Герань: догляд в домашніх умовах, як виростити, хвороби і шкідники

Герань – це дуже популярна домашня рослина. Правильний догляд за геранню в домашніх умовах вважається обов’язковим. При цьому наголошується різноманітність сортів, різновидів герані, яка завжди відрізняється дуже легким і мінімальним доглядом.

Популярні види герані

У домашньому квітникарстві використовуються різні види герані. Кожен сорт відрізняється особливим зовнішнім виглядом, ароматом і вимогами.

1. Зональна герань (калачик) – це один з найпоширеніших видів рослини. Зазвичай зростання становить 30-60 сантиметрів, але іноді досягає метра. Рослина також відрізняється наявністю листя з темними концентричними колами, простими або махровими яскравими квітками. Зазвичай квітки збираються в кулясті зонтичні суцвіття. Герань може бути малиновою, червоною, рожевою або білою.
2. Герань плющевидна – це ампельна рослина, яка відрізняється довгими, ламкими пагонами звисаючої форми, кистевидними суцвіттями різнобарвних кольорів. Зазвичай таку рослину вирощують у підвісних вазонах.
3. Королівська герань вважається однією з найкрасивіших. При цьому вона представлена різними видами, формами, кольорами. Іноді рослина має строкате листя і махрові квітки. Серед основних відмінностей значаться особливі нижні пелюстки, так як вони мають темні поздовжні плями або смуги. Зазвичай розмір рослини досягає півметра.
4. Запашні герані також заслуговують особливої уваги. Вони відрізняються яскраво вираженими ароматами. При цьому герань може пахнути лимоном, мелісою, мигдалем, перцем, м’ятою, імбиром, кокосом, хвоєю, ананасом або суницею. Цікаво відзначити, що такі квітки навіть використовуються в медичній, косметичній та харчовій промисловості, адже вони виробляють геранієве масло. Рослини зазвичай відрізняються невеликими квітками рожевого або фіолетового відтінку.
5. Ангели – це герані, які візуально нагадують братки. Такі рослини мають квітучі звисаючі шапками суцвіття. Зазвичай рослини виростають до 30 сантиметрів.

Перераховані вище 5 різновидів герані заслуговують особливої уваги, тому їх часто вибирають для домашнього вирощування.

Особливості правильного догляду

Правильний догляд за геранню в домашніх умовах для початківців вважається обов’язковим. Від цього залежить, наскільки красивою і здоровою буде рослина.

1. Герань добре себе почуває при кімнатній температурі в будь–який час року. Взимку бажано підтримувати температуру не нижче +10-14 градусів, а влітку +20-25 градусів. При цьому протяги вкрай небажані, оскільки вони негативно впливають на стан рослини.
2. Квітка дуже примхлива до освітлення. Рослину можна залишати під прямими сонячними променями. Важливо розуміти, що нестача світла призведе до того, що листя, квітки стане дуже дрібним. Проте іноді потрібно повертати горщик, так як від освітлення залежить, чи правильно буде формуватися рослина. Взимку обов’язковим стає заповнення нестачі світла, причому для цього активно використовуються спеціальні лампи денного світла. При недоліку освітлення листя герані стаєт блідими.
3. Правильний підбір грунту для герані обов’язковий. Рекомендується вибирати універсальний грунт, так як він точно підійде для рослини. При бажанні можна самостійно підготувати грунтову суміш, змішуючи з 1 частини дерну і листя, півтори частини перегною, половину частки піску. На дно горщика укладають дренаж. Від якості грунту багато в чому залежить, наскільки успішним та повноцінним буде зростання герані.
4. Квітка дуже любить вологу. З цієї причини потрібен регулярний та частий полив. Бажано запобігти застою води або її потраплянню на листя. Висока вологість вкрай небажана. Для поливу краще використовувати відстояну воду з–під крана, дощову або талу. Взимку можна проводити полив в два рази рідше, тому що рослина перебуває в стані спокою. Влітку дуже важливо регулярно проводити полив для того, щоб рослина не страждала від посухи.
5. Пересадка проводиться після того, як горщик стає малий для великої рослини. Одночасно з цим великі горщики не підійдуть, адже в них будуть погано рости герані. Для цвітіння потрібно менше місця. Оптимальні розміри вазонка для вирощування рослини: висота – 12 сантиметрів, діаметр – 12-15 сантиметрів.
6. Рослина не вимоглива до прикорму. Передбачається можливість використання звичайних мінеральних добрив. Найкраще удобрювати герань у березні – вересні. Добрива використовують двічі на місяць. При необхідності використовують спеціальні добрива, орієнтуючись на стан рослини.
7. Для формування гарного зовнішнього вигляду герані обов’язково підрізують верхні, а також бічні гілки. Рекомендується прибирати сухе листя і квіти, адже вони псують зовнішній вигляд квітки.
8. Розмноження в будь–який час року. Зазвичай розмноження проводиться живцями.

