Ендометрій — це внутрішній шар порожнини матки, який містить найбільшу кількість рецепторів до жіночих статевих гормонів (естрогену і прогестерону). Протягом першої фази менструального циклу ріст ендометрію відбувається за рахунок збільшення кількості клітин (іншими словами ми називаємо проліферація).
У випадку наявності абсолютного підвищення естрогену в крові (при нормальному рівні прогестерону) або відносного (підвищений рівень естрогену на фоні зниженого рівня прогестерону) – починається надмірна стимуляція залоз ендометрію– вони ростуть і, відповідно, товщина ендометрію теж зростає.
Прогестерон – стероїдний гормон жовтого тіла, який відповідає за проходження усіх етапів вагітності жіночим організмом. Даний гормон готує ендометрій матки до імплантації заплідненої яйцеклітини, а після її імплантації сприяє збереженню вагітності.
При ендометріозі внутрішніх органів проводять лапароскопічні, рідше – лапаротомні операції. За допомогою сучасного обладнання (електричного або лазерного коагулятора) висікають уражені ділянки тканини. Зазвичай, після хірургічного лікування жінці також призначають гормональну терапію.
Підозра на гіперплазію з'являється, коли товщина ендометрію більша за 15-16 мм (за даними УЗД або МРТ органів малого таза) у жінок репродуктивного віку. У перші 10 років після менопаузи норма – 5 мм. Понад 10 років – 2 мм. На тлі прийому Тамоксифену в менопаузі, якщо немає кровотеч, навіть незначних, – норма 11 мм.
Починаючи з 5 до 7 дня вона не перевищує 6 мм. З 11 до 14 доби товщина ендометрію в нормі збільшується до 9–14 мм (періовуляторні дні не менше 10 мм). З 15 до 18 дня вона зазвичай не перевищує 11 мм, і починає збільшуватися лише з 19 дня. До 23 дня товщина слизової оболонки наближається до 12–14 мм.
На сьогоднішній день патогенез захворювання до кінця не вивчений. Ендометріоз характеризують як патологію, яка виникає при порушенні молекулярно-генетичних, імунних, гормональних чинників. До основних теорій розвитку хвороби відносять: 1. Ембріональна і …