Обліпиха: опис та фото, вирощування і догляд

Короткий опис обліпихи, особливості вирощування, догляд. Посадка плодового чагарнику, полив, розпушування грунту, внесення добрив. Можливі хвороби і шкідники.

Коригування рослини

Обліпиха вимагає обрізки. Раджу проводити процедуру на початку весни, поки не встановилася тепла погода. У цей час потрібно видаляти ослаблене, сухі та поламані гілки.

Я формую молоді дерева. Перед тим як вирощувати обліпиху, слід визначитися, що ви хочете бачити на садовій ділянці: дерево або кущ.

Якщо бажаєте вирощувати кущ, скорегуйте посадковий матеріал на висоті 15 див. Щоб обліпиха зростала деревом, потрібно формувати її на висоті 30 см, у рослини має бути 3 скелетні гілки.

Якщо саджанець вже має сформовані гілки, вам потрібно вкоротити їх до 35 см, у наступному році — ще раз виконати формуючу обрізку.

Чим хворіє рослину і які його атакують шкідники

Розглянемо найпоширеніші хвороби обліпихи.

1. Эндомитоз має грибкове походження. Якщо хвороба наздоганяє обліпиху, плоди стають зморшкуватими, непридатними для використання в лікувальних цілях. Їх вміст може потрапити на здорові культури, в результаті ті захворіють. Эндомитоз розвивається в умовах підвищеної вологості. Щоб вилікувати рослину, треба обробити його слабо концентрованої бордоською рідиною. Замість неї можна використовувати хлорокис міді. Потрібно виконати дві обробки: першу — після цвітіння, другу в 15-х числах липня.
2. Чорний рак веде до утворення темних плям на поверхні пагонів. У міру розвитку хвороби кора стає чорною, вона тріскається і дуже легко відходить. У боротьбі з чорним раком використовують мідний купорос, попередньо очистивши рослину від кори. Після нанесення цього засобу гілки покривають глиною, змішаною з невеликою кількістю коров’яку.
3. Чорна ніжка наздоганяє саджанці. Щоб забезпечити профілактику хвороби, потрібно виконувати знезараження ґрунтового субстрату. Обробіть його блідо-рожевим розчином перманганату калію. Хвороба не піддається лікуванню.
4. Сіра гниль прогресують, якщо погода видається дощовою. Вона проявляється сморщиванием і в’яненням ягід. Щоб запобігти поширення сірої гнилі, потрібно видалити уражені рослини.

Читайте також: Красивоплодник: опис, види, вирощування, фото

Чагарник атакує облепиховая моль. Вона живиться корою, соком листових пластин. Щоб позбутися обліпиховою молі, треба обробити рослина карбофосом в той час, коли набухнуть бруньки. Облепиховая муха небезпечніше. Якщо шкідник атакує рослина, врожаю немає.

Ознака атаки комахи — темні зморшкуваті ягоди. Щоб позбутися обліпиховою молі, потрібно обробити рослина хлорофосом у 15-х числах липня.

Обліпиха, її властивості. Збір і застосування. Вирощування і догляд

Обліпиха (Hippophae rhamnoides) – унікальна ягода, яка стає популярною у садівників. Це пов’язано не тільки з високим вмістом вітаміну С в ягодах, але і з тим, що вона містить масло, використання якого останнім часом стало більш інтенсивним. Внесок обліпихової олії в людський організм є неоціненним.

Особливості обліпихи

Дика обліпиха широко поширена в усьому світі. Вона зустрічається в Євразії, на Кавказі, в Західній і Середній Азії, Монголії, Китаї. Її можна зустріти на гірських схилах, берегах озер і річок. У садах і парках розводять як декоративну рослину.

Різновидів обліпихи близько сотні. Густо облистяний, колючий чагарник висотою від 1 до 3 м. Стебла сріблясто-сірі або коричневі. Гілки щільні, прямостоячі. Обліпиху вирощують в формі дерева або чагарнику. Листя лінійні або ланцетні, від 3 до 8 см завдовжки і 7 мм завширшки. Верхня частина листя – зелено-сіра, а нижня сторона – сріблясто-сіра.

