Menu Close

Фальшивість і тимчасовість утілено в образі

ТЕСТ 23. Володимир Винниченко («Момент»). Валер’ян Підмогильний («Місто»)

Я схопив край її сукні, поцілував і випустив. Вона тихо пішла, а я сидів, і в мені з мукою щеміло щастя. Хто вона, де вона, й досі не знаю, але я завжди ношу її в душі.

Ці рядки є частиною

2. Прочитайте рядки:

Ліс ніби помирився з нами й не дивився так вороже і суворо; дуби співчуттям поглядали на нас згори; оголені берези несміло визирали з них і посміхались білим гіллям.

У цих рядках використано

3. Незаймана природа й прекрасне життя в ній протиставляється людській моралі як чомусь протиприродному, обтяженому умовностями в реченні:

А Не дивись, нам не треба ховатись, у нас нема незаконно- народжених, у нас нема пашпортів, моралів, «уложеній о наказаніях», ми маленькі, здорові, чисті циніки.

Б Старі товсті дуби, широко розставивши волохаті руки-віти, ніби приймали нас у свої зрадливі обійми.

В Стрункі берези, білі, мов оголені до пояса, соромливо стояли між дубами і ховалися за ними.

Г Дорога наша стояла порожньою і далеко там вливалась, наче бура річечка, у зелене море хлібів.

Д Тут не було вже білих беріз, не було метеликів, земля була вогка, чорна, вкрита гнилим листям та безліччю маленьких гілочок, які хрускали під ногами.

4. У творі «Момент» В. Винниченко порушив проблему

А справедливості за будь-яких обставин

Б плинності життя й щастя людини

В легковажності випадкових стосунків

Г екології довколишнього світу

Д еміграції українців на Захід

5. Події у творі «Момент» розгортаються в такій послідовності:

А переодягання у свитки й брилі – розмова з панночкою в клуні – перебігання смуги кордону – переховування в полі

Б переховування в полі – розмова з панночкою в клуні – переодягання у свитки й брилі – перебігання смуги кордону

В перебігання смуги кордону – розмова з панночкою в клуні – переодягання у свитки й брилі – переховування в полі

Г розмова з панночкою в клуні – переодягання у свитки й брилі – перебігання смуги кордону – переховування в полі

Д розмова з панночкою в клуні – переодягання у свитки й брилі – переховування в полі – перебігання смуги кордону

6. Фальшивість і тимчасовість утілено в образі

7. Непередбачуваною й екзальтованою зображено

8. «Божественним» Степана Радченка любила називати

9. Прочитайте рядки:

Блискучі вогні, гуркіт і дзвінки трамваїв, що схрещувались тут і розбігались, хрипке виття автобусів, що легко котились громіздкими тушами, пронизливі викрики дрібних авто й гукання візників разом з глухим гомоном людської хвилі раптом урвали його [Степана] заглибленість.

В основі опису нічного міста лежить художній засіб:

10. НЕ є композиційною особливістю роману «Місто» В. Підмогильного

А поділ на дві частини

Б наявність двох епіграфів

В розповідь від першої особи

Г наявність міських пейзажів

Д авторські відступи

Завдання на встановлення відповідності

11. Установіть відповідність між героїнею твору і характеристикою

А «Мале на зріст – йому якраз під пахви, худеньке, в плескуватому капелюшкові. Вона зиркнула спідлоба на юнака, руку свою прибрала й ішла далі своїм чітким, майже військовим кроком.»

Б «Вона складена була з двох тонів, без жодних переходів між ними – чорного: волосся, очі, сукня, лаковані черевики, та смуглого: обличчя, тіло рук і плеча та панчохи, і це просте поєднання надавало її постаті гордого чару. »

В «Довгі рукава її сірої блузки були миліші йому за голі руки інших. Черевики її були округлі й на помірних каблуках, і коліна не випинались раз у раз із-під спідниці. В ній вабила його нештучність, рідна його душі.»

Г «У неї була товста, округла спина – роздобріла на довільних харчах! В умінні любити не було нічого штучного, хоч слово «любов» було її найулюбленішим жартом. ніколи ні про що серйозно не казала, ніколи не турбувала його своєю душею. »

Д «. тихе дівча, вигнане з села злиднями багатосімейної родини. Вона була щира й беззахисна, трохи романтична й терпляча до лиха, як і всі вбогі дівчата, що не почувають у собі ні справжнього пориву, ні твердої сили.»

