Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, – 69 календарних днів. Тривалість відпусток незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях.
Під час дії воєнного стану ВПО та ті, що виїхали з України, мають право за власною ініціативою взяти ще один вид відпустки (ч. 4 ст. 12) — відпустку за власний рахунок (без збереження заробітної плати) — сукупно до 90 календарних днів.
Тривалість додаткової відпустки батькам, які мають дітей, становить 10 календарних днів. Святкові і неробочі дні в даному випадку не враховуються (тобто якщо на період відпустки на дітей припадають святкові та неробочі дні, відпустку продовжують на кількість таких днів, але водночас такі дні не оплачують).
Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження 30-денного строку, без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
Частина щорічної основної відпустки може бути надана один раз протягом календарного року за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.
Тож, менше ніж 24 дні щорічної основної – надавати не можна. Так само й для інших відпусток, якщо встановлені мінімуми, то їх треба дотримуватися.