Menu Close

Чому в Україні а не на Україні

“Ніхто вже не сплутає Україну та Росію”. Як війна в Україні змінила світ – ЗМІ

Редактор видання з питань Європи Пітер Конраді вважає, що до 24 лютого позиції Путіна здавалися сильними, але катастрофічна війна не залишила йому жодних шансів гідно вийти із ситуації та підірвала його вплив у багатьох сферах, а відтак послабила і Росію, і самого Путіна.

Ось інші тези огляду, де автор пише, що війна:

  • Повернула страх ядерної війни.
  • Привернула увагу до Тайваню, адже дії Росії змусили замислитись над тим, якими можуть бути кроки Китаю щодо острова, – стало вторгнення ймовірнішим, чи, навпаки, офіційний Пекін тепер сто разів подумає.
  • Призвела до зростання інфляції та кількості страйків у Британії (на тлі підвищення цін на енергоносії та загального подорожчання життя).
  • Змусила понад 14 млн українців залишити свої домівки.
  • Створила нову російську діаспору. Як пише видання, за останні 10 місяців з Росії поїхало більше людей, ніж після революції 1917 року.
  • Посилила побоювання, що в Африці розпочнеться голод. Це пов’язано насамперед з блокадою Росією експорту українського зерна.
  • Призвела до ізоляції російської економіки. Видання пише про західні санкції, через які російська економіка може цього року скоротитися на 4,5%.
  • Дуже ускладнила висвітлення подій у Росії, адже з країни змусили поїхати багато іноземних журналістів, а незалежну російську пресу змусили замовчати.
  • Змусила людей більше думати про “зелені” технології та ядерну енергію. Як пише автор, це наслідок здорожчання енергоносіїв.
  • Зміцнила НАТО. Видання нагадує про єдність альянсу перед російською агресією та майбутній вступ до нього Швеції та Фінляндії.
  • Дала уявлення про те, якими будуть війни майбутнього. З одного боку, ця війна показала важливість сучасних технологій, таких як супутниковий інтернет та дрони, з іншого – виявилася напрочуд старомодною з її окопною війною та артилерійськими дуелями.
  • Показала важливість харизматичного лідера. У публікації сказано, що президент України Володимир Зеленський став одним з провідних світових лідерів та зумів заручитися підтримкою інших держав, а українці перемагають у пропагандистській війні у соціальних мережах.
  • Покінчила з військовим табу у Німеччині. Автор нагадує, що війна продемонструвала, наскільки важливими для економічного зростання в Німеччині були дешеві енергоносії з Росії, і змусила канцлера Олафа Шольца оголосити радикальне збільшення німецького військового бюджету.
  • Принесла неймовірні вигоди виробникам зброї. На думку видання, найбільше виграли американські та європейські виробники, оскільки війна продемонструвала значну перевагу західної зброї над тією, що виробляють в Росії.
  • Порушила зв’язки Росії з іншими країнами світу в галузі спорту, науки та мистецтва.
  • Створила загрозу холодної війни в Арктиці. Видання нагадує, що війна призвела до порушення співпраці між Росією та її сусідами по Арктичному регіону, що загрожує наслідками для екології регіону і корінних народів, що живуть там.
  • Зробила авіаподорожі тривалішими. Це пов’язано із закриттям російського повітряного простору для західних авіакомпаній. Наприклад, до війни політ з Лондона до Токіо займав 12 годин, а зараз майже 14.
  • Зміцнила українську національну ідентичність. У самій Україні ставлення до Росії кардинально змінилося, а у світі тепер ніхто вже не сплутає ці дві країни. SundayTimes, як і інші західні видання, тепер використовує лише україномовну транслітерацію українських міст.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Також на цю тему

Що станеться, якщо Путін офіційно оголосить Україні війну, а не спецоперацію

У понеділок телеканал CNN з посиланням на джерела повідомив, що 9 травня президент Росії Володимир Путін може офіційно оголосити війну Україні. Що на практиці означає формальне оголошення війни замість спецоперації? І як у Росії може відбуватися мобілізація?

