Види вантажних залізничних вагонів для перевезення вантажів

Перевезення вантажів залізницею здійснюється різними типами рухомого складу. Розбираємося які бувають вагони та яке їхнє призначення.

Основні типи вантажних залізничних вагонів та їхні характеристики

Залежно від характеру вантажу, конструкції кузова, способів навантаження та вивантаження, а також забезпечення безпеки вантажів розрізняють: криті вагони, напіввагони, платформи, цистерни, вагони-самоскиди, вагони бункерного типу та реф-вагони.

Критий вантажний вагон

Криті вагони призначені для вантажоперевезення цінних вантажів та вантажів, що потребують захисту від атмосферних впливів. У них перевозять зерно, тарні та штучні вантажі та низку інших. У критому суцільнометалевому вагоні бічні стіни кузова мають люки. У металевому даху зроблено чотири завантажувальні люки з кришками, які автоматично закриваються. Цільнометалеві двері кузова в нижній частині забезпечені розвантажувальними люками, через які вивантажується частина зерна для зменшення тиску на двері перед її відкриттям. У вагонах з дверима зерно перевозять без застосування хлібних щитів. У чотиривісних критих вагонах для перевезення зерна ставлять хлібні щити у дверні отвори.

• Довжина: 15 724 мм;
• Ширина: 2 764 мм;
• Висота: 3050 мм;
• Вага: 26 т;
• Об’єм: 138 м3;
• Завантаження: 68 т;

Напіввагон

Напіввагони складають значну частину вантажного вагонного парку, їх використовують найбільш інтенсивно. Напіввагон не має даху, а його підлога складена з розвантажувальних люків. Люки закриваються спеціальними запорами. Напіввагони призначені для перевезення сипучих вантажів, які не потребують захисту від атмосферних опадів – руди, ліс, вугілля, метал, а також автомашини, сільськогосподарська техніка тощо. Для маршрутних перевезень масових важких вантажів, особливо на вантажонапружених напрямках, потрібні восьмивісні напіввагони з підвищеними навантаженнями на 1 м шляху.

• Довжина: 12 690 мм;
• Ширина: 2 890 мм;
• Висота: 2 050 мм;
• Вага: 23 т;
• Об’єм: 75 м3;
• Завантаження: 71 т.

Хопер

Різновид напіввагона, що використовується для масових перевезень добрив, цементу, зерна та інших сипких вантажів. Існують два основні типи хоперів — відкриті та закриті. Закриті використовуються для тих вантажів, які потрібно захищати від атмосферних опадів. Відкриті хопери використовують для перевезення гарячого агломерату та котунів, вугілля, торфу, коксу. Окремим типом вагона є хопер-дозатор. Цей тип рухомого складу використовується тільки для перевезення баласту під час виконання колійних ремонтних робіт різних обсягів.

• Вага: 23 т;
• Об’єм: 81 м3;
• Завантаження: 70 т.

Платформа

Платформи призначені для перевезення довгомірних вантажів (рейок, лісоматеріалів), контейнерів, а також автомобілів та різних автодорожніх та сільськогосподарських машин. Чотирьохвісна платформа з цільнометалевими бортами є основним типом платформ. Будують спеціальні чотиривісні двоярусні платформи для перевезення легкових автомобілів, а також платформи для перевезення великогабаритних контейнерів.

Контейнерні платформи не мають бортів та обладнані спеціальними замками для кріплення великовантажних універсальних контейнерів будь-яких типів. Платформи для перевезення лісу мають торцеві стіни та додаткові спеціальні стійки, що запобігають зміщенню вантажу.

Вагон-цистерна

У цистернах перевозять рідкі вантажі, нафтопродукти. Залежно від типу нафтопродукту, що перевозиться, цистерни забезпечують приладами для верхнього або нижнього зливу. Кузов цистерни є котлом циліндричної форми з ковпаком у верхній частині. На котлах цистерн для перевезення бензину встановлюють запобіжні клапани. Для перевезення бензину та світлих нафтопродуктів використовують цистерни вантажністю 62 тонн, які обладнані універсальним зливним приладом. Будуються великовантажні восьмивісні цистерни для перевезення нафтопродуктів, що дозволяє перевозити більше вантажів за тієї ж довжини поїзда, сформованого з чотиривісних цистерн.

