Пієлонефрит

Багато захворювань у нефрології не мають патогномонічних симптомів, що значно ускладнює діагностику патології. До них належить низка запальних процесів. Вважається, що пієлонефрит — це інфекційно-запальний процес, що вражає інтерстиціальну тканину нирок (паренхиму). При цьому з’являються нові дані, що доповнюють розуміння щодо механізму і фізіології його походження. Найчастіше на пієлонефрит страждають жінки через особливості будови видільної системи, а також чоловіки з певного віку, які страждають на патологію простати.

Що таке пієлонефрит?

Пієлонефрит вважається все ще актуальною проблемою сучасної нефрології, оскільки процес досить складно піддається повному лікуванню. Є думка, що пієлонефрит зачіпає запальним процесом навіть сечоводи й іноді — сечовий міхур. На практиці ж часто не можна впевнено стверджувати, який із патологічних процесів є первинним.

Так що таке пієлонефрит і чим він небезпечний? У цієї патології немає чітко вираженої симптоматики, іноді саме захворювання протікає під маскою поганого самопочуття — підвищення температури, нудота, блювання, озноб. Саме з цієї причини пацієнти не одразу звертаються по медичну допомогу. Для лікування гострого процесу й загострень використовують антибіотики, оскільки це інфекційний процес, а також комплексні препарати з антисептичним і спазмолітичним ефектом, зокрема рослинного походження.

Важливо!

Інформацію з цієї статті не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Для встановлення правильного діагнозу та призначення лікування слід завжди звертатися до лікаря.

Причини розвитку захворювання

Пієлонефрит належить до групи інфекційних захворювань і спричиняється, найчастіше, кишковою паличкою, стафілококом, ентерококом або бактеріями роду Proteus. Патогени потрапляють у нирку через кров (гематогенним шляхом) із вогнища інфекції, який може знаходитися в будь-якій частині організму, а також висхідним шляхом за циститу або уретриту. Є групи ризику, представники яких частіше страждають на пієлонефрит:

1. Діти у віці до 7 років.
2. Вагітні жінки.
3. Люди з вродженими аномаліями будови нирок і сечовивідних шляхів.
4. Чоловіки із захворюваннями передміхурової залози (аденома, гіперплазія, пухлини).
5. Особи із сечокам’яною хворобою.
6. Пацієнти з цукровим діабетом.
7. Люди зі зниженим імунітетом і ті, хто переносив інфекції сечової системи раніше.

До причин пієлонефриту відносять і хірургічні втручання, зокрема установку катетера. Також у небезпеці пацієнти з порушеним відтоком сечі, з неправильним зворотним закидом сечі в балії (рефлюкс).

Симптоми пієлонефриту

Серед ознак пієлонефриту іноді немає специфічних проявів, тому одразу діагностувати це захворювання буває важко. Але здебільшого пацієнти скаржаться на:

• підвищення температури, лихоманку, озноб;
• нудоту, блювання, не пов’язані з прийманням їжі;
• біль у попереку з боку ураження;
• прискорене сечовипускання;
• характерний «рибний» запах і мутний колір сечі.

Також до симптомів пієлонефриту належать загальна слабкість, стомлюваність, невеликі набряки, особливо одразу після пробудження. Деякі пацієнти зазначають періодичне прискорення серцебиття.

Для важкого перебігу пієлонефриту характерна висока температура, швидка маніфестація захворювання. Наростають явища інтоксикації, температура досягає високих позначок, з’являється сильний і різкий біль у попереку, часто не тільки локальний, але й дифузний.

Симптоми пієлонефриту в дітей часто маскуються під звичайне ГРЗ. У разі надання медичної допомоги не в повному обсязі процес переходить у хронічний.

Під час хронічного запалення нирок клінічна картина може бути стертою, без яскраво виражених ознак. Деякі пацієнти скаржаться на нездужання, відсутність апетиту, млявість, сонливість. Іноді відзначається тупий ниючий біль у попереку, часте й болісне сечовипускання. Цей випадок схожий на запалення нижніх сечових шляхів, цистит, і діагноз потребує ретельно зібраного анамнезу та діагностичного комплексу.

Важливо!

Інформацію з цієї статті не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Для встановлення правильного діагнозу та призначення лікування слід завжди звертатися до лікаря.