Перераховані вище принципи догляду завжди враховуються, адже від цього безпосередньо залежить стан рослини.

Особливості правильної пересадки

Догляд за ампельною геранню в домашніх умовах ідентичний іншим різновидам. При цьому будь–який сорт рослини рано чи пізно потрібно пересаджувати. Важливо розуміти, що пеларгонія погано ставиться до пересадки, тому горщики змінюють тільки 1-2 разів на рік і навіть рідше.

Основні причини пересадки квітки:

• кореневій системі дуже тісно, причому це можна перевірити, якщо дуже обережно витягти герань з горщика;
• надлишок вологи призвів до того, що рослина в’яне і її потрібно врятувати;
• пеларгонія перестала розвиватися і квітнути, хоча отримує догляд;
• коріння оголилися.

Зазвичай пересадку планують на весну. Оптимальний період – це лютий – квітень. Насправді пересадити рослину можливо навіть взимку, але в цьому випадку для адаптації куща до нового місця буде потрібно більше часу.

Пересадка квітучої рослини вкрай небажана. Це обумовлено тим, що рослина витрачає багато сил на цвітіння і дуже вразлива до пересадки. Дозволено тільки підсипати свіжий шар ґрунту з урахуванням відповідної потреби.

Цікавлячись, коли обрізати герань, також потрібно проявляти особливу обережність. Справа в тому, що рослина дуже вразлива до будь–яких втручань у власний розвиток. Основним завданням стає створення сприятливих умов для успішного вирощування пеларгонії.

Герань після обрізання

Особливості правильного розмноження герані

Догляд та пересадка тюльпаноподібної герані і інших сортів квітки в домашніх умовах можливі. У результаті багато квітникарів має право вирощувати домашню пеларгонію і радіти квітучій рослині.

Розмноження насіннєвим способом відрізняється дивовижною легкістю. Насіння може успішно сходити і давати велику кількість сіянців для повноцінного розвитку рослини. Використання насіння, зібраного з власних калачиків, навряд чи буде результативним. Справа в тому, що насіннєве розмноження гібридних сортів герані призводить до погіршення початкових характеристик і стійкості до зовнішніх умов.

Розмноження герані методом живцювання

В обов’язковому порядку використовують нове якісне насіння. Його висівають у пухкий вологий грунт, після чого присипають шаром цього ж грунту або піску. Товщина верхнього шару повинна становити 2,5 сантиметра. Зверху бризгають водою з пульверизатора.

Сіянці бажано обробити рожевим розчином марганцівки для гарантованого захисту від паразитів, хвороб.

Посадку з насіння накривають склом, після чого створюють оптимальні умови:

• температура повинна становити 18-22 градуси, потім – 16-20;
• конденсат регулярно усувають;
• полив проводять з оптимальною регулярністю.

Через 1,5-2 місяці у сіянців з’являться по парі справжніх листочків. Саме їх можна пересадити в горщики. Після того, як з’являться по 5-6 листочків, прищипують для посилення кущення.

Як правильно поливати

Ще один ефективний спосіб вирощування герані – це використання живців. Це можна робити в будь–який час року, але рекомендується запланувати процедуру навесні. Живці повинні бути довжиною у 5-7 сантиметрів і з 2-3 листочками. Держак протягом доби підв’ялюють, присипають товченим вугіллям і висаджують у горщик з рихлим грунтом. Згодом живці успішно розвиваються. Живці пересаджують на постійне місце тільки після того, як у них з’явиться коренева система.

Правильне розмноження обов’язкове для повноцінного розвитку рослини.

Можливі проблеми з пеларгонією

Зовнішній вид герані може погіршитися з різних причин.

