2024 рік — високосний чи ні: чому так називається, що не можна робити, чим він небезпечний

В народних віруваннях наших предків до високосного року було доволі негативне ставлення. Тому існувало чимало заборон, які пов’язували саме з таким періодом. Останній високосний рік був 2020-го, тож 2024 рік також буде таким. До чого готуватися?

Що таке високосний рік і чому його так називають

Сам термін “високосний” прийшов до нас зі Стародавнього Риму. Українською мовою його можна перекласти як “другий шостий”, що на латині звучить як “bis sextus”.

Саме поняття було встановлене понад дві тисячі років тому римським імператором Гаєм Юлієм Цезарем. Він запровадив календар, який базувався на періодах, коли земля повертається до Сонця. Сьогодні він відомий як “юліанський календар”.

За розрахунками древніх математиків та астрономів, тривалість року дорівнює 365 діб і 6 годин. Щоб додаткова чверть доби не ускладнювала розрахунки, було вирішено раз на чотири роки додавати до календаря один додатковий день. Це завжди 29 лютого. Чому саме ця дата? У Стародавньому Римі рахунок днів дещо відрізнявся від сучасного — останній день зими (28 лютого) називали “шостим днем перед березневими календами”. Тому Юлій Цезар щочетвертого року встановив “другий шостий” день.

Скільки днів у високосному році та чим він відрізняється від звичайного

У високосному році 366, а не 365 днів. Тому 2024 року ми проживемо на одну добу довше. Високосний рік буває лише 97 разів на 400 років.

2024 року буде 8784 годин, 527040 хвилин і 31622400 секунд.

Народні прикмети: що не можна робити у високосний рік 2024

В народі високосні роки завжди вважали нещасливими й небезпечними. Тому існувало безліч прикмет і заборон, які стосувалися цього періоду:

1. Не можна починати будівництво будинку, інакше майбутнє житло неодмінно постраждає від пожежі. Також краще не купувати житло і не переїжджати на нове місце проживання.
2. Поганою прикметою вважається вінчання та одруження — однак, якщо така потреба виникла, треба перед церемонією промовити: “Вінчаю вінцем, а не високосним кінцем”.
3. Не можна святкувати появу першого зуба в немовляти — традиція кликати гостей на таку важливу подію колись існувала у наших предків. Однак у високосний рік святкувати не можна, інакше всі зуби у дитини повипадають.
4. Людям, які розлучилися у високосний рік, треба придбати рушник, який несуть до церкви.
5. На Івана Купала існувала традиція збирати лікувальні трави. У високосний рік перед цим необхідно помолитися.
6. У високосний рік на різдвяні свята люди не ходили колядувати, існувало повір’я, що, перевдягнувшись, вони переймуть на себе поведінку тварин.

Чому не можна виходити заміж у високосний рік: що пов’язано з цим повір’ям

Навіть сьогодні, коли пара молодих підбирає дату для весілля, вона намагається дізнатися, чи буде рік високосним, чи ні. В давнину вважалося, якщо зіграти весілля в такий період, можна чекати лише на біди й негаразди, через які сім’я швидко розпадеться. Правда це чи ні — вирішувати лише вам. Але здавна існували певні прикмети, пов’язані з одруженням у високосні роки.

В народі високосний рік часто називали “роком наречених”. В різних країнах світу вважалося, якщо дівчина зробить своєму обранцеві пропозицію руки й серця, він не може від неї відмовитися. Такий звичай часто призводив до того, що пари одружувалися без почуттів, що і призводило до швидкого розлучення.

Церква офіційно запевняє, що високосний рік жодним чином не впливає на стосунки між подружжям, але якщо ви хвилюєтеся, то наші предки давали кілька порад, які ви можете використати:

• не віддавайте свою сукню нікому після весілля, це ж стосується всіх аксесуарів;
• не варто надягати обручку поверх рукавичок, інакше партнер не ставитиметься до шлюбу серйозно;
• покладіть монетку в туфлі нареченої, щоб зберегти майбутню родину від лих.

Що можна розповісти про дітей, народжених у високосний рік

Ставлення до дітей, які народилися у високосний рік, було неоднозначним. З одного боку, наші предки вірили, що поява на світ нового життя в такий період несе малюкові сумну й нещасливу долю. Інші, навпаки, вірили, що така дитина “обдарована Богом”.

