Корисні властивості і протипоказання щодо застосування червоного буряка

У переліку городніх культур буряк займає далеко не останнє місце. Цей овоч невибагливий, прекрасно зберігається і використовується в безлічі блюд. Якщо ж ростуть на наших грядках культури розставити за ступенем їх корисності, червоний буряк стане незаперечним лідером.

Чим же корисна буряк для організму? Які корисні речовини в її складі змушують звернути на овоч пильну увагу і народну медицину і фахівців-медиків, які користуються традиційними методами?

Хімічний склад буряка

І користь, і шкоду червоного буряка визначаються наявністю в коренеплодах великої кількості речовин, що впливають на органи людини.

Буряк в цьому відношенні має найбагатший набором макро- і мікроелементів, кислот, вітамінів та інших речовин. Але почати варто з з`ясування енергетичної та харчової цінності коренеплодів.

На 100 грам сирої червоного буряка припадає 42 ккал. Залежно від сорту і умов вирощування коренеплоди здатні накопичувати до 14% цукрів, в буряках міститься до 1,5% білків, багато харчових волокон і незначні кількості жирів і золи. При цьому в бордовою м`якоті є достатня незамінних для організму вітамінів групи B, вітаміни PP, C і K, а також довгий ряд мінеральних солей. Головне місце серед макроелементів займає калій, потім слід залізо, магній і натрій, марганець і йод, цинк, фосфор, рубідій, хлор і такий рідкісний елемент цезій.

Органічні кислоти в складі червоних коренеплодів представлені щавлевої, лимонної і яблучної кислотою, є в буряках пектини і антоціани, флавоноїди і амінокислоти.

Чим корисна сирий буряк, і чи змінюються її властивості після варіння або гасіння? Оскільки червоний буряк в їжу частіше вживається в вареному або тушкованому вигляді, не можна не згадати і ті зміни в складі овоча, які відбуваються в результаті термічної обробки:

• Буряк втрачає деяку кількість вітамінів, особливо це стосується аскорбінової кислоти і деяких інших з`єднань.
• Трохи збільшується калорійність овоча, досягаючи 44 ккал.
• З 30 до 65 зростає глікемічний індекс відвареного коренеплоду, тобто буряк після термічної обробки в два рази швидше викликає підйом рівня цукру в крові, що потрібно враховувати діабетикам.

В іншому ж корисні властивості буряка вареної і сирої дуже близькі. Яке дію овоча на організм людини?

Червоний буряк: користь і шкода

Частина корисних властивостей червоного буряка і протипоказань щодо її споживання можна віднести до більшості овочевих культур.

Завдяки великій кількості не перетравлюється клітковині, що проходить по всьому травному тракту, відбувається серйозна стимуляція моторної функції кишечника. В результаті відбувається очищення організму, поліпшується обмін речовин і травлення.

На нормалізацію обмінних речовин активно впливають присутні в червоному буряку вітаміни групи B.

Харчові волокна стримують всмоктування холестерину, який, потрапляючи в кров, може стати причиною розвитку атеросклерозу і інших хвороб серця і судинної системи. Цим корисна і сирий буряк, і пройшла термічну обробку.

Вітамінний склад коренеплодів надає вагому підтримку імунній системі, що особливо важливо, враховуючи, хороше збереження буряка аж до весни, коли вітаміни найбільш потрібні.

Вуглеводи в складі буряка здатні швидко заповнити запас енергії і повернути людині бадьорість.

Але є корисні властивості вареного буряка і сирих коренеплодів, якими не володіє ні одна інша городня культура:

• За рахунок вмісту в коренеплодах заліза, міді і вітаміну B1 буряк підвищує рівень гемоглобіну.
• Вживання буряка допомагає стимулювати мозкову діяльність.
• Овоч, якщо вживати його системно і тривало, має здатність очищати судини від надлишкового холестерину, що знижує небезпеку розвитку атеросклерозу, зміцнює стінки капілярів і позитивно впливає на стан стінок судин.

Червоний буряк корисна для організму:

• в разі гіпертонії, при підвищеному тиску;
• як м`яке натуральне сечогінний і проносний засіб;
• при існуванні ризиків розвитку онкологічних захворюванні;
• як захисний засіб при можливості ожиріння печінки;
• ефективний антиоксидант, що перешкоджає старінню.

При настільки вагомий корисну дію червоного буряка сирі коренеплоди іноді дію інакше, ніж варені овочі.

Чим корисна сирий буряк?

При лікувальному вживанні червоного буряка і продуктів з цього овоча часто використовують сирі коренеплоди.

Дійсно, в цьому випадку буряк повністю зберігає всі біоактивні речовини, вітаміни і амінокислоти. Зокрема, корисність сирого буряка визначається наявністю бетаїну, благотворно впливає:

• на працездатність печінки і її здоров`я;
• обмінні процеси;
• на хід боротьби із серцевими захворюваннями і атеросклерозом;
• на ризик розвитку хвороби Альцгеймера.