Діагностика

Діагностика пієлонефриту ґрунтується на проявах (озноб, дизурія, біль у ділянці попереку) і клінічних дослідженнях — загальному аналізі сечі, біохімії крові. При зборі анамнезу важливо відзначити наявність хронічних вогнищ інфекції (нелікований карієс, часті простудні захворювання), переохолодження, цистит, перенесені хірургічні втручання та інші чинники ризику.

Під час огляду пацієнта звертають увагу на блідість шкірних покривів, позитивний симптом Пастернацького, підвищення артеріального тиску, набряклість. Але найбільш інформативним, зазвичай, є аналіз сечі, у якому визначається велика кількість бактерій, лейкоцитів, білок і гематурія. Ультразвукове дослідження (УЗД) необхідне для оцінювання розмірів нирки, щільності її тканини та наявності або відсутності каменів, пухлиноподібних утворень та інших причин порушення відтоку сечі. Іноді потрібно підтвердження діагнозу за допомогою тонших сучасних інструментів — комп’ютерної томографії (КТ) або магнітно-резонансної терапії (МРТ). Характерним для пієлонефриту є збільшення нирки в об’ємі, потовщення й ущільнення паренхіми з одночасним розширенням чашок і балій, наявність грубих рубців у кортикальному шарі

при множинних попередніх запаленнях. Однак, у запущених випадках хронічного запалення орган зморщується, функції нирки порушуються.

Під час лікування пієлонефриту ідеально знати мікроорганізм для призначення етіотропної терапії, що можливо тільки після бакпосіву сечі.

Принципи призначення терапії

Лікування пієлонефриту завжди комплексне, охоплює антибіотикотерапію, купірування симптомів спазмолітиками, знеболювальними препаратами, усунення обструкції, що перешкоджає відтоку сечі. Іноді вдаються до хірургічного втручання.

У комплексному лікуванні гідне місце займає фітотерапія з комплексним впливом на сечові шляхи. Наприклад, німецький препарат Канефрон® H надає не тільки антимікробну дію, але і зменшує спазм сечовивідних шляхів, покращує сечовипускання, бореться із запаленням, чим підвищує ефективність лікування антибіотиками. Стандартизований вміст діючих активних речовин у фітопрепараті Канефрон® Н забезпечується концепцією фітонірингу. Високі вимоги до рослинної сировини, високотехнологічна екстракція активних компонентів дають змогу створити фітопрепарат із максимальною кількістю діючих речовин. Ефективність підтверджена клінічними дослідженнями.

• Антибактеріальний ефект Канефрона® Н і поліпшення пасажу сечі здійснюються завдяки комплексу екстрактів із листя розмарину, трави золототисячника й кореня любистку.
• Листя розмарину містять розмаринову кислоту, що допомагає боротися із запальним процесом.
• Екстракт кореня любистку зменшує больовий синдром внаслідок спазмолітичного ефекту й покращує сечовипускання.

Таблетки та краплі Канефрон® H містять стандартизовану дозу речовини, що важливо під час призначення препарату. Можуть застосовуватися для доповнення терапії пієлонефриту і в якості профілактики, оскільки запобігають загостренню і хронізації захворювання.

Комбіновані лікарські засоби дозволяють вирішити одразу кілька проблем, тоді як ризик розвитку небажаних реакцій зведено до мінімуму.

Важливо!

Інформацію з цієї статті не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Для встановлення правильного діагнозу та призначення лікування слід завжди звертатися до лікаря.

Профілактичні заходи

Профілактика пієлонефриту важлива насамперед для людей із групи ризику. Вони мають проходити регулярний профілактичний огляд у фахівця, а за появи можливих симптомів запалення нирок звертатися по допомогу й не займатися самолікуванням. Є низка рекомендацій, що підходять для кожної людини:

1. Споживання оптимальної кількості рідини, щоб забезпечити адекватний пасаж сечі.
2. Уникати переохолодження.
3. Вчасно санувати вогнища інфекції.
4. Дотримуватися правил особистої гігієни (особливо для жінок).

Оскільки пієлонефрит часто розвивається в людей зі зниженим імунітетом, важливо звернути увагу на рівень фізичної активності, дотримуватися режиму роботи та відпочинку, регулювати харчування, споживати більше овочів і фруктів.

Для профілактики загострення процесу в людей із хронічним пієлонефритом багато лікарів, у якості превентивних заходів, рекомендують приймання рослинних препаратів, зокрема Канефрон® H.