Люди, які з’явилися на світ 29 лютого, вважалися особливими. Напевно, кожен з нас хоча б раз замислювався: як вони святкують свій день народження? Є ті, хто святкує лише раз на чотири роки, а є такі, хто святкує щороку, але в інший день. Водночас із давніх-давен існує повір’я, що вони проживуть довге життя.

Чому Генрік Ібсен назвав свою п’єсу «Ляльковим дім»?

Г. Ібсен, відомий норвезький драматург, створив «нову драму». В цих п’єсах він прискіпливо аналізує сучасне йому суспільство, доводячи, то воно під ілюзією прогресу і цивілізації приховує моральні вади. Ібсен увів новий жанр синтетичної п’єси. Її особливість полягає в тому, що в ній поєднується трагедія і комедія.

Це поєднання в п’єсі «Ляльковий дім» має дивний відтінок, і тому вона вражає не одного н читача і глядача. Автор зумів зобразити й подати нам у невимушеній, майже комедійній формі надзвичайно гостру проблему, через яку,

В центрі п’єси – трагедія сім’ї Хельмерів: Нори і Торвальда. Вони прожили разом 8 років, у них троє дітей, затишний дім, в якому панує добробут. Нора гаряче віддана своєму чоловіку і дітям. Чого, здавалося б, ще треба цій сім’ї для щастя?

Та це лише на перший погляд. Якщо ми прислухаємося до п’єси серцем, то побачимо з самого початку твору підкреслену автором якусь штучність у цьому будинку: «Між грубкою і дверима столик. Скатерка з фарфоровими та іншими дрібничками, книжкова шафка з китами в розкішних обкладинках». Часте використання пестливої

форми змушує замислитись: не добре житія цієї родини, а щось інше хоче підкреслити автор. Нора з дитинства мріяла про ідеальну сім’ю, для якої вона могла б створювати затишок. Ці мрії нагадують дитячі ігри з ляльками – там все таке ж охайне і затишне. Такою лялькою була сама Нора, спочатку для свого батька, а потім дія чоловіка. Такими ляльками стали її діти, з якими тепер грається сама Нора.

Її чоловік також мріяв про щасливу сім’ю, але бачив н трохи під іншим кутом. Він сприймав Нору не як окрему людину, а як невід’ємну складову його спокійного сімейного життя. Для нього вона була його «лялечкою», «білочкою», «пташечкою», але нічим іншим, нічим більшим. Отже, у цьому домі не живуть, а лиш граються в шлюб, у добробут, у кохання і навіть у людську гідність і честь. Тут немає нічого справжнього. Це дім ляльок.

Головня героїня. Нора, позичивши гроші й приховавши це від усіх, опиняється у безодні самотньої боротьби із жахом, сумлінням. Але все це заради кохання. Вона хотіла врятувати від тяжкої хвороби свого коханого чоловіка й нікого не травмувати. Але Торвальд отримує листа від Кросгада й виголошує «найсправедливішу» промову, в якій чомусь переважає займенник «моє»: «Ти зруйнувала все моє щастя, занапастила все моє майбутнє», а коли боргове зобов’язання повертається, ми знову чуємо його солоденькі слова: «…тут я буду голубити тебе, як загнану горличку, яку врятував неушкодженою з пазурів яструба». Але настає прозріння, і Нора хоче скинути маскарадний костюм.

Вона не може більше жити в цьому духовно порожньому домі і йде, щоб відшукати себе як людину: «Я гадаю, що передусім я людина, так само, як і ти, – або принаймні повинна стати людиною». Бо тільки людина, а не іграшка має право на шлюб, виховання дітей.

Отже, у творі «Ляльковий дім» зображений увесь наш людський дім фальшивих цінностей, за якими криються егоїзм, духовна порожнеча. Ось чому п’єса називається «Ляльковий дім».

Я вважаю, що в нашій сучасній дійсності, сучасних сім’ях теж є штучні речі, які знаходяться довкола нас, і штучні почуття, і штучні люди-ляльки «живуть» поблизу. Від цієї думки стає моторошно. І тому, мабуть, треба щось змінювати, пробуджувати і в нашому мікрокліматі – сім’ях, і в макрокліматі – суспільстві.

2 варіант.

