вміст біологічно активних речовин в них, великоплідність, колоновидність сортів плодових тощо) з метою отримання сортів, придатних для вирощування за сучасними екологічно безпечними ресурсозберігальними технологіями;

проведення господарсько-біологічної і технологічної оцінки нових перспективних вітчизняних та інтродукованих сортів плодових, ягідних і малопоширених в культурі рослин у різних грунтово-кліматичних зонах;

забезпечення збереження, поповнення та оновлення генофонду плодових, ягідних, горіхоплідних, декоративних і малопоширених в культурі рослин за рахунок аборигенних видів і форм, а також нових сортів і гібридів – носіїв та донорів важливих біологічних і господарських ознак.

Основні досягнення:

створено нові та виділено серед інтродукованих стійкі до несприятливих біо- та абіотичних чинників довкілля сорти плодових, ягідних і горіхоплідних культур, плоди яких характеризуються високими смаковими і хіміко-технологічними властивостями, придатністю до тривалого зберігання та промислової переробки: нині понад 130 сортів плодових і ягідних культур селекції інституту і його дослідної мережі включено в Державний реєстр сортів рослин України;

розроблено методику осіннього прогнозування очікуваної інтенсивності цвітіння яблуні (Т.Є.Кондратенко), яка широко використовується в Україні, як основна складова моніторингу стану насаджень плодових культур у пізньоосінній та зимовий періоди;

видано монографію “Помологія. Яблуня”, де описано понад 500 сортів яблуні вітчизняної та зарубіжної селекції, а також понад 20 вегетативних підщеп цієї культури.

Пропозиції виробництву:

надання права на комерційне поширення сортів плодових і ягідних культур, власником чи підтримувачем яких є ІС НААН (укладання ліцензійних угод), у тому числі селекції інституту і його мережі:

• груша:Вижниця, Стрийська, Золотоворітська, Вересневе Дево, Оксамит, Яблунівська, Платонівська, Львівський сувенір;
• черешня:Китаївська чорна, Ніжність, Любава, Валерій Чкалов, Присадибна, Легенда Млієва, Аннушка, Василіса, Крупноплідна, Дар Млієва, Отрада;
• вишня:Богуславка, Ночка, Чудо-вишня, Встрєча, Ксенія;
• слива:Ненька, Волошка, Ода, Ренклод Карбишева, Угорка донецька рання, Пам’ять матері;
• алича:Генерал, Тетяна, Сонячний зайчик, Чарівна, Колоноподібна;
• абрикос:Поліський крупноплідний, Сяйво (Київський красень);
• персик:Київський ранній, Княжеградський, Княже золото, Віренея, Златодар, Редхавен;
• смородина чорна:Ювілейна Копаня, Софіївська, Вернісаж, Володимирська, Санюта, Оріана, Галактика, Дебют, Краса Львова, Мелодія, Муза, Козацька, Казкова;
• порічки:Святомихайлівська, Троїцька, Дарниця, Ласуня, Ватра, Росинка, Сніжанка;
• малина:Новокитаївська, Саня, Персея, Одарка, Феномен, Марія;
• аґрус:Неслухівський, Каменяр, Оксамит, Славута, Княжич, Сварог, Тясмин, Легінь, Елегант;
• суниця:Десна, Ольвія, Фестивальна ромашка, Русанівка, Присвята, Презент, Розана київська, Веселка, Геркулес, Янтарна, Атлантида;
• горіх грецький:Буковинська бомба, Буковинський 1, Дарунок Валентини, Федорівський, Недобоївський, Ярівський;
• фундук:Янтарний, Факел;
• калина:Янтарна, Мліївська;
• жимолость:Алісія, Спокуса;
• підщепи груші:ІС 2-10, ІС 4-6;
• слаборосла підщепа для черешні і вишні:Студениківська;

надання науково-практичних консультацій з добору оптимального породно-сортового складу насаджень плодових, ягідних, горіхоплідних та малопоширених в культурі рослин.

Для довідок: e-mail: [email protected] – Василенко Вікторія Іванівна, зав. лабораторією, канд. с.-г. наук

Новини

До малопоширених (нетрадиційних) плодових порід прийнято зараховувати культивовані плодові рослини, які відсутні у Державному реєстрі або занесені до нього в останні десятиліття. До державного реєстру не занесені рослини, що вирощуються здавна, але не мають промислового значення та місцеві і інтродуковані плодові рослини, селекційно робота з якими ще не розпочата або не завершилась створенням сортів. Малопоширені плодові культури займають менше одного відсотка загальної площі плодових насаджень.

Доктор сільськогосподарських наук, академік НААН, директор Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України Ігор Володимирович Гриник презентує результати досліджень Інституту садівництва то його мережі про основні малопоширені плодові культури помірного кліматичного поясу, які сьогодні мають промислове значення в Україні.

