Menu Close

Бегонія борщівколиста догляд у домашніх умовах

Зміст:

Бегонія: вирощування на підвіконні, види

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 08 серпня 2023 Опубліковано: 28 лютого 2019 Перша редакція: 28 вересня 2016 🕒 17 хвилин 👀 81444 рази 💬 22 коментарі

  • Прослухати статтю
  • Посадка й догляд за бегонією
  • Домашня бегонія – умови догляду
  • Догляд за бегонією в домашніх умовах
    • Як доглядати за бегонією
    • Горщики і ґрунт для бегоній
    • Посадка бегоній
    • Полив бегоній
    • Підживлення бегоній
    • Пересадка бегоній
    • Бегонія взимку
    • Як розмножувати бегонію
    • Вирощування бегонії з насіння
    • Розмноження бегонії поділом кореневища (бульби)
    • Розмноження бегонії живцями
    • Розмноження бегонії листком
    • Бегонія сохне
    • Бегонія жовтіє
    • Бегонія королівська (Begonia rex)
    • Тигрова бегонія (Begonia bowerae)
    • Бегонія коралова (Begonia corallina)
    • Бегонія каролінолиста (Begonia carolineifolia)
    • Бегонія вічноквітуча (Begonia semperflorens)
    • Бегонія елатіор (Begonia x elatior)
    • Бегонія ампельна (Begonia x tuberhybrida pendula)
    • Коментарі

    Рослина бегонія (лат. Begonia) утворює найвідоміший і найбільший рід родини Бегонієвих. Рід налічує близько 1000 видів рослин, які зростають у горах на висоті від 3000 до 4000 м над рівнем моря, у вологих тропічних лісах і субтропічних районах. Більшу частину видів бегонії можна зустріти в Південній Америці. Ростуть бегонії також у Гімалаях, горах Індії, в Шрі-Ланці, на Малайському архіпелазі й на заході Африки. Ба більше, існує думка, що саме Африка і є батьківщиною бегоній, які потім поширилися в Азію й Америку. Та й сьогодні в Африці росте понад третина всіх видів роду.

    Виявлено та описано бегонії було в XVII столітті ченцем Шарлем Плюм’є, який брав участь в експедиції на Антильські острови з метою збору рослин. Він виявив шість видів бегонії і назвав їх на честь свого друга Мішеля Бегона, губернатора острова Гаїті. Сьогодні квітка бегонія є однією з найпопулярніших рослин як у садовому, так і в кімнатному квітникарстві. У цій статті ми розповімо вам про те, як доглядати за бегонією в домашніх умовах: як здійснюється посадка бегоній, які умови догляду за бегонією, як розмножується бегонія в домашніх умовах, і дамо ще багато важливої та цікавої інформації про ці прекрасні рослини.

    Прослухати статтю

    Посадка й догляд за бегонією

    • Цвітіння: деякі види вирощуються як декоративно-листяні рослини, а квітучі бегонії можуть цвісти в будь-який час.
    • Освітлення: яскраве розсіяне світло (східні та західні підвіконня).
    • Температура: оптимальна – 18 ˚C, але влітку бегонія може витримати й вищу температуру.
    • Полив: збалансований: зазвичай помірний і не дуже частий, у спеку та посуху – рясний. Між поливаннями субстрат у горщику має просихати вглиб на 1,5 см. Узимку полив помітно скорочують, а бульбові види рослини не поливають узагалі.
    • Вологість повітря: підвищена, але обприскувати квітку небажано, краще тримати її на піддоні з мокрою галькою чи керамзитом.
    • Підживлення: квітучі бегонії – двічі на місяць розчином мінерального комплексу для квітучих кімнатних рослин, а в період бутонізації – калійно-фосфорними підживленнями на кшталт Цвітня, Бутона або Зав’язі. Листові види бегонії підживлюють у тому ж режимі комплексом для декоративно-листяних кімнатних рослин.
    • Період спокою: у вічнозелених видів він слабко виражений, а бульбові види відпочивають довго: з середини осені листя відмирає, тому підживлення бульбової бегонії припиняють, поливання скорочують, а коли наземна частина повністю відімре, горщики з бульбами зберігають до початку нового сезону вегетації в темному приміщенні при температурі 10-15 ˚C. Але навіть якщо бульбова бегонія відпочивати не має наміру, потрібно її до цього примусити: скоротити поливання та припинити підживлення.
    • Пересадка: у міру необхідності напровесні. Великі рослини при пересадці можна розділити.
    • Розмноження: насінням, листовими живцями, поділом кореневища або бульби.
    • Шкідники: попелиця, нематоди та червоний павутинний кліщ.
    • Хвороби: сіра гниль, пероноспороз, борошниста роса, чорна коренева гниль.