1. При нестачі вологи листя сохне і жовтіє, при надлишку стає млявим і тьмяним. Більш того, надлишок вологи призводить до гниття стебла рослини. Якщо жовтіє листя, підживлення герані стає обов’язковою з подальшою зміною режиму поливу.
2. Листя опадає при недоліку освітлення. Спочатку обпадають нижні листочки.
3. Рослина може перестати цвісти, якщо вона знаходиться в дуже великому горщику.

Перераховані вище проблеми вважаються найбільш значущими при вирощуванні герані.

Різні хвороби можуть бути небезпечними для герані, тому рекомендується уважно стежити за здоров’ям рослини.

1. Сіра пліснява (сіра гниль). Зазвичай вона з’являється на листках. Заражені листочки прибирають і припиняють полив. Потім герань обробляють протигрибковим препаратом.
2. Гниль кореневої шийки, коренева гниль. До цього призводить дуже частий полив. Це захворювання неможливо вилікувати.
3. Попелиця. Цей шкідник пошкоджує нижнє листя. Бажано використовувати інсектициди.
4. Білокрилка. Цей дрібний шкідник оселяється на нижніх листках, після чого висмоктує сік, поживні речовини рослини. Потім листочки стають жовтими і обпадають. Для ефективної боротьби використовують інсектициди.
5. Борошниста роса. Ця хвороба вважається грибковою. Основна причина – це підвищена вологість в приміщенні і невідповідність температури.

Вищеперелічені паразити і захворювання вважаються небезпечними, тому вкрай важливо уважно стежити за станом рослини, оцінювати її здоров’я і запобігати несприятливим наслідкам.

Герань вимагає правильного догляду, який базується на простих і зрозумілих принципах. Багато початківців квітникарів гідно відзначать легкість догляду за геранню.

Герань – догляд у домашніх умовах, розмноження та пересадка

Раніше вважалося, що квітуча на підвіконні будинку герань – символ того, що в сім’ї панує мир та гармонія. Зараз такі міфи поступово відійшли в минуле, але квітникарі, як і раніше, люблять красиву і яскраву рослину. Ділимося всіма подробицями догляду за геранню в домашніх умовах!

1. Вибір грунту для герані
2. Горщик для герані
3. Полив та обприскування герані
4. Вибір місця та освітлення
5. Добрива та підживлення герані
6. Температура повітря
7. Як обрізати герань
8. Розмноження герані живцями
9. Інші способи розмноження герані
10. Пересадка герані
11. Важливо!

Вибір грунту для герані

Герані або пеларгонії потрібен новий живильний ґрунт, побільше розпушувача та гарний дренаж. Молодим рослинам бери ґрунт легше, так що можна додавати торф, вермикуліт та перліт. Дорослим кольорам підійде універсальний грунт або змішаний з піском і розпушувачем чорнозем. Склад обов’язково має бути нейтральним або, у крайньому випадку, слабокислим.

Горщик для герані

Вазон вибирають за розміром кореневої системи, але врахуй, що в маленьких горщиках рослина краще і яскравіше цвіте. А от якщо він буде надто великий – наростає листяна маса, але не квіти. Для посадки підійдуть невеликі ящики, щоб створити гарну композицію на балконі чи вікні.

Полив та обприскування герані

Краще поливати герань через піддон у міру висихання. Використовуйте відстояну воду кімнатної температури, і важливо, щоб вона не була занадто жорсткою. Взимку скоротить полив до необхідного мінімуму (1 раз на 7-10 днів), щоб коріння не гнило.

Пеларгонія майже не реагує на сухе повітря в приміщенні, тому її не потрібно обприскувати. Це навіть шкідливо для листя, тому що вони можуть почати темніти і сохнути. Взагалі ця рослина, стійка до посухи, так що тут завжди краще трохи недолити, ніж перелити.

Вибір місця та освітлення

Герань любить свіже повітря, але не протяги. Якщо поставити її на підвіконня біля вікна, влітку вона навіть відлякує комах своїм ароматом. Не став вазон прямо біля радіатора або на проході.

Пеларгонії підходить помірне освітлення, але що сонячніше – тим краще вона цвіте. Взимку рекомендуємо використовувати фітолампи для досвічування хоча б кілька годин на день. Якщо світла не вистачає, рослина блідне і дрібніє.