Обліпиха крушиновидная – це дводомний чагарник, тобто чоловічі і жіночі квіти ростуть на окремих деревах. Чоловічі дерева більш прямостоячі, здатні густо цвісти, не утворюючи плодів, Вони необхідні для запилення чагарників жіночого типу. Запилення жіночих квіток відбувається в середині травня і повністю залежить від вітру, розносить пилок чоловічих квіток.

Квіти виходять раніше листя і ростуть на дворічної деревині; Вони з’являються в пазухах листків по всій гілці. Дозрівання плодів відбувається приблизно через 100 днів після запилення. Плоди обліпихи розрізняються за формою і кольором, але зазвичай мають округлу або овальну форму, від жовтого до яскраво-оранжевого кольору.

Рослині потрібно багато часу, щоб почати плодоносити (від 6 до 8 років), тому обліпиха – щодо дороге сировину.

Збирати плоди важко через їх невеликого розміру і м’якості. Плоди – кислі, тому їх частіше використовують для приготування джемів, соків, чаїв, а також в якості інгредієнта до різних страв.

Вирощування обліпихи і догляд

У домашніх умовах обліпиха – невибаглива у вирощуванні рослина. Вона витримує температуру до -40 ° C, стійка до посухи і вологості, до солоної грунті. Здатна добре рости на всіх типах грунтів (кам’янистих, піщаних, глинистих).

Зверніть увагу!Обліпиха пов’язує атмосферний азот в грунті, тому добре росте на грунтах з низьким вмістом поживних речовин, і часто використовується для удобрення грунту.

Для того, щоб рости і бути продуктивною, їй в основному потрібно лише сонячне місце і проникний грунт. Однак, оскільки це дводомна рослина-запильник, для запилення потрібно принаймні одне чоловіче і одне жіноче рослина. На практиці від 6 до 8 жіночих рослин зазвичай висаджують в безпосередній близькості від одного чоловічого рослини, так як обліпиха запилюється вітром.

Обрізка обліпихи

Обліпиху не потрібно регулярно зрізати для підвищення врожаю, але в будь-якому випадку слід видалити пошкоджені і слабкі гілки. Рослина не потребує регулярної обрізку для утворення плодів.

В якості живої огорожі (компактний кущ або низьке деревце) її можна обрізати, щоб зберегти форму куща. Видаляють агресивну Паросля, і занадто низькі гілки, щоб проходили промені сонця.

Обліпиха і її посадки

Посадка обліпихи нічим не відрізняється від посадки інших плодових дерев і кущів.

Додаткова інформація!Необхідно мати на увазі, що через запилення потрібно садити як чоловічі, так і жіночі рослини в безпосередній близькості. Бажано, щоб навколо чоловічого рослини було висаджено 6 різних сортів жіночих родючих рослин.

Так як це відносно високий кущ, під час посадки необхідно витримувати відстань між саджанцями не менше 2 метрів.

Саджанці обліпихи в основному доступні в контейнерах, тому їх можна висаджувати круглий рік, крім зими і в спеку.

При посадці необхідно викопати посадкову ямку, яка в два рази глибше і ширше грудки кореня обліпихи. Якщо грунт утрамбований, необхідно його розпушити на ще більшу глибину. Після посадки обліпиху слід регулярно поливати протягом декількох тижнів, поки рослина не вкорениться. Згодом їй буде вистачати води від опадів.

Розмноження обліпихи

Перевага обліпихи в тому, що її не потрібно прищеплювати на підщепу, тому ця рослина легко розмножувати. Самий практичний спосіб розведення обліпихи – розмноження її живцями. Живці обліпихи найкраще нарізати ранньою весною або на початку літа. Ріжуть молоді пагони минулорічного приросту довжиною близько 15 см. Вставляють в субстрат держак і залишають в приміщенні. Підтримують грунт у вологому стані.

Приблизно через 8 тижнів живці повинні вкоренитися, і їх можна буде перенести в сад. При розмноженні садять кілька живців, на випадок, якщо деякі не візьмуться.

Обліпиха іноді утворює кореневі паростки, які ще більш підходящі для розведення. Такі пагони в період вегетації пересаджують разом з коренем прямо в грунт в саду, де вона швидко приживаються.

