Коли не можна позичати гроші, щоб не збідніти: прикмети

У народі вважали, що якщо дати в борг у неправильний час, це може привести до безгрошів’я.

Брати гроші в борг, давати, і навіть віддавати теж потрібно вміти. Не просто так адже в народі існує так багато грошових прийме. Якщо Ви людина забобонна, то Вам просто необхідно знати, як правильно позичати гроші і віддавати борги, щоб не збідніти.

Коли не можна давати гроші в борг

• На Місяць, що росте, а також в повний місяць.
• Увечері або вночі. Краще давати гроші в борг при сонячному світлі. Однак якщо це все ж потрібно зробити, потрібно, щоб гроші поклали на підлогу, і той, кому їх дають в борг, підняв купюри.
• Коли ці гроші останні.
• В неділю. Останній день тижня не призначений для цього.
• На великі церковні свята.
• Не можна займати під Новий рік.
• У п’ятницю 13-те.

Відзначимо, що якщо слідувати фен-шую, всі грошові операції потрібно проводити в першій половині дня.

Як не можна давати гроші в борг

• Не можна давати гроші в борг у розгорнутому вигляді.
• Чи не віддавати гроші в дверному отворі і не передавати через поріг.
• Давати і повертати борги краще дрібними купюрами.
• Віддавати гроші краще правою рукою.

В який день краще повернути борг

Найбільш сприятливі дні для прощання з боргом — середа, четвер і субота. Розраховуючись з боргами краще в ці дні.

Раніше, “Телеграф” писав, що про заборони і прикмети про ключі — Що не можна робити з ключами від будинку, щоб не накликати біду.

Прикмети та забобони: у чому шкода та користь

Не варто довірливо дотримуватися всіх народних прикмет, раціональний підхід та здоровий скепсис – ось те, що дозволить не ускладнювати своє існування дурними «бобонами». Чи хтось їх вважає народною мудрістю?

Що ми робимо? Ми, які закінчили школу, коледж, вуз, прочитали кілька хороших книг, – ми нічого не передаємо через поріг, сідаємо «на доріжку», не любимо число «13» і чорних кішок. На дворі XXI століття, космічні кораблі борознять – а ми живемо забобонами? Хоча, з іншого боку, кожна дівчинка повинна мати можливість сказати “ой, боюсь, боюсь”, як же без цього?

Купати немовля по-старому?!

Моя подруга, наприклад, купала свою новонароджену дочку в пластмасовій дитячій ванночці – і при цьому дитина була загорнута в пелюшку. У відповідь на мій подив подруга теж здивувалася, мовляв, а як інакше? Її саму в дитинстві так купали, а до того маму так купала бабуся, і таке інше. «Може, це щоб дитина не боялася води?» — припустила вона, і сама заперечила, мовляв, дивно, він же дев’ять місяців плавав у навколоплідній рідині.

То в чому ж сенс? А сенс був, але давно, коли ще прабабуся купала бабусю в дерев’яному кориті, і щоб дитина випадково не поранилася, не занозила свою ніжну шкіру, її загортали в тканину.

На зміну дерев’яним коритам прийшли цинкові ванни, потім з’явилися дерев’яні, але. Але коли ми з подругою з’ясували, звідки взялася традиція і як вона застаріла, нічого не змінилося. «Я все-таки не ризикуватиму», – вирішила подруга.

Мабуть, такі ж небезпечні люди керуються такими правилами:

• Невдач вони уникають, кинувши щіпку солі через плече.
• Якщо чхнули до сніданку, то чекають на гостей до полудня. Якщо чхнули під час сніданку, то до заходу сонця очікують догляду двох гостей. А якщо чхнули у понеділок, то цього тижня чекають на поцілунок незнайомця.
• Якщо їхній кухонний фартух сам собою розв’язався, це знак того, що їх супутник життя зараз дуже активно і з романтичним ухилом думає про них.
• Ну воду на скатертину вони намагаються не проливати, тому тоді почнеться сильна злива з ураганом, і ніякої гісметео води на скатертині не указ!

Деякі з нас добровільно керуються такими прикметами та забобонами в житті. Колись деякі з них справді працювали, захищаючи наших предків, але зараз навіщо нам це мракобісся?