    Домашня бегонія – умови догляду

    Окрім більш ніж 1000 видів бегонії, існує близько 2000 тисяч гібридних форм цієї рослини, тому дуже важко дати усереднений ботанічний опис роду, тим паче, що бегонії в різних класифікаціях поділяються на декоративно-листяні й декоративно-квітучі, вічнозелені й листопадні, однорічні та багаторічні, високорослі й сланкі, бульбові й кореневищні. У кімнатній культурі вирощується безліч видів і сортів бегонії, тому спочатку ми розповімо про те, як доглядати за домашньою бегонією та в яких умовах її потрібно утримувати, а опис рослин дамо в розділі про види і сорти.

    Догляд за бегонією в домашніх умовах

    Як доглядати за бегонією

    Кімнатна бегонія любить сталість, тому визначте для неї в квартирі місце раз і назавжди – добре освітлене, але без прямих сонячних променів. Особливо потребує яскравого освітлення бегонія квітуча, тому найкраще місце для представників роду бегоній – підвіконня вікон, що виходять на схід чи захід. Оптимальна температура для рослини і взимку, і влітку 18 ºC, але влітку бегонія може знести й вищу температуру. Звикла до умов тропіків домашня бегонія любить підвищену вологість повітря, проте краще все-таки її не обприскуйте, оскільки на її листі після цього з’являються коричневі плями. Щоб рослина не потерпала від сухості повітря, особливо в зимовий час, коли опалювальні прилади працюють на повну потужність, помістіть горщик із бегонією на перевернутий піддон, вставлений у піддон більшого розміру. Навколо меншого піддону насипте керамзит і тримайте його весь час мокрим, щоб вода при випаровуванні створювала необхідний рівень вологості навколо рослини.

    Декоративна бегонія не терпить тісноти, тому, розміщуючи рослина на підвіконні поруч з іншими квітами, намагайтеся враховувати її максимальний розмір. Потребує бегонія регулярного провітрювання, але на протяги, як і на занадто високу або занадто низьку температуру повітря, рослина реагує прив’яданням та скиданням квіток і листя.

    Горщики і ґрунт для бегоній

    Посадка і догляд за домашньою бегонією починаються з вибору посудини для вирощування рослини. Бегонії потрібні невеликі і бажано керамічні горщики, які всього на 3-4 см у діаметрі більші за кореневу систему рослини, тому що в занадто просторих посудинах бегонії можуть потерпати від перезволоження і пізно зацвітають. Ґрунт для бегоній можна придбати в квітковій крамниці, а можна змішати самостійно з двох частин листової землі з додаванням по одній частині верхового торфу, піску й перегною, або дернової землі. Оптимальна кислотність субстрату для бегонії має бути в межах pH 5,5-6,5.

    Посадка бегоній

    При посадці бегонії третину обсягу горщика заповнюють дренажним матеріалом, а згори на нього для профілактики гнилей укладають шар деревного вугілля завтовшки 2-3 см. Потім у горщик поміщають бегонію з земляною грудкою й заповнюють усі порожнини ґрунтосумішшю. Після посадки бегонію поливають. Посадку здійснюють навесні, з середини березня, коли встановлюється достатня для розвитку рослин освітленість і тривалість світлового дня. Бульбові бегонії слід до посадки проростити в ящиках без заглиблення в субстрат, у світлому місці при температурі 16-18 ºC і при високій вологості повітря – 60-70 %.

    Полив бегоній

    Догляд за бегонією в домашніх умовах вимагає збалансованого зволоження рослини. Кімнатна квітка бегонія вологолюбна, проте це не означає, що поливати її слід часто. Набагато важливіше створити для бегонії достатній рівень вологості повітря, інакше кінчики листя рослини підсихатимуть. Рясний полив потрібен лише в спекотні літні дні, однак при цьому потрібно стежити, щоб вода не застоювалася в корінні бегонії. Для поливу використовують відстояну упродовж доби воду кімнатної температури. Зволоження рослині потрібно тоді, коли її земляна грудка просохла на глибину 1,5 см. У зимовий час полив скорочують, а бульбові види рослини взимку поливу не потребують узагалі.

    Підживлення бегоній

    Догляд за домашньою бегонією передбачає внесення в ґрунт добрив. Декоративно-квітучі види бегонії удобрюють із моменту формування бутонів двічі на місяць рідким комплексним добривом для квітучих рослин. У фазі формування зав’язі підживлення здійснюють фосфорно-калійними добривами – Бутон, Зав’язь, Цвітень. Азотних добрив потребують тільки декоративно-листяні бегонії – якщо підживлювати ними квітучі види, цвітіння бегонії може не настати.

    Пересадка бегоній

    Догляд та вирощування бегонії вимагають своєчасної пересадки рослини, і здійснюють її напровесні, до початку інтенсивного росту. Про те, що настала пора пересаджувати бегонію в горщик більшого розміру, вам підкаже звисаюче зі зливних отворів коріння. Бегонію виймають із горщика, обережно очищають від старого торфу, поміщають кореневу систему на півгодини в блідо-рожевий розчин марганцівки, потім обережно промивають коріння від залишків субстрату відстояною водою, видаляють підгнилі ділянки, дають корінню підсохнути й висаджують у горщик більшого розміру в тому порядку, який ми вже описували. Пересаджену рослину повертають на постійне місце і попервах часто поливають.

