«Наша Парафія»

Ілля Муромець, преподобний чудотворець Печерський відбував подвиг чернецтва в другій половині XII ст. Прізвисько Муромець дало підставу деяким історикам стверджувати, що він походив із Мурома. Можливо, це прізвище йому було дане пізніше з огляду на те саме ім’я, що мав Ілля Муромець, герой билин. Деякі прикмети цього світського героя навіть приписували преподобному Іллі. В «Православній богословській енциклопедії» (т. V, с. 861) преподобного названо «Ілля Чоботок». Упокоївся близько 1188 р. Мощі знаходяться в Ближніх печерах. В акафісті всім Печерським преподобним сказано: «Радуйся, Ілле, бо за подвиги стриманості й безстрашності ти в благодать зодягнувся». Пам’ять преподобного Іллі Муромця вшановується 1 січня (19 грудня за ст. ст.).

Опубліковано: 20.08.2010; востаннє змінено: 30.08.2010.

Пошук

Допомога ЗСУ

Сторінки

• Про нас і наш сайт
• Новини
• Фото, відео, аудіо
• Українська церковна архітектура
• Сад Українського Модерну
• БІБЛІОТЕКА
• НОТИ
• Медіа-книга
  українського співу
  • Композитори
  • Диригенти
  • Виконавці
  • Твори
    • Духовні твори
    • Колядки та щедрівки
    • Пісні
    • Великі форми та хорові мініатюри

    Останні відгуки

    • Надія до Гостьова книга
    • Вікторія до Гостьова книга
    • прот. Андрій Власенко до Гостьова книга
    • Вікторія до Гостьова книга
    • Світлана до Акафіст Пресвятої Богородиці перед Її чудотворною іконою «Всецариця»
    • Ігор Орущак до Акафіст святій рівноапостольній княгині Ользі
    • Наталія до Акафіст свт. Спиридону, єпископу Тримифунтському, чудотворцю
    • rostik до Часослов (церковнослов’янський в українській транслітерації)
    • прот.Олександр до Гостьова книга
    • Христина до Гостьова книга
    • Ілля до Євангеліє — переклад Пилипа Семеновича Морачевського
    • Євгенія до Запитання — відповіді
    • прот. Андрій Власенко до Запитання — відповіді
    • Євгенія до Запитання — відповіді
    • Богдана до Акафіст святому великомученику і цілителю Пантелеймону
    • Дмитро до Якою мовою молилася давня Україна: Правила української транслітерації церковнослов’янських текстів
    • Денис до Якою мовою молилася давня Україна: Правила української транслітерації церковнослов’янських текстів
    • прот. Олександр до Гостьова книга
    • Олена до Гостьова книга
    • Марія до Молитви-прохання
    • Викторина до Акафіст свт. Спиридону, єпископу Тримифунтському, чудотворцю

    Канали RSS

    «Добрий молодець Ілля Муромець»

    Літературна розминка. Пригадайте античні міфи про подвиги героїв. Які чесноти втілено в цих персонажах?

    У давнину билинних богатирів шанували як героїв, що подавали приклад самовідданого служіння батьківщині. З найбільшою любов’ю народ ставився до Іллі Муромця. Билини зображували його «старшим» богатирем, який перевершував своїх побратимів і силою, і мудрістю. На думку деяких дослідників, таке ставлення пояснювалося походженням Іллі: на відміну від більшості билинних богатирів зі знатних багатих родів він був селянським сином, і це наближало його образ до простих слухачів. Глибоку симпатію до Іллі Муромця викликали і властиві йому душевні якості: моральна сила, почуття власної гідності й незалежність у взаєминах із князем Володимиром. Привабливих рис цьому персонажу додавала і його незвичайна біографія: тридцять років, згідно з билинами, Ілля, скутий невідомою недугою, «сиднем сидів» удома, доки не настав день, коли в ньому прокинулася могутня сила. Відтоді й почалася історія героїчних звершень богатиря.

    В. Васнецов. Богатир

    Перед читанням. Читаючи билину, зверніть увагу на художні прийоми, знайомі вам за іншими фольклорними творами.

    Про Іллю Муромця та Соловія 1

    Гей, у славному та у городі, у Муромлі,

    Та у тому селі, та Карачаєві,

    Гей, то не старий дуб к землі нагинається,

    Ой то добрий молодець Ілля Муромець

    «Благослови, батьку та матір рідна,

    У славний город Київ з’їздити,

    Князю Володимиру служити,

    Віри християнської та боронити!»

    1 Билина з репертуару кобзаря Зиновія Штокалка (упорядник В. Шевчук).

    Сам на доброго коня сідав,

    У чисте поле виїжджав,

    Під город, під Чернігів під’їжджав.