Збір і використання обліпихи

Коли і як збирати урожай? Ранні сорти обліпихи дозрівають в кінці липня, а пізні – у вересні-жовтні. Коли зростає всього кілька кущів, ягоди можна легко зібрати вручну. Колючки обліпихи іноді можуть викликати деякі проблеми, але молоді рослини часто бувають без шипів. У комерційних садах цілі гілки зрізаються і заморожуються разом з ягодами, а потім їх легко перекласти в контейнер. Можна використовувати такий метод і в домашніх умовах.

Додаткова інформація!Обліпиха довго не зберігається свіжою, тому її найчастіше використовують в желе, варення, сиропі і т. Д.

Види і сорти обліпихи

Існує три види Hypophae, але на ринку продаються тільки Hypophae rhamnoides і її сорти (десять). На додаток до статевого роду, сорти в основному розрізняються розміром або кольором плодів, їх продуктивністю, вмістом вітаміну С і іноді розміром дорослого куща.

Користь обліпихи

Різні частини обліпихи століттями використовувалися для лікування різних захворювань. Обліпиха багата біологічно активними речовинами, і тому використовується в народній медицині для внутрішнього застосування. Наукові дослідження показали, що культура містить широкий спектр біологічно активних речовин, включаючи вітаміни (A, C, E, B2, K, фолієву кислоту), каротиноїди, флавоноїди, мінерали. Крім того, плоди та насіння обліпихи містять мононенасичені кислоти, корисні для профілактики серцево-судинних захворювань. Листя обліпихи надзвичайно багаті на поліфеноли, які вважаються ефективними антиоксидантами.

Завдяки цим біологічно активних речовин обліпиха є цінною добавкою при лікуванні різних захворювань, а також в профілактиці і здорове харчування:

• від всіх видів застуди;
• після операцій;
• головний біль, стрес;
• робота і спортивні навантаження;
• підтримка травлення, болі в шлунку, при зниженій кислотності шлункового соку;
• захворювання статевих органів і запалення сечовивідних шляхів;
• поліпшення пам’яті і концентрації;
• регенерація тканин і слизових оболонок травного тракту;
• опіки, варикозне розширення вен;
• виразка шлунка і дванадцятипалої кишки;
• запалення верхніх дихальних шляхів;
• позитивні ефекти при раку шлунково-кишкового тракту;
• обмороження, пролежні;
• запалення очей.

• профілактика серцево-судинних захворювань, тромбозів,
• лікування різних шкірних захворювань;
• загоєння ран, виразки шлунка.

Листя обліпихи: ревматоїдний артрит, протизапальну дію, лікування ожиріння, антиоксидант.

Масло насіння обліпихи

Масло багате ненасиченими жирними кислотами! Ідеально підходить для догляду за шкірою, ефективно при ранах або опіках.

Зверніть увагу! Необхідно відрізняти рослинне масло обліпихи, яке отримують з м’якоті плодів від масла, одержуваного з кісточок. Незважаючи на близькість походження отримання, їх склад неоднаковий, а властивості помітно різняться.

Використання в косметології

Завдяки винятковому рівню вітаміну Е і каротиноїдів, рослинне масло обліпихи має антиоксидантну і антивікової активністю. Це допомагає обмежити появу зморшок і інших ознак старіння.

Масло обліпихи поглинає ультрафіолетове випромінювання і тому відомо, що воно корисне для зміцнення здоров’я шкіри, сприяючи загоєнню після опіків або поразок шкіри. Допомагає стимулювати механізми відновлення шкіри. Протизапальну і загоює властивості покращують стан шкіри.

Масло обліпихи застосовують в косметичних засобах для захисту від сонця. Високий вміст омега-3 і омега-6 допомагає підтримувати еластичність шкіри і відновлювати гідроліпідну плівку.

Яку обліпиху обрати для саду, щоб не мати клопоту?

