Що таке дольмени і для чого їх будували?

У давні часи люди вважали, що дольмени були побудовані велетнями. Науковий інтерес до них з’явився ще в XVII столітті, але і зараз вчені з точністю не можуть визначити, яким чином будувалися ці гігантські споруди з масивних монолітних каменів.

Багато людей, дивлячись на дольмени, задаються питанням – що це за будівлі? Яке їхнє практичне призначення, для чого їх зводили наші давні предки? Спробуємо розібратися.

Що означає слово «дольмен»?

Термін «дольмен» походить від англійського словосполучення taol maen, що означає «кам’яний стіл». Багато мегаліти, особливо в Західній Європі, дійсно нагадують столи, хоча в інших куточках світу вони можуть мати іншу конструкцію.

У самих ранніх археологічних працях поняття «дольмен» використовувалося по відношенню до камерних гробниць, а в англомовному середовищі його застосовували в контексті з стародавніми будівлями, які не піддавалися визначення або мали нестандартний вигляд.

Що таке дольмен?

Дольмен відноситься до числа мегалітів, тобто будівель, складених з великих каменів. Як правило, він являє собою гробницю або культове спорудження, призначене для проведення ритуалів.

Найпростіші дольмени виглядають як один камінь, покладений на кілька інших великих брил. Найбільш поширеним є варіант у формі букви «П», при якому один камінь лежить на двох інших, поставлених вертикально. Саме такою структурою має відомий мегалітичний комплекс Стоунхендж в Англії.

У деяких регіонах Північного Кавказу дольмени складаються з 5-6 кам’яних брил і нагадують закритий ящик з дверима, в якій вирізане кругле або овальне отвір. Часто мегаліти будувалися на землі, а над ними насипався великий курган. Іноді зведення комплексу відбувалося в зворотній послідовності, тобто споруда перебувала поверх кургану. Камені, складові дольмени, можуть мати різний розмір і вагу. Деякі валуни досягають маси в 500 кг.

Де поширені дольмени?

Перші дольмени були виявлені у французькій провінції Бретань, після чого інформація про мегалитах стала надходити з різних куточків світу. Найбільша кількість подібних споруд було знайдено в Кореї. До Корейської війни в середині XX століття їх кількість становила понад 80 тисяч, але до наших днів дійшло не більше 30 тисяч.

У китайській провінції Ляонін існує близько 700 дольменів. Є вони і в Японії, В’єтнамі, Індонезії, інших країнах Азії. У Росії мегаліти поширені в основному на Західному Кавказі, хоча окремі екземпляри можна побачити на Південному Уралі.

Для чого будували дольмени?

Значна частина дольменів сходить до бронзового століття. Мегаліти почали будувати приблизно в III тисячолітті до нашої ери використовували аж до кінця існування так званої «дольменів культури» в I тисячолітті до нашої ери. Згідно з археологічними дослідженнями, споруди виконували похоронну функцію і застосовувалися в якості гробниць для поховання знатних людей.

Існують і інші версії походження мегалітів. Деякі вчені розглядають їх як астрономічні будови, жертовники друїдів або приміщення для тварин. Людські поховання були знайдені під багатьма з дольменів, однак належать вони до більш пізніх епох, ніж зведення самих будівель. З цієї причини дискусії про призначення мегалітів ведуться до цього дня.

Як будували дольмени?

Питання про процесі будівництва дольменів мучить археологів не менше, ніж їх призначення. Як стародавні люди могли споруджувати такі масивні споруди з використанням підручних інструментів?

За однією з версій, гігантські плити виготовлялися під час спорудження дольмена із спеціального розчину, а згодом на ще не застиглої маси проробляли пази, отвори і вирізали орнаменти.

МЕГАЛІТИ. НЕВІДОМІ ТЕХНОЛОГІЇ ДАВНИНИ. ЧАСТИНА I. ДОЛЬМЕНИ

Найвідомішими мегалітичними спорудами на сьогодні є піраміди Єгипту, Мексики, Китаю, Європи, стародавні міста, городища, дольмени, які розташовані по всій планеті. Вони вражають масштабом, красою не тільки туристів і мандрівників, але й самих вчених.