    Під городом, під Черніговом,

    Не ворон чорний небо укриває,

    Не туман налягає,

    Днем від куряви сонця красного,

    Ніччю місяця ясного

    Стоять три царевичі,

    Мурзи 1 погані, татарове 2 , —

    З коршем 3 сили до сорока тисяч,

    Хочуть город Чернігів узяти,

    Всіх упень рубати,

    Церкви Божії скидом пускати.

    Тоді ж то старий козак

    Ілля Муромець добре дбав,

    Меча в руки брав,

    Почав він гуляти,

    Поганих мурзів-татарів наїжджати:

    В. Васнецов. Богатирський скік

    Не стільки сам бив,

    Скільки конем топтав,

    Ні один мурза, ні татарин

    Не міг втекти і спастися.

    Трьох царевичів живими впіймав,

    «Ей ви, царевичі та царенята,

    Чи мені вас у полон брати,

    Чи мені вам буйні голови з пліч зняти?

    А то краще їдьте в свої царства

    Та по всьому світу розкажіть,

    Що свята Русь не пуста стоїть,

    Що святу Русь могутні богатирі бережуть».

    Тут відкриваються ворота

    До козака Іллі Муромця

    «Живи-то у нашому городі

    Чернігові воєводою 4 ,

    Суди суди всі по-правильному,

    Всі тобі повинуватись будемо».

    Старий козак такеє промовляє:

    «Не хочу я жить у вас воєводою,

    Покажіть мені пряму дорогу

    1 Мурза — титул знатного татарина.

    2 Татарове — татари; загальна назва степових кочівників у билинах.

    3 Корш — військовий загін.

    4 Воєвода — правитель міста в Київській Русі.

    Ілюстрація С. Гільова

    У славний стольний Київ-город».

    Тоді ж то чернігівці словами промовляють:

    «Ой тото пряма дорога у славен город Київ

    Заросла лісами Бринськими 1 ,

    Уже тридцять літ простою дорогою

    В Київ не їжджено.

    На миль 2 тридцять

    Ні кінному, ні пішому

    Як засвистить Соловій по-солов’їному,

    Як закричить він по-звіриному,

    Як зашипить по-зміїному,

    Так усі трави-мурави в’януть,

    Усі квіти обсипаються,

    А хто близько з людей,

    Так всі мертві лежать.

    Простою дорогою — п’ятсот верств 3 ,

    А дальшою дорогою — ціла тисяча».

    Поклонивсь їм Ілля Муромець

    Та поїхав лісами Бринськими,

    Простою дорогою в славний город Київ.

    Одною рукою коня тримав,

    Другою рукою дуба рве.

    Дуби рве самі коренистії

    Та мости мостить,

    1 Бринські ліси — деякі дослідники вважають, що йдеться про Брянські ліси, хоч це може бути назва загальна або й фантастична, як гора Сорочинська, Сафат-річка тощо.

    2 Миля — тут: козацька миля — міра довжини, що побутувала в Україні до метричної системи й дорівнювала 8,35 км.

    3 Верства (верста) — давня міра довжини, яка становила 1,06 км.

    Шлях укладає, та все прямоїжджий.

    Як під’їхав він до річки

    Як побачив його Соловій-розбійник,

    Як засвище він по-солов’їному,

    Як закричить по-звіриному,

    Як зашипить по-зміїному —

    Всі трави-мурави в’януть,

    Усі квіти обсипаються.

    Там під муром тим Ілля Муромець зітхає,

    «Невже ж ти, коню мій богатирський,

    По темних лісах зо мною не з’їжджав,

    Пташиного посвисту не чував?»

    Бере ярий лук 1 ,

    Бере стрілу калену,

    Натягнув тятиву шовкову,

    Сам до стріли словами промовляє:

    «Лети, моя стріло калена,

    Вище лісу стоящого,

    Нижче облака ходящого,

    Та попади, стріло, Соловію в праве око!»

    Як вилетіла стріла вище лісу стоящого,

    Нижче облака ходящого,

    А попала Соловію в праве око,

    А вилетіла стріла лівим вухом.

    Та Ілля Муромець того придбав,

    Соловія стрімко в кайдани кував,

    А до булатного стременя в’язав,

    Сам простою дорогою

    У город Київ вирушав.

    1 Ярий лук — бойовий лук.

    Ілюстрація І. Юдіна

    Гей, як приїхав Ілля Муромець у город, у Київ,

    Приїхав до сонечка-князя у широкий двір,

    Ставив коня серед двору княжого,

    «Гляди ж, Соловію, не відступай від

    Бережи ти коня мого богатирського,

    Від мене тобі, знай, нікуди не втекти».