Перед застосуванням важливо порадитися з досвідченим фахівцем.

Дієта при пієлонефриті у дорослих. Харчування: що можна їсти при запаленні нирок?

Дієту при запаленні нирок не можна назвати суворою. Список дозволених до вживання продуктів досить широкий, як і спосіб їх приготування. При пієлонефриті допускається навіть помірне жарення, так як робота травного тракту ніяк не впливає на роботу нирок. Якщо ж є якісь супутні захворювання, раціон коригується спільно з лікарем.

Дієта призначається при пієлонефриті, відноситься до столу №7, по загальній медичній класифікації. Її принцип можна охарактеризувати трьома позиціями: обмеження важкої білкової їжі, відповідність жирів і вуглеводів норм, дотримання питного режиму. Інші правила зводяться до наступного:

1. Обмеження солі. При запаленні нирок порушуються функції виділення і фільтрування. Токсини не виділюються повністю, в той час як корисні речовини, навпаки, не здатні затримуватися в організмі. Так, іони натрію, які в нормі повинні виводитися разом із сечею, при пієлонефриті не повністю залишають організм. Зв’язуючись із водою, вони стають винуватцями набряків. Як наслідок, підвищується тиск. Ще одне ускладнення надмірного вживання солі – утворення каменів. Тому їжу готують без солі і інших спецій, але дозволяється досолювати готові страви. Слід врахувати, що в день можна спожити не більше 6 г солі.
2. Налагодження питного режиму. Необхідно вживати 2.5-3 літри рідини в день. Переважно це вода, але дозволяється пити натуральні соки, журавлинний або брусничний морс, мінералку, зелений і трав’яні чаї.
3. Повне виключення алкогольних напоїв. Алкоголь – це підвищене навантаження на нирки, через що сповільнюється обмін речовин і виведення продуктів розпаду.

У добу має бути 4-6 прийомів їжі. Такий режим забезпечує найбільшу засвоєння поживних речовин при мінімальному навантаженні на нирки.

Правильне харчування при пієлонефриті нирок здатне посприяти відновленню стандартного режиму роботи органів. Особлива дієта допоможе знизити артеріальний тиск, зменшити набряклість і позбавити організм від надлишку солей, токсинів та інших азотистих речовин.

Відштовхуючись від даних з таблиці лікувальних столів, дієта №7 є правильним прикладом харчування при пієлонефриті. Вона передбачає деякі обмеження по прийому білків, в той час як вуглеводи і жири можуть споживатися згідно фізіологічної норми. Також не варто забувати про те, що дієта обов’язково повинна супроводжуватися прийомом вітамінів.

Необхідні поживні речовини, які можна споживати за 1 добу:

• чиста вода без газу – 2,5 літра мінімум;
• вуглеводи – 425 грам;
• жири – 95-100 грам, з яких 25 % рослинні;
• білки – 80 грам.

За день хворий може споживати максимум 2650 ккал, це допоможе набагато швидше подолати проблеми з пієлонефритом. Дієта й спосіб життя повинні повністю відповідати вказівкам лікаря.

Малоактивний спосіб життя, безконтрольний прийом лікарських препаратів, стреси, переохолодження організму призводять до зниження імунітету. На тлі ГРВІ, ангіни, пневмонії, сепсису, кишкової або іншої інфекції може розвинутися гострий пієлонефрит. Це захворювання також можуть спровокувати інфекції сечовивідних шляхів.

Основні прояви (симптоми) гострого пієлонефриту:

• Підвищення температури, озноб;
• Болі в попереку;
• Прискорене і хворобливе сечовипускання;
• Помутніння сечі;
• Головний біль, слабкість;
• Біль у суглобах і м’язах.

Жінки в 6 разів частіше хворіють пієлонефритом. У дітей це захворювання знаходиться на другому місці після захворювань дихальних органів.

Дієта при пієлонефриті – це, як правило, дієта 7 (за Певзнером). Її мета – зменшити навантаження на нирки; нормалізувати обмінні процеси в організмі хворого; зняти набряки; знизити артеріальний тиск до нормальних показників.

При гострому пієлонефриті з раціону необхідно виключити соління, копченості і маринади. Обмежити вживання білка і жирів. Страви відварюють, тушкують або запікають.