Добрива та підживлення герані

Зручніше підгодовувати пеларгонію комплексними добривами для квітучих рослин з кінця весни до початку осені. Навесні додай більше азоту, щоб квітка активно зростала і відновлювалася після обрізки. Фосфор зміцнює кореневу систему, а калій сприяє формуванню бутонів. Вдома легше використовувати спеціальні палички, гранули чи розчини для поливу.

Температура повітря

Найкраще для герані підходить температура близько 18-20 градусів. Якщо хочеш, вночі знижуйте її до 13 градусів, адже влітку рослина чудово почувається навіть на вулиці. Щоб за зиму квітка нагромадила сили на нове цвітіння, краще знизити постійну температуру до 15-18 градусів.

Як обрізати герань

Обрізка – найважливіший етап догляду за кімнатною геранню, інакше вона витягується,деформується та втрачає декоративність. А в майбутньому ще й гірше зростає. Крону потрібно починати формувати, коли рослина ще зовсім молода.

На кожній втечі є нирки, що сплять, але вони не проростуть, поки стебло тягнеться вгору. Тому їх стимулює щорічне обрізання ранньою весною. Укоротіть довгі пагони відразу над листовим вузлом, прибери всі пагони, які ростуть усередину, присип зрізи вугіллям і трохи підгодуй квітку азотом.

Маленькі сорти обрізають рідше – раз на кілька років і зовсім небагато. Високі сміливо проріжуй і коротень на 2/3 – вони розростуться знову. Герань середньої висоти можна обрізати на 1/4-1/3.

Сильно високі кущі варто обрізати ще й восени, щоб навантаження взимку було менше. Процедура проводиться за тим же принципом, але після того, як герань повністю відцвіте. Не поливай горщик за 2-3 дні до та після.

Розмноження герані живцями

Зручніше використовувати живці, які залишилися після обрізки. Оптимальна довжина втечі – близько 6 см, і щоб на ньому було 2-3 листи. Залиш його полежати пару годин, щоб місце зрізу підсохло, або присип його вугіллям.

Можеш сміливо вкорінювати живець відразу в горщик з легким ґрунтом. Або спочатку поставити його у великий пісок до появи першого коріння – приблизно через 10 днів.Його не потрібно накривати чи створювати якісь специфічні умови. Просто забезпеч помірний полив і слідкуй, щоб вода не потрапляла на листя та стебла.

Можна залишити живець у склянці з водою, і пересадити вже звідти. Стеж, щоб листя не потрапляло у воду, і не забувай його періодично доливати. Через 1-2 тижні отримаєш майже повноцінну маленьку кореневу систему.

Інші способи розмноження герані

Розмножувати герань поділом куща варто лише, якщо все одно потрібно її розсадити. Найкраще це робити під час пересадки. Акуратно відділи ділянку зі здоровими стеблами та нирками та висади окремо. Після цього головне не перезволожувати квіти. Процедуру краще проводити навесні, коли більше сонця та тепліше.

Вирощування герані з насіння не має особливого сенсу, тому що гібридні сорти втрачають батьківські властивості. Насіння обов’язково потрібно скарифікувати, тому що у них занадто щільна шкірка. Сходи з’являються через 2-3 тижні, хоча іноді це розтягується на кілька місяців.

Пересадка герані

Пеларгонію пересаджують, коли горщик став надто маленьким для куща. А ще – після пошкодження або перезволоження коріння, або для того, щоб занести до будинку вуличні квіти на зиму. Щоб перемістити рослину з мінімальними збитками для неї, використовуй метод перевалки.

Спочатку на дно горщика обов’язково укладається дренаж з керамзиту, битої цеглини або подібних матеріалів. Щоб рослина легше діставалося зі старого вазону, добре його полів. Постав його в нову ємність з усім земляним грудкою і засип новим грунтом порожні краї навколо. Перший повноцінний полив краще робити за чотири дні.

Важливо!

Майте на увазі, що у герані досить специфічний запах. У багатьох він навіть викликає головний біль, так що не рекомендується ставити горщик із квітами у спальні і тим більше – прямо біля ліжка.