Як стверджують джерела CNN, Путін може скористатися символічним значенням Дня Перемоги, щоб оголосити або про воєнні досягнення в Україні, або про ескалацію бойових дій, або про те й інше.

Найімовірнішим, на їхню думку, буде сценарій офіційного оголошення війни Україні.

Речник Путіна Дмитро Пєсков вже заперечив такий сценарій, проте він весь лютий заперечував і плани вторгнення в Україну.

Російське вторгнення в Україну почалося 24 лютого, проте російська влада наполягає, що там відбувається “спеціальна військова операція”. Слова “війна” та “вторгнення” стосовно бойових дій в Україні фактично перебувають під забороною.

Як пише CNN, офіційне оголошення війни може посилити громадську підтримку бойових дій в Україні, а також дозволить російській владі оголосити відкриту мобілізацію, якої Росія зараз дуже потребує.

Припущення, що 9 травня Путін може оголосити мобілізацію, а також заявити про повномасштабну війну проти “світового нацизму”, раніше висував міністр оборони Британії Бен Воллес.

Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

Водночас, за словами папи римського Франциска, угорський прем’єр Віктор Орбан під час їхньої зустрічі 21 квітня повідомив йому, що російська влада 9 травня планує завершити бойові дії.

Путін на початку березня говорив, що в Росії немає передумов для запровадження воєнного чи будь-якого іншого особливого стану, оскільки він запроваджується лише у разі зовнішньої агресії.

Зовнішньою агресією, згідно з Федеральним конституційним законом “Про воєнний стан, може бути визнаний цілий перелік дій (повні формулювання містяться в тексті закону):

  • Напад армії іноземної держави на територію Російської Федерації, військова окупація, будь-яка анексія території або її частини;
  • Застосування зброї проти Росії. Наприклад, обстріл території або бомбардування;
  • Блокада портів чи берегів;
  • Напад іноземної армії на російські війська незалежно від місця їхньої дислокації;
  • Надання державою своєї території для агресії проти Росії;
  • Засилання іноземною державою збройних груп, нерегулярних сил або найманців, які б застосовували збройну силу проти Росії.

Стан війни та воєнний стан

Воєнний стан може бути запроваджений також після формального оголошення Росією війни. Сама процедура цього оголошення у російських законах не прописана. Там лише зазначено умови оголошення стану війни у ​​країні.

Стан війни фактично призводить до запровадження воєнного стану, хоча це різні речі з погляду права – термін “стан війни” має відношення до міждержавних відносин, “воєнний стан” – особливий правовий режим усередині держави.

У статті 18 закону “Про оборону” йдеться, що “стан війни оголошується федеральним законом у разі збройного нападу на Росію іншої держави або групи держав, а також у разі необхідності виконання міжнародних договорів Російської Федерації”.

Поняття оголошення війни міститься у міжнародному праві.

У “Конвенції про початок воєнних дій”, ухваленій в Гаазі в 1907 році, йдеться, що воєнні дії “не повинні починатися без попереднього та недвозначного попередження, яке матиме або форму мотивованого оголошення війни, або форму ультиматуму з умовним оголошенням війни”, після чого держави переходять у “стан війни”.

Воєнний стан у Росії регулюється декількома законами – “Про воєнний стан”, “Про оборону”, “Про мобілізацію”, “Про зв’язок”, “Про військовий обов’язок та військову службу”.

Він має відношення практично до всіх областей держави – суспільного життя, органів влади, економіки, бізнесу, преси, політичного регулювання та інших.

Президент та виконавча влада отримають у такій ситуації виняткові повноваження. Може бути припинена діяльність політичних партій; заборонені мітинги, збори та пікети; запроваджена цензура; обмежений рух людей, включно із забороною на виїзд з країни, зміною місця проживання; оголошено комендантську годину; у жителів можуть будь-якої миті вилучити майно для потреб оборони; заборонено продаж зброї та багато іншого. Список заходів перерахований у статті 7 закону “Про воєнний стан”.

Мобілізація

В умовах воєнного стану може бути оголошена мобілізація.

Вона може бути повною або частковою, тобто вводитися по всій території країни або в окремих її частинах.