У гострому періоді захворювання для швидкого виведення з організму токсичних продуктів рекомендується вживати до 2-х літрів рідини. Це може бути неміцний солодкий чай, компот, сік. Корисно пити мінеральну воду без газу, відвари лікарських трав, журавлинний і брусничний морс, відвар з плодів шипшини. Можна їсти свіжі фрукти й овочі, що володіють сечогінним ефектом (кавун, диня, гарбуз, огірки).

У перший тиждень хвороби призначається молочно-рослинна дієта з великим вмістом свіжих овочів і фруктів, соків і компотів. Як тільки стан хворого не покращиться, нормалізується температура тіла, зникнуть симптоми інтоксикації, раціон можна розширити.

Основні правила харчування:

• Дробове харчування – в невеликих кількостях 4 – 5 разів на день;
• Температура їжі повинна бути помірною;
• Страви готувати на пару, варити, тушкувати або запікати з використанням рослинних олій;
• Дозволену кількість жирів краще додавати до готових страв;
• У дієті N 7 виключаються всі алкогольні, газовані напої, пиво.

Приблизно у 20 – 30% випадків гострий пієлонефрит переходить в хронічний, який протікає з періодичними поліпшеннями (ремісіями) і загостреннями.

Лікувальне харчування при хронічному пієлонефриті у період загострення таке ж, як і при гострій формі хвороби. В стадії ремісії їжа повинна бути досить калорійною і вітамінізованої.

Основні харчові компоненти в дієті N 7 представлені такими кількостями:

• Білки – 70 – 80 г;
• Жири – 70 – 80 г;
• Вуглеводи – 400 – 500 р.

У дієті при запаленні нирок вітаміни вводяться в складі овочів, зелені, фруктів і соків.

Меню на тиждень

• Гречана каша, салат з овочів, чай з молоком;
• Фрукти;
• Пісний борщ, відвареної картопля, запечена риба, компот;
• Йогурт;
• Тушковані овочі, кисіль.

• Каша перлова, огірок, відвар шипшини;
• Омлет з овочами;
• Овочевий суп, кабачки запечені, журавлинний кисіль;
• Кефір, печена картопля;
• Макарони, вінегрет, чай.

• Омлет, каша рисова молочна, чай;
• Оладки манні з варенням;
• Овочевий суп, відварну картоплю з яловичиною, кисіль;
• Чай з молоком, печиво;
• Сирник з овочами і зеленню, сік.

• Вівсяна каша з фруктами, чай;
• Салат з гарбуза з медом;
• Пісний борщ, макарони з м’ясом, компот;
• Вінегрет, кефір;
• Сирна запіканка з фруктами, чай.

• Гречана каша, салат з овочів, сік;
• Омлет з яблуками;
• Суп вегетаріанський, пудинг м’ясної, кисіль;
• Кабачки, фаршировані рисом і овочами;
• Зрази картопляні, кефір.

Субота

• Сирний пудинг, морква, тушкована з яблуками, чай;
• Запечені кабачки, сік;
• Пісний борщ, картопляне пюре, парові котлети, компот;
• Молоко, печиво;
• Овочеве рагу, запечена риба, чай.

• Манна каша, свіжі фрукти, чай;
• Морква терта з цукром і сметаною, сік;
• Овочевий суп, пшенична каша з відвареною телятиною, відвар шипшини;
• Йогурт;
• Оладки з яблуками, кефір.

Пієлонефрит або гломерулонефрит часто загострюються на тлі переохолодження. Нирки можуть запалюватися через зниження імунітету, внаслідок перенесеної хвороби: ангіни (тонзиліту), скарлатини, грипу.

Коли виявляють ниркові запалення, ослаблене тіло хворого обов’язково повинне отримувати всі потрібні для протистояння недузі вітаміни і речовини. Хоча раціон пацієнта досить обмежений, він все ж повністю збалансований.

Щоб організм не утримував рідину, слід звести до мінімуму споживання солі (не більше 1 г на добу). Підсолювання їжі проводиться після її приготування, так зменшується витрата солі. Але оптимально відмовитися від цього продукту зовсім, особливо якщо захворювання протікає в гострій формі.

Не менш важливі й інші принципи дієтичного харчування:

• дотримуватись режиму прийому їжі;
• їсти регулярно, від 5-6 разів на день;
• їсти невеликими порціями, уникаючи переїдання;
• віддавати перевагу свіжим овочам і фруктам;
• повністю припинити споживання спиртного;
• випивати таку кількість рідини, яку встановив доктор (часто не більше 1,5 л в день).

