Єврейські прислів ‘я і приказки. Єврейська мудрість

Про єврейську мудрість цілі народи складають легенди. І це не дивно, адже саме євреї вважаються найбільш заповзятливими і хитрими людьми, які можуть отримати вигоду для себе практично з будь-якої ситуації. Як би хто не ставився до цього народу, але не можна заперечувати, що єврейською мудрістю користується практично кожна людина на землі. Ви не вірите? Тоді задумайтеся, скільки єврейських прислів ‘їв і приказок ви знаєте. Напевно у вашому арсеналі знайдеться хоча б пара фраз, які приписуються людям цієї національності. А адже саме в прислів ‘ях зберігається і передається мудрість предків. Євреї обізнані про це дуже добре, тому практично на будь-яку життєву ситуацію вони можуть вимовити ту чи іншу фразу, яка буде відображати суть проблеми. Сьогодні наша стаття присвячена єврейським прислів “ям, яких у цього народу за сотні років набралося предостатньо.

Декілька слів про культурні традиції

“Діти Ізраїлю” ставляться до найдивовижнішого народу на нашій планеті. Тільки вдумайтеся – вони близько двох тисяч років не мали навіть власної території, але це не завадило їм зберегти в незмінному вигляді свою мову, культуру і традиції. Культура єврейського народу досі є яскравою і самобутньою, до того ж вона впливає на багато інших етносів. Важко виділити основні традиції цього народу, адже всі вони вважаються важливими і неухильно дотримуються всіма членами сім ‘ї. Але ми все-таки постаралися виділити ті моменти, які найбільш точно характеризують дітей Ізраїлю:

• Єврейський місячний календар. Незважаючи на те, що євреї використовують прийнятий усіма григоріанський календар, все їхнє життя підпорядковане місячному. Від нього залежать не тільки великі релігійні свята, але навіть найпростіші домашні справи. Наприклад, національний календар може регламентувати час приготування їжі або дату прийому гостей.
• Священний день. Багато туристів, які побували в Ізраїлі, знають, що в суботу жоден єврей, який поважає себе, не працюватиме. Цей священний день призначений для відпочинку і спілкування з Богом, тому суботня праця не принесе грошей і задоволення, швидше навпаки – він обіцяє серйозні втрати.
• Єврейський Новий рік. У ізраїльтян досить багато цікавих і незвичайних свят, настання яких регламентує місячний календар. Найяскравіше відзначається Новий рік, який святкують у період з п ‘ятого вересня по п’ яте жовтня.
• Любов до книг. Цим відрізняються практично всі євреї без винятку, вони роками збирають свої скарби і часто перечитують улюблені моменти. Якщо у вашому оточенні є друг єврей, тоді ви точно знаєте, що він ні за яких обставин не розлучиться зі своїми книгами.
• Єврейські прислів ‘я. Вони є невід ‘ємною частиною культурних традицій ізраїльського народу. Важко сказати, коли саме вони виникли, але сьогодні їх можна застосувати практично до будь-якої сфери життя або ситуації, що виникла.

Характерно, що за допомогою цих мудрих прислів ‘їв можна багато чому навчитися і поглянути на те, що відбувається під іншим кутом.

Значення прислів ‘їв і застережень

Багато людей недооцінюють народну мудрість, яка міститься в прислів ‘ях, але тільки не євреї. Єврейські прислів ‘я передаються з покоління в покоління, а в деяких сім’ ях існують навіть свої приказки, які є надбанням цілого роду.

Примітно, але лінгвісти вважають, що за різними народними приказками можна скласти уявлення про основні характерні риси цілого етносу. Це стосується і єврейських прислів ‘їв. По них може скластися думка, що “” діти Ізраїлю “” володіють наступними рисами:

• безмірною повагою до жінок (особливо шановані у євреїв матері);
• вмінням отримувати фінансову вигоду навіть із завідомо провальних проектів;
• дотриманням традицій;
• шануванням свого Бога і релігійних свят;
• повагою до чужої праці та достатку;
• здатністю використовувати інших людей для своїх цілей;
• талантом до торгівлі.

Звичайно, це далеко не повна характеристика ізраїльського народу, але завдяки єврейським мудрим прислів ‘ям будь-якій людині привідкриваються її головні таємниці. У наступних розділах статті ми представимо вашій увазі добірку афоризмів, що стосуються різних ситуацій.

Єврейські прислів “я про гроші

Долари, шекелі, рублі – це те, що безмежно поважає єврей будь-якого віку і соціального статусу. І справа зовсім не в тому, що багато хто вважає ізраїльський народ безмірно жадібним і скупим. Просто в крові євреїв закладено велику працьовитість, кожне життєве досягнення дається їм насилу. Велика частина “дітей Ізраїлю” з покоління в покоління займається справою своїх предків і знає, що кожен шекель заробляється з величезною працею. Тому і не стане єврей хизуватися своїм доходом або спускати статки на вітер, адже так він частково втрачає зв ‘язок з предками і повагу цілого роду.