Олександр Довженко («Зачарована Десна», «Україна в огні»)

4 Тамара Василівна

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Народно-героїчною епопеєю є твір

А «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника

Б «Україна в огні» О. Довженка

В «Вершники» Ю. Яновського

Г «Любіть Україну» В. Сосюри

Д «Я (Романтика)» М. Хвильового

2. На тлі Другої світової війни розгортаються події твору

Д «Україна в огні»

3. «Зачарована Десна» Олександра Довженка – це

А побутовий твір

Б історичний твір

В пейзажна лірика

Г психологічний твір

Д автобіографічний твір

4. Повінь у творі «Зачарована Десна» Олександра Довженка символізує

5. Укажіть героя Олександра Довженка, якого мучить питання: що можна зробити «для відновлення святості»?

В баба Марусина

Г Василь Кравчина

Д Лаврін Запорожець

6. Укажіть, хто з героїв Олександра Довженка і кому говорить: «У цього народу є нічим і ніколи не прикрита ахіллесова п’ята. Ці люди абсолютно позбавлені вміння прощати один одному незгоди навіть в ім’я інтересів загальних, високих. У них немає державного інстинкту. »

А батько Сашкові

Б Василь Кравчина Олесі

В дід Семен Сашкові

Г Ернст фон Крауз синові

Д Заброда Лаврінові Запорожцю

7. Укажіть героїню Олександра Довженка, про яку сказано: «Тиха, без єдиної хмаринки на чолі, майстерниця квітів, чарівних вишивок і пісень.»

А Сашкова мати («Зачарована Десна»)

Б Олеся («Україна в огні»)

В баба Марусина («Зачарована Десна»)

Г Христя («Україна в огні»)

Д стара Запорожчиха («Україна в огні»)

8. Укажіть, хто з героїв Олександра Довженка і кому говорить: «Пам’ятай, сину: не пролив ти крові ворога у грізну лиху годину, проллєш батькову і братову проллєш!»

А Заброда Лаврінові

Б Лаврін Запорожець синові

В Купріян Хуторний синові

Г Ернст фон Крауз синові Д Заброда синові

9. Укажіть, хто з героїв Олександра Довженка і кому говорить: «Цю землю можна їсти»

А Заброда Лаврінові

Б Лаврін Запорожець синові

В Купріян Хуторний синові

Г Ернст фон Крауз синові

Д Заброда синові

10. Ахіллесовою п’ятою українського народу німець Ернст фон Крауз у кіноповісті «Україна в огні» вважає

А надзвичайну співучість

Б сентиментальність і сльозливість

В невміння хазяйнувати на власній землі

Г невміння прощати один одному незгоди

Д звичка в усьому покладатися на випадок

Завдання на встановлення відповідності

11. Установіть відповідність між героями та назвами твору

В «Три зозулі з поклоном»

Г «Україна в огні»

3 доктор Тагабат

4 Христя Хуторна

12. Установіть відповідність між героями та їх характеристикою

А «Більш за все на світі любив він сонце»

Б «Голос у нього був такий добрий, і погляд очей, і величезні, мов коріння, волохаті руки були такі ніжні, що, напевно, нікому й ніколи не заподіяли зла на землі, не вкрали, не вбили, не одняли, не пролили крові. Знали труд і мир, щедроти й добро»

В «Безбарвна людина ота, яку посаду не посідала б вона, і труд її, не зігрітий теплим промінням часу, безбарвний»

Г «Орудував він косою, як добрий маляр пензлем, – легко і вправно. Коли б його пустили з косою просто, він обкосив би всю земну кулю, аби тільки була добра трава та хліб і каша»

Д «З нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених чи сіячів – він годивсь на все»

4 дядько Самійло

13. Установіть відповідність між героями та їх характеристикою

А «Маленька й така прудка, і очі мала такі видющі й гострі, що сховатись од неї не могло ніщо в світі»

Б «Красива і чепурна, нею пишалася вся округа. так же багато співала коло хати на все село, так голосно і так прекрасно, як, мабуть, і не снилося ні одній припудреній артистці з орденами»

