І Н С Т Р У К Ц І Я

заліза (ІІІ), допоміжні речовини: натрію гідроксид, кислота хлористоводнева, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антианемічні засоби. Препарати тривалентного заліза для парентерального застосування. Код АТС B03A С 01.

Показання. Мальтофер ® , розчин для ін’єкцій, застосовують для лікування дефіциту заліза у випадку недостатньої ефективності, неефективності або неможливості перорального прийому залізовмісних препаратів, наприклад:

• в осіб, які не переносять або не чутливі до терапії пероральними препаратами заліза;
• у хворих із мальабсорбцією або у хворих, які не бажають тривалий час і регулярно застосовувати пероральні препарати заліза;
• у пацієнтів із захворюваннями шлунково-кишкового тракту (наприклад, виразковим колітом), у яких пероральні препарати заліза можуть спровокувати загострення захворювання.

Мальтофер ® , розчин для ін’єкцій, вводять лише при підтвердженому відповідними дослідженнями залізо дефіцитному стані (наприклад, визначенням рівня феритину сироватки, гемоглобіну, гематокриту, кількості еритроцитів, а також їх параметрів – середнього об’єму еритроцита, середньої концентрації гемоглобіну в еритроциті).

Протипоказання. Гіпер чутливість до полі мальтозного комплексу гідроксиду заліза в анамнезі;

анемії, не пов’язані з дефіцитом заліза (наприклад, гемолітична анемія, мегалобластна анемія, порушення еритропоезу, гіпоплазія кісткового мозку);

надлишок заліза в організмі (гемосидероз, гемохроматоз);

порушення процесу утилізації заліза (сидероахрестична анемія, анемія при отруєннях свинцем, шкірна порфірія);

синдром Ослера-Рандю-Вебера, хронічний поліартрит, бронхіальна астма, інфекційні захворювання нирок у гострій стадії, некомпенсований цироз печінки, інфекційний гепатит, перший триместр вагітності.

Спосіб застосування та дози. Мальтофер ® , розчин для ін’єкцій, вводять винятково внутрішньом’язово. Внутрішньо венне введення протипоказане. Перед першим введенням терапевтичної дози Мальтофер ® необхідно провести внутрішньом’язовий тест: дорослим вводиться від ¼ до ½ ампули Мальтофер ® (від 25 до 50 мг заліза), дітям – половину добової дози. За відсутності побічних реакцій протягом щонайменше 30 хв можна вводити дозу препарату, що залишилася.

Повинні бути доступні засоби для надання невідкладної допомоги при розвитку анафілактичного шоку.

Розрахунок дози. Доза препарату розраховується індивідуально відповідно до загального дефіциту заліза за такою формулою:

Загальний дефіцит заліза (мг) = маса тіла (кг) х (нормальний рівень Hb – рівень Hb хворого) (г/л) х 0,24 * + залізо запасів (мг).

При масі тіла менше 35 кг: нормальний Hb = 130 г/л, що відповідає залізу запасів = 15 мг/кг маси тіла.

При масі тіла понад 35 кг: нормальний рівень Hb = 150 г/л, що відповідає залізу запасів = 500 мг.

* Фактор 0,24 = 0,0034 х 0,07 х 1000 (вміст заліза в гемоглобіні = 0,34 %/об’єм крові = 7 % від маси тіла/фактор 1000 = переведення із грамів у міліграми).

загальний дефіцит заліза (мг)

Загальна кількість ампул для введення = 100 мг

Якщо необхідна доза перевищує максимальну добову дозу, введення препарату повинне бути дробовим.

Дорослі: 2 мл = 100 мг заліза (1 ампула) на добу.

Діти: максимальна добова доза визначається залежно від маси тіла.

Максимальна добова доза.

Діти з масою тіла до 5 кг: 0,5 мл = 25 мг заліза (¼ ампули).

Діти з масою тіла від 5 до 10 кг: 1мл = 50 мг заліза (½ ампули).

Пацієнти з масою тіла від 10 до 45 кг: 2 мл = 100 мг заліза (1 ампула) на добу.

Дорослі з масою тіла від 45 кг: 4 мл = 200 мг заліза (2 ампули).

Якщо ознаки покращання з боку гематологічних показників відсутні через 1-2 тижні (наприклад, підвищення рівня Hb приблизно на 0,1 г/л на добу), первинний діагноз варто переглянути. Загальна курсова доза не повинна перевищувати розраховану кількість ампул.