Герань: догляд у домашніх умовах, пересадка, хвороби

Герань кімнатна – невибаглива рослина з запашним листям і яскравими квітками, зібраними в суцвіття. Вона добре почувається у горщику на підвіконні, а в країнах з теплим кліматом, наприклад, в Іспанії, розростається в ящиках на балконі та клумбах. Представники сімейства геранієвих мають безліч видів, проте селекціонери виводять все цікавіші різновиди з махровими та строкатими квітами. Як доглядати за геранню?

Найпоширеніша кімнатна квітка улюблена багатьма поколіннями жителів України, і лише ненадовго вона опинилася в опалі після революції 1917 року. Автори сатиричних оповідань подавали рослину, як атрибут міщанства, яке слід було викорінювати. На щастя, боротьба з квіткою завершилася відновленням її репутації та визнанням корисних властивостей.

Герань кімнатна – особливості рослини

Герань росте у всіх куточках земної кулі, приживаючись і в горах, і в тропічних лісах. Вона зустрічається на Кавказі, але батьківщиною кімнатної рослини вважається Південна Африка. Моряки привезли його до Європи у XVIII столітті, і герань одразу завоювала увагу аристократів Європи, які мають сади.

У Україну квітка прибула через століття і спочатку була доступна лише багатим людям. Згодом екзотична рослина перетворилася на доступну та оселилася майже в кожному будинку.

Форма листя у різних видів сильно відрізняється. Вони можуть бути схожими на долоню людини або мати гострі кінчики. Найпопулярніший вид кімнатної рослини називається пеларгонією.

Саме цей вид сімейства геранієвих прибув із спекотного континенту, тому віддає перевагу теплу та сухому повітрю. Взимку йому потрібне додаткове підсвічування через короткий світловий день, зате зволожувач повітря не потрібен.

Як і інші кімнатні рослини, пеларгонії зручно при температурі 20-25 °С. У висоту вона сягає від 15 см до 1,5 м-коду.

Квітникарі також цінують корисні властивості герані. Аромат листя заспокоює нервову систему та позбавляє стресів. Квітка, що росте вдома, ефективно знезаражує повітря, знищуючи віруси і мікроби.

Корисні речовини та сполуки, що містяться в листі, дозволяють лікувати ефірною олією герані забиті місця, набряки, болі в суглобах та застудні захворювання. Єдине серйозне протипоказання – вживання лікарських засобів на основі рослини натще.

Де має стояти горщик?

Ідеальна температура для вмісту квітки в період її активного зростання – +20-25 градусів . Це означає, що рослину можна поставити на будь-яке підвіконня. Однак, якщо власник хоче спостерігати пишне і пишне цвітіння, йому варто вибрати південне, східне або західне підвіконня вікно.

Влучення прямих сонячних променів герань не боїться, тому її можна сміливо ставити під сонечко. Але обов’язково потрібно буде періодично повертати горщик, щоб рослина сформувалася з усіх боків.

На період спокою, який припадає на зимові місяці, краще виділити герані приміщення прохолодніше . Вона не боїться зниження температури до +10-14 градусів.

А ось чого не терпить герань, то це протягів.

Популярні сорти та види

Незважаючи на соковите зелене забарвлення листя, найбільш привабливою рисою рослини є яскраві суцвіття. У герані не буває квіток червоного відтінку, тоді як для пеларгонії це кращий колір.

У спеціалізованих магазинах можна знайти рослини зі строкатим листям і суцвіттями, отриманими в результаті схрещування різних видів.

Найбільш популярні такі сорти пеларгонії.

1. Королівська . Одним із перших сортів, що використовуються в Європі для прикраси клумб, стала королівська пеларгонія. У неї великі махрові квітки, на пелюстках яких помітна темна пляма.
2. Зональна . Найвідоміший сорт кімнатної герані, що відрізняється не тільки пишним цвітінням, а й строкатим забарвленням листя. Зустрічаються різновиди з триколірними листами, проте частіше вони мають облямівку бордового, сріблястого або синього кольору. Квітки можуть бути звичайними, напівмахровими та махровими.
3. Запашна . Назва демонструє головну рису запашної пеларгонії – її пір’ясте листя випромінює сильний і приємний аромат лимона та м’яти. Селекціонери додали до них нотки яблук, імбиру та навіть сосни. На цих рослинах найчастіше з’являються рожеві та бузкові квіти.
4. Ангел . Квіти цього сорту нагадують братки і бувають фіолетовими, білими та рожевими. Зустрічається і двокольорове забарвлення або пелюстки з контрастними цятками.
5. Лимонна . У лимонної пеларгонії незвичайне листя. Вони складної форми, посічені, за рахунок чого здаються махровими. При дотику вони видають сильний аромат лимона, який полегшує болі мігрені і заспокоює нервову систему.
6. Плющелистий . Цю герань часто висаджують на балконах, так як вона красиво звисає з ящиків і цвіте протягом усієї теплої пори року. Дрібне листя компенсує велику кількість пагонів та великі суцвіття.