Щоб позбутися від запальних захворювань нирок, слід систематично дотримуватися дієти, особливо в період лікувальної терапії. Ігнорування принципів дієтичного харчування або періодичні відхилення від них можуть погіршити стан пацієнта.

Дієта при пієлонефриті у дорослих припускає, що харчування має бути не лише збалансованим, але і дозованим. Поживна цінність вживаних продуктів повинна бути достатньою для того, щоб підтримувати виснажений хворобою організм.

Пацієнтам з пієлонефритом варто дотримуватися стіл №7. Він підходить для хворих із захворюваннями нирок за відсутності хронічної ниркової недостатності.

Рекомендації дієтичного харчування відрізняються, залежно від форми запального процесу. Дієтичний стіл №7 при пієлонефриті подразделятся на 2 групи:

• №7а — дієта при гострому пієлонефриті (найбільш щадна для нирок);
• №7б — харчування при хронічному пієлонефриті.

Основні принципи столу 7 схожі, незалежно від підгрупи:

• дотримання режиму, вживання їжі через рівні проміжки часу, не менше 4 разів на добу;
• виключення з раціону солі і важкої білкової їжі (в стадії ремісії допускається до 10 г солі на добу);
• добова норма білка – до 20 г, жирів – 80 г, вуглеводів – 350 г;
• правильна термічна обробка споживаних страв: їжу можна варити, готувати на пару, запікати, тушкувати, але не смажити;
• зменшення продуктів з шкідливим хімічним складом;
• відмова від алкоголю, газованих напоїв, міцного чаю і кави;
• відмова від бобових, солінь, гострих приправ, консервів і копченостей.

Обмеження солі

Що можна їсти при гострому пієлонефриті. У перші дні лікарі радять дотримуватися фруктово-цукрового харчування. Також необхідно не забувати випивати як мінімум 2 літри води за день. В якості інших напоїв можна використовувати неміцний солодкий чай, трав’яний слабкий чай, відвари, овочеві і фруктові соки. Бажано в перші 2 дні вживати диню і кавун.

Якщо стан хворого покращився, дієта при загостренні пієлонефриту вже не буде такою жорсткою. Тут можна починати споживати цитрусові і овочі. Категорично не рекомендується використовувати сіль у будь-яких проявах, вона буде дозволена тільки після 2 тижнів успішного лікування.

На 12-14-й день пацієнт зможе приймати в їжу м’ясо, виключно у відварному вигляді, як і рибу. Але в цей період краще захистити себе від гострої їжі. Солоні та копчені вироби будуть доступні тільки через рік, якщо за цей період хвороба більше не давала про себе знати.

Хворим на пієлонефрит слід вживати тушковані або варені страви. Їжа повинна бути виключно свіжоприготованою. Якщо набряків не спостерігається, то лікарі радять більше вживати рідини. Вона допоможе вивести токсини і інфекцію з організму. Для цього бездоганно підійде шипшина, компот, чай, мінеральна вода.

Фрукти краще вибирати місцеві, щоб уникнути алергічних реакцій. Перші страви слід готувати без м’ясного бульйону і м’яса. Солити потрібно менше, адже сіль сприяє затримці рідини в організмі.

Корисні дієти

Базова мета таких дієт — створення оптимальних умов для повноцінної роботи нирок, нормалізація обміну речовин, зменшення набряків, виведення азотистих речовин з організму.

Незважаючи на те, що дієтична програма не зорієнтована на протистояння зайвій вазі, хворі відзначали користь для фігури від такого харчування. Вищеописані методики передбачають правильне харчування. Це налагоджує обмін речовин і позитивно позначається на фігурі.

Нирки в організмі людини виконують функцію фільтра, очищаючи кров від шкідливих речовин. Щодня через нирки проходить близько 200 літрів крові.

Неякісна вода, шкідлива їжа, ліки фільтруються нирками, виводячи шкідливі речовини. Не варто забувати, що всі інфекції, що проникають в організм, так само проходять через нирки.

Збій у роботі життєво важливого органу тягне за собою неприємні наслідки.

Пієлонефрит – серйозне захворювання. Запальний процес в гострій формі супроводжується різким підйомом температури, больовими відчуттями в області попереку, набряком. Ситуація загрожує інтоксикацією й підвищенням показників артеріального тиску. Стадія ремісії чергується з загостренням.