У тих, хто хоч раз у житті стикався з цими незвичайними спорудами, напевно виникали питання про походження, призначення і технології будівництва. Але що нам відомо ще зі шкільних підручників, на підставі яких сформувалася наша суб’єктивна думка? Як правило, їх пов’язували з обрядами, ритуалами і церемоніями, поклонінням різним духам і богам, які проводилися для привернення будь-яких матеріальних благ або природних явищ, таких як дощ у посуху, вдачу мисливцям тощо. Тоді, в дитинстві, нам це підносили як аксіоми, незаперечний факт. Але якщо подивитися неупереджено, то розумієш, що наявність мегалітичних споруд по всьому світу, в першу чергу, свідчить про те, що люди в давнину володіли знаннями і технологіями, окремі з яких нам відомі, а деякі сучасному людству ще належить відкрити. Адже при всіх сучасних досягненнях техніки та науки, які маємо на сьогоднішній день у нашій цивілізації, багато з мегалітичних споруд повторити нереально.

Дивлячись на те, скільки зусиль вкладалося в будівництво сакральних споруд, стає зрозумілим, наскільки ці знання були важливі людям того часу. Цікаво, що це були за знання про світ і людину, сліди яких залишилися в знаках і символах як на будівлях, так і на прикрасах, на одязі, посуді.

Основними серед знаків, які були поширені повсюдно є знаки АллатРа і Аллат, спіралі, «жучок», зірки. До сих пір ми знаходимо велику кількість артефактів з цими знаками.

Зустрічаючись у житті з чимось незвичайним або незрозумілим, людині важливо ще й самій вивчати ці явища, роблячи свої власні висновки, порівнюючи їх зі вже наявними, щоб краще розбиратися в природі речей. Тоді людині відкриваються її особисті розуміння та усвідомлення.

Все частіше дослідники говорять про мегалітичні комплекси:

• пірамідальні,
• дольменні,
• дольменно-курганні.

Пов’язували їх в єдині комплекси, оскільки розкидані по всьому світу, вони мали багато спільного в будові, розташуванні, призначенні.

Олександр Матанцев (кандидат технічних наук, автор понад ста запатентованих винаходів з фізики, електротехніки) пише про мегалітичний комплекс так: «Всі вони (мегалітичні споруди) пов’язані між собою силовими лініями, тунелями, де циркулюють енергетичні струми. А найбільші мегалітичні споруди позначають вузли цієї глобальної мережі, своєрідні нервові сплетення, потужні осередки випромінювання. Таким чином мегаліти зв’язані в геоактивну мережу і розташовані в місцях сили» [13].

У передачі «Клімат. Майбутнє зараз» йдеться про єдиний світовий пірамідальний комплекс, пов’язаний з Кайлас.

Що таке мегаліти?

Термін «мегаліти» умовно застосовується до всіх категорій стародавніх кам’яних об’єктів. Будь то циклопічні споруди з величезних блоків, або монументальні споруди із застосуванням полігональної кладки, або численні й різноманітні мегалітичні пам’ятники, в тому числі наскальний живопис, природні об’єкти, сакральні камені, священні місця і так далі.

Циклопічні споруди – споруди з великих тесаних кам’яних брил без сполучного розчину зустрічаються по всьому світу: в Середземномор’ї, на Кавказі, в Південній Америці, в Азії, в Криму та ін.

Термін «мегаліти» був запропонований у 1849 році англійським дослідником А. Хербертом, а в 1867 році офіційно прийнятий на одному з конгресів у Парижі.

Серед мегалітів можна відзначити дольмени, багато з яких є ровесниками єгипетських пірамід, а деякі навіть старше. Ці далекі часи характеризуються мегалітичними спорудами в різних частинах планети, багато з яких мають пірамідальну форму або ж форму усіченої піраміди без навершя. Очевидно, це свідчить про наявність єдиних знань у різних народів про властивості пірамідальної конструкції, її здатності накопичувати, передавати енергію на великі відстані. Це стосується як видимих мегалітичних пірамідальних споруд, так і невидимої енергетичної конструкції людини, яка також має форму піраміди.

Ще кілька років тому виникало більше питань, ніж відповідей. Але з появою у світі енциклопедії споконвічних Знань — книги «АллатРа» А. Нових все стало складатися в єдину картину. У цій книзі ми знайшли універсальні ключі для розуміння та розшифровки древніх знаків, що містять в собі духовні знання далеких предків, які фіксують їх у петрогліфах ще з часів палеоліту.

Давайте спробуємо разом розібратися, глянувши на наявні факти більш докладно.

Дольмени

Почнемо дослідження з відносно невеликих мегалітів, доторкнутися до яких може при бажанні будь-яка людина. Ці споруди отримали назву «дольмени». Значення цієї назви дуже заплутане і викликає суперечки вже більше століття.