Г. Ібсен, відомий норвезький драматург, створив новий жанр синтетичної п’єси. Її особливість полягає в тому, що в ній поєднується трагедія і комедія. Це поєднання в п’єсі «Ляльковий дім» має дивний відтінок. Автор зумів зобразити й подати у невимушеній, майже комедійній формі надзвичайно гостру проблему сімейною життя.

У центрі п’єси – трагедія сім’ї Хельмерів: Нори і Торвальда. Вони прожили разом вісім років, у них троє дітей, затишний дім, в якому панує добробут. Нора гаряче віддана своєму чоловіку і дітям. Чого, здавалося б, ще треба для щастя?

Та це лише на перший погляд. У цьому будинку є якась штучність. Нора з дитинства мріяла про ідеальну сім’ю, для якої вона могла б створювати затишок. Ці мрії нагадують дитячі ігри з ляльками – там все таке ж охайне і затишне. Лялькою була і Нора: спочатку для свого батька, а потім для чоловіка. Ляльками стали її діти, з якими тепер грається Нора.

Її чоловік також мріяв про щасливу сім’ю. Нору він не сприймав як особистість. Для нього «вона була його «лялечкою», «білочкою», «пташечкою».

Отже, у цьому домі не живуть, а лише граються в шлюб, у добробут, у кохання. Навіть у людську гідність і честь. Тут нічого немає справжнього. Це дім ляльок.

Позичивши гроші й приховавши це від усіх, Нора опиняється у безодні самотньої боротьби із жахом, сумлінням. Вона хотіла врятувати від тяжкої хвороби свого коханого чоловіка й нікого не травмувати. Але Торвальд отримує листа від Крогстада й виголошує «найсправедливішу» промову, в якій чомусь переважає займенник «моє»: «Ти зруйнувала все моє щастя, занапастила все моє майбутнє».

А коли боргове зобов’язання повертається, ми знову чуємо його солоденькі слова. Але настає прозріння. Нора не може більше жити в цьому духовно порожньому домі, тому йде геть. «Я гадаю, що передусім я людина, так само як і ти – або принаймні повинна стати людиною».

У творі Генрік Ібсен показав фальшив: людські цінностей, за якими криються егоїзм, духовна порожнеча. Ось чому п’єса називається «Ляльковий дім».