Серед ягідних чагарників обліпиха — один з лідерів по корисності. Але у більшості садівників вона асоціюється з агресивним розростанням та порослю, яку неможливо здолати і викорінити. Те, наскільки обліпиха виявить свої «хижацькі» риси, залежить перш за все від вибору саджанця і «дій на упередження» в плануванні. Не потрібно через чужий негативний досвід відмовлятися від вирощування надцінної культури, що може стати ще й окрасою саду. Головне — правильно вибрати місце. І не забувати, що навіть обліписі потрібен догляд.

Обліпиха — користь, вибір саджанців і їх вирощування

• Як вибрати правильний сорт обліпихи?
• Яка кількість саджанців потрібна?
• Користь обліпихи
• Посадка й пересадка обліпихи
• Особливості догляду за обліпихою
• Як стримати поросль обліпихи
• Обліпиха в дизайні саду

Як вибрати правильний сорт обліпихи?

Обліпиха (Hippophae rhamnoides) — стародавня, їстівна, корисна та дуже декоративна культура. Колючі дводомні дерева та кущі висотою до 6 м с сіруватою або жовтуватою корою та великими колючками на молодих пагонах прославилась поверхневими коренями, що простягаються на кілька метрів від стовбура. Здатність обліпихи розростатися, формувати непрохідні зарості та випускати поросль, яку так важко викорінювати, робить цю рослину досить непростою в культивуванні.

Агресивність не нівелює краси чергового, сріблястого, лінійно-ланцетного листя довжиною до 8 см при ширині менше 1 см. Цвітіння впродовж 2 тижнів до появи листя не вражає, на відміну від ягід-кістянок, що обліплюють пагони, формуючи особливі супліддя. Яскраві жовто-оранжеві, круглі чи видовжені плоди мають маслянисто-соковиту м’якоть. Плодоношення починається з 3-4 року. Зрілість плодів визначають за розміром та забарвленням.

Щоб обліпиха приносила лише користь і радість, а не додавала щорічного клопоту в саду, потрібно ретельно обирати саджанець — шукати не будь-яку доступну по ціні рослину, а найкращі, найсучасніші сорти і жіночих, і чоловічих рослин. Можна купувати щеплені на підщепи інших чагарників сортові саджанці, перевіряючи відгуки садівників, а не рекламу.

Важливі ознаки, які «йдуть в парі» до відсутності порослі в обліпихи:

• відсутність колючок;
• великоплідність;
• деревовидність;
• здатність до самозапилення.

В першу чергу потрібно правильно обрати постачальника. Зовнішньо якісний сортовий саджанець від дички взагалі неможливо відрізнити. Тому обліпиху не варто купувати у незнайомих вам продавців або фірм, а тим більше на стихійних базарах або ярмарках. Шукати обліпиху варто в садових центрах та інтернет-магазинах, які вже довели вам якість своєї продукції і надають гарантію.

Обліпиха (Hippophae rhamnoides) може стати справжньою прикрасою саду

Яка кількість саджанців потрібна?

Обліпиха вимагає перехресного запилення. Стандарт для висаджування — 4-5 жіночих рослин на 1 чоловічий кущ. Але у насаджень-груп для невеликих ділянок є своя альтернатива. І не обов’язково покладатися на природу і сусідів, сподіваючись, що кущів в радіусі 50 м буде достатньо для запилення (майже не буває проблем, якщо у сусідів або на запущених територіях ростуть чоловічі кущі обліпихи). Забезпечити запилення 1-2 кущів можна по-іншому:

• купити двостатеву чи самозапильну рослину;
• самостійно прищепити на жіночий кущ гілочку з чоловічої обліпихи;
• приносити щовесни для опилення гілки з дикої обліпихи.

Перевагу потрібно надавати двох- або трьохрічним саджанцям в контейнерах, з добре сформованою, потужною кореневою системою та вже сформованою кроною. На сліди пошкоджень, неправильного догляду, хвороб потрібно оглядати як корені, так і пагони.

Купуйте саджанці обліпихи тільки в перевірених розплідниках

Користь обліпихи

А тепер про те, чому варто посадити обліпиху на своїй ділянці. Її ягоди вважаються рекордсменами за вмістом стійкого навіть після переробки вітаміну С. Плоди багаті на вітаміни А, Е, К, Р, групи В, магній, залізо, кремній, марганець, яблучну кислоту, містять унікальну комбінацію корисних олій, антиоксидантів, ферментів і фітонцидів. Обліпиха вважається ягідним конкурентом шоколаду завдяки вмісту серотоніну, гормону щастя, здатного покращити настрій та емоційний стан.