    Молоді бегонії зносять процедуру легко, але пересаджувати більш зрілі рослини набагато важче через ще не окріпле тендітне листя, тому, тільки-но рослині виповнюється 3 роки, її ділять на кілька частин.

    Бегонія взимку

    Період спокою у вічнозелених видів бегонії виражений слабо, а бульбові види вимагають тривалого відпочинку. Як доглядати за бегоніями в зимовий період? Догляд за домашньою бегонією в період спокою залежить від виду рослини. Кущові й декоративні види утримують при температурі 15-22 ºC, підтримуючи високу вологість повітря – для цього батареї накривають мокрими рушниками або встановлюють зволожувачі повітря.

    Бульбові бегонії готуються до періоду спокою з середини осені – їхнє листя всихає і відмирає, тому поливання необхідно скоротити, а коли наземна частина рослин повністю відімре, горщики з бульбами до кінця зими переносять у темне приміщення і зберігають при температурі 10-15 ºC. Іноді бульбова бегонія поводиться так, ніби не збирається відпочивати, і для того, щоб вона в майбутньому році рясно цвіла, доведеться її до відпочинку примусити: сильно скоротити полив і зрізати наземну частину.

    Кімнатна бегонія – розмноження

    Як розмножувати бегонію

    Розмножується бегонія насінням і вегетативно – листовими живцями, стеблами, поділом куща або кореневища (бульби). Простіше й надійніше розмножувати бегонію вегетативно.

    Вирощування бегонії з насіння

    Вирощування бегонії з насіння процес нетрудомісткий і не займає багато часу. У кінці лютого або на початку березня дрібне насіння бегонії сіють по поверхні легкого пухкого субстрату, не закладаючи його у ґрунт, після чого поміщають у тепле світле місце і накривають плівкою або склом. Полив здійснюють у піддон або способом обприскування з пульверизатора. Тільки-но з’являться сходи, покриття прибирають, а коли у сіянців розвинеться 3-4 листки, їх пікірують. Через два місяці сіянці розсаджують по окремих горщиках. Зацвітає бегонія з насіння вже в перший рік, але для цього їй може знадобитися додаткове освітлення.

    Розмноження бегонії поділом кореневища (бульби)

    Листяна бегонія розмножується поділом кореневища. Для цього навесні рослину витягають із землі, гострим ножем розрізають кореневище на частини, в кожній з яких мають бути коріння і хоч один пагін або брунька. Зрізи обробляють товченим вугіллям, після чого частини кореневища розсаджують по окремих горщиках.

    Бульбу дорослої бегонії теж можна розділити на частини і, трохи підсушити зрізи й обробивши їх товченим вугіллям, розсадити діленки по окремих горщиках.

    Розмноження бегонії живцями

    Розмноження бегонії живцями – найпростіший вегетативний спосіб. Із рослини зрізують живці з 3-4 листками, їхні зрізи для попередження загнивання обробляють вугіллям, після чого живці висаджують у субстрат із піску, торф’яної і листової землі в рівних частинах і поміщають у світле тепле місце, захищене від прямих сонячних променів. Поливають живці бегонії помірно – субстрат має встигати просихати між поливаннями на глибину 1-2 см. Можна проводити окорінення просто у воді. Коріння у живців відростає упродовж місяця.

    Розмноження бегонії листком

    Оскільки багато видів бегонії вирізняються великим і щільним листям, їх можна розмножувати листовими живцями, використовуючи для цього як цілий листок, так і його частину. При розмноженні цілим листком на споді пластини надрізають головні жилки, укладають листок нижнім боком на попередньо прожарений вологий пісок і закріплюють його в такому положенні. Зволоження ґрунту здійснюють через піддон. Місяці за два у місцях розрізів із жилок відростають корінці, а потім і нові рослини. Коли маленькі бегонії зміцніють і підуть у ріст, їх відділяють і відкидають у ґрунтосуміш із рівних частин торфу, піску й листяної землі.

    Шкідники і хвороби бегонії

    У домашніх умовах бегонію можуть пошкоджувати попелиця (тля), нематода і червоний павутинний кліщ. Попелиця і кліщі харчуються клітинним соком рослини, від чого бегонія втрачає привабливість і відстає в розвитку. Позбавити рослину від попелиці можуть 2-3 обробки Актеліком або Карбофосом з інтервалом 7-10 днів, а знищити кліщів можна препаратами Децис, Дерис або іншими інсектоакарицидами. Від нематод, у процесі життєдіяльності яких листя бегонії знебарвлюється, а на коренях утворюються напливи, вилікувати рослину неможливо – квітку доведеться викинути.

