Що відбувається з питною водою в Україні

В Україні суттєво знижується кількість та якість питної води. На тлі нераціональної водної політики ситуація стрімко погіршується, вказують експерти.

Україна може зіштовхнутися з проблемою дефіциту питної водиФото: DW

Підвищений вміст нітратів, нітритів, амонію, фосфору чи фосфатів – таке різноманіття небезпечних речовин у сільських водоймах перераховує експертка громадської організації “Екодія” Анна Даниляк. Разом з колегами вона у рамках експедиції досліджує якість питної води у різних громадах. Першими протестували десятки об’єктів у Чернігівській, Сумській, Черкаській та Київських областях.

“Більшість домогосподарств, де ми домовляємося про аналізи, роками не користуються криницями, бо не довіряють якості. Усі починають переходити на індивідуальні рішення, рити свердловини”, – каже співрозмовниця DW. Тим часом, подекуди навіть у підземних водах експерти фіксують високий рівень забруднення. “Майже уся Україна не має достатньо якісних водних ресурсів”, – каже екологиня.

Яку воду споживають українці

В Україні доступ до централізованого водопостачання мають 99 відсотків жителів міст та лише третина сільського населення. Між тим, практично жодне з комунальних підприємств не може забезпечити доведення питної води до нормативних вимог щодо її якості та безпечності, констатують у міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів.

Тим часом, якщо у містах бодай формально передбачений моніторинг на контроль водопровідної води, а також є доступ до бюветів та очищеної бутильованої, то у сільській території ситуація критична. Як свідчать офіційні дані, в 13-ти областях України уже зараз спостерігається природний дефіцит прісної води належної якості. При цьому лише в 713 сільських населених із понад 26 тисяч використовують привізну воду.

Хто основні забруднювачі?

Найбільш гостро ця проблема стоїть для південних областей – Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської та Одеської, уточнює голова громадської організації “Всеукраїнська екологічна ліга” Тетяна Тимочко. “Але й в інших регіонах, через деградацію поверхових та підземних джерел, проблема загострюється. Приблизно 20 відсотків добрив та пестицидів, що використовують на полях, потрапляють у водні об’єкти. Здавалося б, підземні води мають більшу захищеність від наслідків господарської діяльності. Але у північних регіонах України, наприклад, існує природна проблема – підвищений вміст заліза, на півдні – підвищений вміст кальцію”, – вказує вона.

Інша величезна проблема, за словами екологині, це застарілі водоочисні мережі, які уже не здатні впоратися із забрудненими стічними водами. “Фосфатні мийні засоби, побутова хімія, якими ми користуємось у побуті, не можуть бути нейтралізовані очисними станціями, спроєктованими ще у 80-х роках минулого століття. Нинішніх засобів тоді просто не існувало”, – говорить експертка. При цьому, за її словами, в Україні за останні кілька десятиліть майже не збудовано нових комунальних очисних споруд.

Провалена водна програма

Цю тезу підтверджують і дані Рахункової палати. Відповідно до аудиту державної десятирічної програми розвитку водного господарства, яка мала виконуватися у 2013-2020 роках, 85 відсотків виділених на програму коштів (понад 26 мільярдів гривень) були спрямовані на меліорацію земель. А от такі програми, як реконструкція чи будівництво нових мереж, майже не виконані. При цьому, аудитори нарахували порушень, неефективного використання та крадіжок майна водогосподарських організацій на суму у понад шість мільярдів гривень.

За даними директора Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайла Ромащенка, лише на модернізацію систем водного постачання Україні знадобиться не менше п’яти мільярдів доларів. “Ситуація є критичною тому, що у нас всі наші системи водопостачання зношені, на шляху транспортування втрачається до 50 відсотків води, яка забирається”, – вказує фахівець. За його словами, Україні терміново необхідно перейти на систему замкненого водооборотного водопостачання. “Тобто треба всі системи обладнувати очисними спорудами, які б давали можливість повторно використовувати воду, а не скидати неочищені води в поверхневі водні об’єкти і забруднювати їх, погіршуючи природну ситуацію”, – пояснює академік.

Зневоднення та зміна клімату

У Інституті водних проблем та меліорації однак вказують, що основними загрозами для кількості та якості питної води в Україні є зміна клімату, яка уже призводить до зменшення річкового стоку та інфільтраційного живлення підземних вод в Україні. Михайло Ромащенко також підкреслює, що наявні запаси придатних для користування підземних вод, які оцінюють у близько 22,5 мільйона кубічних метрів, не здатні вирішити проблему країни в питній воді. “Суспільство має бути готове до того, що ми перебуваємо у тому періоді часу, який вимагає від нас переосмислення політики поводження з водою в умовах прогресуючого зневоднення території”, – каже він.