Ворона – карр, а котик – м’яв!

Пам’ятаю, як моя однокласниця, що забула вдома щоденник і отримала за це зауваження, гірко плакала, примовляючи, що недарма ворона каркала над головою, коли вона до школи. Щоденник подружка забула покласти в портфель увечері, ворона каркала наступного дня вранці, але хіба це важливо, коли все вирішено? Ворона каркає – отже, бути біді. Логіка? Ні, не чули.

Звичайно, найнервовіше ставлення у нас до кішок. Одна річ – це котики мі-мі-мі в інтернеті, інша – чорна кішка на дорозі. Якось машина, що їде переді мною, розвернулась у зворотний бік, щоб не переїжджати дорогу, по якій пройшла кішка. Треба було бачити ці маневри: спочатку водій намагався проскочити між кішкою та узбіччям, але тварина його випередила. То чим же страшні кішки?

• Їх не злюбили за часів похмурого Середньовіччя, епохи страшних епідемій, коли переносниками зарази були полчища щурів. А поряд із щурами, звичайно, були кішки, теж інфіковані. Ті епідемії залишилися в минулому, а ось кішки, як і раніше, під підозрою.
• Чорні кішки, звичайно, були не більш небезпечними, ніж кольорові, але їх не видно в темряві, вони з’являються звідки. Нечисть? Однозначно. Котів навіть спалювали на багаттях, як відьом.

Отже, сучасні кішки, у тому числі й чорні, це просто кішки, які гуляють самі по собі – і дорогами, і темними кімнатами. Вони – самостійні, то, можливо, і нам стати самостійними теж?

П’ятниця, 13-те

Страх перед цим календарним поєднанням вже набув світового масштабу і власна назва – параскевідекатріафобія. Економними американці підраховано, що люди, які страждають на цю недугу, щоп’ятниці 13-го числа завдають національній економіці збитків приблизно в $800–900 млн, побоюючись неприємностей і не приходячи в цей день на роботу.

А ось голландські вчені вивчивши події, що відбуваються в п’ятницю 13 числа, за останні 20 років – і дійшли висновку, що ці дні навіть безпечніші за всі інші в році. Незабобонні люди поводяться без змін, а параскевідекатріафоби діють з особливою обережністю. Тобто, 13-те – це відмінне число, як, втім, та інші числа. Ну і наприклад я, що народилася 13-го числа, нічого потойбіччя ні за собою, ні довкола себе ніколи не помічала.

Трохи друїд та злегка інквізитор

Забавно, що у списку забобонів, якими ми користуємося щодня, легко поєднується непоєднуване: містика, язичництво, християнство. Чорна кішка – це відьомське поріддя, а стукіт по дерев’яній поверхні – це заклик до парфумів дерева про підтримку та захист. Тобто, ми одночасно є трохи друїдами і злегка інквізиторами. Щоправда, є й інша версія: християни вважають, що, торкаючись дерев’яної поверхні, вони волають до Ісуса, який, згідно з Біблією, був розіп’ятий на дерев’яному хресті.

А тим часом, Святий Іоанн Златоуст ще в IV столітті писав: «Хто, виходячи зі свого дому, зустрічає кривого чи кульгавого і розуміє це як прикмету, той мислить справу сатанинську, бо не зустріч із людини робить день нещасним, а гріховне життя».

Що приємно в нашому сучасному житті у світській державі, так це те, що кожен може вибрати особисто для себе, у що вірити, а у що ні. А якщо вірити, то по вірі й віддасться – і чорна кішка стане небезпечною, і любителів посвистати грошей не буде. Думка ж, як знаємо, – матеріальна.

Однак не варто категорично заперечувати всі давні знання, деякі з них мають здорове зерно. Наприклад, справді погана прикмета – їсти з ножа. Це справді може погано скінчитися – порізом губи. А сісти «на доріжку» корисно тим, що можна зосередитися і згадати, що паспорт залишився в іншій сумці.

Словом, раціональний підхід – це чудовий спосіб не ускладнювати собі життя дурницями.

ЧИТАЙ ТАКОЖ