    Із хвороб бегонію вражають ботритис, сіра гниль, несправжня або справжня борошниста роса, чорна коренева гниль – проти цих хвороб вам допоможуть фунгіциди: бордоська рідина, Фундазол, Скор, Квадріс або будь-який інший препарат подібної дії. Але іноді бегонії хворіють бактеріальними або вірусними хворобами – огірковою мозаїкою, бактеріальним в’яненням або плямистістю томату. Від цих хвороб ліків також немає, тому рослину доведеться знищити.

    Бегонія сохне

    Хвороби бегонії – не єдина проблема, з якою ви можете зіткнутися. Іноді рослина поводиться дивно – у неї раптом починає сохнути листя. Це пояснюється дуже високою температурою й недостатньою вологістю ґрунту та повітря. Полийте рослину, переставте її в прохолодніше місце, спорудивши для неї піддон із мокрим керамзитом, як було описано на початку статті.

    Бегонія жовтіє

    Іноді на листках бегонії з’являються жовті плями або кільця – так проявляються огіркова мозаїка або плямистість томатів. Хворі рослини знищують. Якщо ж листя пожовкло й поникло, то це означає, що бегонії холодно, а в ґрунті забагато вологи. Дайте ґрунтові в горщику просохнути й перенесіть рослину в тепліше приміщення.

    Види і сорти бегонії

    • бегонії кущоподібні з бамбукоподібними прямостоячими пагонами;
    • бегонії з тонкими й гнучкими спадаючими або повзучими пагонами;
    • види з товстими кореневищними вилягаючими або сланкими пагонами;
    • види, які є родоначальниками красивоквітучих гібридів.

    У кімнатному квітникарстві зручніше користуватися такою класифікацією бегоній:

    • декоративно-квітучі кімнатні бегонії;
    • декоративно-листяні кімнатні бегонії;
    • декоративно-квітучі бегонії.

    Ми пропонуємо вам назви видів бегоній, найбільш поширених у кімнатній культурі, з їх коротким описом, а також назви сортів бегоній, що належать до цих видів. Листяна бегонія, або листова бегонія, в кімнатному квітникарстві представлена такими видами:

    Бегонія королівська (Begonia rex)

    – рослина родом зі Східної Індії. Це одна з найкрасивіших бегоній, на основі якої було виведено численні декоративно-листяні сорти та гібриди. У неї потовщене кореневище й красиве, велике, голе або слабкоопушене листя завдовжки до 30 і завширшки до 20 см несиметричної серцеподібної форми з хвилястими або нерівномірно зубчастими краями бронзово-коричневого, оксамитувато-малинового або червоно-фіолетового забарвлення, які іноді прикрашають червоно-фіолетові або сріблясті плями. Є гібриди з майже чорним листям у малинових плямах. Цвіте цей вид непоказними рожевими квітками. Найкращі сорти бегонії королівської:

    • Картахена – сорт із темно-зеленим округлим листям, загорнутим черепашкою. Темно-коричнева середина листка в міру дорослішання рослини набуває сливового відтінку. Зелене тло листка вкрите плямами сріблястого кольору з рожевим світінням;
    • Сільвер Грінхарт – рослина зі сріблястим листям косо-серцеподібної форми зі смарагдово-зеленою облямівкою в сріблястих бризках;
    • Шокола Крим – середина спірально закрученого листка цього сорту має соковито-сливовий відтінок, а основна частина пластини сріблястого кольору з рожевим вилиском;
    • Івнінг Глоу – сорт із середньої величини листям і яскраво-малиновим центром, з якого по малиновому полю розходяться зеленувато-коричневі жилки. Край листової пластини малинового кольору;
    • Алілуя – сорт із великим, спірально закрученим біля черешків ніжно-фіолетовим листям зі сріблястим відтінком. Центр і край листової пластини вишневого кольору, а між ними проходить широка яскраво-зелена смуга, суцільно вкрита сріблястими цятками.

    Окрім описаних, популярністю користуються такі сорти й гібриди бегонії королівської: Ліліан, Перль де Парі, Ред Тенґо, Рігал Міньюет, Тітіка, Сільвер Коркскрю, Беніточіба, Блек Фенг, Дьюдроп, Новембер Фрост, Шарм і багато інших;

    Тигрова бегонія (Begonia bowerae)

    або бегонія Бауера, або кленолиста бегонія, родом із Мексики. Це невисока рослина – сягає не більше 25 см – із повзучим стеблом і листям світло-зеленого кольору з чорними або коричневими плямами по краях. Нижня сторона листової пластини опушена. Світло-рожеві непоказні квітки зібрані в пониклі пухкі суцвіття. У природі цей вид зустрічається рідко, але завдяки проведеній селекціонерами гібридизації було виведено безліч дуже ефектних сортів. Найкращі різновиди бегонії тигрової:

    • Тайгер – рослина з повзучим стеблом, сягає у висоту 10 см. Листя оксамитове, бронзове з візерунком, уздовж жилок – коричнева смуга, черешки червонуваті, плямисті;
    • Клеопатра – у цього сорту листя, вкрите світлими волосинками, змінює забарвлення залежно від освітлення, нижня сторона листової пластини червоного або бордового кольору.