1. Чому Генрік Ібсен назвав свою п’єсу “Ляльковий дім’? І. Г. Ібсен – драматург-новатор (створив “нову драму”, новий жанр синтетичної п’єси, в якій поєднується трагедія і комедія; прискіпливо аналізує сучасне суспільство, доводить, що воно під ілюзією прогресу і цивілізації приховує моральні вади). ІІ. Розкриття у п’єсі Г. Ібсена трагізму сімейного життя, що приховується за зовнішнім благополуччям. 1. Особливість п’єси “Ляльковий дім” (подав надзвичайно гостру […].
2. Чому Г. Ібсен назвав свою п’єсу “Ляльковий дім’? Найбільшу популярність серед реалістичних п’єс Г. Ібсена мала й має по сьогодні соціально-психологічна драма “Ляльковий дім”. У цьому творі норвезький митець звернувся до проблеми жіночого щастя в сім’ї, намагався висвітлити реальні соціально-психологічні проблеми. Він поставив питання перед численними читачами та глядачами: як жити, як кохати, яким бути? Головна героїня п’єси Нора бачить сенс життя в […].
3. Чому Генрік Ібсен створив новий жанр синтетичної п’єси Це поєднання в п’єсі “Ляльковий дім” має дивний відтінок. Автор зумів зобразити й подати у невимушеній, майже комедійній формі надзвичайно гостру проблему сімейного життя. У центрі п’єси – нібито щаслива сім’я: Нора і Торвальд Хельмери. Вони разом вже вісім років, мають трьох гарненьких діточок, затишний будиночок та певні статки. Нора обожнює чоловіка і дітей. Що […].
4. Генрік Ібсен “Ляльковий дім” 1. Назвіть два основних жанрових типи драми. Відповідь: Аристотелівська Відповідь: закрита і неаристотелівська Відповідь: відкрита. 2. Хто з літераторів межі ХІХ-ХХ ст. створює так звану “нову драму”, що спричинило справленій переворот у світовій драматургії? Відповідь: Генрік Ібсен. 3. Якою є інша назва п’єси Генріка Ібсена “Ляльковий дім”? Відповідь: “Нора”. 4. Якими пестливими іменами називає Нору […].
5. Генрік Ібсен норвезький драматург, творець нової соціально-психологічної драми Перші його п’єси написані в національно-романтичному дусі. Головною темою була боротьба Норвегії за незалежність і уславлення її героїчного минулого. Там діяли героїчні особистості, зображувались сильні пристрасті і незвичайні колізії. (“Кабіліна”, “Іванова ніч”, “Боротьба за престол”, “Фру Інгер із Естрота” та ін.). Та згодом Ібсен відходить від давніх героїчних оповідей і далекого минулого Норвегії, він звертається […].
6. Чому А. Островський назвав свою драму “Гроза?” П’єса А. Островського “Гроза” – його найрішучіший твір, який став несподіванкою для багатьох. Саме в цьому творі чітко звучить протест проти існуючого способу життя. Автор майстерно змальовує незавидне положення бідної невістки в сім’ї купця. Тут вперше показані малопривабливі сімейні сцени, які прийнято було ховати якнайдалі від чужого ока. Місто Калинове розташувалося над Волгою. Це мальовниче […].
7. Біографія Генрік Ібсен Генрік Ібсен народився 19 березня 1828 року у норвезькому портовому містечку Шієні, в родині, що належала до кола місцевої купецької аристократії. Із шістнадцяти років юнак був вимушений працювати учнем аптекаря – саме тоді він починає писати вірші в сентиментально-романтичному дусі. Революційні потрясіння 1848 року в Європі впливають і на нього: Ібсен створює свою першу бунтарсько-романтичну […].
8. Чому п’єса названа Ляльковий дім” Г. Ібсен, відомий норвезький драматург, створив “нову драму”. У цих п’єсах він прискіпливо аналізує сучасне йому суспільство, доводячи, що воно під ілю зією прогресу і цивілізації приховує моральні вади. Ібсен увів новий жанр синтетичної п’єси. її особливість полягає в тому, що в ній поєднується трагедія і комедія. Це поєднання в п’єсі “Ляльковий дім” має дивний […].
9. Чому п’єса названа “Ляльковий дім’? (за однойменною п’єсою Г. Ібсена) Г. Ібсен, відомий норвезький драматург, створив “нову драму”. У цих п’єсах він прискіпливо аналізує сучасне йому суспільство, доводячи, що воно під ілюзією прогресу і цивілізації приховує моральні вади. Ібсен увів новий жанр синтетичної п’єси. її особливість полягає в тому, що в ній поєднується трагедія і комедія. Це поєднання в п’єсі “Ляльковий дім” має дивний відтінок, […].
10. Г. Ібсен – зачинатель “нової” європейської драматургії Тоді, коли в історії світової літератури повною мірою заявила про себе “нова драма” Ібсена, XIX сторіччя тихо конало… На зміну йому приходили нові відносини, що не передбачали спокійного життя. Людина на зламі епох опинилася у вирі соціальних драм і трагедій. Що ж могло допомогти їй витримати? І чи був у неї якийсь захист від ударів […].