Харчування при пієлонефриті спрямоване на стимулювання обмінних процесів в організмі, евакуацію токсинів, максимально можливу утилізацію солей і азотистих сполук. Як наслідок правильного харчування, спостерігається зниження набряклості і нормалізація тиску. Правильне харчування створює сприятливі умови для функціонування нирок.

Згідно градації специфічного лікувального харчування по системі радянського вченого Певзнера, дієта при пієлонефриті відповідає столу No7. Базові основи дієтичного харчування при цьому – виключення з щоденного меню або зниження до мінімуму споживання солі, скорочення білкових продуктів у щоденному раціоні , підвищене вживання вітамінів.

Дієта при запаленні нирок дозволяє приймати їжу в будь-термічній обробці, навіть помірно смажену. Розумно розділити денну норму продуктів на 4-5 прийомів. Таким чином, організм забезпечується всіма необхідними поживними речовинами рівномірно протягом усього дня, полегшуючи тим самим роботу нирок.

Дієта при пієлонефриті передбачає зниження споживання солі, що сприятливо позначається на роботі нирок. Сіль перешкоджає виведенню токсинів з організму, спричиняє дестабілізацію артеріального тиску.

Дієта при хронічному пієлонефриті у дорослих передбачає безумовну відмову від алкоголю. Спиртовмісна продукція чинить негативний вплив на роботу нирок.

Що можна їсти?

Благотворно позначається на роботі вживання овочів і фруктів в необмежених кількостях, молока і молочних продуктів. Подібного роду їжа здатна зрушити показник кислотно-щокового балансу сечі в лужну сторону.

Дієта при гострому пієлонефриті розрахована на тиждень і передбачає вживання в перші 2-3 дні трав’яних та фруктових відварів, а так само чаю. Використання в їжу цукру в період загострення виключено.

Через 4 дні після початку жорсткої дієти дозволено включити в раціон молоко, сир, сметану.

Стіл No 7 благотворно виляє на функцію нирок, водночас не надаючи негативного впливу на інші внутрішні органи. Будь-яка дієта має на увазі певні обмеження. При пієлонефриті з меню слід виключити наступний перелік продуктів:

• Концентровані бульйони — рибні і м’ясні, а так само грибні і супи бобові.
• Сири – як гострі, так і солоні.
• З продуктів рослинного походження рекомендовано відмовитися від гострих і кислих овочів, таких як цибуля, щавель, стручковий перець, редис, шпинат, редька, а так само від консервованих, маринованих і солоних овочів (огірків, помідорів, патисонів і ін).
• Гострий пієлонефрит передбачає безсольову дієту. Необхідно повністю виключити з меню копчену рибу, а так само жирні сорти риб.
• Приправи та спеції.
• Кава і міцний чай.
• Солодощі: шоколад, цукерки та інші кондитерські вироби.
• Сметану високої жирності.

Жорстка дієта навіть при загостренні пієлонефриту передбачена тільки на перші кілька днів. Потім настає послаблення. Меню досить різноманітне. Під заборону потрапляє незначна кількість продуктів.

Рекомендується включити в раціон:

• Курка, не жирна риба і м’ясо у відвареному і тушкованому вигляді.
• Суп: з овочів або круп, молочні супи.
• Каші, переважно гречану та вівсяну.
• Овочі: морква, картопля, гарбуз, кабачок.
• Молокопродукти: знежирені, малої і середньої жирності.
• Всі види фруктів, а так само диню і кавун.
• З борошняних виробів — оладки і млинці.
• Підсушений хліб.
• З напоїв рекомендовано віддавати перевагу зеленому чаю, настою шипшини, компоту.

Хронічний пієлонефрит не дає загострень за умови дотримання дієти.

Трохи нюансів

При пієлонефриті не рекомендовано вживати рідину за 2 години до сну. Полегшити стан хворого, зняти запалення, поліпшити роботу нирок допоможуть трав’яні настої. Їх можна вживати замість чаю, компоту або між прийомами їжі. Трава – не ліки, але пити її бездумно, в необмежених кількостях не можна.

Цілющі трави благотворно впливають на роботу нирок і не вимивають при цьому корисні речовини з організму. П’ють трав’яні настої 2-3 тижні, потім роблять перерву на 1-2 тижні і переходять не іншу траву.