    Бегонія коралова (Begonia corallina)

    – напівчагарникова рослина з тропічних лісів Бразилії, в кімнатних умовах сягає висоти близько 1 м. Стебла у цього виду прямостоячі, голі, нагадують бамбук. Листя з зубчастими краями, довгасте, яйцеподібне, завдовжки до 20 і завширшки до 7 см. Верхня сторона листової пластини темно-зелена зі сріблястими цятками, нижня сторона світло-зелена. Квітки на коралових квітконосах зібрані в гронові суцвіття. Найвідоміші сорти:

    • Люцерна – рослина з великими зеленими листками з зубчастими краями, вкритими зверху пластини сріблястими плямами. Нижня сторона червона;
    • Президент Карно – сорт із розсіченим біля основи пластини щитовидним листям зі слабкозубчастим краєм. Довжина листя до 30 см, ширина до 15, по зеленому тлу листя білі плями.

    Бегонія каролінолиста (Begonia carolineifolia)

    – одна з найстаріших кімнатних рослин, завезена з Мексики. У неї повзуче стебло завтовшки близько 4 см і велике, розташоване на жовто-зелених черешках пальчасто-розсічене листя завдовжки до 35 см з явним жилкуванням. Квітки зеленувато-рожеві, зібрані в пухкі суцвіття, розкриваються в лютому.

    Окрім описаних, у культурі затребувані такі види декоративно-листяної бегонії: Месона, смугаста, борщевиколиста, металева, білоточкова, Бовері, червонолиста, жовта, Ліммінга, блискуча, імператорська й багато інших.

    Декоративно-квітучі види бегонії в кімнатній культурі представляють:

    Бегонія вічноквітуча (Begonia semperflorens)

    – невелика кущоподібна рослина, що сягає у висоту 60 см із прямостоячими пагонами в молодому віці, а у дорослої рослини вони набувають ампельної або напівампельної форми. Листя у бегоній цього виду округле, слабкоопушене по краю, завдовжки до 6 см, світло-зелене, темно-зелене, іноді з червонуватим відтінком. Прості або махрові квітки білого, рожевого або червоного кольору діаметром до 2,5 см зібрані в недовговічні суцвіття, швидко в’януть, але тут же змінюються іншим квітками. Якщо ви забезпечите гарний догляд за вічноквітучою бегонією, організуєте їй необхідне освітлення та живлення, вона може цвісти й узимку. Найкращими сортами цього виду є:

    • Густав Кнааке – розлогий кущ заввишки до 30 см із зеленим листям із червоною облямівкою й яскраво-кармінними квітками до 3 см у діаметрі, зібраними в суцвіття;
    • Кармен – середньоросла бегонія з коричневим листям з антоціаном і численними рожевими квітками;
    • Амбра – рослина заввишки до 15 см із коричневим листям і рожевими квітками до 3 см у діаметрі;
    • Бікола – кущик заввишки до 14 см із зеленим листям і білими квітками з рожевими краями;
    • Оран – компактний кущ заввишки до 16 см із зеленим листям з червоною облямівкою й оранжево-червоними квітками.

    У культурі вирощують також сорти бегонії вічноквітучої Лейла, Белла, Люцифер, Розанова, Скарлетта, Лінда, Альберт Мартін, Болл Ред, Отелло, Кате Тейхер та інші.

    Бегонія елатіор (Begonia x elatior)

    – це найбільш яскрава й рясно квітуча гібридна рослина, безумовний фаворит серед кімнатних бегоній. У висоту вона сягає не більше 40 см, у неї м’ясисте товсте стебло і чергове серцеподібне листя завдовжки до 8 см із порізаним краєм. Верхня сторона листя глянцева, яскраво-зелена, нижня матова й світліша. Квіти зібрані в суцвіття на довгих квітконосах. Найвідоміші сорти:

    • Швабенланд – високорослий сорт, рясно квітучий дрібними яскраво-червоними квітками;
    • Ренесанс – бегонія махрова, високоросла, у червоних квіток гофровані пелюстки;
    • Луїза – сорт із ясно-кремовими квітками з рожевим відтінком;
    • Піккора – низькоросла бегонія з махровими квітками яскраво-рожевого відтінку;
    • Роза – сорт із темно-рожевими махровими квітками.