Що таке пеларгонія

Батьківщина пеларгонії – африканські савани. Теплолюбна культура легко переносить сухість повітря. Рослини цього роду мають прямі та стеляться гіллясті стебла. У них злегка опушене листя округлої форми, пальчасті або пальчасто-розсічені. Забарвлення листя різних видів змінюється від світло-зеленого до смарагдового. У деяких представників світлі листові пластини мають темні малюнки.

Парасолькові суцвіття культури складаються з 20 п’ятипелюсткових квіток. Їх пелюстки пофарбовані у білий, жовтий та червоний колір усіх відтінків. Виведені сорти із махровими квітками. Плід – коробочка з чашолистками, що зберігаються.

Пеларгонія – джерело цінної геранієвої олії. Квітка виділяє фітонциди, що вбивають мікроби. У косметології екстракт кімнатної герані використовується як компонент масок для шкіри обличчя та волосся. У народній медицині олія герані використовується проти запалень, стресу, для покращення кровообігу.

Види пеларгоній

«Бабулини калачики» – так називали в народі найпоширеніші (зональні) види пеларгонії. Сьогодні налічується близько 75 тисяч сортів та гібридів культури. Видове розмаїття вражає формою квіток та яскравістю суцвіть:

• Rose-bud Zonal. Махрові ефектні квіти схожі на троянди. У суцвітті вони мають вигляд мініатюрного букета. Рідкісний вигляд зустрічається в колекціях досвідчених квітникарів.
• Tulipe-bud. Тюльпановидний сорт отримано під час спонтанної мутації рослини. Суцвіття виглядають як букет тюльпанів, що не розкрилися.
• Stellar Zonal. Через гостру форму пелюсток пеларгонія отримала назву «зірчастої». Виведені сорти з махровими квітками різного забарвлення.
• Cactus. Квіти кактусоподібної пеларгонії великі, із загостреними голчастими пелюстками. Суцвіття має задерикуватий «стрепаний» вигляд.
• Carnation. Суцвіття виглядають як мініатюрний букет гвоздик. Краї пелюсток зубчасті.
• Ivy-leaved. Листя ампельного вигляду схоже на листові пластинки плюща. Стебла, що стеляться, можуть досягати близько 1 м довжини. Квітки найчастіше махрові. Ряболистий вигляд відрізняється темним листям зі світлим малюнком, що нагадує павутину, і суцвіттям з простих 5-листових квіток.
• Regal Pelargonium. Кожна квітка – до 7 см у діаметрі. Його контрастні відтінки, виділені іншим кольором прожилки, строкаті плями, кропини – характерна риса образу. Квітки можуть бути з простими або махровими пелюстками.
• Angel. Ампельний вигляд з пишною зеленою масою та дрібними квітками ніжного забарвлення. Середина або окантування світлих пелюсток частіше бардова (червона).
• Unique. Вид «Унікуми» поєднує кілька сортів із дрібними пелюстками багатобарвної палітри. Листя химерно розсічене. Бувають сорти з гофрованим листям, яке випромінює незвичайний запах. Наприклад, листя виду Paton’s Unique пахне фруктами.

Як доглядати за геранню в домашніх умовах

Тільки на перший погляд здається, що для рясного цвітіння достатньо пересадити рослину в горщик, наповнений свіжим ґрунтом і регулярно поливати його. Догляд за геранню в домашніх умовах хоч і простий, але має свої особливості.

Розташування горщика

Герань – багаторічна рослина, для якої мікроклімат квартири є придатним та нагадує умови існування у природі. На південній або західній стороні, далеко від протягів вона почне швидко рости і часто цвісти. Горщик, що стоїть на вікні, слід повертати, щоб стебло було рівним і листя на ньому з’являлося рівномірно.