Позитивний вплив на роботу нирок надають: ромашка, деревій, мучниця, березові бруньки. Ці трави рекомендовано заварювати на водяній бані.

Корисний для нирок настій морквяного насіння або насіння кропу. Столову ложку насіння заливають 750 мл охолодженої кип’яченої води і настоюють 12 годин.

У чому користь дієти

Дієта при пієлонефриті відіграє важливу роль в загальному комплексі лікування запального процесу в нирках і сечовивідних шляхах. Обов’язкове дотримання дієти призводить до відновлення функцій нирок, нормалізує всі обмінні процеси, виводить продукти метаболізму, що приводить в норму артеріальний тиск.

1. Дієта при хронічному пієлонефриті у дорослих призначається на тривалий (1 рік і більше) термін як профілактика можливих загострень.
2. При загостренні хронічного пієлонефриту обов’язково потрібно дотримуватися правил дієти номер 7, щоб уникнути важких ускладнень, таких як сечокам’яна хвороба, ниркова недостатність, некроз нирки.

У деяких пацієнтів при дотриманні дієти N 7 спостерігається зниження ваги, як наслідок правильного, збалансованого та раціонального харчування.

Причини виникнення пієлонефриту у чоловіків:

• Хронічні вогнища інфекції;
• Наявність супутніх хвороб, таких як цукровий діабет, сечокам’яна хвороба, уретрит, простатит, аденома передміхурової залози, СНІД.

Симптоми пієлонефриту у чоловіків:

• Болі в області попереку і безпосередньо нирок;
• Підвищення температури, озноб;
• Печіння і свербіж при сечовипусканні;
• Підвищення кількості сечі.

Необхідність дотримання дієти обумовлена тяжкістю захворювання і тривалістю його лікування.

Дозволені та заборонені продукти

При запаленні нирок не дозволені до вживання продукти, які надають подразнюючу на них дію:

• зменшується кількість окисляючого сечу тваринного білка;
• які містять у великій кількості щавлеву кислоту (міцний чорний чай, кава, ревінь, шпинат, буряк, селера, щавель, гранати, баклажани, арахіс, субпродукти);
• швидкі вуглеводи, які сприяють окисленню сечі, що створює сприятливе середовище для розвитку і розмноження бактерій;
• первинні м’ясні і рибні бульйони (після закипання м’яса бульйон рекомендується злити, залити нову воду і в ній варити до готовності);
• жирні сорти риби, морепродукти;
• консервовані продукти, ковбасні вироби, копченості;
• бобові, цибуля і часник без термічної обробки, редька, редис, ріпа;
• гриби;
• будь-які спеції, готові соуси, майонез;
• жирний сир і інші молочні продукти підвищеної жирності.

Шоколад, цукор та інші солодощі не заборонені повністю, але варто сильно обмежити їх вживання. Ласунам краще замінювати корисними продуктами: цукерки – сухофруктами, молочний шоколад – гірким, цукор – медом.

У цю групу входять продукти, що сприяють створенню лужного середовища, що значно полегшує роботу нирок. Крім того, дієта при пієлонефриті гіпоалергенна, так як в цей час організм уражений, навіть звичні продукти здатні викликати алергічні реакції, що ускладнить перебіг хвороби.

Рекомендовані наступні групи продуктів

• Напої – журавлинний і брусничний морси, зелений і трав’яний чай, свіжовичавлені соки, відвари і настої шипшини, чиста відфільтрована і мінеральна вода з низьким вмістом солей натрію;
• молочні продукти (нежирні) як джерело легко засвоюваних тваринних жирів і кальцію, сприяють, крім того, олужненню сечі;
• вироби з дріжджового тіста (наприклад, несолодкі млинці, оладки), підсушений хліб і хлібці з висівками;
• пісне м’ясо, птиця, нежирна риба;
• супи на овочевому або вторинному м’ясному бульйоні, молочні;
• овочі та зелень – картопля, гарбуз, морква, кабачки, кріп і петрушка;
• яйця – краще перепелині, відварені або приготовані на пару;
• макаронні вироби;
• крупи – гречка, овес, бурий рис, пшоно;
• фрукти, баштанні культури.

Дієта повинна бути вітамінізованою, це досягається за рахунок вживання овочів і фруктів. Підвищений об’єм рідини сприяє очищенню сечовивідних шляхів, виведенню мікробів і токсинів.