Є цистерни для перевезення в’язких нафтопродуктів (мазуту, мастил), котли яких мають обігрівальні сорочки. До цієї групи належать і цистерни для перевезення молока, котли яких виготовлені з нержавіючої сталі та забезпечені теплоізоляційним шаром. Є цистерни для перевезення спирту, кислот та інших вантажів.

• Вага: 27 т;
• Об’єм: 83 м3;
• Завантаження: 67 т.

Ізотермічні вагони

Їх використовують для перевезення вантажів, що швидко псуються. Для цієї мети випускають вагони з машинним охолодженням, що отримали назву рефрижераторних. Такі вагони з’єднують у потяги чи секції по 23, 23, 12 чи 5 одиниць. У поїзд або секцію входять вагони, в яких розміщено електросилове та холодильне обладнання. Набувають все більшого поширення автономні рефрижераторні вагони з індивідуальним машинним охолодженням та електричним опаленням. Є ізотермічні вагони з льодосоляним охолодженням – так звані вагони-льодовики, а також спеціальні вагони для перевезення живої риби, вина та інших продуктів.

• Довжина: 20 450 мм;
• Ширина: 2 600 мм;
• Висота: 4 690 мм;
• Вага: 38 т;
• Об’єм: 117 м3;
• Завантаження: 50 т.

Вагони-транспортери

Бувають різної вантажності, ці вагони будують для перевезення великовагових та великогабаритних вантажів (ротори, генератори, турбіни, трансформатори та ін.). Потужні рами-балки, вигнуті в середній частині, обрамляють вантажний майданчик зі зниженим розташуванням підлоги. Рама спирається на багатовісні візки.

• Довжина: 24 130 мм;
• Ширина: 2 770 мм;
• Висота: 1 347 мм;
• Вага: 54 т;
• Завантаження: 120 т.

Думпкар

Вагон-самоскид. Він використовується для перевезення та механізованого розвантаження сипучих та великокускових вантажів. Основні особливості вагона – можливість перевезення насипних вантажів та розвантаження методом самоскида (кузов нахиляється, а вміст висипається). Розвантажувальна система може бути гідравлічною або пневматичною. Думпкари використовують для перевезення вугілля, рудних порід, піску, щебеню. Максимальне навантаження — 180 т.

• Довжина: 17 630 мм;
• Ширина: 3 520 мм;
• Висота: 3 620 мм;
• Вага: до 30 т;
• Об’єм: до 70 м3;
• Завантаження: до 180 т.

Вантажі, які потребують особливих умов перевезення, транспортуються у вагонах спеціального призначення. На залізничному транспорті ці типи вантажних вагонів класифікуються так:

• Автомобілевози двоярусні;
• Автомобілевози;
• Думпкари;
• Мінераловози;
• Окатишевози;
• Хопер-дозатор;
• Хопер-цементовоз;
• Транспортер.

До вагонів спеціального призначення також відносять вагони пожежних та відновлювальних поїздів та вагони-майстерні.

Матеріально-технічна база залізничного транспорту

Господарство залізниці включає вантажні двори й товарні контори, діяльність яких здійснюється за єдиним технологічним процесом залізничної станції. Вантажні двори є особливою частиною станційної території, на якій розміщені комплекс будівель і дороги. Завданнями вантажних дворів є приймання, навантажування, розвантажування, видача, сортування і тимчасове зберігання вантажів. Будують вантажні двори на станціях, які обслуговують великі населені пункти, де обсяги надходження та відправлення вантажів досить великі, а промисловим, будівельним і торгівельним підприємствам економічно невигідно мати власні залізничні під’їзні шляхи. На вантажному дворі зосереджують усі основні об’єкти і пристрої комерційного характеру, що слугують для переробки вантажів (криті й відкриті склади, контейнерні майданчики, сортувальні платформи, майданчики для переробки вагових вантажів, будівлі та пристрої для спеціалізованого навантажування і розвантажування вантажів, терези, вантажно-розвантажувальні механізми, службові й технічні приміщення). Останнім часом на залізницях почали будувати механізовані вантажні двори, де повністю механізовані процеси переробки вантажів та багато допоміжних операцій (відкриття і закриття люків напіввагонів тощо).