Площа чорниці високорослої в світі сягає 109,3 тис. га, валовий збір 680 тис. т за урожайності 6,2 т/га. Основними виробниками ягід чорниці є Канада (41 тис. га, 164тис. т., 4,0 т/га), США – (36 тис. га, 255тис. т.,7,1 т/га), Польща – (8 тис. га, 25тис. т.,3,1 т/га), Перу – (6 тис. га., 48тис. т., 15,8 т/га) ті інші. В Україні площа складає близько 1 тис. га, валовий збір 2, 4 тис. т. за урожайності 2, 4 т/га

Джерелом важливих лікарських та харчових продуктів останнім часом стає обліпиха. Більше 90%, або близько 1,5 млн га, природного розповсюдження обліпихи у світі припадає на Китай, Монголію, Росію, Північну Європу та Канаду, де рослина використовується для збереження ґрунтів, води та дикої природи, проти опустелювання та для виготовлення напоїв, чаїв. Площу обліпихи в Україні оцінюють у 50 га.

Лідером з вирощування ожини є Північна Америка — понад 65 тис. т, з яких у США — 35 тис. т. Європа вирощує 47 тис. т ожини, основні виробники — Сербія , Угорщина, Англія, Румунія, Польща, Німеччина і Хорватія. В останні роки і в Україні зростає зацікавленість цією культурою і розпочато закладання промислових насаджень. За нашими оцінками, площа насаджень на присадибних ділянках і у садових товариствах України складає близько 5 тис. га.

Найбільшим виробником жимолості є Китай, де площі під ягодою оцінюють в 2000 га. Ці насадження значною мірою орієнтовані на ринок Японії. На другому ж місці – поляки (1800 га), на третьому – Канада, де під жимолостю приблизно 1000 га. Площа жимолості в Україні не перевищує 100га.

Малопоширеними плодовими культурами в Україні успішно займаються Національний ботанічний сад ім.М.М.Гришка, Національний університет біоресурсів і природокористування, садовий центр «Брусвяна». В цьому напрямі в останні роки розпочав роботу і Інститут садівництва НААН.

В інституті зараз продовжується робота над формуванням колекцій малопоширених плодово-ягідних культур. Зокрема, створено й поповнено кращими вітчизняними і зарубіжними сортами насадження ожини (колекція налічує 27 сортозразків); жимолості (16); лохини високорослої (22); обліпихи (34); калини (28); шовковиці (4); аронії (7); ірги канадської (9); береки лікарської (5); азиміни трилопатевої (11 сортозразків).

Подано та зареєстровано в Національному центрі генетичних ресурсів рослин України спеціальну (за морфологічними і господарськими ознаками) колекцію порічок (у кількості 10 зразків).

Включено до Національного генбанку України (як донори та джерела високої продуктивності й якості) 10 зразків обліпихи, 5 зразків калини звичайної, яким надані свідоцтва й присвоєні каталожні номери.

На селекційні клони обліпихи – Морквяна, Особлива і Адаптивна, Національним центром генетичних ресурсів України видано свідоцтва про авторство. Вивчення стійкості сортів та гібридних форм до найбільш поширених хвороб – вертицильозного в’янення, альтернаріозу кори і септоріозної і коричневої плямистості, а також шкідників обліпихи: бобової попелиці, медяниці обліпихової, клопа щавелевого, листокрутки всеїдної, обліпихової молі, обліпихової мухи, грушевого довгоносика дозволило виявити імунні форми (Особлива, Адаптивна, 2-15-500 та ін.). Стійкості до поліфага грушевого довгоносика серед сортозразків обліпихи не виявлено.

Селекційна робота по жимолості синій проводиться на Краснокутській ДС ІСНААН та на ДС Помології ім. Л.П. Симиренка. Створено низку сортів, серед яких кращими є Алісія (середньопізнього строку достигання, плоди масою 0,9-1,1 г, врожайність – 2,2-2,4 кг/кущ), Спокуса (середнього строку достигання, плоди масою 1,1-1,2 г, врожайність 2,4-2,6 кг/кущ) та Фіалка (раннього строку достигання, плоди середньою масою 1,15 г, врожайність 2,3-2,5 кг/кущ). Зважаючи на те, що урожайність культури визначається якістю перехресного запилення, зараз підбираються сорти для взаємного перезапилення та схеми їх розміщення.

