§ 34. Процеси життєдіяльності тварин і рослин: живлення, дихання, виділення

Ви вже спостерігали, що, аби почуватися добре, нам потрібно харчуватися здоровою їжею і в достатній мірі. Із їжею організм отримує необхідну йому енергію. Вона використовується для перебігу важливих процесів: роботи внутрішніх органів, дихання, травлення, ходьби, співу, навчання тощо. Навіть коли ми спимо, наш мозок, серце та легені працюють, отже енергія їм необхідна.

Перш ніж організм живої істоти використає їжу для забезпечення своїх потреб, вона мусить пройти довгий шлях. За допомогою спеціальних речовин органи травлення перетворюють її на коктейль із простих речовин, які легко засвоїть організм. Такі речовини через рідини організму потрапляють у клітини. А вже в клітинах утворюється необхідна енергія. Допомагають у цьому спеціальні органели — мітохондрії.

Увесь шлях їжі, від її потрапляння в організм і до перетворення та засвоєння поживних речовин, називають живленням. Завдяки живленню організми отримують різноманітні сполуки, які забезпечують ріст, розвиток та інші процеси його життєдіяльності.

У різних організмів процеси живлення можуть відрізнятися між собою. Так, наприклад, якщо в затемнене місце з достатнім поливом помістити рослину та гриб, через деякий час ви побачите, що рослинка загинула. При цьому гриб не відчував ніякого дискомфорту від нестачі світла.

Річ у тім, що необхідною умовою живлення рослини є сонячне світло. Завдяки цьому більшість рослин мають зелений колір, оскільки містять особливі органели — зелені хлоропласти, які й здійснюють основну роботу щодо перетворення енергії Сонця в «їжу» для рослин. Такий тип живлення називають автотрофним. Він притаманний лише рослинам.

Тварини та гриби не мають здатності перетворювати енергію Сонця для своїх потреб. Тому вони живляться вже готовими речовинами. Це можуть бути відмерлі рештки, рослини або інші тварини. Такий тип живлення називають гетеротрофним.

Тварин, які живляться рослинами, називають травоїдними (мал. 34.1). А тварин, які живляться іншими тваринами, — хижаками (мал. 34.2 на с. 128). Згадайте, чи доводилося вам спостерігати за процесом харчування своїх домашніх улюбленців?

Мал. 34.1. Травоїдні тварини

Мал. 34.2. Тварини-хижаки

Серед тварин поширеним є також паразитичний тип живлення. Паразити використовують ресурси іншого живого організму, тобто живляться за рахунок нього, завдаючи йому шкоди. Типовими представниками такого типу живлення є паразитичні черви (гельмінти), деякі представники комах (воші, блохи, клопи) та одноклітинні організми (малярійний плазмодій, ляблія, дизентерійна амеба тощо) (мал. 34.3).

Мал. 34.3. Виявлення кліща біля вуха собаки

Живлення є важливим процесом повноцінного функціонування організму будь-якої істоти. Проте без їжі людина може прожити близько двох тижнів, а без повітря — лише 3-5 хвилин.

Чому ж повітря є таким важливим елементом життя? Річ у тім, що за його участі відбувається низка важливих хімічних перетворень. Без таких процесів життя будь-якої живої істоти неможливе.

Сукупність процесів, що забезпечують поглинання організмом кисню, його використання в перетворенні речовин і видалення вуглекислого газу, називають диханням.

Дихання тварин забезпечують спеціальні органи (мал. 34.4). Так, риби поглинають кисень, розчинений у воді, зябрами. Жаби можуть дихати за допомогою легень та через свою вологу шкіру. А в комах є спеціальні трубочки — трахеї, через які повітря надходить в організм. У вищих тварин та людини ораганами дихання слугують легені.

Мал. 34.4. Порівняння органів дихання тварин

У рослин повітря потрапляє до організму через спеціальні отвори-продихи, розміщені на стеблі та листі (мал. 34.5). Дихають рослини весь час протягом доби. Удень процес дихання інтенсивніший, ніж уночі. Як і всі живі організми, дихаючи, рослини поглинають кисень та виділять вуглекислий газ. Під час процесу фотосинтезу відбувається зворотний процес — рослини виділяють кисень та поглинають вуглекислий газ.

