Грип коней, патогенез, симптоми, діагностика, лікування, профілактика, патологоанатомічні

Грип коней (лат. – Grippus; англ. – Equine influenza; інфлуенца коней) – гостро протікає висококонтагіозна хвороба, що характеризується короткочасною непостійній лихоманкою, катаральним запаленням слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, сухим і болючим кашлем.

Історична довідка, поширення, ступінь небезпеки і збиток

Грип коней вперше описали Я. Е. Коляков і Д. Н. Рожнов (1933). Від хворих коней в Чехію, Словаччину Соснова (1956) вперше виділив вірус, який пізніше був позначений як вірус грипу А. У даний час хвороба зустрічається у багатьох країнах світу, в тому числі в РФ. Грип завдає конярством господарствам відчутної шкоди, який складається в основному з витрат на проведення протиепізоотичних заходів.

Збудник – РНК-вірус середніх розмірів (80 . 100 нм), що відноситься до сімейства Orthomixoviridae. Структури віріона покриті зовнішньої і внутрішньої оболонками. Зовнішня містить два гликопротеида – гемаглютинін і нейрамінідазу, що визначають вузьку специфічність вірусів грипу А. Гемаглютинін та нейрамінідази обумовлюють важливі властивості вірусів – токсигенность, імуногенність, мінливість. Вірус добре культивується в курячих ембріонах при зараженні в аллантоісную і амніотичну порожнини.

Вірус слабоустойчів у зовнішньому середовищі. У повітряному середовищі його життєздатність зберігається кілька годин, а на навколишніх предметах, в висохлих краплях слизу – до 2 тижнів. Вірус чутливий до ультрафіолетових променів.

У природних умовах до вірусу сприйнятливі коні різного віку, але особливо важко хворіють лошата. Джерело збудника інфекції – хворі тварини, які протягом 2 тижнів виділяють вірус у зовнішнє середовище. Основний шлях передачі збудника – аерогенним, але може бути і контактний. Грип коней найчастіше реєструється у весняно-літній та осінній періоди, що пов’язано з найбільш інтенсивним пересуванням тварин, появою неімунного молодняку.

При несприятливих умовах утримання (протяги, вогкість і ін.) Епізоотичних спалаху грипу можуть охопити до 60% конепоголів’я зі значним відходом (до 20%) молодняка.

Легкі коней мають особливості будови, які частково зумовлюють характер уражень при вірусних респіраторних захворюваннях. Віруси грипу мають виражений тропізм до епітелію дихальних шляхів, особливо клітинам циліндричного епітелію нижньої носової раковини і трахеї. Проникнувши в них, вірус починає інтенсивно репродукуватися, викликаючи дистрофію, некроз, злущування епітелію. Пошкоджена слизова оболонка стає проникною для вірусів, втягується підлягає тканину із судинною мережею. В результаті руйнування клітин розвивається реактивне запалення, що, однак, не перешкоджає подальшому прогресуванню інфекції. Процес поширюється на нижні відділи респіраторного тракту: розвиваються ерозивний бронхіт, перибронхит, периартериит, бронхопневмонія. Можуть виникати ураження і інших органів – міокардит, енцефалопатія. Хоча віруси грипу досить швидко руйнуються в організмі, їх токсичні субстанції, продукти розпаду клітин, бактерії спрямовуються в кровоносне русло, в результаті чого можливі повнокров’я, стази, крововиливи. Істотні порушення згортання і фібринолітичної систем посилюють розвиток геморагічного синдрому. Синергізм перерахованих процесів сприяє посиленню протеолітичної і цитотоксичної активності вірусу, деструкції капілярних стінок, генералізації інфекції, розвитку зливних пневмоній з набряком легенів. Вирізняється з клітин вірус вражає нові ділянки епітелію, і в патологічний процес втягується велика поверхню слизової оболонки. При слабкій резистентності макроорганізму розвивається вторинна інфекція за участю різних бактерій. У лошат кобил внаслідок інтоксикації може наступити загибель плода. У відповідь на розмноження вірусу грипу виникають специфічні імунні реакції організму, продукуються місцеві антитіла до вірусу, які грають провідну роль в захисті організму при грипозної інфекції.