11. Чому В. Г. Бєлінський назвав роман Євгеній Онєгін “історичним” добутком? Життя без критики подібна до вулиці без ліхтарів. С. Я. Маршак В. Г. Бєлінський присвятив аналізу “Євгенія Онєгіна” восьму й дев’яту статті із циклу “Твору Олександра Пушкіна” ( 1843-1846). Приступаючи до розбору роману, критик пише: “”Євгеній Онєгін” є поема історична в повному розумінні слова, хоча в числі її героїв немає жодного історичної особи” (8). Ця […].
12. Твір на тему: “Чому на мою думку не склалося сімейне щастя в родині Хельмерів?” Сімейне щастя займає важливе місце в житті людини. Саме сім’я визначає мотиви діяльності, здатна мотивувати особистість на якісь вчинки. Існує також переконання в тому, що саме сім’я, а не що-небудь інше здатне зробити людину насправді щасливою в безумовній міри і ступені. Але, на жаль, часто трапляється так, що сім’ї, що складаються з, здавалося б, досить […].
13. Зміст назви драматичного твору «Ляльковий дім» Г. Ібсен став для своїх сучасників володарем думок, створивши проблемний театр, в якому пройшли перевірку майже всі ідеї і теми ХІХ століття. Славетний реформатор театру вперше ввів новий жанр синтетичної п’єси. Її особливість полягає в тому, що в ній поєднуються трагедія і комедія. Це поєднання надає твору Ібсена «Ляльковий дім» такого дивного відтінку, що ця […].
14. У чому полягає новаторство драматургії Генріка Ібсена? Видатний норвезький письменник ХІХ ст., славетний реформатор театру Генрік Ібсен у своїх творах ставив питання, які хвилювали його сучасників. Ібсен радикально реформує традиційну драматургію. Він використовує аналітичну композицію. В ній важливу роль відіграє таємниця, події, що відбувалися задовго до тих, що розгортаються на сцені. Але саме вони спричинили ситуації, в яких опинилися герої. Ця композиція […].
15. Чому свою мрію про славу князь Андрій називає “мій Тулон”? Ми все дивимося в Наполеони… О. С. Пушкін Дія роману “Війна й мир” починається влітку 1805 року, коли слава Наполеона Бонапарта поширилася по всій Європі. У перших розділах, на вечорі в Ганни Павлівни Шерер, представники петербурзького світського суспільства обговорюють події у Франції (розстріл герцога енгиенского) і на чому світло коштує лають “корсиканське чудовиська”. Однак серед […].
16. Використання Ібсеном аналітичної композиції у п’єсі «Ляльковий дім» Ібсена ще за життя називали творцем аналітичної драми ХІХ ст., що відроджувала традиції античної драматургії. Аналітична композиція, за Ібсеном, означала розкриття внутрішнього трагізму, що приховується за зовнішньо спокійною дійсністю. Так композиційно побудована п’єса «Ляльковий дім». Аналітична композиція визначається ще й тим, яку роль у долі героїв відіграють події, що відбулися задовго до початку дії. В […].
17. Символізм назви п’єси Генріха Ібсена “Ляльковий дім” Генріх Ібсен, відомий норвезький драматург, створив “нову драму”. У своїх п’єсах він прискіпливо аналізує сучасне йому суспільство, доводячи, що воно під ілюзією прогресу і цивілізації приховує моральні вади. Ібсен ввів новий жанр синтетичної п’єси. Її особливість полягає в тому, що в ній поєднується трагедія і комедія. Це поєднання у п’єсі “Ляльковий дім” має дивний відтінок, […].
18. Використання Ібсеном аналітичної композиції у п’єсі “Ляльковий дім” Ібсена ще за життя називали творцем аналітичної драми XІX ст., що відроджувала традиції античної драматургії. Аналітична композиція, за Ібсеном, означала розкриття внутрішнього трагізму, що приховується за зовнішньо спокійною дійсністю. Так композиційно побудована п’єса “Ляльковий дім”. Аналітична композиція визначається ще й тим, яку роль у долі героїв відіграють події, що відбулися задовго до початку дії. У […].
19. Як я розумію зміст назви “Ляльковий дім” Коли говорити про щастя, то неможливо уявити його собі без сім’ї, поза сім’єю. П’єса Г. Ібсена “Ляльковий дім” саме про це. Родину Хельмерів, мабуть, можна було б назвати зразковою. Респектабельний чоловік, милі дітки, чарівна дружина живуть у мирі й злагоді. Та й розпочинається все на Святий вечір. Різдво – уособлення сімейного затишку, і Нора готується […].
20. Нора Хельмер – особистість чи «Лялька» Ще за життя драматурга п’єси Генріка Ібсена були визнані новаторськими, а їх автора називали творцем справжньої реалістичної драми, яка у своїй основі завжди трагічна. Ібсен, створюючи аналітичну драму, розкриває глибинну трагічність і жорстокість дійсності, приховану під зовнішнім благополуччям, а також здатність вольової людини протистояти обставинам. У драмах Ібсена перед читачем і глядачем постають не виняткові […].
