На міжнародні ринки Русь поставляла хутро, мед, віск, шкіри, деякі види ремісничих виробів, продукцію сільського господарства, рабів. Завозила ж золото, срібло, коштовні тканини, вина, посуд, предмети християнського культу, зброю.
Надлишки свого виробництва продавали. Слов'яни вели торгівлю не тільки між собою, але і з іншими народами. Основними предметами торгівлі було зерно, звірині шкури, віск та мед.
Торгівля по цьому шляху також була жвава. Руські купці, крім своїх товарів, тобто меду, воску й хутра, вивозили ще візантійські й арабські товари, а ввозили янтар, сіль, метали і західноєвропейські товари.
Експортували хліб, худобу, сіль, хутро, ремісничі вироби. Імпортували тканини, вино, прянощі, вироби мистецтва і т. п. У X ст., з часів Володимира Великого, з'явилася власна монета – злотники й срібляники.
Руські купці, які долали шлях із Києва до Константинополя за 30-40 днів, возили у Візантію хліб, ремісничі вироби, срібло в монетах, рабів, хутро, мед, віск, а також товари із Скандинавії і Прибалтики (зброю, бурштин). Із півдня по Дніпру везли вина, прянощі, фрукти, дорогі тканини, ювелірні вироби, скляний посуд.
З України вивозили продукти сільського господарства та промислів— мед, віск, хутро, деревину, худобу, шкури, а з XV ст, — також збіжжя. Значне місце займав вивіз рабів.
1. Внутрішня торгівля. 2. Зовнішня торгівля. 3. Шлях «з варяг у греки» (Грецький шлях) Внутрішня торгівля на території Київській Русі. Про внутрішню торгівлю існує мало писемних свідчень, тому дослідники при описі цього …