При цьому хороший фінансовий стан ніколи не стає самоціллю для “дітей Ізраїлю”. “З грошима не так добре, як без них погано” – ця приказка відмінно ілюструє попередню фразу. Адже, з одного боку, фінанси та їх примноження є дуже серйозним щоденним занепокоєнням людини, але і без потрібної кількості грошей життя втрачає свої фарби і перетворюється на низку сірих і безглуздих буднів.

Більшості ізраїльтян відмінно знайома фраза:

Завдяки їй стає зрозуміліше, чому для ізраїльського народу характерно будь-якими способами уникати зайвих витрат.

Глибокий сенс несе наступна приказка – “Якби благодійність нічого не коштувала – всі б були філантропами”. Багато хто вважає, що вона яскраво ілюструє жадібність євреїв. Однак фахівці стверджують, що дана фраза говорить про те, що всяка благодійність є справою обдуманою і ніколи не відбувається навмання.

Єврейські прислів “я про життя

“Діти Ізраїлю” не думають жодного дня свого життя без Бога. На Нього покладаються в усіх ситуаціях, просять допомоги та підтримки. Наприклад, так виглядає досить поширений вираз:

Подібні вирази дуже характерні для ізраїльського народу, який живе з оглядкою на Всевишнього.

Багато хто відзначає обережність євреїв у спілкуванні. На цей рахунок у них існує своя приказка – “Здалеку всі люди непогані”. Це можна розуміти двояко. З одного боку, як порада не зближуватися з людьми, щоб не помилитися в них. А з іншого, як просту життєву мудрість, яка говорить, що не можна судити про людей за першим враженням – завжди потрібно намагатися заглянути набагато глибше в душу, щоб добре зрозуміти ту чи іншу особистість.

Досить багато прислів ‘їв єврейського народу стосуються людей похилого віку. Вони знаходяться в пошані, і часто до літніх людей приходять за порадою незалежно від ситуації. В Ізраїлі можна почути, що, старіючи, людина бачить гірше, але більше. Адже вік у багатьох народів асоціюється з мудрістю і досвідом, а вони неоціненні для молодого покоління.

Однак не варто повністю довіряти словам літніх людей. Цю тему найбільш красномовно розкривають вирази, розміщені нижче і вище.

Особливе ставлення у даної нації до жінок і матерів. Їм присвячено чимало цікавих виразів, що прийшли з глибини століть.

Прислів “я про матерів

Якщо ви знайомі з деякими чоловіками єврейської національності, то маєте уявлення про те, наскільки сильний вплив мають на них матері. Їх слухають практично беззаперечно в усіх життєвих ситуаціях, і мало кого здивує, що мати володіє про свою улюблену дитину інформацією від А до Я. “Бог не може бути всюди одночасно – тому він створив матерів” – так кажуть “діти Ізраїлю”.

Жіноча тема

Досить поширені у ізраїльтян присказки і про відносини з жіночою підлогою.

Що можна зрозуміти з цих виразів? Думаємо, висновки зробити нескладно – чоловіки досить обережно підходять до вибору своєї супутниці життя. Адже, на думку євреїв, невдалий шлюб стає бідою на все життя, а розлучатися у цього народу не прийнято.

Також варто враховувати, що жоден представник чоловічої статі не піде під вінець без згоди своєї матері. А це вже є якоюсь гарантією вдалого вибору.

Плітки і розмови

Примітно, що ізраїльський народ вкрай негативно ставиться до пліток і порожніх розмов. Головна премудрість, яку діти засвоюють з пелюшок, виражається в наступних словах – “Бог дав людині два вуха і один рот, щоб він більше слухав і менше говорив”. Дійсно, серед “дітей Ізраїлю” прийнято уважати співрозмовнику і запам ‘ятовувати сказану інформацію, але видавати її оточуючим вони будуть вкрай дозовано і дуже рідко. З цим пов ‘язана і наступна приказка – “Увійшло вино – вийшла таємниця”. До алкоголю євреї відносяться по-різному, але все ж серед них практично неможливо відшукати тих, хто зловживає міцними напоями.

Діти і батьки

Ця тема не дуже часто обговорюється в Ізраїлі на людях, але не варто забувати, що практично все життя євреїв крутиться навколо сімейних цінностей і проблем. “Хто дітей не має, добре їх виховує” – так кажуть матері і намагаються якомога рідше ділитися зі своїми подругами історіями про свої ненаглядні чади.

Також в Ізраїлі часто зустрічається і такий вислів – “Батьки вчать дітей розмовляти, а діти вчать їх мовчати”.

Життєва мудрість

Цій темі присвячена маса різних присказок.

Серед найпоширеніших ми вибрали кілька.

Примітно, що до будь-якої ситуації, що зустрілася на вашому шляху, ізраїльтяни напевно давно придумали присказку. З ними набагато простіше долати негаразди і справлятися з труднощами.