21. Сім’я це велика таємниця. Г. Ібсена “Ляльковий дім” Кожна дитина мріє про свій дім, про свою сім’ю, і їй хочеться, щоб реальне життя було яскравим і радісним. Але людина дорослішає й поступово розуміє, що не все так гарно в житті. Як же зробити свій дім справжнім, а не ляльковим, як наповнити його щирими почуттями і радістю? Над цим замислювався норвезький драматург Генрік Ібсен […].
22. Біографія Генрік Сенкевич Польський письменник Генрік Сенкевич походив із збіднілої шляхетської родини. Навчався у 1866-70 роках на медичному та історико-філологічному факультетах у Головній школі (з 1869 – Варшавський університет). З ім’ям Генріка Сенкевича пов’язані досягнення польського історичного роману, а також роману психологічного та новели. Літературну діяльність він розпочав вже у студентські роки. Світоглядні приорітети раннього Сенкевича формувалися під […].
23. Втрачений секрет сімейного щастя (за драмою Ібсена «Ляльковий дім») Генрік Ібсен був людиною суворої, але щирої вдачі, його завжди приваблювали добрі, відверті люди, які вміли кохати і жертвувати заради інших своїм добробутом. Саме тому норвезький митець намагався висвітлити реальні соціально-психологічні проблеми. Його драма «Ляльковий дім» поставила перед численними читачами та глядачами важливі питання: як жити, кохати, якими бути? Ібсен підняв завісу над побутом сім’ї, […].
24. Чому я люблю весну Якби мене спитали про те, яку пору року я люблю найбільше, відповіла б: «Звичайно, весну». Весна, по-моєму, – найчудовіша нора року! Навесні все на землі пробуджується до нового життя. Тане сніг, з’являється молода травичка, на деревах розкриваються бруньки. Навесні прилітають до нас перелітні птахи, починають робити кубельця, готувати домівки для майбутніх пташенят. Я люблю спостерігати […].
25. Особливості драматичного конфлікту та моральні проблеми в драмі «Ляльковий дім» Генрік Ібсен увійшов в історію світової літератури як засновник «нової драми». Одним із перших він починає створювати п’єси з великими проблемами і мовою, близькою глядачеві. Драма «Ляльковий дім», яка була написана автором у 1879 році, розповідає про дім, про сім’ю, про людей, що прожили разом багато років, але так і не змогли стати щасливими. Ібсен […].
26. “Без родини нема щастя для людини” (якою я уявляю свою родину) Кожен, хто народжується, претендує на щасливу долю. Але чому одні її мають, а інших вона вперто обминає? Що таке щастя? Як його знайти? “Більшість людей щасливі настільки, наскільки вони вирішили бути щасливими” (А. Лінкольн). Поглядів на це багато, та врешті кожен це з’ясовує сам для себе. Кажуть: “Щасливими не народжуються, ними стають”. І вирішальну роль […].
27. Аналітична композиція в п’єсі Генріха Ібсена “Ляльковий дім” Ібсена ще за життя називали творцем аналітичної драми XІX століття, що відроджувала традиції античої драматургії. Автор використовує аналітичну композицію, щоб показати невідповідність між зовнішніми проявами життя з його справжньою сутністю. Він добре знав проблеми, що постають перед людиною в житті, розумів, що зовнішній добробут приховує чимало трагедій. Аналітична композиція, за Ібсеном, означала розкриття внутрішнього трагізму, […].
28. Аналітична композиція у п’єсах Ібсена Ще за життя драматурга п’єси Г. Ібсена визнавалися новаторськими, а їх автора цілком справедливо називали творцем аналітичної драми ХІХ століття, що відроджувала традиції античної драматургії. Композиція п’єс Ібсена пов’язувалася з будовою трагедії Софокла «Цар Едіп», уся дія якої підкорена розкриттю таємниці – з’ясуванню подій, що відбувалися колись. Поступове наближення до таємниці створює сюжетну напругу, а […].
29. Я хочу бути схожою на свою мати Якщо людина досить розумна, то вона час від часу займається самовихованням. Читає книжки, розмовляє з дорослими, радиться, аналізує свої вчинки. І часто обирає когось більш ідеального, ніж вона сама і намагається бути схожим на свій ідеал. Це може бути герой з книги, фільму, або існуюча людина, яка живе, навчається, працює поряд. Людина , на яку […].
30. Твір на тему: “Як я уявляю майбутнє Нори?” Відсутність родинного щастя, розчарування в особистому житті може чинити на людей надзвичайно негативний вплив і згубно позначитися на їх долі. Нора Хельмер – це головна героїня твору Генріка Ібсена “Ляльковий дім”, і вона саме та людина, яка зіткнулася з такою непростою життєвою проблемою. Випадок Нори дуже важливо уважно розібрати, бо він характерний і симптоматичний для […].