В «Був великим любителем різних секретних паперів, секретних справ, секретних інструкцій, постанов, рішень. Він засекретив ними свою провінціальну дурість і глибоку байдужість до людини»

Г «Він був інший, і не тому, що був поранений у голову і руку. Щось було в нього інше, щось незмірне, невимовне»

Д «Він був великим любителем цікавих розмов ще з давніх молодих літ»

2 баба Марусина

3 Василь Кравчина

14. Установіть відповідність між героями та цитатами з твору

А «Так не підкорятися і так умирати, як умирають українці, можуть лише

люди високої марки. Їх життєздатність і зневага до смерті безмежні»

Б «Кожен з нас мусить одержати дві перемоги. Перемогу над загарбниками-фашистами, вітчизняну спільну велику перемогу. І другу перемогу свою малу – над безліччю своїх недостатків, над грубістю, дурістю, над злом, неуважительностю і поганим ставленням до жінки»

В «Що буде з народом нашим? Виживе він чи загине, що й сліду не стане ніякого? Розженуть його по каторгах та по лісах, байраках та гнилих болотах, як вовків сіромах, та натруять одне на одного, так що й живі завидуватимуть мертвим»

Г «Світ здурів, то й бджоли подуріли. Почали всяке г. кусать»

Д «України забажав? Захотів рабів на козацькій землі?»

Василь Симоненко («Лебеді материнства»,

«Ти знаєш, що ти – людина?»)

Андрій Малишко («Пісня про рушник»)

1 Лаврін Запорожець

2 Демид Запорожець

3 Ернст фон Крауз

4 Василь Кравчина

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Визначте вид строфи поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства»:

Мріють крилами з туману лебеді рожеві,

Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.

Заглядає в шибку казка сивими очима,

Материнська добра ласка в неї за плечима.

2. Перша і єдина прижиттєва збірка Василя Симоненка мала назву

В «Зимові дерева»

Г «Земне тяжіння»

3. Художній троп, який побудований на перенесенні значення з цілого на його окрему частину, називається

4. Поезія «Ти знаєш, що ти – людина?» Василя Симоненка входить до збірки

Б «Лебеді материнства»

Г «Земне тяжіння»

5. У рядку «темряву тривожили крилами півні» використано такий художній засіб:

6. «Пісню про рушник» Андрія Малишка поклав на музику композитор

7. У рядках «Пісні про рушник» Андрія Малишка

«Я візьму той рушник, простелю, наче долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.

І на тім рушникові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, і вірна любов» використано такий прийом:

8. «Пісня про рушник» Андрія Малишка написана у формі

А діалогу між сином і матір’ю

Б послання до матері

В монологу-звернення до матері

9. Образ матері в пісенній спадщині Андрія Малишка – це

Г образ України

10. Ідея вірша «Пісня про рушник» Андрія Малишка – це

А вічність і безкорисливість материнської любові

Б непрості стосунки між дітьми і батьками

В необхідність збереження родинних традицій

Г історична пам’ ять поколінь

Завдання на встановлення відповідності

11. Установіть відповідність між поетичними збірками Андрія Малишка та роками їх видання

1 «До бою вставайте»

2 «Далекі орбіти»

4 «Дорога під яворами»

12. Установіть відповідність між тематикою, ідейним спрямуванням поезій та збірками поетичних творів, до яких ці поезії входять

1 Праця хліборобів, події революції та громадянської війни, чудові пейзажні поезії, де картини природи гармонують з ліричним настроєм, розквітом першого кохання.

2 Пристрасна, пекуча й ніжна пісня любові до Вітчизни. Гнівна інвектива й ніжна лірика одночасно.

3 Широка картина народного життя, змалювання простих трудівників не як бездушних «гвинтиків», а як неповторних особистостей, закоханих у землю, працю на ній, звернення до минулого України.

4 Поглиблений філософський підхід до проблеми буття, дошукування першопричин усього, що діється на землі, заклик до людей бути у світі орачами, а не будівниками тюрем із ґратами.