Вантажні двори будують глухими з паралельним або послідовним розміщенням доріг чи наскрізними з двобічними в’їздом і виїздом. Роботи по навантаженню і розвантаженню різних вантажів на них виконують, забезпечуючи:

• 1) добрий зв’язок з прилеглими промисловими підприємствами та населеними пунктами;
• 2) найбільш економічну технологію маневрених робіт – подачі й прибирання вагонів;
• 3) потокову схему обслуговування вантажних робіт автотранспортом, можливість постановки автопричепів на ніч; тимчасову стоянку (у разі потреби) для тягачів і автомобілів, вільну постановку їх для навантажування і розвантажування;
• 4) можливість безпосереднього перевантаження з вагонів в автомобілі й навпаки, приділяючи особливу увагу додержанню санітарно-гігієнічних вимог та охорони праці.

Вантажний двір – це складова частина станції, тому його розташування і стан мають відповідати її загальним вимогам. Остаточну схему розташування складів і доріг на вантажному дворі вибирають за допомогою техніко-економічного порівняння кількох її варіантів.

Товарні контори призначені для оформлення вантажних перевезень та розрахунків з вантажовідправниками та вантажоодержувачами. Територіально їх розміщують біля в’їзду на вантажні двори, що пояснюється характером їх роботи. Щоб прискорити оформлення навантажень і розвантажень на під’їзних шляхах організують спеціальні відділення (філії) товарної контори. У товарній конторі: оформляють документи на вантажі, що призначені для перевезення; проводять грошові розрахунки за перевезення; стягують штрафи та збори; передають інформацію одержувачам про надходження вантажу; здійснюють облік виконання плану перевезень; приймають замовлення на подачу вагонів, що мають дозвіл на навантаження; відшукують вантаж і складають комерційні акти та проводять інші операції. Нині у відділеннях залізниць створені вузлові розрахункові контори, що виконують основні функції товарних контор усіх станцій. Це дає змогу механізувати й централізувати багато комерційних операцій, широко використовувати ЕОМ.

Тривалість роботи і штат вантажного двору і товарної контори встановлюють так, щоб можна було якомога краще обслуговувати відправників та одержувачів вантажів, а також якнайраціональніше використовувати засоби для перевезення. На великих станціях товарні контори працюють цілодобово, на дрібних – в одну або дві зміни. Вантажний двір повинен працювати в тому самому режимі, що й товарна станція. У нічний час на вантажному дворі можуть, наприклад, лише видавати або тільки приймати вантажі для перевезення. На станціях, де організовано централізоване завезення і вивезення вантажів автомобільним транспортом загального користування, вантажний двір, як правило, працює цілодобово.

Для логістика важливо мати інформацію з вагонного парку і його характеристику.

Вантажні вагони підрозділяють на універсальні (криті напіввагони, платформи, цистерни) і спеціалізовані, пристосовані для перевезень певного виду вантажу (ізотермічні, цементовози, кислотні тощо).

Криті вагони використовуються для перевезення цінних вантажів, що бояться атмосферних опадів; напіввагони – для масових повалочних і лісових вантажів; платформи – для довгомірних і громіздких вантажів; цистерни – для наливних вантажів. Крупногабаритні вантажі перевозяться в транспортерах вантажопідйомністю понад 400 тон.

Кожний тип вагону характеризується вантажопідйомністю, місткістю, масою тари і іншими показниками. До рухомого складу залізничного транспорту належать локомотиви й вагони. На залізницях України використовують два види тяги: тепловозну й електровозну. Вагонний парк складається з простих вагонів, платформ, напіввагонів, цистерн, ізотермічних та спеціальних вагонів. Найбільше тут напіввагонів. Усі вагони за кількістю осей поділяються на чотири-, шести- й восьмивісні (табл. 6.1).

Таблиця 6.1

Основні характеристики деяких вантажних вагонів залізниць України