    А сам доброму коню наказував:

    «Гей, ти, мій добрий коню богатирський,

    Бережи проклятого Соловія,

    Щоб він не відв’язався від стременя

    Сам ввійшов він у палати княжії,

    Хрест-то він клав по-писаному,

    Поклін-то вів по-ученому,

    Вклонявся на чотири сторони

    Сонечку-князю з княжною Апраксією.

    Кадр із мультфільму «Ілля Муромець та Соловей-розбійник» (режисер В. Торопчин, 2007 р.)

    Говорить Володимир, князь стольнокиївський:

    «Звідкіля ти, славний молодче,

    З якої землі, якої матері,

    Якого роду-племені єси?»

    Промовить Ілля: «Єсть я із города, із Муромля,

    Із села із Карачаєва,

    Ілля Муромець та і син Іванович,

    А приїхав я у стольний город Київ

    Послужити більше, князю мій, вірою-правдою,

    Оборонять Русь святую,

    Віру християнськую православную».

    Говорить тут князь Володимир стольнокиївський:

    «А якою, добрий молодче, дорогою ти їхав

    В стольний город Київ,

    Прямоїжджою чи окружною?»

    Промовить Ілля Муромець такії слова:

    «Сьогодні рано з рідним батьком і ненькою прощавсь,

    На полудник хотілось мені у тебе правувати,

    А прилучилось мені три причини:

    Що перша причина — Чернігів-город від облоги виручати,

    Що друга причина — на п’ятнадцять верст

    Мости через річку Самородину мостити,

    А що вже третя причина — Соловія-розбійника

    З сімох дубів збивати,

    У город Київ проводжати,

    Тобі, князю, гостинця дарувати.

    Так уже прямою дорогою

    Приїхав я із города Муромля

    У славний город Київ, князю».

    Так тут князь Володимир стольнокиївський

    Зі своїми князями та боярами;

    Виходили вони на широкий двір

    Подивитися на Соловія-розбійника.

    «Ой ти, Соловію-розбійнику,

    Засвищи ти по-солов’їному,

    Закричи ти по-звіриному,

    Засичи ти по-зміїному».

    Говорить йому Соловій-розбійник:

    «Ой князю Володимир стольнокиївський,

    Не твій я слуга,

    Не у тебе і хліб їв

    Та зелен-вино пив,

    А Іллі мені розказувать».

    Так тут промовив Ілля Муромець:

    «Засвищи, Соловію, напівсвисту,

    Закричи ти та напівкрику,

    Зашипи ти та напівшипу!»

    «Запечатались мої кроваві рани,

    Налийте мені чару вина зеленого!»

    Так тут налили чару зелен-вина

    На півтора відра,

    Випив Соловій чару зелен-вина —

    Як засвище Соловій на цілий свист,

    Як закричить він на повен крик,

    Як зашипить він на повен шип,

    Всі трави-мурави зов’яли,

    Листя з дерев посипалось,

    А в князя з теремів високих криші

    Всі хрустальнії скельця повипадали,

    По всьому городу, по Києву

    Всі бременні 1 кобили ожеребились,

    Всі гості на княжому дворі,

    Всі бояри та воєводи

    На землі, як снопи, лежать.

    Сам князь Володимир стольнокиївський

    По двору кругом біжить,

    Куньовою 2 шубою вкривається.

    Каже Ілля Муромець:

    «Чого ж ти, Соловію-розбійнику,

    Мого наказу не послухав,

    Я ж велів тобі свистіти напівсвисту

    І кричати напівкрику,

    Говорить йому Соловій-розбійник:

    «Уже, либонь, прочував я свій кінець

    О. Волощенко в ролі Іллі Муромця (кадр із кінофільму «Сторожова застава», режисер Ю. Ковальов, 2017 р.)

    І тому посвиснув на повний свист,

    Крикнув на повний крик

    Та зашипів на повний шип».

    Тут старий козак Ілля Муромець

    Брав Соловія за білі руки,

    Повів його на поле Куликове 3

    Та відрубав йому

    Так з тої пори не стало

    Соловія-розбійника на святій Русі.

    Тут-то славному козаку Іллі Муромцю

    По всім ордам 4

    Однині і довіка,

    А вам на многі літа!

    1 Бременна — вагітна.

    2 Куньовий — куницевий, зі шкури куниці.

    3 Куликове поле в билинах згадується як місце страти.

    4 Славу мали співати по землях християнських та іновірських.

    Літературний практикум

    1. Підготуйте переказ билини за поданими запитаннями.

    A. Як Ілля збирався в дорогу?

    Б. Який подвиг богатир здійснив під Черніговом? Які художні засоби увиразнюють силу ворожого війська, міць героя?

    B. Як Ілля дізнався про Соловія-розбійника? Чому він не дослухався до поради обминути потвору й вирушив до Києва прямим шляхом? Які риси характеру богатиря виявилися в цьому епізоді?