Вперше слово, що визначає дольмен, прозвучало в 1792 р. в книзі Мало Коррета де Латура. Мало Коррет вказує, що галли називали верхній величезний камінь своїх святилищ словом «Дольмін».

Слово «Дольмін» (на думку дослідника Володимира Яшкардіна [10], який, як і багато інших дослідників, вважає, що колись була єдина мова, основана на звукових образах) позначає:

Дол-мін — невидимий (внутрішній) прохід (витік) — довголіття, довге життя.

Але через 20 років відбулося спотворення цього слова з підміною його значення. У 1812 році колишній податківець, і згодом фінансист, Жан-Франциско Боден публікує книгу, в якій 37 разів вживає слово «Dolmen», замість вже відомого слова «Dolmin». Виходить, що Боден справив над словом «Дольмін» чаромутіє (чара — буква в нашій стародавній мові), перетворивши його в слово «Дольмен». Суть слова «Дольмін» в результаті цієї підміни кардинально змінився.

Розібравши знову отримане слово «Дольмен» по системних звуках, отримуємо:

dol — добро молодої сили Життя (позначає ДОВгий, ДОЛина, ДОЛя),

men — той, що змінює, пам’ятає (МЕНтальність, зМІНа єства, чоловік (Man), людина (Mensch), МЕНший).

Слово «Дольмен» стало означати «той, що змінює долю». Тобто відбулося переключення уваги з внутрішнього на зовнішнє:

мін — внутрішній витік, що веде до вічного життя;

мен – той, що змінює зовнішній світ.

Сучасники ж отримали ще більш спрощене трактування цього слова. Більшість джерел в наші дні говорять, що слово «дольмен» в перекладі з кельтської мови всього лише означає «кам’яний стіл» (від брет. taol maen — кам’яний стіл). Цей переклад теж викликає у етимологів великий сумнів.

Отже, дольмени — це стародавні споруди, вік яких, за деякими оцінками, становить 7-8 тисяч років (іноді називають навіть цифру 10 тисяч років). Вони зустрічаються по всьому світу: на морських узбережжях Франції, Англії, Німеччини, Бельгії, Голландії, Данії, Іспанії, Африки та Близького Сходу, в Росії, в Грузії, Вірменії, на Мальті, островах Полінезії, в Індії та інших країнах.

Найбільше скупчення дольменів чисельністю понад 30 тисяч було знайдено в Кореї.

На території Кавказу на сьогоднішній день археологами знайдено близько 3 тисяч дольменів. Основна маса їх розташовується поблизу узбережжя Чорного моря.

За офіційною науковою версією більшість дольменів відносять до гробниць або вважають, що вони мали суто релігійний характер. Але в такому разі виникає кілька запитань:

• чому поруч з ними не було виявлено ні стародавніх поселень, ні предметів культу, ні жертовних предметів?
• чому для будівництва дольменів використовувалися породи з великим вмістом кварцу?
• наявність внизу круглого отвору в дольмені (чому внизу, чому такий маленький?)
• наявність порталів — кам’яних виступів з чотирьох сторін (навіщо так складно?)
• чому часто передня поперечна плита має потовщення до середини (циліндрична лінза), іноді потоншення (в напівмонолітах)?
• симетричність і кратність розмірів (добре спланована архітектурна споруда, а не набір випадково знайдених плит);
• внутрішні поверхні плит зазвичай вирівняні або відшліфовані на відміну від зовнішніх і багато іншого.

Якщо дольмен — гробниця, то навіщо тоді такі складності при будівництві? Так, наприклад, складений дольмен має у своїй конструкції 6 плит: на п’ятковому камені — основі, розташовуються 4 бічні плити та одна покривна. Середня вага дольмену коливається від 15 до 30 тонн. Але є й такі дольмени, одна тільки покривна плита яких важить 20 тонн.

Ще одна особливість дольменів — це відсутність в них поховань. А в тих небагатьох дольменах, в яких були виявлені останки людини, самі останки належать до пізніших часів, аніж сама споруда цих мегалітів. Це так зване вторинне використання, коли на зміну одній культурі приходить інша, використовуючи будови попередників у своїх цілях, не здогадуючись про їхнє початкове призначення.

Офіційна історія визнала той факт, що ті рідкісні людські останки, які були знайдені в деяких дольменах, не були звичайними похованнями. Безпосередньо в дольмен були поміщені вже голі кістки без м’яких тканин. Цікаво, що в ті давні часи у деяких народів існував звичай: загарбники оскверняли святі, сакральні місця завойованого народу, засипаючи їх «нечистими кістками». Згадки про цей звичай збереглися в Старому Завіті (книга Чисел 19:16 і 4-а Царств 23:33 4).