В «Ярославна» та «Чотири літа»

Г «Серпень душі моєї»

Д «Ранки солов’їні»

13. Установіть відповідність між віхами життя і творчості Василя Симоненка та роками

1 народження майбутнього поета в селі Біївці на Полтавщині

2 вихід збірки «Тиша і грім»

3 публікація збірки «Земне тяжіння»

4 закінчив навчання на факультеті журналістики Київського університету

14. Установіть відповідність між поезіями та втіленими в них мотивами

А «Задивляюсь у твої зіниці», «Світ який – мереживо казкове!» «Проста людина»

Б «Є в коханні і будні, і свята», «Ніби краплі жовті, в темну воду»

В «Ти знаєш, що ти – людина?», «Дід умер», «Баба Онися»

Г «Де зараз ви, кати мого на роду?», «Монархи»

Д «Цар Плаксій і Лоскотон»

1 патріотична лірика

2 інтимна лірика поета

4 зловісна примара столітньої системи

3 в художньому відтворенні Василя Симоненка

Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов’язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2024 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.

11 клас. Валер’ян Підмогильний “Місто”

«Як могутній центр тяжіння, що круг нього крихітними планетами обертаються села, вічні супутники його руху, і часточки їх, потрапивши в розпечену атмосферу цього сонця, мусять пристосовуватися до нових умов тиску й підсоння» — так сприймав місто

В описі Міста вимальовується образ

“Від був одним, може єдиним справді великим українським прозаїком, який зобразив місто, – не в тому сенсі, що не писав віршів, а в тому сенсі, що його проза справді була прозою. “

«На його зшитки із записами лекцій виник такий попит, що їх вирішено розмножити на машинці. Зокрема в галузі теорії ймовірності та вищої математики він зразу піднісся на ступінь загальновизнаного маестро» –

НЕ є композиційною особливістю роману В. Підмогильного «Місто»

поділ на дві частини

поділ кожної частини на 14 розділів

В уривку «. Найбільш турбували його проріхи в тій галузі, що інститутської науки не торкалась зовсім, а була його особистою, трохи болючою справою. Вона стала йому близькою і найдорожчою з причин, яких він не мав охоти докладно аналізувати, виправдуючи своє захоплення тією поважною підставою, що знати [її] є перша ознака культурної людини» ідеться про захоплення Степана Радченка

ПІДМОГИЛЬНИЙ

Прочитайте рядки. Блискучі вогні, гуркіт і дзвінки трамваїв, що схрещувались тут і розбі­гались, хрипке виття автобусів, що легко котились громіздкими тушами, пронизливі викрики дрібних авто й гукання візників разом з глухим гомоном людської хвилі раптом урвала його [Степана] заглибленість. В основі опису нічного міста лежить художній засіб

гіпербола

алегорія

інверсія

метонімія

персоніфікація

НЕ є композиційною особливістю роману «Місто» В. Підмогильного

поділ на дві частини

розповідь від першої особи

наявність двох епіграфів

наявність міських пейзажів

авторські відступи

Установіть відповідність.

Героїня твору

1 Надійка 2 Тамара Василівна 3 Зоська 4 Рита

Зовнішня (внутрішня) характеристика

А. Тихе дівча, вигнане з села злиднями багатосімей­ної родини. Вона була щира й беззахисна, трохи романтична й терпляча до лиха, як і всі вбогі дів­чата, що не почувають у собі ні справжнього пори­ву, ні твердої сили.

Б Вона складена була з двох тонів, без жодних пере­ходів між ними — чорного: волосся, очі, сукня, лако­вані черевики, та смуглого: обличчя, тіло рук і пле­ча та панчохи, і це просте поєднання надавадо її постаті гордого чару.

В Мале на зріст — йому якраз під пахви, худеньке, в плескуватому капелюшкові. Вона зиркнула спідлоба на юнака, руку свою прибрала й ішла далі своїм чітким, майже військовим кроком.

Г Довгі рукава її сірої блужи були миліші йому за голі руки інших. Черевики її були округлі й на помірних каблуках, і коліна не випинались раз ураз із-під спід­ниці. В ній вабила його нештучність, рідна його душі.

Д У неї була товста, округла спина — роздобріла на довільних харчах! В її умінні любити не було нічого штучного, хоч слово «любов» було її найулюблені­шим жартом. ніколи ні про що серйозно не казала, ніколи не турбувала його своєю душею.

1А 2Д 3В 4Б