Перебіг і клінічний прояв

Захворювання з’являється через 1 . 6 днів після зараження, в деяких випадках відзначають більш короткий інкубаційний період – 18 . 20 ч. Клінічна картина грипу у коней досить різноманітна і залежить від умов утримання і експлуатації тварин, їх імунного статусу, біологічних властивостей збудника. В симптомокомплекс хвороби переважають катаральне запалення слизових оболонок, сухий кашель, підвищена чутливість глотки і трахеї. Здавлення верхніх кілець трахеї викликає кашель. Ліхорадка.- непостійний ознака. Підвищення температури тіла до 39 . 40 ° С, почервоніння слизових оболонок очей і порожнин ніздрів, з яких можливі слизові закінчення, відзначають протягом 1 . 5 днів. Пульс прискорений до 75 ударів в хвилину, тварина пригнічена. При русі кашель посилюється. У холодну вогку погоду грип протікає важко, часто ускладнюється вторинною бактеріальною інфекцією. По тяжкості прояви грипу коней розрізняють типову, атипову і злоякісну форми.

Типова форма прояву грипу коней характеризується пригніченням, запаленням слизових оболонок очей і носової порожнини, збільшенням окологлоточних лімфатичних вузлів, неглибоким кашлем, набряком повік, світлобоязнь (рис. 10). Потім відбувається швидкий підйом температури тіла до 39,5 . 40 ° С, яка утримується протягом 1 . 4 днів. Одночасно з лихоманкою з’являється сухий болючий кашель. При русі коня кашель посилюється. Хворі тварини пригнічені, у них знижується апетит. Пульс прискорений до 65 . 75 ударів в хвилину.

Атипову форму грипу у коней часто діагностують при зараженні їх вірусом першого серотипу. У тварин спостерігають слабовиражени-ний серозний риніт, рідкісний неглибокий кашель. Лихоманка або відсутній, або не реєструється.

Злоякісний перебіг грипу коней найчастіше викликано вірусом другого серотипу. Кашель у коней сухий, уривчастий, болісний. Під час кашлю тварина опускає голову, з носових отворів виділяються слизові закінчення. При дослідженні серцевої діяльності виявляють аритмію, випадання, розщеплення або роздвоєння тонів серця. У видужали коней зміна тонів і ритму серцевої діяльності зберігається протягом декількох місяців. Напружена робота хворих коней у ряді випадків може привести до їх загибелі внаслідок дистрофічних змін в серці. При ускладненні вторинної мікрофлорою первинного процесу, викликаного вірусом грипу, кашель стає коротким, глухим, болючим. При диханні з’являються хрипи – вологі або сухі. Температура часто підвищена протягом тривалого часу-1 . 2нед. Показником розвитку вторинної інфекції служать слизисто-гнійні виділення з носових отворів.

При розтині відзначають катаральне запалення очей і верхніх дихальних шляхів: гіперемія, набряк слизових оболонок і наявність катарального ексудату. Часто виявляють крововиливи і набряки в підшкірній жировій клітковині. Легкі сіро-червоного кольору, з ділянками ущільнення. На розрізі зони запалення сірого кольору зі слизових і слизисто-гнійним вмістом.

Часто відзначають запалення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. Серцевий м’яз в’яла, брудно-рожевого кольору. Печінка і нирки з явищами застою і переродження. Лімфатичні вузли голови, шиї, середостіння збільшені. Нерідко виявляються фібринозні плеврити.

Діагностика і диференціальна діагностика

Діагноз ставлять на підставі клініко-епізоотологічних даних, патологоанатомічних даних і результатів лабораторних досліджень (остаточний діагноз).

Матеріалом для прижиттєвої лабораторної діагностики служить носова слиз в перші дні хвороби, а для посмертної – шматочки слизової оболонки носа, глотки, трахеї, легенів, взяті від полеглих коней.

Для серодиагностики використовують парні пробні сироватки крові, взяті у тварин в перші дні хвороби і через 2 . 3 тижнів з метою визначення підвищення рівня антитіл в РГГА. Виділення вірусу здійснюють на курячих ембріонах, а в подальшому проводять ідентифікацію в РДА і РГГА. Патологічний матеріал також досліджують за допомогою РІФ.

При диференціальної діагностики грип коней треба відрізняти від ринопневмонії. вірусного артеріїту і мита.

Імунітет, специфічна профілактика

У перехворілих коней виробляються специфічні антитіла, але імунітет виникає тільки до того типу збудника, яким перехворіло тварина. Для специфічної профілактики використовують інактивовану поливалентную вакцину. Ефективність вакцинації досягається при дворазовому введенні інактивованої вакцини і подальшої ревакцинації не менше одного разу на рік.

