Як українці перетинають кордон між РФ і Україною

Чи не єдиною можливістю вибратися з окупації нині є шлях через РФ. Як з’ясувалося, потрапити в Україну можна й через російсько-український кордон. З якими складнощами стикаються на цьому маршруті, з’ясовувала DW.

Український блокпост поблизу кордону з Росією (фото з архіву)Фото: Daniel Ceng Shou-Yi/ZUMA Press/picture alliance

Після окупації російськими військами майже всієї Луганщини та понад половини Донеччини виїхати звідти для громадян України – завдання не з простих. З огляду на активні бойові дії найбезпечнішим маршрутом у громадській організації “Донбас SOS” називають дорогу через Росію та країни Євросоюзу – Латвію, Естонію та Фінляндію. Однак через значну вартість таких поїздок, потребу перетинати кілька кордонів та довге перебування в дорозі не всі наважуються на такий шлях.

Останнім часом у мережі побільшало оголошень перевізників, які пропонують доїхати з окупованих Луганська, Донецька та інших контрольованих РФ населених пунктів на підконтрольну уряду України територію лише за добу. І це попри те, що офіційно кордон України з Росією та Білоруссю від початку повномасштабної війни – закритий. Як тоді виїжджають українці та з якими складнощами стикаються – розбиралася DW.

Непритомний опинився в окупації

Мешканець Куп’янська 70-річний Петро (ім’я змінене) потрапив під обстріл, коли точилися бої за місто. Так склалося, що врешті-решт він опинився в лікарні в окупованому росіянами Новопскові, що на Луганщині. “Я був тоді без свідомості, ніхто мене не питав, куди везти. Але треба було їхати швидше, бо поранення було серйозне”, – каже Петро у розмові з DW.

Після двох місяців реабілітації у Новопскові чоловік спочатку виїхав до сина, який проживає в російському Бєлгороді. А звідти наприкінці жовтня через пункт пропуску в районі російського села Колотилівка перетнув російсько-український кордон, потрапивши до Сумської області. Про таку можливість перетину кордону чоловік дізнався випадково – від знайомих, які порадили в такий спосіб швидше добратися додому та оминути дорогу “великим колом” через Європу.

“Після перевірки з боку росіян я пішки по ґрунтовій дорозі йшов близько трьох кілометрів до українського кордону. Там мене посадили на автобус та відвезли на фільтрацію в селище Краснопілля, яка зайняла весь день. Мені довелося чекати, поки перевірять усіх. А нас було понад 100 людей”, – розповідає чоловік.

Ретельна перевірка перед в’їздом в Україну з Росії

За словами Петра, українські правоохоронні органи перевірили в нього документи – у чоловіка був український паспорт, – взяли відбитки пальців, сфотографували. “Я писав пояснення, хто я, звідки, де народився, чим займаюся, як опинився в РФ. Перевіряли телефон та влаштували справжній допит. Коли дізналися про поранення та операцію, співчутливо поставилися та відпустили чекати на документи”, – каже мешканець Куп’янська.

Про ретельну перевірку з боку українських правоохоронних органів у прикордонній частині Сумщині DW розповів і житель Луганська 67-річний Костянтин (ім’я змінено). На початку лютого цього року він теж спочатку виїхав до Росії, а потім в’їхав в Україну через пункт пропуску поблизу російської Колотилівки. Костянтин так само мав при собі український паспорт.

Російський контроль, як стверджує чоловік, люди з автобусу, яким він їхав, пройшли за півтори години. Після пішого переходу перевірка з боку правоохоронних органів України тривала, за його словами, цілий день.

“Спочатку наші документи перевірили прикордонники, потім ми заповнювали купу анкет, як ми потрапили на окуповану територію та звідки дізналися про такий перехід. Запитували, чий Крим, чий Донбас, чи співпрацювали з окупаційною владою, чи отримували громадянство РФ. Усе це в письмовому вигляді. Щоправда, літнім людям допомагали з анкетами”, – каже Костянтин. Після цього чоловік уже на іншому автобусі дістався Києва.

Україна впускає своїх громадян і без документів

У Державній прикордонній службі України підтвердили, що можливість перетину кордону на пропускному пункті Колотилівка-Покровка справді існує, але наголосили, що цей пункт перетину працює тільки на в’їзд в Україну. Як повідомив у розмові з DW речник ДПСУ Андрій Демченко, українські правоохоронні органи дають можливість повернутися українським громадянам в Україну, попри те, що кордон з РФ закритий.