Техніка ін’єкції. Техніка ін’єкції має важливе значення. У разі неправильного введення препарату можуть виникнути болісність і забарвлення шкіри в місці ін’єкції.

Слід використовувати довгу голку (не менш 5 см) і глибоко вводить препарат у верхній зовнішній квадрант сідниці чи в зовнішню частину стегна.

Рис.1 Рис. 2 Рис. 3 Рис. 4

Рис. 1. Спочатку зафіксуйте точку А, що відповідає передній поверхні гребеня клубової кістки. Наприклад, якщо хворий лежить на правому боці, середній палець лівої руки розташуйте в точці А. Вказівний палець відставте від середнього таким чином, щоб він містився під лінією клубового гребеня в точці В.

Рис. 2. Трикутник, розташований між проксимальними фалангами середнього і вказівного пальців, є місцем ін’єкції. Дезінфекція проводиться звичайним методом.

Рис. 3. Перш ніж ввести голку, відтягніть шкіру від місця ін’єкції приблизно на 2 см для того, щоб надати каналу проколу S-подібної форми. Це запобігає зворот ньому витіканню введеного розчину в підшкірні тканини і забарвленню шкіри.

Рис. 4. Розташуйте голку майже вертикально відносно поверхні шкіри під кутом, більшим до крапки клубового зчленування, чим до крапки стегнового суглоба. Після ін’єкції повільно вийміть голку і притисніть пальцем ділянку шкіри, що прилягає до місця ін’єкції. Потримаєте приблизно 1 хв.

Після ін’єкції пацієнту слід порухатися. Це дозволить уникнути забарвлення шкіри ін’єкційним розчином.

Побічні реакції. Неправильна техніка введення препарату може призвести до забарвлення шкіри, появи болючості і запалення місця ін’єкції.

У поодиноких випадках можуть виникати такі небажані ефекти: біль у суглобах, збільшення лімфатичних вузлів, пропасниця, головний біль, нездужання, розлади з боку травного тракту, нудота, блювання, які лікуються симптоматично.

Іноді можуть розвиватися алергійні чи анафілактичні реакції.

Передозування. Про випадки передозування препаратом Мальтофер ® не повідомлялося.

Передозування може викликати гостре перевантаження залізом, що проявляється симптомами гемосидерозу. Терапія симптоматична.

Хронічне перевантаження залізом може бути виражене як гемохроматоз. Це можливо, коли анемія, несприйнятлива до лікування, була неправильно діагностована як залізо дефіцитна анемія.

Періодичний контроль рівня феритину сироватки крові може допомогти у своєчасному розпізнаванні прогресуючого навантаження заліза.

У разі необхідності застосовують речовини, що зв’язують залізо (хелати), наприклад, дефероксамін внутрішньо венно.

При введенні препарату Мальтофер ® , розчин для внутрішньом’язового введення, у надто високих дозах, комплекс не може бути видалений з організму шляхом гемодіалізу внаслідок високої молекулярної маси діючої речовини.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Вивчення репродуктивної функції у вагітних жінок із застосуванням цього препарату не проводилося. Таким чином, Мальтофер ® , розчин для ін’єкцій, може застосовуватися у ІІ – ІІІ триместрах вагітності лише в тих випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. У малих кількостях незмінене залізо з полі мальтозного комплексу може виділятись у грудне молоко, тому його слід з обережністю призначати жінкам, що годують груддю.

Діти. Не призначати дітям віком до 4-х місяців.

Особливі заходи безпеки. Парентеральні препарати заліза можуть спричинити алергійні й анафілактичні реакції. У випадку помірно виражених алергічних реакцій варто призначати антигістамінні препарати; при розвитку анафілактичної реакції необхідне негайне введення адреналіну. Повинні бути доступні засоби серцево–легеневої реанімації.

Особливості застосування. Перед застосуванням вміст ампули слід оглянути на наявність осаду і пошкодження.

• Застосовувати можна тільки вміст ампули без осаду і пошкоджень.
• Мальтофер ® слід застосовувати відразу після розкриття ампули.

Необхідно бути дуже обережним при введенні препарату хворим з алергійними реакціями в анамнезі, а також з печінковою і нирковою недостатністю. Побічні ефекти, що виникають у хворих на серцево-судинні захворювання, можуть погіршити перебіг основного захворювання.