    Популярністю користуються також сорти бегонії елатіор Шарлах, Кіото, Клео, Голдфінгер, Аннебель, Азотус, Беллона, Берлін та інші;

    Бегонія ампельна (Begonia x tuberhybrida pendula)

    частіше вирощується в садах та для прикраси терас і балконів. Для неї характерні пониклі пагони, що спускаються каскадами, з численними квітками. Вирощують ампельні бегонії в підвісних кашпо, кошиках і горщиках. Є серед цієї групи бегоній сорти з простими, напівмахровими, махровими та густомахровими квітами білого, червоного, рожевого, жовтого й помаранчевого кольорів, а також всіляких їх поєднань. Квітки можуть бути дрібними, середнього розміру й великими. Пропонуємо вам кілька найкращих сортів ампельної бегонії:

    • Гейл – розлогий кущ із довгими висячими пагонами завдовжки до 30 см із загостреними в верхній частині зубчастими листками зеленого кольору й напівмахровими ніжно-рожевими квітками до 3 см у діаметрі;
    • Крісті – розлогий кущ зі слабенькими висячими пагонами завдовжки до 40 см і білими махровими квітками до 4 см у діаметрі;
    • Роксана – компактний кущ із висячими пагонами завдовжки до 40 см із помаранчевими махровими квітками до 4 см у діаметрі;
    • Каті – розлогий кущ зі слабенькими пагонами завдовжки до 30 см із напівмахровими жовтими квітками до 3,5 см у діаметрі.

    Із декоративно-квітучих бегоній сьогодні популярністю користуються такі гібридні сорти:

    • Арлекін – великоквітковий сорт із розлогим кущем заввишки до 25 см із зеленим листям і махровими квітками діаметром до 12 см жовтого кольору з червоною облямівкою;
    • Голд Платьє – напіврозлогий сорт заввишки до 25 см зі світло-зеленим листям і трояндоподібними густомахровими жовтими квітками діаметром до 20 см;
    • Дак Ред – напіврозлогий кущ заввишки до 16 см із яскраво-зеленим листям і темно-червоними махровими піоноподібними квітками до 10 см у діаметрі з широкими пелюстками;
    • Камелія Флора – компактний кущ заввишки до 25 см із зеленим листям і рожевими камелієподібними квітками діаметром до 12 см із черепитчато розташованими пелюстками з білою облямівкою;
    • Кріспа маргіната – кущ заввишки до 15 см із зеленим складчастим листям із тонкими фіолетовими канатами й білими квітками діаметром до 12 см широкоовальної форми з яскраво-рожевою облямівкою та вельми гофрованими хвилястими боковими пелюстками;
    • Амі Жан Бард – кущик заввишки до 12 см із зеленими маленькими листочками й суцвіттями з 5 махрових квіток помаранчевого кольору діаметром до 3 см;
    • Дайяна Віньярд – компактна бегонія заввишки до 20 см зі світло-зеленим листям і густомахровими білими квітками діаметром до 20 см зі складчастими хвилястими пелюстками;
    • Мармората – напіврозлогий кущ заввишки до 20 см із махровими квітками червоного кольору діаметром до 12 см із білими штрихами;
    • Феєрфламме – кущик заввишки до 20 см із зеленим листям з малиновими прожилками і напівмахровими квітками діаметром до 3 см помаранчево-рожевого кольору.

    Бегонія

    Бегонія (Begonia) — рід тропічних рослин родини бегонієвих. Справжні шанувальники цінують не тільки її яскраве та пишне цвітіння, але й незвичайне, красиве забарвлення асиметричне декоративне листя. Батьківщина багаторічника – тропічні ліси та субтропічні регіони Америки, Азії та Африки.

    Бегонія домашня невибаглива в умовах посадки і проста у догляді. Вона не потребує частих пересадок, росте при помірних температурах. Її тропічний характер висуває особливі вимоги до вологості повітря. Деяким видам після цвітіння влаштовують період спокою. Бегонія є символом матеріального благополуччя.

    1. Догляд в домашніх умовах
    2. Вологість повітря
    3. Освітлення та полив
    4. Грунт та добрива для бегонії
    5. Як правильно пересаджувати
    6. Цвітіння бегонії
    7. Розмноження бегонії
    8. Розмноження живцюванням
    9. Вирощування бегонії з насіння
    10. Догляд за бульбами після посадки
    11. Хвороби та шкідники бегонії
    12. Поширені проблеми
    13. Чому не цвіте кімнатна бегонія
    14. Чому в бегонії опадають бутони відразу після появи
    15. Чому жовтіє листя у бегонії
    16. Корисні та цілющі властивості бегонії
    17. Популярні види кімнатної бегонії

    Догляд в домашніх умовах

    Рослина не любить перепадів і віддає перевагу помірним температурам. Влітку бажано утримувати квітку при 18-20°С. Взимку температура повітря не повинна опускатися нижче 15°С.

    Вологість повітря

    Тропічне походження рослини висуває підвищені вимоги до вологості повітря в приміщенні.

    Обприскувати бегонію не рекомендують, від цього вона починає хворіти, на листі з’являються плями.

    Щоб задовільнити вимоги квітки, їй створюють особливий мікроклімат. Для цього горщик ставлять на блюдце з вологим торфом, а у тацю з водою насипають гальку, на яку ставлять квітку – випаровуючись, вода забезпечуватиме необхідний рослині рівень вологості.