Користь обліпихи відома на весь світ завдяки комплексу протизастудних та противірусних властивостей її ягід. Вони сприяють підвищенню імунітету, загоєнню ран, зменшенню запальних процесів, зміцненню судин, омолодженню та регенерації, покращенню травлення, обміну речовин, роботи нервової системи.

Але зловживати обліпихою не варто. Максимум на добу — всього 50 г ягід. У значних дозах обліпиха призводить до послаблюючого ефекту, може викликати алергію, загострення хвороб печінки, жовчного міхура та сечовивідної системи.

Користь ягід обліпихи перевірена тисячоліттями

Посадка й пересадка обліпихи

Успіху з обліпихою можна досягнути лише на пухкій, повітропроникній і родючій землі. Суглинки та супіщаники з легкою текстурою — ідеальний варіант. Важку глинисту землю можна полегшити внесенням піску, зрілого компосту або перегною (до 10-15 кг на 1 м²). А ось піщаний грунт покращують лише органікою.

Це виключно світлолюбний чагарник, що вимагає рівномірного освітлення крони з усіх боків. Обліпиху не можна висаджувати надто близько до інших кущів, дерев, будівель.

Висаджувати обліпиху можна як навесні, до прокидання бруньок, так і восени — протягом вересня, залишаючи достатньо часу на якісне укорінення.

Пристовбурове коло у обліпихи значно більше, ніж посадкова ямка. Шнуровидні корені горизонтально можуть відходити від стовбура на довжину більше 2 м, а у старих і диких кущів корені розповзаються на 4-5 м в довжину. Саме тому кущі обліпихи висаджують на дистанції в 3 м між рядами або до сусідніх рослин та об’єктів та з відстанню в рядку від 2 до 3 м між кущами.

Для саджанців обліпихи потрібні просторі посадкові лунки, глибиною та діаметром не менше 50 см. Для посадки варто підготувати субстрат, змішавши вийнятий грунт з 4-6 кг зрілої органіки і 1 ст попелу, а якщо ви використовуєте міндобрива — додатково додайте 40-60 г фосфорних та 20-40 г калійних добрив.

У саджанців в контейнерах зберігають земляну грудку, з відкритою кореневою системою — проводять обробку в глиняно-перегнійній суміші. Коренева шийка у обліпихи повинна бути заглиблена не більш ніж на 3 см, лише на легких піщаних грунтах — до 5 см, враховуючи осідання землі. Після заповнення посадкової лунки зручно відразу зробити поливочні заглиблення та полити кущі, використовуючи не менше 2-3 відер води. Завершують посадку мульчуванням компостом або торфом (не менше 6 см) і обрізкою пошкоджених або сухих гілочок.

Читайте також наші статті про інші декоративні чагарники, які дарують корисні плоди:

Особливості догляду за обліпихою

Запорука рясного плодоношення обліпихи — вчасний полив. Його проводять щотижнево під час посухи, від початку цвітіння і до завершення плодоношення. Обліписі потрібен глибокий полив, по 3-10 відер води залежно від віку рослини, з такою частотою, щоб не допустити повного висихання грунту на глибині залягання основних коренів. В жовтні для обліпихи проводять обов’язковий вологозарядний полив.

Обліпиху краще вирощувати під мульчею чи задерненням по всьому периметру залягання коренів. Якщо грунт «голий», його потрібно підтримувати у пухкому стані регулярним розрихлюванням і максимально оперативно виполювати бур’яни. Глибина обробки грунту обмежується 5-7 см в пристовбурних колах та 10-12 см міжряддях.

Підживлення для обліпихи проводять зазвичай 1 раз на рік, восени. Азотом ця рослина забезпечує себе самостійно завдяки особливому симбіозу з азотфіксуючими бактеріями. При використанні мінеральних добрив щороку восени вносять по 40 г фосфорних та 30 г калійних добрив на 1 м², а кожні 3 роки — по 10 кг зрілої органіки. Для органічного землеробства достатньо обмежитися щорічним внесенням 6-8 кг зрілої органіки з додаванням великої пригоршні попелу.