Вологість повітря

Взимку, коли повітря в оселі стає особливо сухим від гарячих батарей, герань отримує найбільш сприятливі умови для зростання. В оранжереях, за підвищеної вологості, їй менш комфортно. У зв’язку з цим зволожувач повітря в кімнаті, де росте герань, краще не вмикати.

Освітлення

Південна квітка вважає за краще перебувати під прямим сонячним промінням і отримувати багато світла. Про його недолік він повідомить зблідлим забарвленням листя та його подрібненням. Суцвіття теж стануть дрібними і з’являтимуться вкрай рідко.

Проблему вдасться вирішити, переставивши горщик з квіткою на сонячніший бік або розташувавши над ним додаткове освітлення. Колір листя швидко поверне насичений відтінок, і на герані утворюються суцвіття.

Полив

Зайву вологу квітка переносить погано, як рідкісний полив. Догляд за геранню передбачає регулярне розпушування та зволоження ґрунту. Помітивши, що верхній шар ґрунту підсох, потрібно полити квітку. При цьому обприскувати герань не слід, адже в Африці дощі йдуть рідко, тому її листя тонке і добре утримує вологу, отриману із землі.

Взимку дуже важливо стежити за станом ґрунту в горщику, оскільки сухе повітря сприяє прискореному випаровуванню води. Поливати герань краще потроху, але часто водою кімнатної температури.

Вибір ґрунту

Для вирощування герані потрібен пухкий і добре дренований ґрунт. Створити відповідний ґрунт можна вдома, удосконаливши куплений у магазині ґрунт для квітучих кімнатних рослин. Додавши річковий пісок, торф, перліт та вермикуліт, потрібно перемішати їх із землею, після чого висипати суміш у горщик. Герань буде добре рости, якщо у ґрунті міститься високий відсоток торфу.

Іноді у спеціалізованих відділах можна знайти ґрунт для герані. Перед поміщенням у горщик у ній слід розбити грудки, щоб коріння рослини добре розвивалося.

Вибір горщика

Герань можна вирощувати у глиняному чи пластиковому горщику. В останньому випадку поливати її потрібно рідше, оскільки волога випаровуватиметься повільніше.

Чим більший діаметр горщика, тим інтенсивніше почне розростатися коренева система та стебло квітки. Для молодих рослин більше підійде горщик висотою 10-12 см. Він дозволить швидше отримати суцвіття, тому що сили рослини не підуть до збільшення листової маси.

При пересадженні новий горщик слід підібрати більше діаметром на 3-4 см. За нестачі землі герань перестане цвісти і почне втрачати листя. Це знак того, що ресурси землі у ємності виснажені.

Добрива та підживлення

Як доглядати за геранню, щоб вона частіше цвіла та суцвіття були об’ємними та великими? Правильне підживлення навесні та влітку додасть квітці сили, що сприятиме бурхливому цвітінню. Герань любить добрива з фосфором та йодом. Якщо в літрі води розчинити краплю йоду та полити рослину, герань миттєво відреагує, викинувши пагони та суцвіття.

Навесні та влітку органічні добрива найкраще додавати під час поливу двічі на місяць.

Якщо у квітки яскраве листя і вона часто цвіте, краще не перевантажувати її підживленням. Води із краплею йоду буде достатньо. При пересадці щорічно на новий грунт із вмістом торфу герань отримуватиме корисні речовини із землі.

Особливості розмноження

Побачивши на вікні у знайомих гарну квітку, багато хто захоче поставити таку ж на підвіконня у своїй квартирі. Розмноження герані відбувається двома способами: за допомогою насіння або укорінення живців.

Насінням

Слово «geranios» перекладається з грецької, як «журавель». Ім’я квітка отримала завдяки формі плодів герані, що нагадують пташиний дзьоб. Після закінчення цвітіння на суцвітті утворюються дрібні плоди, наповнені насінням.

Поміщаючи насіння в ґрунт на відстань 5 см один від одного на глибину 0,5 см і поливаючи 3 рази на тиждень, вдасться досягти появи сходів. Найкраще накрити землю з поміщеним у неї насінням плівкою і знімати її щодня на годину з метою повітрообміну.