    Освітлення та полив

    Бегонії підходить добре освітлене приміщення. Рясно квітучі сорти віддають перевагу розсіяному світлу. Декоративно-листяні екземпляри краще розвиваються у півтіні. Хорошим місцем розташування квіткового горщика буде підвіконня на східному або західному вікні. Взимку рекомендують влаштовувати додаткове штучне освітлення.

    Бегонія вологолюбна. Для поливу використовується м’яка відстояна вода, надлишки якої потрібно зливати із піддону. Рекомендується дотримування наступних правил:

    • влітку бегонію поливають рясно двічі на тиждень
    • у сильну спеку ґрунт зволожують щодня
    • з жовтня рослину поливають у міру підсихання верхнього шару землі
    • взимку зволоження скорочують до мінімуму
    • у березні інтенсивність зволоження поступово збільшують

    Бульбові види на зиму впадають у сплячку. На цей період їх поміщають у торф, а поливи виключають повністю.

    Грунт та добрива для бегонії

    Бегонії потрібен живильний ґрунт. Його складають із:

    На дно горщика укладають шар крупнозернистого річкового піску. Половину ємності заповнюють листовою землею. Зверху заповнюють сумішшю торфу та чорнозему.

    Важко виростити гарну бегонію без такої важливої ​​складової догляду, як добрива. Підживлення проводять не частіше двох разів на місяць у період формування бутонів та інтенсивного цвітіння. Як правило, це відбувається навесні та влітку. Використовуються комплексні мінеральні добрива.

    Як правильно пересаджувати

    Пересадку бегонії проводять на початку березня один раз на два-три роки. Про необхідність цієї процедури “говорять” коріння, що не поміщаються в старому горщику. Новий вибирають на 2-3 см більший у діаметрі за попередній.

    Бегонію обережно дістають із субстрату, коріння очищають від залишків землі. На годину ставлять у ємність із слабким розчином марганцівки. Кореневу систему перевіряють на наявність гниття або шкідників. Відділяють хворі ділянки від здорової тканини, за наявності.

    На дно нового горщика укладають шар керамзиту, зверху грубий пісок. Рослину поміщають у контейнер і обережно присипають коріння ґрунтовою сумішшю. Після пересадки бегонія потребує рясних поливів.

    Цвітіння бегонії

    Цвіте бегонія дуже рясно, а головне яскраво. Розкішні квіти за своєю формою нагадують троянди, камелії, гвоздики, нарциси. Головна цінність таких квіток – те, що вони здатні приносити атмосферу свята навіть у затемнені місця. Різноманітні ошатні квітки прикрашають літні сади з початку червня до самого вересня, а в квартирах вони можуть тішити око з кінця весни до пізньої осені.

    Розмноження бегонії

    Посадку бегонії здійснюють насінням і бульбами, розмножують вегетативним способом – живцюванням листя і стебел, розподілом куща.

    Розмноження живцюванням

    Цей спосіб застосовують у весняно-літній період. Стебловий черешок для укорінення повинен бути не менше 7 см завдовжки. Відразу після зрізу живці висаджують у вологий субстрат із піску та торфу у співвідношеннях 3:1. Контейнер із посадками поміщають у темне місце. Через 1-2 місяці рослина укорінюється.

    Для розмноження листовим живцем вибирають найсильніший екземпляр. Живець прикопують у ґрунт так, щоб лист не торкався поверхні ґрунту. До укорінення контейнери з листочками тримають у темному приміщенні.

    Вирощування бегонії з насіння

    Розмноження насінням проводять із грудня до березня. Поживний субстрат для посіву готують із листової землі, торфу та піску. Насіння розподіляють по поверхні ґрунту, злегка вдавлюючи в землю. Сходи з’являються через 10-15 днів.

    Сіянці що трохи підросли пікірують. Молоді рослини пересаджують в окремі горщики з грудкою землі. У середині літа зміцнілі бегонії можуть зацвісти. До зими формується бульба рослини. Восени бульби залишають на зберігання у піску чи торфі. Посадковий матеріал містять при температурі 8-10°С. Навесні бульби знову висаджують у горщики.

    Догляд за бульбами після посадки

    Як і коли проводять посадку бульбової бегонії, залежить від того, коли розраховують отримати квітучу рослину. Починають садити у лютому, і продовжують аж до червня. Для цього:

    • бульбу заглиблюють у ґрунт наполовину
    • залишають у прохолодному темному приміщенні
    • поливають помірно кілька тижнів
    • коли проростуть пагони, бульбу засипають землею повністю, а горщик переносять на світле тепле місце

    Хвороби та шкідники бегонії

    Недбалий догляд та помилки утримання призводять до того, що рослина починає хворіти, скидати листя та бутони. Щоб зрозуміти причини такого стану, уважно придивіться до бегонії:

    • якщо кінчики листя стали коричневими і починають опадати – квітці не вистачає поливу та вологості повітря
    • зблідла листова пластина сигналізує про нестачу освітлення
    • надлишок вологи при зниженій температурі веде до утворення грибка (уражене листя і пагони видаляють, а квітку обробляють фунгіцидами)
    • сухе повітря та коливання температур – сприятливе середовище для борошнистої роси, яка виглядає як білий наліт; для боротьби з нею бегонію обробляють 1% водним розчином колоїдної сірки

    Паразити ховаються на звороті листя і харчуються соками. Сприятливим середовищем для кліща стає сухе повітря та висока температура у приміщенні. Позбутися його допоможе обприскування бегонії мильним розчином з тютюном. Тлю знищують препаратами з піретрумом.