Хворі на бронхіальну астму чи хворі з низькою здатністю сироватки зв’язувати залізо або з недостатністю фолієвої кислоти належать до групи високого ризику розвитку алергічних та анафілактичних реакцій. У дітей парентеральні препарати заліза можуть негативно впливати на перебіг інфекційного процесу.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Вплив малоймовірний.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Як і всі інші парентеральні препарати заліза, Мальтофер ® ін’єкційний не слід застосовувати одночасно з пероральними залізовмісними препаратами, оскільки всмоктування останніх з травного тракту зменшується. Тому лікування пероральними залізовмісними препаратами варто починати не раніше ніж через 1 тиждень після останньої ін’єкції. Одночасний прийом інгібіторів АПФ (наприклад, еналаприлу) може викликати посилення системних ефектів парентеральних препаратів заліза.

Фармакодинаміка. Після внутрішньом’язового введення майже все залізо з полі мальтозного комплексу гідрокcиду заліза (ІІІ) у вигляді активного інгредієнта надходить у ретикуло-ендотеліальну систему печінки, а також захоплюється трансферином, апоферитином, селезінкою і кістковим мозком. Там воно сполучається з гемоглобіном, міоглобіном і залізовмісними ферментами, а також зберігається в організмі у вигляді феритину. Зміни показників крові при парентеральному введенні заліза відбуваються не швидше, ніж при пероральному прийомі солей заліза. Як і інші препарати заліза, препарат не впливає на еритропоез і не ефективний при анеміях, не пов’язаних з дефіцитом заліза.

Після внутрішньом’язового введення комплекс потрапляє до кровотоку. Максимальна концентрація заліза досягається приблизно через 24 години після ін’єкції. У крові залізо зв’язується з трансферином. З плазми макромолекулярний комплекс попадає в ретикуло-ендотеліальну систему, де розщеплюється на такі складові: гідроксид заліза й полі мальтозу. У тканинах зберігається у складі феритину, у кістковому мозку сполучається з гемоглобіном і використовується в процесі еритропоезу.

Фармакокінетика. Виводяться з організму лише невеликі кількості заліза. Полі мальтоза метаболізується шляхом окиснювання та виводиться.

У невеликих кількостях незмінений комплекс може проходити через плацентарний бар’єр і незначні його кількості виділяються в грудне молоко. Залізо, зв’язане з феритином чи трансферином, може проходити через плацентарний бар’єр, а в складі лактоферину виділяється в грудне молоко у невеликих кількостях.

Включення заліза в протопорфірин залежить від ступеня залізо дефіцитної анемії. Воно інтенсивніше в разі низького рівня гемоглобіну і зменшується відповідно до нормалізації рівня гемоглобіну.

Ступінь утилізації заліза не може бути вищим, ніж залізозв’язуюча здатність транспортних білків.

Основні фізико-хімічні властивості: водний розчин коричневого кольору.

Несумісність. Мальтофер ® не слід змішувати з іншими препаратами.

Термін придатності. 5 років. Не застосовувати лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С, захищати від дії прямих сонячних променів, не заморожувати. Зберігати в недоступному для дітей місці. Порушення умов зберігання може призвести до утворення осаду.

Упаковка. Прозорі скляні ампули (тип I за Європейською фармакопеєю), що мають насічку на шийці ампули та технічну кольорову мітку у вигляді обідка й крапки по 2 мл № 5 у коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ВІФОР (ІНТЕРНЕШНЛ) Інк. (VIFOR (INTERNATIONAL) Inc.

Місцезнаходження. Рехенштрассе 37, П /с СН-9001, Сент – Галлен, Швейцарія. Источник

(Rechenstrasse 37,P.O. Box,CH-9001,St.Gallen, Switzerland).

Мальтофер ® Фол (Maltofer ® Fol)

Таблетки: круглые плоскоцилиндрические, коричневого цвета с вкраплениями белого цвета, с риской.

Фармакологическое действие

Фармакологическое действие – восполняющее дефицит железа и фолиевой кислоты.

Фармакодинамика

В железа (III) гидроксид полимальтозате многоядерный гидроксид железа (III) снаружи окружен множеством ковалентно связанных молекул полимальтозата, что дает общую среднюю молекулярную массу приблизительно 50 кДа. Структура многоядерного ядра железа (III) гидроксид полимальтозата сходна со структурой ядра белка ферритина — физиологического депо железа. Железа (III) гидроксид полимальтозат стабилен и в физиологических условиях не выделяет большого количества ионов железа. Из-за размера степень диффузии железа (III) гидроксид полимальтозата через слизистую оболочку приблизительно в 40 раз меньше по сравнению с комплексом шестиводного железа (II). Железо из железа (III) гидроксид полимальтозата активно всасывается в кишечнике.

