Попри можливі побажання покійного, під час поховання доводиться дотримуватись єдиних законних стандартів. Тому відповіддю на питання про те, де можна ховати людей, буде лише один — на кладовищі.
Похорон краще проводити на третій день після смерті людини. Не можна ховати померлих в неділю і на Новий Рік. Вдразу після смерті всі дзеркала в будинку необхідно завісити, а годинник – зупинити.
Перед похованням у землю з покійним прощаються всі, хто прийшов на кладовище. Зазвичай люди підходять до труни, кладуть квіти в руки або з обох боків від померлого і цілують його в лоба. Якщо ви не можете зробити цього через якісь свої принципи або страх, просто залиштеся осторонь.
Тіло покійного неодмінно обмивають. Колись це робили спеціально підготовані люди (найчастіше вдови – бездітні або ті, що мали одружених дітей), сьогодні ж – зазвичай хтось із родичів, однак досі важливо, щоб у цієї особи були одружені діти.
Чоловіків ховають без головного убору, але обов'язково кладуть в домовину шапку чи капелюх. На кладовище покійника завжди супроводжувала похоронна процесія. Попереду мерця несли хрест, одразу за ним несли труну, а далі йшли родичі та інші близькі та знайомі люди.
Родичам покійного не рекомендовано дивитися у дзеркала – це може накликати ще одне лихо. Не можна спати в одній кімнаті біля покійного. Кажуть, душа померлого може забрати з собою людину, що спить поруч.
Тож і те, й інше робити можна, можливо. Скільки людей можна поховати в одну могилу? Можливість чи неможливість поховання залежить від розмірів та кількості похованих трун.