Знаки та символи на дольменах

Часто на дольменах знаходять сакральні знаки, так звана мова знакопису, яка раніше була зрозуміла абсолютно кожному. Наприклад, знак хвилі (який, до речі, знаходять на дуже багатьох артефактах в різних частинах світу), зображення хреста, хреста в колі, різну кількість смуг.

Для кращого розуміння призначення і використання дольменів, що мають в основі будівництва такі знаки та символи як квадрат, ромб і коло, ми звернулися до енциклопедії споконвічних Знань «АллатРа» Анастасії Нових:

Рівносторонній хрест — це символ, що позначає людину.

Знаки та символи мали сакральне значення для цивілізації протягом всієї історії. Дуже схожі знаки ми зустрічаємо на мегалітах, на стародавніх кам’яних спорудах по всьому світу. Ці знаки були засобом передачі духовних знань.

«Це говорить про те, що з найдавніших часів людям були відомі основні знання, необхідні для розуміння себе та світу, і головної життєвої цілі людини — духовного звільнення, точніше злиття її Особистості (ким людина і є по суті своїй) з душею. Зокрема, люди ще з часів палеоліту знали, що людина набагато більше, ніж просто тіло, що її енергетичне тіло розташоване в 6-ти вимірах і має форму 4-х гранної усіченої піраміди з відокремленою вершиною. І що задача Особистості: протягом життя з’єднатися зі своєю душею, тобто досягти духовного звільнення. Медитація «Піраміда» була загальновідомою технікою самовдосконалення в людському суспільстві, однією з базових технік із напрацювання глибинних почуттів, зв’язку Особистості з душею».

Із 17-го випуску «Удвох наодинці» 1:13-1:17

Більшість дольменів мають схожу геометрію в архітектурі: квадрат в основі та коло в середині.

Дуже цікава інформація про дольмени зустрілась у книзі «Езоосмос» Анастасії Нових:
«—Оброблення деяких древніх дольменів датують кам’яним століттям. А в той час, як стверджує наша офіційна історія, жили лише мисливці та збирачі. Хоча. — Микола Андрійович посміхнувся, — кажуть, ніхто не змінює так історію, як історики. Але парадокс дольменів та інших мегалітичних споруд в тому, що чим давніший комплекс, тим він більший і потужніший. Тобто, для глибокої давнини характерними були гігантські, ретельно продумані та сплановані споруди та ще часто зі втіленням у них астрономічних, геометричних знань. Це говорить про що? Про те, що у старину володіли серйозними знаннями.

. Вчені навіть вирахували по обміру кам’яних монолітів, що в стародавні часи в Європі була загальноприйнята одна й та ж міра довжини — мегалітичний ярд. Він дорівнював 82,9 сантиметра. Отже, можна сміливо припустити, що ті, хто будував, непогано володіли ще й математикою. Крім того, незрозуміло, як вони все це встановлювали».

У другій частині ви зможете дізнатися про класифікацію, походження, призначення та звучання дольменів.

1. «АллатРа», автор А. Новых;
2. «Сэнсэй IV», автор А. Новых;
3. «Эзоосмос», автор А. Новых;
4. АЛЛАТРА ТВ «Одинаковые знаки во всех культурах мира: Аллат и АллатРа. История. Артефакты. Символы» от 6 сент. 2017 г.;
5. АЛЛАТРА ТВ. «Древние цивилизации 12 000 лет назад. Артефакты» от 1 февраля 2018 г.;
6. АЛЛАТРА ТВ. Передача «Се грядёт. It is coming» от 30 янв. 2018 г.;
7. АЛЛАТРА ТВ. «Сознание и Личность. От заведомо мёртвого к Вечно Живому» от 2 авг. 2017 г.;
8. АЛЛАТРА ТВ. «Медитация. Невидимый мир человека. Духовная практика «Пирамида». Вдвоём наедине. Выпуск 17» от 23 апр. 2017 г.;
9. Лекция «Дольмены. Памяти Владимира Ивановича Марковина», автор Яшкардин Владимир;
10. Лекция «Дольмены мегалитической цивилизации», автор Яшкардин Владимир;
11. Лекция «Дольмены – источники цивилизации», автор Яшкардин Владимир;
12. «Cyclops Christianus» (Циклоп Христиан), автор А. Херберт;
13. «Древние пирамиды – ключ к познанию мироздания», автор Александр Матанцев.