Додаткове ручне запилення під час цвітіння рослин дозволяє збільшити кількість ягід.

З обрізкою на обліписі потрібно бути вкрай обережними. Будь-яка сильна або часта обрізка викликає випускання прямо пропорційної кількості дичків. Обрізати обліпиху можна:

• в період спокою, коли немає сокоруху;
• після збору врожаю, в серпні-вересні.

Впродовж сезону вирізають тільки поросль.

Щорічно потрібно дбати про санітарну чистку — видалення всіх сухих, пошкоджених, хворих, непродуктивних, сильно нахилених чи надтонких гілочок для підтримання здоров’я крони. На старих кущах раз на 8-10 років додатково проводять омолодження з видаленням всіх старих, нездатних випустити молоді пагони гілок. До 4-5 років потрібно завершити формування скелетної основи куща.

Найнебезпечніша хвороба обліпихи — фузаріозне в’янення. Якщо на рослині помітні ознаки безпричинного пожовтіння та скидання листя і плодів, потрібно бути готовим до викорчовування, адже фунгіцидами з цією хворобою не справитись.

Якщо обрати правильний сорт обліпихи, стримувати її поросль не доведеться

Як стримати поросль обліпихи

У разі придбання дичка замість сортової рослини проблеми порослі не уникнути. Та вона загрожує і в ситуаціях, коли обліпиха «дісталась у спадок» разом з запущеною ділянкою поблизу садку або росте у сусідів. Жодна огорожа, навіть найпотужніша, для порослі обліпихи — не перешкода. Та все ж поросль обліпихи можна і потрібно стримувати. І для цього є чимало ефективних механізмів:

• при посадці обмежити зону розростання глибоким, суцільним, без щілин, бар’єром — з дощок, шиферу, бетону. Для дуже агресивних диких кущів — комбінацією щита та траншеї, заповненої піском або торфом, перед ним;
• розташувати кущі поруч з природними і архітектурними «бар’єрами» — доріжками, майданчиками, будівлями, альтанками і т.п.;
• перед зоною з обліпихою додатково розмістити проміжну зону-бар’єр газону чи грунтопокривників (оптимальний варіант — смугу шириною біля 1 м або більше);
• продумати озеленення таким чином, щоб у зонах ризику утворення небажаних дичків розташовувались не важливі функціональні об’єкти, а пейзажні групи і композиції з чагарників;
• правильно доглядати за кущами, пам’ятаючи, що будь-яке пошкодження коренів під час перекопування і прополювання автоматично означає, що в цих місцях обов’язково з’явиться поросль.

Якщо небажана поросль все ж з’являється, її можна скошувати разом з газоном і грунтопокривниками або видаляти вручну – розкопуючи пагони до основи, кореня, зрізаючи пагін на кільце. Але коли дичків стільки, що боротьба з ними виходить за межі фізичних можливостей, звичайні бар’єри і засоби не допомагають, не варто зволікати з викоріненням джерела всіх проблем.

Обліпиха в саду декоративна в будь-яку пору року

Обліпиха в дизайні саду

Обліпиха — важкопрохідна, колюча, декоративна весь рік, срібнолистна, масивна, скелетна рослина. Навіть якщо дерево висаджують заради ягід, вона все одно відіграє важливу роль у озелененні. Обліпиху можна розмістити не лише як окремий кущ, а й використати у композиціях і різноманітних насадженнях:

• огорожах, особливо багаторядних;
• групах з іншими чагарниками.

Ця рослина більш ніж доречна по межах, кутках як захисна (від поглядів, вітру, небажаних гостей), маскуюча чи фонова рослина. Головне — виділити достатньо вільного місця, притримуватися дистанції.

Заздалегідь потрібно продумати озеленення та використання всієї зони навколо кущів, від 2 до 4 в діаметрі — задерніння газоном, луговими квітами, довговічними грунтопокривниками чи тримання під паром. Обробляти землю й саджати рослини тут можна максимум впродовж року після висаджування обліпихи.

ЗЕЛЕНА САДИБА.