“Потрібно екологізувати нашу промисловість, сільське господарство, ощадливо і вдумливо використовувати той ресурс, який є. Україна – не багата на водні ресурси країна, до цього додається ще проблема кліматичної кризи. Тому варто перевернути парадигму споживання води, навіть на індивідуальному рівні”, – додає Анна Даниляк із “Екодії”.

Як німці опріснюють воду (31.03.2021)

To view this video please enable JavaScript, and consider upgrading to a web browser that supports HTML5 video

Гідробаланс: чому важливо пити воду і чи можна її “перепити”

Норма води в день, як притримуватися питного режиму та не нашкодити собі

Об’єм води в загальній масі тіла людини становить 60%, в нашій крові води – 92%. Цього вистачає, щоб організм повноцінно функціонував. Якщо спостерігається дефіцит рідини, підтримувати життєво важливі функції вкрай складно. Тому необхідно зберігати гідробаланс, особливо це важливо влітку. Правильний питний режим – один з методів боротьби зі спекою. “Народна правда” розповість, як підтримувати питний режим, про норми води, дізнаєтесь, чи потрібно пити через силу.

Навіщо організму багато рідини

Організм людини втрачає воду через дихання, потовиділення, сечовиділення і дефекацію. Тому важливо зберігати гідробаланс. Для мозкової активності. Проводилися дослідження, в результаті яких вчені зробили висновок, що зневоднення організму навіть на 1% призводить до погіршення роботи мозку. Так, втрата рідини впливає на пам’ять, концентрацію уваги, настрій, посилює почуття тривоги, втоми, збільшує частоту головних болів або їх інтенсивність, тривалість нападів мігрені. Сильне зневоднення навіть призводить до гіпоксії.

Для фізичної працездатності.

Дефіцит води в межах 1-2% від її загального об’єму в організмі змінює терморегуляцію тіла, знижує мотивацію, з’являється втома, рухи даються насилу, та й бажання щось робити немає.

Організм людини на 60% складається з води, а деякі органи на 80-90%

Для нормалізації кров’яного тиску.

Кров – це практично повністю вода, а значить коли рідини не вистачає, вона згущається. В результаті у людини фіксують підвищений кров’яний тиск. Гіпертонікам дотримуватися питного режиму вкрай важливо. При дефіциті рідини кисень погано транспортується посудинах і артеріях, а значить – страждає серце.

Нестача води в організмі підсилює вироблення гістаміну – медіатора алергічних реакцій. У результаті гістамін залишки води в організмі розподіляє з неточностями, надлишком. Як наслідок – активація алергічних процесів.

Для кісткової і м’язової тканини.

80% м’язів складається з води. Вона необхідна суглобам (у кістках 50% води), адже це буде перешкоджати зношування хрящової тканини, розвитку артрозу, остеохондрозів. Займаючись спортом, важливо пити хоча б по ковтку кожні 15 хвилин, інакше загальмовується енергетична активність. Вода здатна зменшити окислювальний стрес, що виникає під час вправ високої інтенсивності.

При лихоманках, інфекційних захворюваннях, діареї, блюванні, в організмі накопичуються токсини, які необхідно “вимивати” водою. Чим вище температура тіла, тим більше вологи втрачає організм через шкіру. А втрата рідини не сприяє протистоянню хвороби, і температура лише підвищується. Питний режим – один і методів запобігання тепловому удару.

Вода важлива для нормального функціонування організму, а зневоднення небезпечне для життя

Для краси шкіри, волосся, нігтів

Перше питання косметолога: “А скільки води ви вживаєте?”. Фахівцям індустрії краси відомо, що вода в рази важливіше будь-яких вітамінів. Крім косметичних маніпуляцій, рекомендують налагодити питний режим, адже при нестачі води організм забирає її з клітин і тканин. Нестача води сушить шкіру, робить її зморшкуватою, з’являються акне і пігментація. Волосся і нігті при дефіциті води стають ламкими, без блиску.

Для травлення, обміну речовин і схуднення

Останні дослідження показали, що рідкі калорії важливіше твердих, а те, що ми п’ємо впливає на збільшення ваги сильніше, ніж те, що їмо. Саме солодкі напої винні в масовому ожирінні американців, тому дієтологи всього світу в один голос рекомендують пити виключно чисту негазовану воду.

