Де поставити наголос у слові склянку

Всі словники Тлумачний он-лайн словник української мови «СЛОВНИК.УКРЛІТ.ORG» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

наголос

НА́ГОЛОС, у, ч.

1. Виділення складу в слові посиленням голосу або підвищенням тону. Роль наголосу в фонетичній системі кожної мови, в усій звуковій організації її, винятково велика (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 150); В українській мові, як і в російській, наголос не має сталого місця у слові (Худ. чит. 1955, 85); // Виділення голосом слова в реченні для підкреслення його логічного значення. На цьому слові він одверто зробив наголос і цинічно всміхнувся (Головко, II, 1957, 164); // Виділення, висунення чого-небудь на перший план як найголовнішого. Горький ставив наголос на величезному значенні для зростання людської свідомості, для розквіту культури таких створених народом образів, як Прометей, доктор Фауст, Василиса Премудра тощо (Рильський, III, 1955, 149).

∆ Висхідни́й на́голос — наголос з поступовим підвищенням тону; Відтяга́ти (відтягти́, відтягну́ти) на́голос див. відтяга́ти; Логі́чний (смислови́й) на́голос — виділення підсилювальною інтонацією найважливішого щодо смислу слова в реченні; Музи́чний (тоні́чний) на́голос — виділення одного із складів слова висотою тону; Рухо́мий на́голос — наголос, що міняє місце в межах одного і того самого слова залежно від його граматичної форми; Силови́й (динамі́чний) на́голос — виділення одного із складів слова більшою силою артикуляції; Спадни́й на́голос — наголос з поступовим зниженням тону або сили звука наприкінці складу.

2. Значок над літерою, який указує на виділення звука в слові посиленням голосу або підвищенням тону. Поставити наголос.

НАГО́ЛОС, присл., діал. Голосно, гучно. Далі ставали вони [паничі] сміливішими та реготались уже наголос, незважаючи на Гната (Коцюб., І, 1955, 39); Небагато хибувало до того, щоб наголос був не розплакався [Петрик] (Черемш., Тв., 1960, 36); // Уголос. — Знаєте що,— — мовить Лисичка, — сповідаймося одні одним наголос і відбудьмо покуту кождий за свої гріхи (Фр., IV, 1950, 78).

На́голос, су, м. Удареніе. Желех. Наголос положити. Поставить удареніе.

Мовний блог: “листопад” і “черговий” – де ставити наголос

Ігор Сватовський прагне з’ясувати правильне наголошення слів черговий, листопад, правочин. На його думку, “у всіх цих словах правильним є наголос на останньому складі, але дуже часто робиться наголос на передостанньому“.

Слова чергови́й, листопа́д, правочи́н у сучасній українській літературній мові наголошуємо на останньому складі. Саме такий наголос зафіксованій в академічних словниках, граматиках, порадниках та довідниках.

У практичному вжитку можна почути й інші типи наголошення, як-от: черго́вий, листо́пад, право́чин.

Проте такий спосіб акцентуації ненормативний, він відбиває певні етапи розвитку наголосової системи української мови, це елемент її історії.

Ще одне прохання від Ігоря Сватовського –“пояснити, що в нашій мові стоїть за новомодним словом виш, яке заполонило ефіри та вживане на позначення вищого навчального закладу“.

Іменник виш утворився як абревіатура внаслідок скорочення словосполучення вища школа.

Слово почали активно вживати наприкінці 20-х років ХХ ст. В українських словниках, виданих до мовної реформи 1933 року, воно було єдиним еквівалентом до російського вуз.

Вуз – абревіатура, утворена в російській мові на базі фрази высшее учебное заведение.

Після мовної реформи 1933 р., коли до української мови без будь-яких обмежень почали запозичувати слова з російської, іменник вуз з’являється в українських словниках.

Це слово не відповідало процесу абревіації в українській мові, а було цілком перейняте з російської.

У радянські часи в українській мові під впливом російської активно використовували прикметник учбовий замість навчальний, що також сприяло закріпленню слова вуз в українських текстах (тоді цю абревіатуру виводили від форми вищий учбовий заклад).

Проте слово виш цілком не зникло з літературної мови, воно було в пасивному запасі.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (колишня резиденція митрополитів Буковини і Далмації). Пам’ятка архітектури національного значення, внесена до списку світової спадщини ЮНЕСКО

З кінця ХХ ст. абревіатура вуз зникла з активного вжитку, поступившись слову виш, що, як бачимо, налічує майже сто років своєї історії.

Щоправда, після ухвалення Закону “Про освіту” 2017 року з офіційних документів зник і виш, а також абревіатура ВНЗ (похідна від вищий навчальний заклад). Натомість стали використовувати абревіатуру ЗВО (похідну від заклад вищої освіти).

Отже, абревіатуру виш можна використовувати в розмовно-побутовому, художньому, публіцистичному стилях, а в офіційно-справочинному й науковому перевагу варто віддавати одиниці ЗВО.

С. Никитенко пише нам: “Чую з екрана “перемир’я зірваноˮ та “перемир’я зірванеˮ. Як правильно?“

Обидві форми відповідають нормам сучасної української літературної мови.

Безособову дієслівну форму –но використовують, коли наголошують на результаті дії, не називаючи виконавця, як-от у народній пісні:

Ой у полі жито копитами збито.

Під білою березою козаченька вбито

Слово зірваний – це пасивний дієприкметник минулого часу. Пасивний дієприкметник виражає ознаку предмета за дією, яка на нього спрямована.

Владислав цікавиться, як правильно українською мовою перекласти російську фразу скоропортящийся товар.

В українській мові використовують словосполучення швидкопсувни́й товар.

Можна також уживати фразу товар, який (що) швидко псується. Коли треба підкреслити, що товар неміцний, недовговічний, то можна сказати нетривки́й товар.

“Чи потрібно ставити кому в реченні “У зв’язку з введенням карантину просимо надати дозвіл“ після слова “карантин?” – запитує Інна Барабаш.

Це речення ліпше подати в такій формі: У зв’язку із запровадженням карантину просимо надати дозвіл. Після слова карантин коми ставити не треба.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!