Квітникари вважають, що герань, вирощена за допомогою насіння, міцна і здорова. Також вона частіше цвіте.

Живцями

Для розмноження підійде прямий живець висотою приблизно 10 см. Його потрібно відрізати від рослини під листовим вузлом і обсушити місце зрізу.

Якщо відділений пагін доведеться годину або трохи довше везти в інше місце, поміщати його у вологу ганчірочку не потрібно. Він нормально перенесе дорогу. Місце зрізу також не варто обробляти. Воно підсохне і згодом дасть нові пагони. Герань у такий спосіб стане пишніше.

У маленьку пластикову ємність, наприклад, стаканчик, потрібно насипати ґрунт для герані і добре його зволожити. Велике значення має правильний дренаж, щоб вода не застоювалася у ґрунті.

Видаливши з черешка все листя, крім пари верхніх, його необхідно втопити в землі на 4 см. Полив 3 рази на тиждень змусить його через місяць пустити коріння. Для прискорення процесу використовують стимулятори, на кшталт «Корневина».

Інший варіант – опустити живець у баночку з водою. Її слід регулярно міняти та доливати. Додавання активованого вугілля не дасть воді «зацвісти». Після появи коренів живець переносять у горщик з вологим ґрунтом.

Правила обрізки

Рослину прийнято обрізати провесною, поки вона не цвіте, тоді в травні на місці зрізів з’являться молоді пагони. Часто герань сильно витягується, причому листя розташовується на верхівці стебла. Зробивши зріз під листовим вузлом, можна омолодити рослину і зробити її привабливішою зовні. Зріз нічим не обробляється, але краще промокнути його паперовою серветкою.

Старе пожовкле листя зрізається гострим ножем у будь-яку пору року. Те ж саме стосується засохлих суцвіть. Їх видалення спричинить появу нових.

Чи потрібне формування

Обрізка герані часто ігнорується квіткарями-початківцями. В результаті, кущ стає довготелесим, негарним, втрачає свою пишність, квіти дрібнішають, а то й зовсім зникають.

Щоб зберегти рослині привабливий вигляд, допомогти їй зберегти життєві сили для переходу в стан спокою і забезпечити його рясне, тривале цвітіння наступного сезону, потрібно восени провести процедуру формування.

Збільшити кущистість та посилити зростання рослин можна за рахунок своєчасного формування

На замітку: щорічної обрізки особливо потребують зональні герані. Королівські не чіпають до досягнення 2-річного віку.

Обрізання роблять тільки після того, як рослина повністю відцвіла. Забираються квітки, що в’януть, засохлі і витягнуті пагони. Також рекомендується зрізати частину бічних пагонів, особливо тих, що ростуть усередину куща. Вони і самі затінені, і затіняють прикореневі квітки, підвищуючи шанс зараження їх грибками. До того ж такі пагони не дадуть квіти, а ось поживних речовин витягнуть із рослини чимало.

Обрізається герань гострим продезінфікованим лезом, навскіс, над листовим вузлом.

Верхівки зрізаних пагонів можна використовувати для отримання нових квітучих гераней. Це чудовий матеріал для розмноження. Не годяться для укорінення лише пагони, зрізані взимку, з рослин, що у стані спокою.

Хвороби та шкідники герані

Герань не можна заливати та вирощувати у холоді. При неправильному догляді квітка втрачає імунітет і стає схильний до грибкових захворювань і різних видів гнилі.

Серед них особливо поширені такі недуги.

1. Едема , що виявляється у вигляді світлих водянистих плям на листі.
2. Бактеріальний опік , що виникає через зараження стебла та листя брудними інструментами при обрізанні.
3. Вірусні інфекції , з вини яких листя покривається сітчастим малюнком.
4. Грибки , що вражають як кореневу систему, так і листя рослин. До них відносяться сіра і коренева гнилизна, іржа, «чорна ніжка», борошниста роса та ін.

У більшості випадків навіть екстрена пересадка рослини та нормалізація поливу та підживлення не врятує положення. Якщо квітка доріг і її хочеться зберегти, варто відрізати непоражений черешок і вкоренити його.

Помітивши ознаки хвороби, герань слід ізолювати від інших домашніх квітів. Більшість шкідників та грибків швидко поширюються.

Помилки догляду, як виправити ситуацію

Leave a Comment Отменить ответ

Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.