Сформовано колекцію вихідного матеріалу калини звичайної, яка налічує в ІС НААН 27 вітчизняних і зарубіжних сортів та 53 перспективних відбірних елітних і гібридних форм, а також в ДС помології ім. Л.П. Симиренка – 27 зразків вітчизняного походження, з них шість сортів (Великоплідна, Коралова, Рубінова, Україночка, Багряна та Надія) – власної селекції, інші – місцеві та відбірні гібридні форми. В результаті колекційного і первинного сортовивчення відбірних елітних форм і сортозразків до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України подано дві заявки на ранні високоврожайні (19,4-20,5 т/га) сорти калини – сорт Уляна (№ 18203001) та сорт Аня (№ 18303002) універсального призначення, які пройшли кваліфікаційну експертизу та отримали майнове право на власність і на поширеність.

В результаті вивчення 20 перспективних сортів чорниці високорослої зарубіжної селекції встановлено, що найбільш урожайними виявились сорти Нордблю (1,132 кг/кущ), Блюголд (1,009 кг/кущ), Река, Санрайз, Елізабет (близько 0,5 кг/кущ). За смаковими властивостями найвищими балами (8,6-8,8) були відзначені сорти Санрайз, Деніс блю,, Патріот, Шантіклер, Елізабет, що характеризувались солодким смаком

За морозостійкістю, посухостійкістю, продуктивністю рослин та якістю ягід виділено сорти ожини, які є перспективними для подальшого вивчення та використання у селекції., а саме: Торнфрі (13,1 т/га), Астеріна (12,3), Чачакська Бестерна (11,7), Честер (9,78), Хевен кан вейт (8,2), Трірл гровн (7,7), Лох Тей(7,3), Оркан (7,2) та Чіф Йозеф (7,1). Для вирощування в умовах Західного Лісостепу України рекомендовано сорти ожини з напівпряморослим або пряморослим типом пагонів.

Розроблено технологію зеленого живцювання елітних форм і сортозразків обліпихи у середовищі штучного туману. З’ясовано сортові особливості укорінення зеленими живцями, оптимальні терміни проведення робіт, засоби захисту рослин від кореневих гнилей та борошнистої роси

Відпрацьовано технологію вирощування саджанців жимолості синьої в умовах Лісостепу України шляхом укорінення зелених живців в умовах штучного туману з наступним дорощуванням у відкритому ґрунті. Для забезпечення високого ступеню вкорінення живців рекомендовано використання стимуляторів Стимпо та Регоплант.

В ІС НААН України відпрацьовані і успішно використовуються для розмноження якісного садивного матеріалу технології мікроклонування для низки сортів ожини, лохини, жимолості та брусниці. Зокрема, для 18-ти сортів ожини підібрані умови культивування, що забезпечують сталий коефіцієнт розмноження 6-8 мікропагонів на пагін при використанні як базового середовища Мурасіге-Скуга з додаванням 1мг/л цитокініну БАП (бензиламінопурин). Це ж середовище, але з модифікаціями, використовували і для мікророзмноження 11-ти сортів жимолості. Середній приріст мікропагонів за місяць культивування складає, залежно від сорту, 4-5 мікропагонів. В ІС НААН розмножуються 13 сортів лохини на середовищі WPM (Lloyd McCown’s Woody Plant Medium) з додаванням різних концентрацій цитокініну 2-ІР (3-8 мг/л) залежно від сорту, які забезпечують отримання коефіцієнта розмноження від 3 до 6 мікропагонів.

Розробляються технології вирощування актинідії, шовковиці та брусниці, підібрано поживні середовища (МS, WPM) та проводиться дослідження з підбору оптимальних концентрацій цитокінів та інших регуляторів росту.

В минулому році Інститутом було придбано клімокамеру, що дасть змогу оздоровити в поєднанні з методом мікроклонального розмноження найбільш цінні генотипи та розширити коло наукових інтересів.

Керуючись стандартами Європейської організації захисту рослин для малопоширених культур, ІС НААН методами ІФА і ПЛР вивчає поширення та молекулярно-біологічних характеристик вірусів, що циркулюють на території України.

Підтверджено присутність у насадженнях лохини в Україні вірусу нитчастості лохини (ВНЛ), вірусу плямистості листя лохини (ВПЛЛ), фітоплазми і вірусу чорної кільчастості томатів, поширення якого раніше було відоме на лохині лише в США. На ожині було виявлено інфікування вірусом жовтої сітчастості малини (ВЖСМ) і фітоплазмою. Актинідія підлягає тестуванню лише на відсутність вірусу борознистості деревини яблуні (ВБДЯ). Перевірка сортів селекції Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка не виявила ВБДЯ.

Загальний рівень поширення вірусних хвороб серед малопоширених культур є нижчим у порівнянні з популярними промисловими культурами (22-50% інфікованих зразків). Зокрема, дослідження 2018-2019 років виявили, що інфікованими було близько 7 % зразків лохини, 12% ожини, порічки – 35 %.

Як в Україні, так і у світі, дуже обмеженою є інформація щодо вірусних інфекцій, які уражують культури кизилу, обліпихи, аронії, калини, горобини, тому дослідження в цьому напрямі будуть продовжені.