31. Твір про свою бабусю Моя бабуся – навдивовижу добра та чуйна людина. Незважаючи на свій вік, вона швидко й легко рухається, заразливо сміється. Здається, видатний російський письменник Л. Толстой сказав, що очі – дзеркало людської душі. І це справді так! Очі часто виказують людей брехливих, із лихим серцем. Але це – тема іншого твору. Очі моєї бабусі незвичайні. Що […].
32. За що я люблю свою школу Наша школа нова, світла, красива, Її було нещодавно відремонтовано завдяки допомозі спонсорів. Змінилися й почуття школярів. Дуже приємно бачити свою рідну шко­лу оновленою, чути веселий гамір першокласників. Школу я дуже люблю. Це місце, де я здобуваю нові знання, які знадобляться мені в житті. Шкільні дисци­пліни підібрані таким чином, аби людина по закінченні школи могла продовжувати […].
33. Прибираю свою кімнату Раніше в мене не було своєї кімнати, ми жили в двохкімнатній квартирі з мамою, татком та бабусею Лідою. Мама й тато займали маленьку спальню, а більшу, світлішу кімнату віддали нам з бабусею. Коли я був маленьким, з бабою Лідою було весело, затишно й спокійно – вона розповідала увечері казки, і взагалі, була моїм найближчим другом. […].
34. Усвідомлення відповідальності за свою справу і свої вчинки (за оповіданням Є. Гуцала “Сім’я дикої качки”) Недаремно говорять: “Життя прожити – не поле перейти”. І прожити своє життя без помилок не вдається нікому. Хоч існує прислів’я: “На чужих помил­ках вчаться”, – але частіше люди вчаться на власних. Можливо, так краще відкладається у голові та серці. Але кожного разу, коли хочеш щось зробити, треба гарненько подумати. Часто емоції чи незнання справи не […].
35. Якою я уявляю свою родину Минають дні, тижні, місяці, роки… З кожною миттю ми стаємо дорослішими. Все далі й далі везе нас швидкий потяг у доросле життя. Яким воно буде? Можливо, яскравим, веселим, безтурботним, сповненим цікавих і незвичайних подій. Ось я закінчую школу, складаю іспити і вступаю до вишу. Нарешті, ово­лодіваю професією, про яку мріяла все життя. Далі – робота, […].
36. Твір на тему: “Ставлення до тих українців, котрі зрадили свою віру” Незважаючи на те, що сучасні держави Європи всі є світськими і не мають інституту державної релігії, релігійність в суспільстві все ще перебуває на досить високому рівні. Однією з країн, де релігія дуже важлива для громадян, є Україна, де більшість людей є православними християнами. У той же час у цьому нашому православному середовищі час від часу […].
37. У чому злочин і в чому покарання Раскольникова? Твір по роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”. “Злочин і покарання” – один із самих значних романів Достоєвського. У ньому звучить гострий біль письменника за принижену і ображену людину. Герой роману – Родіон Раскольников був студентом. Він похмурий і недовірливий. Ця людина живе як би окремо від світу: нічим не цікавиться з того, чим […].
38. У житті багатьох молодих людей рано чи пізно настає пора, коли вони покидають родину і починають самостійно будувати свою нову сім’ю. А є такі, що живуть з батьками до останнього дня, не завжди в злагоди. Який де варіант кращий? і У житті всіх молодих людей рано чи пізно настає пора, коли їм треба вирішувати одно з найскладніших у своєму житті питань – яким чином будувати своє життя вдалі та яке місце в цьому майбутньому житті буде відведено батькам? Усі ми, як кажуть, родом з дитинства, а дитячі спогади майже у кожного з нас тісно […].
39. Новаторство драматургії Г. Ібсена (за драмою “Ляльковий дім”) Генрік Ібсен – великий норвезький драматург, творець нової соціально-психологічної драми. Перші його п’єси були написані в національно-романтичному дусі. Головною темою була боротьба Норвегії за незалежність і уславлення її героїчного минулого. Та згодом Ібсен відходить від героїчних оповідей і звертається в більшості своїх п’єс до сучасності, її проблем, її Характерів. Так з’явилася драма “Ляльковий дім” – […].
40. «Я блукаю і кличу душу свою» Творчість великого американського поета-новатора В. Вітмена стала своєрідною поетичною Біблією. Вітмен вірив у пророче покликання поета, який приходить на землю оновити її, «коли втрачають зміст слова і предмети». Своє нове поетичне світобачення поет утілив у збірці поезій «Листя трави», над якою працював протягом усього життя. Цей твір – свідчення космічності, епічної всеосяжності поетичного світобачення Вітмена. […].