Фолиевая кислота (фолат) относится к группе витаминов В. Это предшественник тетрагидрофолата, который является коферментом различных метаболических процессов, в т.ч. биосинтеза пуринов и тимидилатов нуклеиновых кислот; он необходим для синтеза нуклеопротеинов и поддержания нормального эритропоэза.

Эффективность препарата Мальтофер ® Фол для нормализации содержания гемоглобина ( Hb ) и восполнения депо железа была продемонстрирована в многочисленных рандомизированных контролируемых клинических исследованиях с использованием плацебо-контроля или активного препарата сравнения, проведенных у взрослых и детей с различным статусом депо железа.

Фармакокинетика

Всасывание. Железо из железа (III) гидроксид полимальтозата всасывается в соответствии с контролируемым механизмом. Повышение содержания сывороточного железа после применения препарата не коррелирует с общим всасыванием железа, измеренным как встраивание в Hb . Исследования с меченым радиоизотопом железа (III) гидроксид полимальтозатом выявили сильную корреляцию между включением железа в эритроциты и содержанием железа во всем организме. Максимальная активность всасывания железа из железа (III) гидроксид полимальтозата отмечается в двенадцатиперстной и тонкой кишке. Как и в случае с другими пероральными препаратами железа, относительное всасывание железа из железа (III) гидроксид полимальтозата, определенное как встраивание в Hb , снижается с повышением доз железа. Кроме того, наблюдалась корреляция между степенью выраженности дефицита железа (в частности концентрацией ферритина в сыворотке крови) и относительным количеством всосавшегося железа (т.е. чем больше выражен дефицит железа, тем лучше относительное всасывание). У пациентов с анемией всасывание железа из железа (III) гидроксид полимальтозата в отличие от солей железа увеличивалось в присутствии пищи.

Фолиевая кислота всасывается преимущественно в ЖКТ , в частности в двенадцатиперстной и тонкой кишке. При приеме фолиевой кислоты в дозе 0,35 мг всасывание составляет около 80%.

Распределение. Железо, всасываемое в желудочно-кишечном тракте, переносится в кровь, где оно немедленно связывается с трансферрином. Связанное с трансферрином железо распределяется по тканям и органам депо, таким как печень и селезенка. Распределение железа из железа (III) гидроксид полимальтозата после всасывания было изучено в исследовании с использованием техники двойных изотопов ( 55 Fe и 59 Fe).

Максимальная концентрация фолиевой кислоты в крови достигается через 30–60 минут. В исследовании однократных доз у 12 здоровых женщин было показано, что фолиевая кислота из препарата Мальтофер ® Фол, таблетки жевательные (100 мг железа, 0,35 мг фолиевой кислоты), быстро всасывается, причем максимальная концентрация фолатов в плазме крови, равная 11 нг/мл, достигается через 0,75 часа после приема препарата.

Фолиевая кислота интенсивно связывается с белками плазмы крови, проникает через гематоэнцефалический барьер (ГЭБ), плаценту и в грудное молоко.

Метаболизм. Всосавшееся железо связывается с трансферрином и используется для синтеза Hb в костном мозге или хранится, главным образом, в печени, где связывается с ферритином.

Бóльшая часть железа встраивается в кислородтранспортный белок Hb во время эритропоэза в костном мозге или хранится в виде ферритина. Железо из эритроцитов утилизируется после их распада в селезенке.

Продукты распада полимальтозы (мальтоза и глюконат) превращаются в глюкозу, которая используется в промежуточном метаболизме.

Фолиевая кислота подвергается метаболизму в клетках тонкой кишки и печени, а также в других органах. После этого фолаты, связанные с транспортными белками, распределяются по всем органам.

Выведение. Невсосавшееся железо выводится кишечником (с калом).

Выведение фолиевой кислоты происходит в основном почками, а также через пищеварительный тракт. Фолиевая кислота выводится при помощи гемодиализа.

Показания

• лечение и профилактика дефицита железа без анемии (латентного дефицита железа) и клинически выраженной железодефицитной анемии;
• лечение и профилактика дефицита железа и фолиевой кислоты во время беременности и в период грудного вскармливания.