Окрім ДПСУ, громадян при в’їзді в Україну опитують також співробітники Служби безпеки України і Національної поліції. У відповіді СБУ на запит DW пояснили: правоохоронці встановлюють факти можливої причетності громадян до колабораційної діяльності або співпраці зі спецслужбами іноземних країн, робиться це шляхом перевірки документів та мобільних телефонів. Як зазначають у СБУ, якщо ж правоохоронні органи України розгледіли порушення законодавства, громадян можуть направити на більш ретельний контроль або ж затримати.

За словами Демченка, українська сторона пропускає громадян України і в тому разі, “якщо вони не мають достатніх документів для перетину кордону або ж взагалі не мають документів громадян України при собі”. Щоправда, для цього доведеться пройти спеціальну перевірку. “Якщо не буде документів, але вони заявлять, що є громадянами України, проводиться робота з міграційною службою, поліцією для встановлення особи, і тільки після того ухвалюється рішення щодо пропуску”, – пояснює Демченко.

Небезпека обстрілів та питання, чи випустить російська сторона

За даними ДПСУ, станом на кінець лютого за рік повномасштабної війни через кордон України з РФ та Білоруссю повернулися понад 7,5 тисячі українців. “На даний момент ми фіксуємо, що найбільший рух – на напрямку Колотилівка-Покровка, бо там суміжна сторона (російська. – Ред.) надає можливість виїзду в напрямку України. Втім, на будь-якому напрямку кордону, де з’являться громадяни України, їм буде забезпечена така можливість. Але в першу чергу треба зважати на безпекову складову, бо щодня ворог продовжує обстрілювати лінію державного кордону України”, – зазначає речник ДПСУ Андрій Демченко.

На небезпеку такого маршруту вказує і директорка з адвокації громадської організації Zmina Альона Луньова, яка входить до координаційного штабу з питань повернення українців з окупованих територій через треті країни, створеного при українському уряді. В розмові з DW правозахисниця звернула увагу й на те, що важко передбачити, чи російські прикордонники справді випустять тих громадян, які втратили українські документи, або ж дітей, народжених в окупації. “Нема жодних гарантій, що росіяни не сприймуть їх за громадян РФ, зважаючи на те, що вони вважають ці території своїми”, – каже Луньова.

У ситуації, коли є проблеми з документами, Луньова радить українцям скористатися проїздом через Білорусь, де працює українське консульство. З Білорусі пропуск українців здійснюється через пункт “Мокрани-Доманове”, через який можна також лише в’їхати в Україну.

Коментуючи ретельний контроль з українського боку, Луньова зауважила, що в умовах повномасштабної війни така процедура є виправданою. “Очевидно, що через кордон з РФ досить просто інфільтрувати якусь людину в Україну, яка може тут шпигувати”, – каже представниця громадської організації Zmina. За її словами, правозахисники не отримували інформації про зловживання, насильство або тиск з боку українських службовців щодо осіб, котрі намагаються повернутися в Україну через російсько-український або білорусько-український кордон.

В’язниця за перетин кордону України: кому це тепер загрожує?

Загалом новий закон стосується трьох категорій порушників:

• особи, яким заборонений в’їзд на територію України;
• військовослужбовці та інші силовики “держави-агресора”, які перетинають кордон поза пунктами пропуску, або ж через такі пункти, але без документів чи з підробленими документами;
• особи, які перетинають український кордон “з метою заподіяння шкоди інтересам держави”.

Персони нон грата

Автор фото, ДПСУ

Закон поширюватиметься на людей, якім з тих чи інших причин заборонено в’їжджати до України

Щодо першої категорії – мова йде про людей, яким в’їжджати до України і так заборонено, але вони можуть спробувати перетнути кордон в обхід офіційних пунктів пропуску.

Ідея в тому, щоб позбавити їх такого бажання, пояснили BBC News Україна у Держприкордонслужбі (ДПСУ).

“Якщо такі особи з’являться на пунктах пропуску, то ми їх просто не пустимо в Україну. Якщо ж вони спробують перетнути кордон в інших місцях, то їм загрожуватиме в’язниця”, – розповідає помічник голови та речник ДПСУ Олег Слободян.