Мобілізація не пов’язана із запровадженням воєнного стану – її можуть оголосити без нього, а також не починати, якщо він був запроваджений.

Саме це поняття має відношення не лише до тих, кого призовуть до армії. Мобілізація стосується органів влади, промисловості та взагалі всієї економіки.

Але насамперед вона має відношення до збройних сил, які поповнюватимуться військовослужбовцями із запасу. Запас складається з мобілізаційного людського резерву та мобілізаційного людського ресурсу.

Воєнний стан, на думку прихильників його запровадження, потрібний передусім щоб забезпечити мобілізацію

Перша група – найбільш готові до мобілізації резервісти, які уклали з державою спеціальний контракт, друга – решта резервістів, що відслужили в армії й зараховані в запас.

Деякі з тих, кого можна було б призвати в армію в умовах мобілізації, можуть отримати бронь – гарантію того, що вони залишаться на своїх робочих місцях. Це потрібно, щоб забезпечити роботу підприємств та органів влади.

Оголошення війни та мобілізація можуть розв’язати як мінімум дві проблеми, з якими, як зазначають багато експертів, зіткнулася російська армія – нестачі особового складу на війні та відмов вирушати до зони бойових дій в Україні.

Зараз наступ російської армії в Україні, як зазначають спостерігачі, розвивається невисокими темпами.

За словами представника Пентагону, російські війська досягли незначних успіхів на схід від українських міст Ізюм та Попасна, але прогрес був “млявим і нерівномірним”.

Крім того, Пентагон зауважив, що російські сили, мабуть, бояться ризику й намагаються уникати жертв серед своїх військ як у повітряній, так і в наземній війні.

Британське військове відомство своєю чергою зазначає, що під час вторгнення в Україну Росія задіяла понад 120 батальйонних тактичних груп, що становить близько двох третин усієї наземної бойової сили Росії.

Побічно про те, що російській армії бракує людей, свідчить також те, що міністерство оборони Росії вже з початку березня намагається вербувати контрактників на цивільних сайтах пошуку роботи HeadHunter та SuperJob.

Введення воєнного стану та оголошення загальної мобілізації широко обговорюється в соціальних мережах, його підтримують багато військових або навколовоєнних експертів і блогерів.

Один із найпомітніших прихильників – Ігор Стрєлков (справжнє прізвище – Гіркін), відомий тим, що брав активну участь у бойових діях 2014 року на Донбасі.

На думку прихильників мобілізації, Росія не зможе перемогти у війні з Україною, якщо не забезпечить собі суттєвої переваги у живій силі.

Однак у блогосфері багато хто також побоюється, що воєнний стан ще більше, ніж зараз, обмежить права і свободи. А економічні заходи разом з примусовою мобілізацією загрожують соціальним невдоволенням у суспільстві, яке і без того переживає економічні труднощі.

Економіка

Воєнний стан може серйозно впливати на економіку країни.

Окремим пунктом у законі про воєнний стан прописано положення організацій. Наприклад, фірми зобов’язані надавати своє майно для потреб оборони. При цьому держава зобов’язується виплачувати вартість цього майна.

Щоправда за тим самим принципом вилучати майно можна буде й у громадян на території, де запроваджено воєнний стан. Також організації зобов’язані виконувати замовлення та завдання з метою оборони – відповідно до укладених договорів.

Громадян, судячи з тексту закону, можна буде залучати до робіт для потреб оборони. Наприклад, вони повинні брати участь у ліквідації наслідків застосування зброї, відновленні об’єктів економіки, систем життєзабезпечення та військових об’єктів, а також допомагатимуть, наприклад, боротися з пожежами.

Стаття 8 Закону “Про воєнний стан” дозволяє в період дії воєнного стану ухвалювати фактично будь-які заходи, які можуть вплинути на економічну діяльність, – зокрема, можуть запроваджуватися тимчасові обмеження на “здійснення економічної та фінансової діяльності, оборот майна, вільне переміщення товарів, послуг” та фінансових коштів, […] порядок та умови процедур банкрутства, режим трудової діяльності”.

Україна оголосила воєнний стан та мобілізацію у перший день російського вторнення.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!