Для профілактики грипу коней здійснюють комплекс наступних заходів: введення в благополучні господарства хворих і підозрілих на захворювання на грип коней строго забороняють; всіх новоприбулих коней карантинируют протягом 30 днів. У цей період їх щодня піддають клінічному огляду; проводять профілактичні ветеринарно-санітарні заходи.

При виявленні у коней респіраторного захворювання усіх хворих тварин і тварин, що знаходяться з ними в одному приміщенні, ізолюють від решти конепоголів’я і вживають заходів для встановлення діагнозу.

Специфічний засіб лікування хворих на грип коней не розроблено. Хворих звільняють від роботи і ізолюють від решти конепоголів’я. За ними закріплюють окремий обслуговуючий персонал і піддають симптоматичному лікуванню із застосуванням бронхолітиків, серцевих засобів, антибіотиків і сульфаніламідних препаратів. У денний час в теплу суху погоду їх містять на відкритому повітрі.

При встановленні діагнозу на грип коней господарство (кінний завод, іподром, конеферма, табун і т. Д.) Оголошують неблагополучним щодо цієї хвороби і вводять обмеження. При цьому забороняють введення в господарство та виведення з нього коней, а також перегрупування їх всередині господарства, вивезення фуражу і збруї. Хворих ізолюють і лікують. Клінічно здорових коней неблагополучного господарства вакцинують проти грипу.

Приміщення, де утримуються хворі та підозрілі на захворювання тварини, збрую, предмети догляду, підстилку знезаражують. З трупів коней, полеглих від грипу, шкіру знімають і знезаражують протягом 12 год в слабкому розчині вапняного молока (гідроксид кальцію). Трупи утилізують.

Обмеження з неблагополучного господарства знімають через 15 днів після останнього випадку одужання хворих коней і проведення заключних ветеринарно-санітарних заходів.

Поділитися посиланням:

Схожі статті

Грип коней: опис та симптоми хвороби, правила вакцинації та дозування

Розвиток грипу у коней вважається поширеним порушенням, що призводить до негативних наслідків. Щоб уникнути виникнення подібних проблем, варто своєчасно проводити імунізацію тварин. З появою симптомів патології рекомендується відразу вживати заходів. Ветеринар повинен поставити точний діагноз і підібрати ефективне лікування.

Опис хвороби та її небезпека для коней

Грип у коней провокують штами типу А. Хвороба має високий ступінь сприйнятливості у нещепленого коня, який не мав контакту з вірусною інфекцією раніше.Збудником патології вважається РНК-вірус, який відрізняється чутливістю до високих температур. При низькій температурі він довгий час залишається у зовнішньому середовищі. Хімічні засоби чинять на інфекцію згубну дію.

У природних умовах на грип страждають усі коні, незалежно від віку, статевої приналежності та породи. Найбільш складний перебіг спостерігається у лошат. Джерелами зараження стають хворі тварини. Зараження відбувається повітряно-краплинним шляхом, якщо інфіковані коні знаходяться в одному приміщенні зі здоровими.

Грип розвивається у будь-яку пору року. Однак найчастіше це відбувається навесні та восени. Рівень захворюваності становить 10-100%. Цей параметр залежить від схильності імунної системи до впливу цього типу збудника, умов утримання коней та їх експлуатації.

Ризик летального результату залежить від ступеня тяжкості ускладнень, які зазвичай спостерігаються в 0,5-10% випадків.

Причини виникнення та симптоми

Причинами розвитку захворювання стають кілька штамів вірусу грипу А. Збудники, які провокують хворобу, вперше було виявлено у 1956 році. Вірус коня-1 провокує ураження серцевого м’яза. При цьому вірус коня-2 вважається системним і викликає більш тяжкий перебіг.

Вірус поширюють інфіковані та кашляючі коні. Також причиною розвитку хвороби може бути використання заражених відер, щіток та іншого обладнання. Вірус грипу провокує появу симптомів шляхом реплікації у респіраторних клітинах епітелію. Це спричиняє поразку трахеї та бронхів.

Діагностика та лікування

Тривалість інкубаційного періоду при природному перебігу хвороби – 1-6 діб. Іноді спостерігається коротша тривалість, яка не перевищує 18-20 годин.При розвитку патології у коней спостерігається пригнічення та запальне ураження слизових покривів очей та порожнини носа. Також з’являється невеликий кашель, збільшуються навкологлоткові лімфатичні вузли.

Після цього швидко підвищується температура. Вона сягає 39,5-40 градусів і тримається 1-4 дні. На цьому етапі є ризик появи сухого хворобливого кашлю. При русі тварини цей симптом наростає. Хворі коні перебувають у пригніченому стані, у них погіршується апетит. При цьому спостерігається почастішання пульсу до 65-75 ударів на хвилину.