Сирі коренеплоди надзвичайно активно впливають на травну систему, очищаючи організм від токсинів і шлаків. Буряк для організму корисна і тим, що протистоїть розвитку новоутворень.

При цьому слід врахувати, що:

• клітковина в свіжих коренеплодах практично в два рази ефективніше адсорбує шкідливі речовини і шлаки;
• сік сирого буряка – це сильне очисний засіб, що вимагає обережного застосування;
• в свіжому овоче зберігаються всі вітаміни;
• зелена гичка буряка корисна для організму, як і коренеплоди, і може використовуватися в їжу і з лікувальною метою;
• сирі коренеплоди становлять меншу небезпеку для хворих на діабет.

Соки і салати роблять з додаванням моркви, гарбуза, свіжої зелені.

Корисні властивості вареного буряка

Чим для організму корисна буряк, що пройшла термічну обробку? Перш за все, потрібно відзначити, що після варіння або гасіння коренеплоди втрачають не дуже багато корисних речовин. Крім аскорбінової кислоти і вітамінів B5, B9, всі мікроелементи, серед яких фосфор, мідь, йод і залізо, калій і натрій все так само активні і готові надати свій вплив.

Частина компонентів після варіння перетворюються в більш доступну форму і з легкістю засвоюються організмом.

В результаті термічної обробки зникає і такий побічний ефект дії буряка як подразнюючу дію на шлунок і кишечник. Наприклад, якщо при гострому панкреатиті буряк в сирому вигляді суворо протипоказана саме через можливе загострення хвороби, то варені коренеплоди в періоди ремісії можна використовувати в їжу.

При цьому важливо пам`ятати, що корисні властивості вареного буряка збережуться в найбільшій мірі, якщо коренеплоди варять, не знімаючи шкірку. До того ж при варінні руйнується і переходить в воду велика частина нітратів, які цей овоч може накопичити під час росту.

Протипоказання до вживання буряка

Використання бордових коренеплодів не тільки в лікувальних цілях, але і в складі звичних страв не завжди приносить користь, червоний буряк шкідлива при ряді захворювань, а також при наявності алергічної реакції на овоч.

Коли буряк може стати причиною погіршення самопочуття людини? Очевидно, що використання коренеплодів небезпечно:

• при схильності до проносів, через проносного дії буряка;
• при сечо-і жовчнокам`яної хвороби, через наявність в овочах щавлевої кислоти здатної утворювати пісок і камені;
• при гіпотонії, через ризик неконтрольованого зниження тиску;
• при панкреатиті, адже буряк в сирому вигляді здатна подразнювати слизову шлунка і кишечника.
• при гастриті і виразковій хворобі, через стимуляції вироблення соляної кислоти.

Небажано захоплюватися буряковими салатами і соком, якщо у людини виявлено остеопороз і цукровий діабет, а також є небезпека алергічних реакцій на речовини, що входять у складі коренеплодів.

Колір сечі

У нормі колір сечі змінюється від світло-жовтого до янтарно-жовтого. Зміни в кольорі сечі можуть бути ознакою зневоднення, деяких хвороб або наслідком вживання медичних препаратів та окремих продуктів харчування. Нормальне забарвлення сечі пов’язано зі вмістом у ній барвників (урохромів А та В, уробіліноїдів, уроетрину та інших). Найважливішими з них є уробілін та продукт його розпаду ‒ уробіліноген. Вони утворюються при розпаді гему (частини гемоглобіну). Спочатку гем у тканинах печінки перетворюється в білівердін, потім у білірубін. Білірубін виводиться з жовчю в дванадцятипалу кишку, а потім розкладається мікроорганізмами товстої кишки до уробіліногену. Через стінки кишечнику в процесі реабсорбції уробіліноген потрапляє в кров, де остаточно перетворюється в уробілін, який фільтрується нирками у сечу.

Колір сечі є важливим та доступним показником гідратації ‒ тобто насичення організму водою. Його широко використовують для оцінки щоденного загального споживання рідини. Вода є основою життя, вона може вважатись найважливішою поживною речовиною. Зв’язок між гідратацією організму та загальним здоров’ям останнім часом активно досліджується в різних галузях медицини. Наприклад, низький рівень споживання води, який призводить до гіпертонічності плазми, пов’язують із розвитком гіперглікемії, яка передує резистентності до інсуліну, наслідком якої стає розвиток діабету 2 типу. Чисельними дослідженнями показано, що дорослі, які споживають багато рідини, мають менший ризик розвитку хронічних захворювань нирок та утворення ниркових каменів.

У цьому контексті вимірювання концентрованості сечі, включаючи осмолярність, питому вагу і кольору, стають дедалі актуальнішими як показники не тільки гострого зневоднення, але й достатнього споживання рідини для забезпечення здоров’я у довгостроковій перспективі.

Серед різних біомаркерів сечі, які вказують на рівень гідратації, колір сечі унікальний за своєю простотою, вартістю та мінімальним необхідним досвідом вимірювання. Спочатку він використовувався для моніторингу гострої дегідратації у спортсменів. Зараз вимірювання коліру сечі для визначення рівня гідратації (дегідратації) є звичайною процедурою. Для цього використовують 8-точкову шкалу, яка демонструє зміну забарвлення сечі разом із дегідратацією або зневодненням. Перші 4 кольори відповідають нормальному рівню гідратації організму, чотири останніх вказують на нестачу води. Сечу слід розглядати на білому тлі в добре освітлюваному приміщенні. Найкраще використовувати зразок добової сечі.

Щоденна потреба у воді є індивідуальним показником, який залежить від ваги та зросту, харчування, фізичної активності та інших факторів, таких як клімат, стан навколишнього середовища та хвороби. Для контролю споживання води та запобіганню зневодненню, люди можуть відстежувати щоденне споживання води, але цей спосіб не варто вважати надійним. Кращим варіантом є оцінка кольору сечі, оскільки відмінності в добовому загальному споживанні води, втраті з потом, зміни в раціоні та кліматі достатньо точно віддзеркалені в об’ємі та концентрації 24-годинної (добової) сечі.

Серед змін у кольорі сечі, які не пов’язані із зневодненням, особливе занепокоєння мають викликати такі:

• Поява видимої крові у сечі. Кров може свідчити про інфекцію сечовивідних шляхів або наявність каменю, що практично завжди супроводжується больовим синдромом. Наявність крові без больових відчуттів може свідчити про серйозніші проблеми, такі, як рак.
• Темна або помаранчева сеча може вказувати на розвиток хвороби печінки, особливо коли у пацієнта світлий стілець та жовті шкіра і очі.

При оцінюванні кольору сечі слід пам’ятати, що при відсутності стандарту для порівняння, інтерпретація кольору буде залежати від особливостей зору. Кожна людина по-своєму сприймає кольори. Деякі розповсюджені зміни у кольорі сечі:

• Знебарвлення ‒ часто спричинюється лікарськими засобами або надлишком рідини, що виводиться організмом, як природнім шляхом, так і внаслідок хвороби;
• Червона або рожева сеча ‒ незважаючи на загрозливий вигляд, червона сеча не обов’язково сигналізує про серйозні проблеми зі здоров’ям. Її поява може бути наслідком вживання медикаментів (рифампіцин, феназопіридин, проносні засоби, що містять сенну ) або продуктів (буряк, ожина, ревінь). В іншому випадку можна підозрювати наявність у сечі крові (гематурію), яка спричинюється каменями нирок або сечового міхуру, запальними хворобами сечовивідного тракту, кістами нирок, простатитом, пухлинами.
• Помаранчева сеча ‒ її поява можлива при використанні таких ліків, як сульфасалазин (азальфідин), феназопіридин, деяких проносних засобів та хіміотерапевтичних препаратів. Розповсюдженою причиною появи сечі помаранчевого відтінку є зневоднення (дегідратація). В іншому випадку помаранчева сеча може вказувати на проблему з печінкою або жовчною протокою, особливо якщо наявний світлий стілець.
• Синя або зелена сеча з’являється при вживанні деяких яскравих харчових барвників. Ряд медикаментів призводить до її появи, включаючи амітриптилін, індометацин та пропофол (диприван). Крім того, барвники, що використовуються для деяких аналізів функції нирок та сечового міхура, також можуть зафарбувати сечу у гаму синіх та зелених кольорів. Зелена сеча зрідка зустрічається при інфекціях сечовивідних шляхів, викликаних бактеріями роду псевдомонас (pseudomonas). Синя сеча характерна для рідкісного спадкового захворювання ‒ сімейної доброякісної гіперкальціємії, яку також називають синдромом синього підгузника.
• Темно-коричнева сеча іноді з’являється внаслідок вживання великої кількості бобів, ревеню або алое. Низка препаратів може забарвити сечу в коричневий колір: протималярійні ‒ хлорокін і примакін, антибіотики ‒ метронідазол і нітрофурантоїн, проносні, що містять сенну, і метокарбамол ‒ м’язовий релаксант. При екстремальних фізичних навантаження відбувається мікроушкодження м’язів, що також призводить до коричневого забарвлення сечі.

Найбільш відчутні зміни забарвлення сечі при різних патологічних станах і причини зміни, відображені в наступній таблиці:

Фактори ризику

Вік. Пухлини сечового міхура та нирок, які можуть викликати появу крові у сечі та зміну її забарвлення, частіше зустрічаються у літніх людей. У чоловіки старше 50 років поява крові у сечі часто пов’язана із збільшенням передміхурової залози (простати).

Спадковість. Якщо у пацієнта в родині хтось мав камені у нирках або захворювання нирок, то у нього зростає ризик розвитку аналогічних хвороб.

У деяких випадках при звичайному забарвленні сечі осад має колір залежно від вмісту солей, формених елементів, слизи й т.п.:

Розшифрувати значення кольору сечі в комплексі із іншими показниками, що входять у загальний клінічний аналіз сечі можна за допомогою програми автоматичного розшифрування.