    Г. Які деталі свідчать про те, що Соловій був надзвичайно сильним? Наведіть відповідні цитати.

    Ґ. Як богатиреві вдалося здолати Соловія? Чому Ілля відмовився взяти викуп за розбійника?

    Д. Як Іллю прийняли при дворі князя Володимира? Чи повірив князь розповіді богатиря? Обґрунтуйте відповідь цитатами з твору.

    2. Які чесноти народного героя втілено в образі Іллі Муромця? Проілюструйте відповідь рядками билини.

    3. Що (кого) уособлено в образі Соловія-розбійника?

    4. У якому епізоді билини силу Іллі Муромця протиставлено владі князя Володимира? Яку думку утверджено через це протиставлення?

    5. Знайдіть у тексті билини гіперболи. Що вони увиразнюють?

    6. Накресліть таблицю в зошиті та заповніть її прикладами з билини:

    Казково-фантастичні елементи

    Згадки про реальні географічні місцевості та історичних осіб

    7. Які традиції та звичаї Київської Русі відобразилися в билині «Про Іллю Муромця та Соловія»?

    8. Підготуйтеся до виразного читання билини.

    9. Творча лабораторія. Яким ви уявляєте Соловія-розбійника? Хто він: людина чи фантастична істота? Створіть його словесний портрет.

    Філологічний майстер-клас. З пам’яті відновіть пропущені постійні епітети, які вжито в билині «Про Іллю Муромця та Соловія»: . молодець; . поле; сила . ; ворон . ; сонце . ; місяць . ; . голови; . Русь; вино . .

    10. Тема проєкту. «Ілля Муромець — герой народних билин і літературних творів».

    ЛІТЕРАТУРНИЙ НАВІГАТОР

    Книжка за книжкою

    Билина «Садко». Захопливі пригоди відбувалися з героєм новгородських билин Садком — бідним гуслярем, що заробляв на життя, звеселяючи людей на бенкетах. Якось, коли запрошень на свята не було, юнак сидів на березі Ільмень-озера й грав сам для себе. Несподівано на поверхні води з’явився морський цар і, сказавши, що Садко вельми потішив його своєю майстерністю, запропонував чарівну допомогу. Відтак життя гусляра змінилося.

    Запитання для самостійного опрацювання твору

    • 1. Якими рисами характеру наділено Садка?
    • 2. Як поводиться гусляр у підводному царстві?
    • 3. У чому виявилася сила мистецтва Садка?
    • 4. Чим Садко відрізняється від богатиря-захисника Іллі Муромця?

    У печерах Києво-Печерської Лаври зберігаються нетлінні мощі Іллі Муромця: що відомо про легендарного богатиря

    У печерах Києво-Печерської Лаври зберігаються нетлінні мощі легендарного силача Іллі Муромця. Билинний герой завзято захищав свою землю і так само служив Богу.

    Старший з трьох богатирів. Про життя Іллі Муромця, на відміну від його “казкових колег” Олексія Поповича та Добрині Микитовича, відомо небагато. У літописах його ім’я не виявлено, про потомство нічого невідомо. Перші згадки датуються 16-м століттям.

    Сильний,поставний, “косий сажень в плечах”, таким ми знаємо Муромця з билин. Володів богатирським здоров’ям і був на голову вищим за сучасників. Служив князю Володимиру і захищав кордони Київської Русі.

    Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

    Заборона на пересування країною для військовозобов’язаних – всі деталі

    Ракетні удари по мирних українськиих містах – липень 2022

    Ядерний тероризм Росії

    Щоб потрапити на службу до князя Муромець привіз з собою полоненого Солов’я-Розбійника.

    Якщо про ратні подвиги Іллі складали билини, то про монастирський період його життя відомо дуже мало.

    Особистість Іллі Муромця деякі дослідники пов’язують зі святим Іллею Печерським на прізвисько Чеботок. А ось це вже – історія цілком реальної людини, ченця Києво-Печерської Лаври, який жив в 12 столітті. Про те, що богатир був віруючим, в Лаврі не сумніваються.

    Під час чергового набігу половців Ілля разом з братією захищав Печерський монастир. І за переказами, був смертельно поранений. Його зарахували до лику святих, і нетлінні мощі вже 800 років зберігаються у Ближніх Печерах лаври. А самого Муромця вважають покровителем військових і правоохоронців.

    Той факт, що мощі належать билинному герою Іллю Муромця, підтверджують і антропологічні дослідження. За допомогою рентгена визначили: останки дійсно належать людині, яка довгий час була нерухомою (згідно з легендами Муромець до 30 років не вставав з ліжка, – Ред.). І помер, імовірно, від поранення в серце.