Ув ‘язнення

Крилаті вирази “дітей Ізраїлю” – це не просто цікаві фрази, а справжня скарбниця, з якої можна нескінченно черпати знання. Вони підійдуть людям будь-якого віку і соціального статусу, незалежно від місця їх проживання. І як вважають самі євреї, з мудрістю предків можна подолати будь-яку життєву кризу. Їм складно не вірити, адже історія цього народу говорить сама за себе.

Українські народні прислів’я та приказки: мова

Українські прислів’я та приказки — прислів’я та приказки українців. Багато українських прислів’їв виражають любов до Батьківщини, готовність її захищати, осуд зрадників, стверджують необхідність дружби між народами тощо. Прислів’я представляють малу форму народної поетичної творчості, короткий, ритмізований вислів, що несе узагальнену думку, висновок, іносказання з дидактичним ухилом.

Мова [ ред. ]

• Байка байкою, а борщ стигне.
• Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
• Більше діла — менше слів.
• Будь господарем своєму слову.
• Від красних слів язик не відсохне.
• Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
• Від солодких слів кислиці не посолодшають.
• Від теплого слова і лід розмерзається.
• Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
• Впік мене тим словом, не треба й вогню.
• Гостре словечко коле сердечко.
• Де мало слів, там більше правди.
• Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
• Діла говорять голосніше, як слова.
• Добре слово краще, ніж готові гроші.
• Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
• Дурний язик попереду розуму біжить.
• Дурний язик — голові не приятель.
• З москалем дружи, а камінь за пазухою держи.
• З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
• За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
• І від солодких слів буває гірко.
• Кого не б’є слово, тому й палиця не поможе.
• Коли москаль каже «сухо», то певно буде по вуха, та ще й замочишся.
• Коня керують уздами, а чоловіка — словами.
• Красне слово — золотий ключ.
• Краще переконувати словами, як кулаками.
• Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
• Мовивши слово, треба бути йому паном.
• М’які слова і камінь крушать.
• На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
• Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.
• Не кидай слова на вітер.
• Не так то він діє, як тим словом сіє.
• Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.
• Перше погадай, потім повідай.
• Птицю пізнати по пір’ю, а людину по мові.
• Рідна мова — не полова: її за вітром не розвієш.
• Слова пристають, як горох до стінки.
• Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
• Слово — не полова, язик — не помело.
• Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
• Слово — вітер, письмо — грунт.
• Слово до ради, а руки — до звади.
• Слово до слова — зложиться мова.
• Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
• Слово старше, ніж гроші.
• Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.
• Удар забувається, а слово пам’ятається.
• Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
• Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
• Чиєсь одне слово губить діло.
• Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.
• Шабля ранить тіло, а слово — душу.
• Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
• Що кому треба, той про те й теребить.
• Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.
• Як овечка: не мовить ні словечка.

Джерела [ ред. ]

Поділіться цитатами з вашими друзями:

Давньоіндійські вислови

Вислови з байок, поем і трактатів Давньої Індії.

• Гарно сказане слово людини, яка не дотримується його, таке ж безплідне, як і прекрасна квітка, але без аромату.
• Давати поради дурневі — тільки злити його.
• Друг, дружина, слуга, розум і відвага пізнаються в біді.
• Друг пізнається у біді, герой — у битві, чесний — у виплаті боргу, дружина — в бідності, родичі — у лиху годину.
• Загоюється рана від стріли, знову піднімається ліс, зрубаний сокирою, але не загоюється рана від злого слова.
• І злим, і добрим, тим, хто заслуговує на смерть, повинна співчувати людина. Бо нема людини, вільної від вини.
• Кого відвідує богиня щастя, той працює як лев. Тільки нікчемні кажуть: «Усе від долі!» Переборюй долю мужніми справами; якщо ж старання твої не увінчаються успіхом, то не буде на тобі вини!
• Коли все гине, мудрець зберігає половину і з цією половиною досягає своєї мети.
• Краще ворогувати з розумним, ніж дружити з дурнем.
• Мовчання краще від слів.
• Навіть правду треба замовчувати, якщо вона спричинить нещастя.
• Найвищої влади досягає той, хто бачить у всіх істотах себе і всі істоти — у собі.
• Не було, нема й не буде людини, достойної одного тільки осуду чи одної лиш похвали.
• Не збуваються сни, що сняться хворим, сумним, жорстоким, закоханим і п’яним.
• Ні матері, ні братові, ні власним дітям не можна довіритися так, як справжньому другові.
• Суть мільйонів книг — в одному рядку:

• Хіба буває щось прекрасне чи негарне саме по собі? Що подобається людині, те для неї й прекрасне.
• Які ті, хто йому служить, які ті, кому він служить, така й ця людина.
• Як дві тріски, що зустрічаються в океані й, зустрівшись, розходяться, так і люди.

Література [ ред. ]

• Цю сторінку востаннє відредаговано о 18:08, 15 лютого 2020.
• Текст доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike; також можуть діяти додаткові умови. Детальніше див. Умови використання.

• Політика конфіденційності
• Про Вікіцитати
• Відмова від відповідальності
• Кодекс поведінки
• Розробники
• Статистика
• Куки
• Мобільний вигляд