Мал. 34.5. Збільшені продихи листя

Під час живлення та дихання в клітині накопичуються непотрібні залишки. У великих концентраціях вони можуть призвести до тяжкого отруєння. Тому важливо вчасно вивести їх із клітин та видалити з організму. Процес видалення з організму таких шкідливих і непотрібних продуктів називають виділенням. У червів, молюсків, комах чи ракоподібних за виділення відповідають спеціальні канальці та залози. У хребетних тварин головними органами виділення слугують парні органи — нирки. Нирки є фільтром, який очищає організм від токсинів. За добу вони фільтрують до двох тисяч літрів крові. У нирках утворюється сеча, що за допомогою спеціальних органів (сечоводів та сечового міхура) виводиться назовні. Також у виділенні беруть участь органи дихання та шкіра. Органи дихання виводять з організму вуглекислий газ та пил, а шкіра у вигляді поту виділяє воду та розчинені в ній непотрібні організму речовини.

Рослини здійснюють процес виділення клітинами листків та коренів, а також клітинами видільних тканин.

Опорні точки. Увесь шлях їжі, від її надходження в організм і до перетворення та засвоєння поживних речовин, називають живленням. Сукупність процесів, що забезпечують поглинання організмом кисню, його використання в перетворенні речовин і видалення вуглекислого газу, — це дихання. Процес видалення з організму шкідливих і непотрібних продуктів називають виділенням.

Запитання для повторення

• 1. Назвіть приклади тварин-хижаків.
• 2. Що таке паразитичний тип живлення? Наведіть приклади.
• 3. Що таке автотрофний тип живлення?
• 4. Як відбувається процес дихання в різних тварин? У рослин?
• 5. Що називають виділенням?
• 6. Які органи виділення у тварин і рослин вам відомі? Назвіть їх.

Географічний калейдоскоп

Блог учителя географії Світлани Шумейко. Він для тих, хто любить свою землю, свою професію,школу, дітей, хто захоплюється подорожами.

Страницы

• Головна сторінка
• Нормативні документи
• Методичний кейс
• Підручники в on-line
• Плани характеристик
• Навчальне відео
• Готуємось до підсумкового уроку
• Готуємось до олімпіади
• Географічні пазли
• ЕЛЕКТРОННІ КАРТИ ТА СЕРВІСИ ДЛЯ СТВОРЕННЯ КАРТ
• Природні чудеса України
• Географічні прилади
• Таємниці географічних назв
• Географічні рекорди та таємниці
• У хвилини відпочинку
• Коли ми вдома
• Практичні роботи
• Інтерактивні карти
• Навчальне відео для 8 класу
• Цікаве про Україну
• З усього світу
• Роботи моїх учнів

четвер, 9 лютого 2017 р.

Дослідження 8 клас. “Рослини та тварини України, які походять з інших материків і частин Євразії”.

До вашої уваги матеріал для проведення дослідження у 8 класі. Тема “Рослини та тварини України, які походять з інших материків і частин Євразії”.
Метою даного дослідження є ознайомлення з ареалами походження росли та тварин, які акліматизовані на Україні.
Завдання. За допомогою різноманітних джерел, саме мережі Інтернет, додаткової літератури визначте ареали походження рослин та тварин , які акліматизовано в Україні.

Вам на допомогу:

АКЛІМАТИЗА́ЦІЯ (від лат. ad – до, для і клімат ) – пристосування організмів до нових умов існування. Акліматизованими можна вважати організми, які в нових умовах нормально розвиваються і дають життєздатне потомство.

Зазвичай вони населяють заболочені райони біля прісноводних або солоноводних водоймищ, річок, озер або ставків.

У Чорному морі пеленгас з’явився завдяки успішному експерименту сорокарічної давності, поставленому співробітниками Одеського відділення Азово-Чорноморського НДІ. Їм вдалося провести акліматизацію цього цінного виду риби в Чорному й Азовському морі.

Нутрія веде напівводний спосіб життя. Улюблені місцям проживання — водойми зі слабко проточною або стоячою водою: заболочені береги річок, очеретяно-рогозові озера та вільхо-осокові болота із багатою водною та прибережною рослинністю.

З Північної Америки (де соняшник був окультурений в III тисячолітті до н.е.) в Європу рослина завезена іспанцями в 1510 році. В україну ввезена у 18 ст.

Соняшник — мексиканська «квітка сонця ». в Європу рослина завезена іспанцями в 1510 році. В Україну ввезена у 18 ст.

Вам необхідно продовжити дослідження. Доповнити таблицю .
Завдання 2.
Назвіть регіони походження культурних росли: суниця, картопля, помідор, гарбуз, ячмінь, просо, соняшник, стручкова квасоля, огірок, диня, персик .