    Поширені проблеми

    У процесі вирощування бегонії виникають нестандартні ситуації та у квітникарів виникають додаткові запитання, як з ними впоратися.

    Чому не цвіте кімнатна бегонія

    Якщо бегонія не зацвітає, причини можуть бути в таких факторах:

    • рослині не вистачає світла
    • у приміщенні низька вологість
    • невідповідний температурний режим
    • надлишок добрив
    • полив твердою водою
    • відсутність періоду спокою
    • протяги

    Змініть умови утримання та поспостерігайте за рослиною. Можливо, доведеться пересадити квітку у свіжий субстрат. Відсутність цвітіння може говорити також про те, що настав час омолодити рослину.

    Чому в бегонії опадають бутони відразу після появи

    Таке явище говорить про ослаблений стан квітки. Воно може бути викликане неправильним поливом та нестачею мінеральних речовин. Такій декоративній рослині необхідне підживлення.

    Чому жовтіє листя у бегонії

    Нестача вологи та поживних речовин також призводять до пожовтіння листя. Крім того, це може бути симптомом того, що у ґрунті завелися паразити, що шкодять кореневій системі. Такий ґрунт замінюють, а коріння перед пересадкою обробляють слабким розчином марганцівки.

    Корисні та цілющі властивості бегонії

    Листя бегонії багаті на фітонциди, завдяки чому вона має дивовижні властивості очищати і оздоровлювати повітря в приміщенні. З її допомогою борються із хвороботворними мікроорганізмами. Зокрема, вона ефективна у боротьбі зі стафілококом.

    Помічено, що присутність бегонії підвищує імунітет, збільшує працездатність та знімає втому. Її рекомендують не лише як домашню, а й як офісну рослину, тому що квітка сприяє посиленню розумової активності.

    Бегонія має властивість очищати повітря від пилу та поглинати токсичні хімічні сполуки. Тому радять заводити рослину вдома одразу після ремонту.

    Рослина широко використовується у народній медицині. Це хороший знеболюючий і антиспазматичний засіб, має антиалергічну та протизапальну дію.

    Настій із квітів застосовують для лікування ран та опіків, подразнення та виразок. Сік із листя використовують для заспокоєння головного болю. Корінь застосовують для лікування кон’юнктивіту.

    Популярні види кімнатної бегонії

    Сьогодні у світі відомо близько 900 видів бегонії та отримано не менше 2 тисяч гібридів. Культури для вирощування в кімнатних умовах умовно поділяють на великі групи – листяні і квітучі.

    Декоративно-листяні відрізняються оригінальною формою та забарвленням листя. Квітучі сорти бегонії поділяються на групи бульбових, вічнозелених і кущистих, які потребують періоду спокою. Розглянемо докладніше найпопулярніші види.

    • Бульбова – має прості і махрові квітки білих, рожевих, жовтих, яскраво-червоних, помаранчевих забарвлень. Пелюстки можуть бути двоколірними або обрамленими облямівкою. Розміри квіток коливаються від 5 до 15 см, форми подібні до троянди, гвоздики, півонії.
    • Вічноквітуча – найбільш популярна бегонія із групи кущистих. Її вирощують як садову культуру, так і в кімнатних умовах. В останньому випадку рослина здатна цвісти цілий рік. Має глянсове листя червоних та зелених відтінків, розпускає дрібні квіти червоних, рожевих, білих забарвлень.
    • Королівська – декоративно-листяний вигляд відрізняється великим, до 30 см завдовжки, листям неоднорідного забарвлення темно-зелених, коричневих, червоних тонів. Форми листових пластин бувають подібні до серця або нагадують спіраль равлики.
    • Ампельна – цей підвид бульбових бегоній використовується у вертикальному озелененні. Пагони, що звисають гірляндами, 25-50 см завдовжки посипані безліччю білих, малинових, помаранчевих, жовтих квітів, які розпускаються протягом усього періоду вегетації.
    • Елатіор – цей бульбовий гібрид бегонії призначений для вирощування виключно в домашніх умовах. Має тонкі пагони червоних відтінків, які потребують опори. Цвіте в осінньо-зимовий період. Пелюстки білих, жовтих, червоних, помаранчевих тонів. Глянсове листя круглої форми, квітки близько 5 см у діаметрі.