Симптоми захворювання відрізняються різноманітністю. Вони залежать від особливостей утримання та використання коней. Важливе значення має стан імунної системи та біологічні характеристики збудника. В умовах низької температури та підвищеної вологості перебіг грипу посилюється. При цьому нерідко приєднується вторинна бактеріальна інфекція.

За ступенем тяжкості грип може бути типовим, атиповим та злоякісним. Атипова різновид захворювання розвивається при інфікуванні вірусом першого серотипу. При цьому тварини стикаються із сильним серозним ринітом та неглибоким кашлем. Гарячки може і не бути.

Якщо патологія обумовлена вірусом другого серотипу, вона має більш складний перебіг. Інфекція нерідко має злоякісний перебіг. У цьому випадку у коней з’являється сухий і болісний кашель. У цьому тварина опускає голову, та якщо з носа виділяється слизовий секрет. Дослідження роботи серця допомагає виявити аритмію та інші порушення. Навіть після одужання серцеві відхилення зберігаються ще кілька місяців. Напружена робота заражених коней може стати причиною загибелі.

У разі приєднання вторинної мікрофлори кашель стає глухим та болючим. При диханні можна почути вологі чи сухі хрипи. Підвищена температура може зберігатись 1-2 тижні.Показниками приєднання вторинної інфекції вважаються слизово-гнійні виділення з носа, що потребує застосування антибіотиків.

Щоб поставити точний діагноз, застосовують епізоотологічні відомості, клінічну картину та результати лабораторних аналізів. Виявити вірус вдається у перші 3 доби хвороби. При підвищенні температури ветеринар має взяти з носа змив. Їх типують специфічними сироватками. Циркуляцію вірусу можна підтвердити при збільшенні титру антигемагглютинінів у 2-4 рази.

Специфічні методи лікування захворювання відсутні. Заражена тварина підлягає ізолюванню. Його потрібно звільнити від навантажень і забезпечити кормами, які легко засвоюються.

У разі приєднання бактеріальної інфекції показані антибіотики та сульфаніламіди. Також виписують симптоматичне лікування та засоби для підвищення загальної резистентності.

Вакцина від грипу

Щоб запобігти зараженню коней грипом, потрібно своєчасно провести імунізацію тварин.

Форма випуску, склад та принцип дії

Щеплення коням роблять інактивованою полівалентною вакциною. Вона є сумішшю 2 штамів – I і II серотипу. Препарат продається у стерильних флаконах зі скла. Принцип дії засобу виходить з створення імунітету до вірусної інфекції. Такий ефект досягається через 14 діб після виконання другого щеплення. Вакцина не провокує ускладнень і не має терапевтичних властивостей.

У яких випадках використовують

Показанням до використання речовини вважається потреба у проведенні профілактичної вакцинації коней. При цьому щепленню підлягають такі категорії тварин:

• коні, що належать циркам, кінним заводам, спортивним організаціям;
• племінні та спортивні коні, які прямують за межі господарства;
• коня всіх господарств у разі загрози розвитку грипу.

Дозування та правила застосування

Проводити вакцинацію потрібно 2 рази з інтервалом у 2-4 тижні. Препарат слід вводити внутрішньом’язово. Ревакцинацію проводять через 6 місяців. Потім її виконують щороку. Препарат забезпечує імунітет до 1 року.

Лоша починають щепити з 3 місяців. Після імунізації тварин доведеться на три дні звільнити від навантажень. Спортивних коней рекомендується вакцинувати щонайменше за 14 діб до випробувань на іподромі. Препарат слід вводити з чітким дотриманням усіх правил у кількості 1 куб. сантиметр. Ін’єкцію роблять внутрішньом’язово в зону середньої третини шиї.

Протипоказання та побічні ефекти

Заборонено вакцинувати кобил після 7 місяців жеребу. Не можна використовувати засіб у разі підвищення температури або наявності інфекцій. При проведенні імунізації здорових коней побічні ефекти відсутні.

Профілактика та ліквідація хвороби

Щоб уникнути поширення хвороби, що надходять тварин на 1 місяць ізолюють від інших особин. Важливе значення мають оптимальні умови утримання. Систематично рекомендується очищати та дезінфікувати приміщення. Кінський грип – серйозна патологія, яка може призводити до бактеріальних ускладнень. Щоб впоратися з порушенням, рекомендується своєчасно звернутися до ветеринара і дотримуватися його порад.