Правильний питний режим прискорює обмінні процеси в організмі, і спалювання жирів, у тому числі. Помічено, що якщо пити воду в потрібній кількості, прискорюється метаболізм, а значить і худнути він буде швидше. В іншому випадку організм запускає процеси запасу води з жирової тканини, і тоді маса тіла буде тільки рости. Нерідко спрага завуальована голодом. Тому випивши склянку води, на перший погляд голодна людина, їсти вже не хоче. Це фантастична властивість води підвищувати почуття ситості.

Щоб організм не акумулював рідину з жирової тканини, необхідно дотримуватися питного режиму

Кожні 500 мл води прискорюють обмін речовин на 24-30% протягом 1,5 години. Якщо підрахувати, то 2 л води в день здатні збільшити витрату енергії приблизно на 100 ккал.

Дуже важливо випивати стакан води кімнатної температури натщесерце, як мінімум за 15 хвилин до їжі, а краще за півгодини. Пити треба неквапливо, маленькими ковтками. Вода натщесерце допомагає прокинутися, запустити не тільки обмін речовин, але і організм в цілому. Деякі фахівці рекомендують при нормальній кислотності шлунка додавати у воду лимонний сік. Але доказів ефективності води з лимоном натщесерце немає. Далі, протягом дня, краще випивати прохолодну воду, оскільки тоді організм буде витрачати додаткову енергію для її підігріву до температури тіла. Не рекомендується пити гарячу воду (можна обпалити стравохід) і крижану (призводить до спазмів жовчного міхура і поганого відтоку жовчі).

Питний режим важливий для травлення, а зневоднення – один із факторів ризику виникнення запорів.

Варто запам’ятати, що спрага з’являється в разі втрати рідини на 2%, а зневоднення, якщо на 5%.

Скільки пити рідини, а скільки води

Раніше рекомендували 8 склянок води в день (правило існувало з 1921 року), але подібні норми не можна вважати достовірними, а швидше застарілими. Згідно рекомендації ВООЗ, треба дотримуватися формули – 30 мл. води на кілограм ваги. При цьому враховується ряд факторів: якість їжі, погода, спосіб життя, робота кишківника, фізичний стан, наявність захворювань і багато іншого. Літнім людям багато пити води не можна категорично. Досить 1 л. у день, інакше серце і судини отримають сильне навантаження, яке буде зайвим. А ось тим, хто веде активний спосіб життя, недостатньо буде і 2,5 л.

У літній період підвищене потовиділення, тому добовий обсяг рекомендованої рідини повинен зрости на 30%. Кава підсилює діурез, а значить після кожної випитої чашки, необхідна склянка води.

Непідготовленій людині починати пити треба поступово з літра на добу. В цей обсяг не включено чай, каву, компоти, молоко і кефір, перші страви і таке інше, оскільки їх організм вважає рідкою їжею. З часом об’єм випитої води доводять до своєї добової норми.

Відразу пити по 2 і більше літрів води небезпечно всім, оскільки можуть активізуватися хронічні хвороби. Пити себе необхідно “привчити”, інакше з віком у людини виробляється постійне зневоднення. І сухість у роті – остання його ознака, тобто дефіциту води людина може не відчувати фізично. Ще один “орієнтир” зневоднення – темне забарвлення сечі, її різкий запах. Варіант: “запрограмувати” себе на те, що п’єте воду, як ліки, по годинах.

Дітям воду дають за бажанням, про гидробаланс немовлят “розповість” вміст памперса

Чи можна “перепити” води і до чого це призводить

Пити більше своєї норми так само небажано, як і менше. Існує поняття “інтоксикація водою”. Зайва рідина розбавляє мікроелементи, що містяться в тканинах і крові, а солі та інші електроліти втрачають здатність правильно проводити електричні сигнали. В результаті вода проникає у тканини та органи, викликаючи набряки.

Варто уважніше поставитися до вживання води під час прийому їжі. Деякі дієтологи вважають, що пити під час їжі не можна, оскільки вода розтягує стінки шлунка і людина не наїдається. Інші стверджують, що вода заважає нормальному травленню і навіть може спровокувати хвороби ШКТ. На думку третіх, щільну, жирну або суху їжу запивати рідиною просто необхідно. В ідеалі – пити під час їжі в невеликій кількості, а краще випити склянку води мінімум через півгодини після їжі.

Неправильний розрахунок своєї норми води в день стане причиною її надлишку. Так, при розрахунках за основу беруть “ідеальну” вагу конкретної людини, а не реальну. Якщо, наприклад, 100-кілограмовий чоловік буде пити 3 л. води на день, це погано позначиться на його самопочутті. Спочатку розраховують свою “ідеальну” вагу (індекс Соловйова), а потім вже добову норму води.

Хочете читати новини в іншому форматі?
Підписуйтесь на телеграм-канал НАРОДНА ПРАВДА
Підписатись можна ТУТ