На підставі власних досліджень та вивчення світового досвіду ІС НААН пропонує такі базові елементи технологій вирощування малопоширених плодових культур. ґрунти:

для чорниці високорослої достатньо аерований та помірно зволожений, ґрунт (субстрат) з високим вмістом органічної речовини, рН 4,5–5,5;

Для обліпихи, ожини, калини, жимолості – добре аерований, легкий за механічним складом ґрунт

Рекомендуємо також застосування системи краплинного зрошення, мульчування ґрунту в ряду агротканиною та задерніння міжрядь.

Для вирощування в умовах Західного Лісостепу України рекомендовано сорти ожини з напівпряморослим або пряморослим типом пагонів з використанням рухомої поворотної шпалери з розміщенням рядів із заходу на схід. При цьому коротке плече, до якого кріплять молоді однорічні пагони, встановлюють з південного боку. Це забезпечує хороше освітлення та сприяє їх активному росту. Відповідно, довге плече шпалери з плодоносними пагонами розміщують з північної сторони, аби уникнути сонячних опіків плодів на зовнішньому боці шпалери. Розміщення основної маси ягоди із зовнішньої сторони шпалери досягається за рахунок встановлення шпалери в горизонтальне положення навесні в час розпускання бруньок і цвітіння.

За комплексом фізичних, біохімічних та органолептичних показників якості встановлено, що для заморожування та зберігання в замороженому стані, найбільш придатними є плоди порічок сорту Дарниця, обліпихи – Адаптивна і Оляна, лохини – Река ожини – Лох Тей.

За комплексом фізичних, біохімічних та органолептичних показників якості встановлено, що для заморожування та зберігання в замороженому стані найбільш придатними є плоди порічок сорту Дарниця, обліпихи – Адаптивна і Оляна, лохини – Река ожини – Лох Тей.

В ІС НААН розроблено рецептури безалкогольних напоїв з використанням плодів малопоширених культур

Напої безалкогольні: “Черкаський”, “Янтарний”, “Леськівский”, “Еко-2”, “Обліпишка” – на основі яблучного соку з використанням обліпихи, глоду та березового соку.

Узвар “Цілющий” та “Узвар цілющий медовий” включають 7 компонентів малопоширених культур.

Напрям переробки малопоширених та дикорослих плодів і ягід з використанням лікарських та пряно-ароматичних рослин та меду дозволяє створювати вітчизняні конкурентоспроможні брендові напої і вина та повернути минулу історичну славу українських цілющих продуктів та напоїв.

З використанням сировини малопоширених культур в ІС НААН уже створено рецептури плодово-ягідних вин: “Калина червона”, “Медова чорниця”, “Медова жимолость”, “Полтавська тернівка”, “Уманське кизилове”, “Агрусове”, “Горобиновий оксамит”, “Обліпихове” та інші.

В ІС НААН розроблено комплекс машин з механізації робіт у кущових ягідниках, в т. ч. і малопоширених культур. Цскоба викопувальна СВ-0,6 що призначена для викопування саджанців та саджалка СПМ-1Т – для механізованого садіння саджанців плодових дерев, вирощених на вегетативних підщепах та кущових ягідників.

Для підготовки ґрунту під закладання насаджень ІС НААН пропонує фрезу ФСО-1,5 та глибокорозпушувач ГУГ-1.

Для обробітку ґрунту у міжряддях в ІС НААН розроблені і виготовляються культиватори КЯН-2,6, КПС-1 та фреза ФЯ-2.

За результатами науково-дослідних робіт з малопоширеними культурами запатентовано вісім наукових розробок; видана одна монографія і три науково-методичні рекомендації; опубліковано 12 статей у фахових виданнях; проведено два науково-практичні семінари. Розробки експонувалися на міжнародних і республіканських виставках.

Напрями робіт з малопоширеними культурами на перспективу:
прискорення роботи по створенню нових високопродуктивних з високими споживчими якостями сортів малопоширених плодових культур з генетичною стійкістю до біотичних і абіотичних факторів довкілля на основі генетичних методів селекції плодових рослин, створення генетичних паспортів сортів вітчизняної селекції;

перевірка малопоширених культур на вірусоносійство, відбір безвірусних рослин, закладання маточників, удосконалення способів розмноження;

створення системи виробництва сертифікованого садивного матеріалу малопоширених плодових культур (наукова установа → біотехнологічний комплекс → базові господарства → сертифіковані плодові насадження);

вивчення адаптивного потенціалу малопоширених плодових культур, визначення на цій основі найбільш придатних регіонів для їх розміщення та адаптація технологій вирощування;

дослідження хіміко-технологічного потенціалу плодів малопоширених порід для створення продуктів перероблення з підвищеною нутрієнтною цінністю.