Російські силовики

Автор фото, ДПСУ

30 червня 2017 року українські прикордонники Херсонського загону затримали двох росіян, які назвалися військовослужбовцями Прикордонної служби ФСБ Росії і загубилися, коли виконували роль учбових порушників кордону під час навчань. Згодом їх відпустили (після штрафу), а за новим законом їм би загрожувала в’язниця

Друга категорія – це російські військові чи представники інших силових структур РФ, таких як ФСБ.

Саме Росія в українському законодавстві офіційно визнана як “держава-агресор”.

Автори закону – Ірина Луценко та Артур Герасимов – нарікали, що раніше, наприклад, для “ФСБшників”, які нелегально перетинали кордон України, але не були замішані в будь-яких інших незаконних діях, були передбачені лише штрафи.

Таке покарання вони вважали “неспівмірним із суспільною небезпечністю” їх можливих дій.

Тепер же російські силовики, які, наприклад, не покажуть свої справжні документи на пункті пропуску, або й спробують оминути блокпости, можуть потрапити до української в’язниці.

Загроза національним інтересам

Автор фото, УНІАН

Кваліфікуватимуть загрозу для національних інтересів зі сторони тих, хто перетинає кордон, у СБУ

Нарешті, третя категорія – найабстрактніша.

Тут, як і у випадку з людьми, яким заборонений в’їзд до України, мова йде не лише про росіян, а про всіх іноземців, які хочуть “заподіяти шкоду інтересам держави”.

Під час обговорення закону в парламенті вже нарікали, що таке визначення можна тлумачити дуже широко й застосувати по-різному.

“Це є абсолютно правова невизначеність. Насправді за таким визначенням нікого не покарають і нікого не посадять, тому що жодний суд не зможе нормально довести…, що людина мала якийсь злочинний намір”, – наголошував депутат від “Свободи” Юрій Левченко.

А Олег Слободян пояснює, що інформацію по даній категорії ймовірних злочинців вони передаватимуть іншим правоохоронним органам, які можуть вести слідство.

Скоріше за все, це буде СБУ, додає він.

А вже на основі доказів СБУ суд ухвалюватиме рішення, чи справді людина перетинала кордон “з метою заподіяння шкоди інтересам” України.

Тож, теоретично мова може йти і про іноземних культурних чи політичних діячів, чиї висловлювання чи інші дії на території України так чи інакше можуть зашкодити її інтересам.

“Все залежатиме від рішення суду”, – наголошують у ДПСУ.

Автор фото, УНІАН

На відповідальність за незаконне відвідування Криму новий закон фактично не впливає – вона передбачена іншими нормами

Що ж до іноземців, які незаконно відвідують Крим та непідконтрольні Києву райони Донбасу, то для них залишається адміністративне покарання у вигляді трирічної заборони на в’їзд до України.

Якщо ж вони їдуть до Криму чи на територію ОРДЛО “з метою заподіяння шкоди інтересам” України (і суд це доведе), то у Кримінальному кодексі за це вже кілька років передбачена відповідальність – до п’яти років в’язниці.

На скільки садитимуть

Можливе покарання за незаконний перетин кордону, за новим законом, – до трьох років в’язниці.

Якщо ж порушники при цьому діяли у групі, або ж спробували незаконно перетнути кордон двічі чи більше разів, то їм вже загрожуватиме ув’язнення на строк від трьох до п’яти років.

А у випадку ще й застосування ними насильства чи зброї, можливий вирок – від п’яти до восьми років в’язниці.

Вагомий аргумент

Автор фото, ДПСУ

Депутати ухвалили пом’якшений варіант закону – у його першій версії пропонувалося ув’язнювати за незаконний перетин українського кордону всіх громадян держави-агресора або “інших осіб [які діють] у інтересах держави-агресора”.

Таке покарання хотіли передбачити зокрема й перетин з підробленими документами.

Утім, від таких формулювань під час розгляду закону в комітетах відмовилися.

Водночас у ДПСУ відзначають, що вони все ж хотіли більш жорстку редакцію, за якою кримінальна відповідальність була б передбачена практично за всі спроби незаконного перетину кордону, окрім випадковостей.

Це дозволило б більш ефективно боротися, наприклад, з контрабандистами.

Утім, новий закон і так є “суттєвим кроком до підвищення безпеки на кордоні та вагомим аргументом прикордонників”, каже Олег Слободян.

Новий закон ще має підписати президент, що, скоріше за все, і станеться найближчим часом.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram!