Цікаві досліди з біології

Досліди-важлива складова біологічної освіти. Вони допомагають зробити навчальний процес більш цікавим, доступним. За допомогою дослідів учні краще засвоюють теоретичний матеріал, закріплюють практично. Доцільно проводити їх на біологічних гуртках. Приклади дослідів, що допоможуть зробити навчально-виховний процес цікавішим.

З чого складаються кістки.

Дослід 1 .Потримайте кістку великої риби (наприклад ребро) в полум’ї спиртівки).Кістка почне горіти: вона почорніє, обвуглиться, ви відчуєте неприємний запах. У кістці вигорятимуть якісь речовини, але форма її не зміниться. Поступово кістка зробиться світлою і горіння припиниться: зникне запах горілого.

З цього досліду видно, що кістка складається з двох речовин: однієї , що згорає, і другої, що не згорає.

Дослід 2 .Перевірте властивості речовини, що не згорає. Спробуйте зігнути побілілу від перепалювання кістку. Вона ламається. Покладіть кусочки кістки на аркуш паперу. Натисніть на них тупим кінцем олівця. Вони розсипаються на порошок.

Отже, речовина кістки, що не згорає, тверда, надає їй певної форми, але вона дуже крихка.

Дослід 3 . Зберіть речовину кістки, що не згоряє, і всипте її в слабкий розчин соляної кислоти. Вона швидко розчиниться.

Покладіть у розчин соляної кислоти ребро риби або тоненьку кісточку з скелета курки. Речовини, що не згорає, яка міститься в кістці, розчинятиметься повільно а тому витягніть кістку з кислоти тільки на другий день. Промийте кістку в чистій воді. Уся речовина, що не згорає, залишається в кислоті. Кістка складатиметься тільки із речовини, що згоряє. Перевірте її властивості.

Спробуйте переламати кістку, яку ви витягли з кислоти. Вона не ламається, але згинається. Коли ви кістку перестаєте згинати, вона випрямляється.

З досліду видно, що речовина, яка згоряє, не може зберігати форму кістки, вона легко згинається, має пружність.

З усіх дослідів можна зробити висновок : форма кістки і її твердість залежать від речовини, що не згоряє, а речовина, що згоряє, надає кістці деякої гнучкості, пружності.

Міцність кістки залежить від того, скільки в ній речовини, що згоряє, і речовини, що не згоряє. Дуже міцна кістка дорослої людини (кістка людини дуже міцна: вантаж, який витримує одна з кісток гомілки – 1650 кг ). У ній на кожні дві частини речовин, що не згоряють, припадає одна частина тих ,що згоряють.

Під старість у кістках збільшується кількість речовини, що не згоряє, і вони стають крихкими, часто ламаються.

У дітей, навпаки, у кістках багато речовини, що згоряє, дитяча кістка дуже легко згинається. Коли діти піднімають і носять важкі речі, особливо в одній руці, або сидять зігнувшись за партою , вони можуть легко викривити свій хребет. Якщо діти носять тісне взуття, у них викривляються кістки ступні. Ці викривлення можуть залишатись на все життя і погано відбитися на здоров’ї.

Запитання для самоперевірки:

1З яких речовин складаються кістки?

2Як змінюється з віком склад кісток?

3Іноді учні молодших класів носять на руках своїх маленьких братиків і сестричок. Чому не слід цього робити?

Як змінюється склад повітря при диханні та горінні.

Дослід 1. Зробіть глибокий вдих. Візьміть у рот скляну трубку або соломинку. Повільно видихайте через неї повітря в прозору вапняну воду(вапняну воду можна придбати в аптеці) , яку налито в пробірку. Вапняна вода стає каламутною. Це означає, що повітря, яке ми видихаємо, містить багато вуглекислого газу.

Дослід 2. Опустіть на дротинці запалену свічку в склянку, на дні якої є вапняна вода. Закрийте склянку склом. Свічка скоро погасне , бо весь кисень у склянці витратиться на горіння. Збовтайте вапняну воду. Вона стане каламутною. Це означає, що при горінні свічки утворюється вуглекислий газ. Вуглекислий газ утворюється і при горінні дров, гасу і т.д.

Запитання для самоперевірки:

1Який газ виділяється при диханні;як ви про це дізналися?

2Що відбувається з вапняною водою, якщо через неї пропускати вуглекислий газ?

М‘язи.

1 Кістки не можуть рухатися самі по собі. Їх приводять у рух м’язи, або мускули.

Зігніть руку в лікті. Ви відчуєте як у вас у році щось здулось і затверділо . Це і є м’язи. М’язи під час згинання скоротились, тобто зробились твердіші, товщі, коротші і притягли одну до одної кістки руки.

2 Ось ідуть по вулиці фізкультурники. Стрункі і прямі, легкою ходою крокують вони. Легко і вільно рухаються фізкультурники тому, що в них добре розвинуті всі м’язи тіла.

Подивіться на людей, які мало рухаються, багато сидять, дуже рідко займаються фізичною працею, фізкультурою і спортом. У них кволі, слабі м’язи, незграбні рухи, неструнке тіло. Такі люди швидко втомлюються від роботи, часто хворіють.

Щоб м’язи добре розвивались і були сильні, треба регулярно тренувати їх. Для рівномірного розвитку всіх м’язів треба робити різноманітні рухи. Добре розвивають м’язи всього тіла ходьба, біг, гімнастика, гра з м’ячем, катання на лижах і на ковзанах, веслування, робота на городі, саду та інші види фізичної праці. Особливо корисні фізичні вправи і праця на свіжому повітрі.

Запитання для самоконтролю:

1Яке значення мають м’язи?

2Яким стає м’яз, коли він скорочується?

3 Як можна рівномірно розвивати м’язи свого тіла? (Далі буде ).

Цікаві досліди.

Досліди-важлива складова біологічної освіти. Вони допомагають зробити навчальний процес більш цікавим, доступним. За допомогою дослідів учні краще засвоюють теоретичний матеріал, закріплюють практично. Доцільно проводити їх на біологічних гуртках. Приклади дослідів, що допоможуть зробити навчально-виховний процес цікавішим.

З чого складаються кістки.

Дослід 1 .Потримайте кістку великої риби (наприклад ребро) в полум ’ ї спиртівки).Кістка почне горіти: вона почорніє, обвуглиться, ви відчуєте неприємний запах. У кістці вигорятимуть якісь речовини, але форма її не зміниться. Поступово кістка зробиться світлою і горіння припиниться: зникне запах горілого.

З цього досліду видно, що кістка складається з двох речовин: однієї , що згорає, і другої, що не згорає.

Дослід 2 .Перевірте властивості речовини, що не згорає. Спробуйте зігнути побілілу від перепалювання кістку. Вона ламається. Покладіть кусочки кістки на аркуш паперу. Натисніть на них тупим кінцем олівця. Вони розсипаються на порошок.

Отже, речовина кістки, що не згорає, тверда, надає їй певної форми, але вона дуже крихка.

Дослід 3 . Зберіть речовину кістки, що не згоряє, і всипте її в слабкий розчин соляної кислоти. Вона швидко розчиниться.

Покладіть у розчин соляної кислоти ребро риби або тоненьку кісточку з скелета курки. Речовини, що не згорає, яка міститься в кістці, розчинятиметься повільно а тому витягніть кістку з кислоти тільки на другий день. Промийте кістку в чистій воді. Уся речовина, що не згорає, залишається в кислоті. Кістка складатиметься тільки із речовини, що згоряє. Перевірте її властивості.

Спробуйте переламати кістку, яку ви витягли з кислоти. Вона не ламається, але згинається. Коли ви кістку перестаєте згинати, вона випрямляється.

З досліду видно, що речовина, яка згоряє, не може зберігати форму кістки, вона легко згинається, має пружність.

З усіх дослідів можна зробити висновок : форма кістки і її твердість залежать від речовини, що не згоряє, а речовина, що згоряє, надає кістці деякої гнучкості, пружності.

Міцність кістки залежить від того, скільки в ній речовини, що згоряє, і речовини, що не згоряє. Дуже міцна кістка дорослої людини (кістка людини дуже міцна: вантаж, який витримує одна з кісток гомілки – 1650 кг ). У ній на кожні дві частини речовин, що не згоряють, припадає одна частина тих ,що згоряють.

Під старість у кістках збільшується кількість речовини, що не згоряє, і вони стають крихкими, часто ламаються.

У дітей, навпаки, у кістках багато речовини, що згоряє, дитяча кістка дуже легко згинається. Коли діти піднімають і носять важкі речі, особливо в одній руці, або сидять зігнувшись за партою , вони можуть легко викривити свій хребет. Якщо діти носять тісне взуття, у них викривляються кістки ступні. Ці викривлення можуть залишатись на все життя і погано відбитися на здоров ’ ї.

Запитання для самоперевірки:

1З яких речовин складаються кістки?

2Як змінюється з віком склад кісток?

3Іноді учні молодших класів носять на руках своїх маленьких братиків і сестричок. Чому не слід цього робити?

Як змінюється склад повітря при диханні та горінні .

Дослід 1 . Зробіть глибокий вдих. Візьміть у рот скляну трубку або соломинку. Повільно видихайте через неї повітря в прозору вапняну воду(вапняну воду можна придбати в аптеці) , яку налито в пробірку. Вапняна вода стає каламутною. Це означає, що повітря, яке ми видихаємо, містить багато вуглекислого газу.

Дослід 2. Опустіть на дротинці запалену свічку в склянку, на дні якої є вапняна вода. Закрийте склянку склом. Свічка скоро погасне , бо весь кисень у склянці витратиться на горіння. Збовтайте вапняну воду. Вона стане каламутною. Це означає, що при горінні свічки утворюється вуглекислий газ. Вуглекислий газ утворюється і при горінні дров, гасу і т.д.

Запитання для самоперевірки:

1Який газ виділяється при диханні;як ви про це дізналися?

2Що відбувається з вапняною водою, якщо через неї пропускати вуглекислий газ?

М ’ язи.

1 Кістки не можуть рухатися самі по собі. Їх приводять у рух м ’ язи, або мускули.

Зігніть руку в лікті. Ви відчуєте як у вас у році щось здулось і затверділо . Це і є м’язи. М’язи під час згинання скоротились, тобто зробились твердіші, товщі, коротші і притягли одну до одної кістки руки.

2 Ось ідуть по вулиці фізкультурники. Стрункі і прямі, легкою ходою крокують вони. Легко і вільно рухаються фізкультурники тому, що в них добре розвинуті всі м ’ язи тіла.

Подивіться на людей, які мало рухаються, багато сидять, дуже рідко займаються фізичною працею, фізкультурою і спортом. У них кволі, слабі м ’ язи, незграбні рухи, неструнке тіло. Такі люди швидко втомлюються від роботи, часто хворіють.

Щоб м’язи добре розвивались і були сильні, треба регулярно тренувати їх. Для рівномірного розвитку всіх м ’ язів треба робити різноманітні рухи. Добре розвивають м ’ язи всього тіла ходьба, біг, гімнастика, гра з м ’ ячем, катання на лижах і на ковзанах, веслування, робота на городі, саду та інші види фізичної праці. Особливо корисні фізичні вправи і праця на свіжому повітрі.

Запитання для самоконтролю:

1Яке значення мають м ’ язи?

2Яким стає м ’ яз, коли він скорочується?

3 Як можна рівномірно розвивати м ’ язи свого тіла? (Далі буде ).

Які досліди можна показати дошкільникам вдома (у дитячому садочку)?

Ми продовжуємо публікувати цікаві прості досліди для дошкільників, які рекомендує Міністерство освіти і науки України. У першій частині матеріалу ми виділили досліди, які батьки та педагоги можуть продемонструвати на прогулянці.

А сьогодні пропонуємо добірку дослідів, які дорослі можуть провести у приміщенні — вдома чи в садочку.

• Відзначимо, що усі досліди поділено за тематичними блоками.

1) Тема «Сонце»

1 дослід
Мета: показати залежність між висотою стояння сонця та кількістю його тепла.
Матеріал: ліхтарик.
Умови: затемнене приміщення.
Хід досліду:
Спрямувати світло ліхтарика на руку дитини під певним кутом, потримати 20-30 секунд, потім спрямувати світло вертикально до руки. 3апитати дитину, коли було більш тепло.

2) Тема «Повітря»

1 дослід
Мета: продемонструвати наявність повітря навколо нас, у воді.
Умови: звичайне приміщення.
Хід досліду:

• Склавши трубочкою губи, з силою втягнути повітря. Повітряний потік «звучить» і відчувається на губах.
• Увімкнути вентилятор і дати дітям відчути рух повітря.
• Опустити сухий камінець у склянку з водою. На поверхні з’являться бульбашки, наповнені повітрям.
• Перекинути порожню склянку догори дном, та, тримаючи її дуже рівно, повільно занурити у воду. Чи потрапляє до склянки вода? Чому не потрапляє?
• Подмухати на паперовий човник. Чому він рухається?
• Зважити на вагах дві повітряні кульки (одна — надута, інша — ні). Яка з них важча? Чому?

3) Тема «Вода»

1 дослід
Мета: навчити розрізняти стан води (холодна, тепла, гаряча, чиста, забруднена).
Матеріал: три склянки з водою різної температури, дві прозорі банки з чистою та забрудненою водою (можна вкинути у банку грудочку землі).
Умови: звичайне приміщення за будь-якої пори року.
Хід досліду:
А) Розглянути з дітьми три однакові склянки з водою. Запитати: чи однакова вода в них? (Так, зовні однакова). Запропонувати по черзі відчути на дотик. З’ясувати, яка температура води у склянках, як використовують різну воду.
Б) Розглянути дві банки з водою. Запитати: чим вони відрізняються? Показати дітям, що крізь забруднену воду погано видно предмети. Підкреслити, що чиста вода — прозора, не має ні запаху, ні кольору.

2 дослід
Мета: продемонструвати перетворення води у газоподібний стан.
Матеріал: спиртівка, сірники, прозора колба з водою, невеличка покришка з будь-якої посудини.
Умови: звичайне приміщення, обов’язково дотримуйтеся правил безпеки.
Хід досліду:
Незначну кількість води у прозорій колбі довести до кипіння. Потримати покришку над колбою й розглянути з дітьми краплі на ній. Поспостерігати за парою і за поступовим зменшенням кількості води у колбі.
Висновок:
Вода від нагрівання перетворюється у дрібні крапельки (пару) i піднімається вгору.

3 дослід
Мета: ознайомити дітей з кольором води та її властивостями, сприяти усвідомленню того, що вода може бути чистою/брудною.
Обладнання: Для порівняння доцільно використати воду з-під водопровідного крана та дощову, наливши її у прозору посудину.
Хід досліду:
У склянку з водою покласти кілька кристаликів марганцевокислого калію. Якого кольору стала вода? Провести аналогічний дослід, додаючи інші барвники. Діти роблять висновок про зміну кольору води.

4 дослід
Мета: ознайомити дітей з тим, що вода буває теплою і холодною; розвивати здатність встановлювати найпростіші зв’язки і взаємозалежності, спостережливість і допитливість.
Хід досліду:
А) Одну частину води нагріти у посудині, другу — залишити на столі без змін, третю — винести на холод.
Б) Порівняти температуру води, торкаючись до посудини, у яку її налито; пробуючи на смак — воду для пиття різної температури; через тактильні аналізатори — воду різної температури для миття рук і обличчя, прання лялькового одягу.

• За наявності відповідних умов слід залучити дітей до порівняння температури води під час ігор, хлюпання та виконання вправ на мілководді річки, у басейні.

В) Запитати дітей: «Від чого залежить температура води? Чому?». Висновок діти роблять самостійно.

5 дослід

Мета: сприяти усвідомленню того, що вода розливається, ллється, капає; розвивати здатність встановлювати найпростіші зв’язки і взаємозалежності, спостережливість і допитливість.
Хід досліду:
А) Шляхом довільних дій з предметами з гладенькою поверхнею (великою тарілкою, тацею, іншим посудом, столом для ігор з водою і піском) дорослий демонструє властивість води поширюватися в різних напрямках від місця дотику до поверхні предмета — розливатися. Вода при цьому може набувати форму плям різного розміру.
Б) Вода ллється єдиною цівкою з посуду з носиком (чайник, поливальниця, глечик) і кількома — з посуду, що має овальний або круглий отвір. Чому?

• До самостійного висновку слід спонукати дітей 5-го року життя.

В) Вода капає, коли рухається повільно. Доцільно провести в дощову погоду спостереження, як капає вода з даху та з предметів на майданчику, з паркану.

• Можна заздалегідь виставити на підставку, що дорівнює росту дітей, фанеру або дощечку довільних розмірів горизонтально до поверхні землі і спостерігати за рухом водяних крапель з чотирьох боків (під час зливи тоненькі цівки; в помірний дощ — краплі).

6 дослід
Мета: пояснити дітям, що вода — прозора
Хід досліду:
Для підведення дітей до висновку про прозорість води доцільно використати нескладний дослід: занурити у воду кілька різних предметів.

7 дослід
Мета: продемонструвати розчинність у воді сипучих речовин; розвивати здатність встановлювати найпростіші зв’язки і взаємозалежності, спостережливість і допитливість.
Хід досліду:
Запропонувати дітям спробувати воду на смак. Вода — без смаку.
Опустити в одну склянку ложечку цукру, а в іншу — солі.

• Що трапилося з цукром? Сіллю?
• Якою стала вода на смак з цукром? А та, в яку поклали сіль?
• Від чого залежить смак води?

8 дослід
Мета: допомогти засвоїти, що одні предмети плавають у воді, інші — тонуть, продемонструвати розчинність у воді сипучих речовин; розвивати здатність встановлювати найпростіші зв’язки і взаємозалежності, спостережливість і допитливість.
Хід досліду:
У прозору посудину, користуючись умовною міркою, опустити пісок, дрібні камінці, по 2-3 предмети однакової форми та об’єму, але з різного матеріалу (дерева, скла, пластмаси, паперу, тканини, воску, використовуючи послідовні дії), вчити дітей пояснювати поведінку цих предметів у воді.

• Чому деякі з них плавають, інші тонуть, а окремі — розчиняються, змінюючи забарвлення води?

Знання властивостей спостережуваних об’єктів можна закріпити з дітьми в малюнках, розповідях, читанні віршів напам’ять.

4) Тема «Ґрунт»

1 дослід
Мета: показати властивість піску пропускати воду, а глини — утримувати її.
Матеріал: три банки — одна з піском, друга з глиною, третя — з водою.
Хід досліду:
Налити у банки з піском та глиною однакову кількість води й спостерігати, як вона просочується.
Висновок: пісок пропускає воду, а глина — ні.

5) Тема «Явища природи»

1 дослід
Мета: продемонструвати утворення грому та блискавки.
Матеріал: два твердих камінці.
Умови: затемнене приміщення.
Хід досліду:
Потріть камінці один об одний — з’явиться звук потріскування та іскра. У спрощеному вигляді це і є грім та блискавка. Таке саме явище можна спостерігати під час розчісування волосся гребінцем.

6) Тема «Рослини»

1 дослід
Мета: показати значення води для росту рослин.
Матеріал: дві прозорі банки (з водою та без води), дві однакові цибулини.
Хід досліду:
Довготривале спостереження за змінами, що відбуваються з цибулинами у банках.
Висновок: для росту рослин необхідна вода.

2 дослід
Мета: продемонструвати необхідність тепла для росту рослин.
Матеріал: дві однакові гілочки вишні (або іншого дерева), дві вази з водою.
Умови: місяці лютий, березень.
Хід досліду:
Поставити одну вазу з гілочкою в кімнаті, другу — в прохолодному місці (між рамами). Спостерігати за змінами, порівнюючи стан гілочок, порівнювати зі станом дерев на подвір’ї.

7) Тема «Тварини»

1 дослід
Мeтa: визначити кількість корму, необхідного для акваріумних риб.
Матеріал: акваріум з рибками, корм, плаваюча годівничка, ложечка-мірка.
Хід досліду:
Зранку насипати корму в годівничку, відміряючи його міркою. Оглянути її через 15 хвилин. Якщо корму залишилося багато або ж його не залишилося зовсім, повторити дослід наступного дня. Кількість корму вважати достатньою, коли його в годівничці залишиться небагато.
Дослід повторювати два-три рази на рік.

2 дослід
Мeтa: з’ясувати дію органів чуття тварин.
Матеріал: різні види корму (залежно від того, яка тварина задіяна в досліді).
Хід досліду:
Розкласти перед кішкою (чи іншою твариною) закриті пакетики з рибою, м’ясом, печивом, морквою. Спостерігати, до якого з них вона підійде. Пошепки покликати тварину. Спостерігати за її діями.

8) Тема «Я і природа»

1 дослід
Мeтa: продемонструвати значення зору та функцій очей.
Матеріал: два ряди стільців (або інших предметів), цибулина, люстерко.
Хід досліду:

• Запропонувати дітям щільно затулити очі долонями й спробувати пройти поміж двох рядів стільців. Чи легко це зробити? Потім пройти з розплющеними очима. Чи є різниця?
• Піднести розрізану цибулину до очей. Що відбувається з ними? Висновок: крапельки цибулевого соку подразнюють слизову оболонку очей. Захищаючи око, повіки швидко кліпають, а сльози очищають очі. Так очі захищаються від зовнішнього впливу.
• Запропонувати дітям уважно розглянути очі дитини, яка сидить навпроти. Зненацька легенько плеснути в долоні перед її очима. Що вона зробила відразу? (Заплющила очі). Висновок: наш організм також знає, що найперше слід берегти очі. Адже саме завдяки зору ми дізнаємося про світ навколо нас.
• Запропонувати на хвильку затулити очі руками. Розплющивши, розглянути в люстерко розмір зіниці. Потім протягом хвилини подивитися у вікно (сонячної днини) чи глянути на яскраве світло. За яких умов зіниці зменшуються (стискаються), а за яких збільшуються (розширюються)?

Пропонуємо також завітати до нашого YouTube-каналу у рубрику «Цікаві досліди Learning.ua», де Улянка щотижня проводить цікаві досліди. З нею малюки дізнаються, як творити дива вдома, і отримають їхні наукові пояснення. Так, у найновішому відео юній дослідниці вдалося зафарбувати листя пекінської капусти. Як це зробити — дівчинка пояснює під час експерименту.

Бажаємо пізнавально провести час разом з малюками!